Постанова

від 12.12.2012 по справі 5011-51/3757-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 5011-51/3757-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 р. у справі № 5011-51/3757-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" простягнення 163 541,10 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Попружко О.В.;

відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" про стягнення 163 541,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року (суддя: Пригунова А.Б.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. (головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Рєпіна Л.О., Сулім В.В.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012р. у справі №5011-51/3757-2012 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" 180 143 грн. 26 коп. авансового платежу за договором №19/09/07_35-К від 19.07.2007, 4 343 грн. 82 коп. судового збору за подання позову, 332 грн. 05 коп. судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог та 2 337 грн. 93 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у даній справі, а рішення господарського суду м.Києва від 08.06.2012р. залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.09.2007р. між Товариством і обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" укладено договір № 19/09/07_35-К.

Відповідно до п 1.1. предметом договору є купівля-продаж промислового обладнання, яке продавець на умовах договору зобов'язується передати у власність покупця, а також проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт на території вказаній покупцем, а також навчання та інструктаж персоналу покупця відповідної кваліфікації, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вказане обладнання та роботи в порядку та на умовах встановлених у договорі.

Пунктами 2.1. та 2.3. договору сторони погодили, що його ціна включає в себе вартість обладнання і вартість робіт та на момент укладення становить 485 716, 63 грн., що еквівалентно 68 000 євро.

Згідно з п. 2.4.1. договору перший авансовий платіж в розмірі 100 % від вартості обладнання, а саме -478 573,74 грн., що на момент укладення договору становить еквівалент 67 000,00 євро, здійснюється позивачем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 26.09.2007 р.

У відповідності до п. 4.1. договору передача обладнання позивачу здійснюється не пізніше п'яти робочих днів з моменту повної оплати позивачем вартості обладнання у відповідності до п. 2.4. договору.

Відповідно до п. 8.4. договору якщо продавець протягом десяти робочих днів з моменту здійснення позивачем авансового платежу не поставить обладнання, позивач має право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, а відповідач -зобов'язаний здійснити повернення всіх грошових коштів, отриманих від позивача протягом 30 банківських днів після отримання письмового повідомлення позивача про розірвання договору.

Договір, відповідно до п. 10.8. вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами обов'язків у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" грошові кошти у розмірі 281 602,16 грн. за договором № 19/09/07_35-К від 19.09.2007р., що підтверджується платіжними дорученнями № 1913 від 25.10.2007р., № 1925 від 30.10.2007р., № 206 від 11.02.2008р., № 208 від 12.02.2008р., № 274 від 25.02.2008р. та № 332 від 27.02.2008р.

01.10.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007р., в якій зазначається, що станом на день її укладення сума передоплати позивача за обладнання становить 197 109, 23 грн., що становить еквівалент 26 129, 96 євро.

Згідно з п. 2 додаткової угоди 01.10.2009р. за ініціативою позивача, відповідач погодився прийняти в рахунок суми передплати обладнання вартістю 33 568, 13 грн., що еквівалентно 4 450, 00 євро.

Пунктом 3 додаткової угоди 01.10.2009р. визначено, що сума передплати за договором № 19/09/07_35-К від 19.09.2007р. з моменту підписання додаткової угоди становить 163 541, 10 грн. та 21 679, 96 євро в еквіваленті.

На виконання умов договору №19/09/07_35-К від 19.09.2007р. відповідачем передано позивачу товар на суму 67 890,77 грн. (видаткова накладна №ОУ-0029 від 26.05.2008р.) та 33 568,13 грн. (видаткова накладна № 54 від 01.10.2009), що становить 101 458,90 грн.

Матеріали справи містять лист від 07.04.2011р. №21 в якому, відповідач пропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" розірвати договір, у зв'язку із фінансовими труднощами, на умовах неповернення авансового платежу.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 14.12.2011р. у справі № 5028/9/1786/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у зв'язку з чим господарська діяльність позивача припинилась.

20.03.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №63 від 19.03.2012р. про здійснення поставки обладнання, яке є предметом договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007 до 25.03.2012р.

Крім того, 20.03.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007р. на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України та повернення суми передоплати у розмірі 163 541, 10 грн.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Нормами статей 662, 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони не виконали в повному обсязі свої зобов'язання за договором.

Відповідно до ст.23 та ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в силу вимог яких ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

У відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з нормами ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Враховуючи неможливість виконання позивачем свого зобов'язання за договором в частині повної оплати обладнання, у зв'язку з ліквідаційною процедурою та істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору судом апеляційної інстанції обґрунтовано прийнято рішення про розірвання договору №19/09/07_35-К від 19.07.2007р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК "Придеснянський".

Частиною 3 ст. 652 передбачено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними, у зв'язку з виконанням цього договору.

Судом встановлено, що лінія LB-250, яка є предметом спірного договору не була доставлена з Італії та знаходиться на складі компанії постачальника, яка не є стороною у справі, а тому посилання представника відповідача на те, що відповідачем були понесені витрати по транспортуванню та зберіганню обладнання не доведено.

Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що позивачем доведено та документально підтверджено факт перерахування відповідачу авансових платежів у сумі 281 602,16 грн. та отримання обладнання на загальну суму 101 458,90 грн., однак у зв'язку з розірванням договору №19/09/07_35-К від 19.07.2007р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню авансовий платіж з урахуванням суми на яку було отримано обладнанням за договором 180 143,26 грн. (281602,16 грн. -101 458,90 грн.).

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Окант-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 р. у справі № 5011-51/3757-2012 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.