Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2а-3994/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3994/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Житло Інвест»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерц Житло Інвест»(далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.11.2011 року № 0008412307 та № 0008422307 1.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 20.08.2011 року задовольнив адміністративний позов.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Житло Інвест» за результатами якої 07.11.2011 року складено акт № 2344/23-07/34191396 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ч. 1 статті 203, ч. 2 статті 215, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, що призвело до порушення: п. 1.32, п. 5.1, п.п. 5.3.9 пп. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 10325383 грн., п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено ПДВ на суму 8231714 грн.; п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, а саме завищення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2 квартал у сумі 22797391 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем 25.11.2011 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0008412307, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10 289 643 грн. та № 0008422307, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 12 906 729 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Судом встановлено, що згідно договору підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року, укладеного в м. Києві між позивачем (замовник) в особі директора Поплавського В.Л. та TOB «БестБудКомпані»(підрядник) в особі Генерального директора Павловського С.А., предмет якого є - будівництво підземної частини об'єкту будівництва, яке в свою чергу придбало товар (роботи, послуги) у TOB «ВПТК АВЕРС»(37199822).

В результаті невиїзної документальної перевірки від 31.03.2011 року № 711/23-04/37199822 по TOB «ВПТК АВЕРС»податковий орган дійшов висновку про відсутність у TOB «ВПТК АВЕРС»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Предметом договору підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року, укладеного в м. Києві між позивачем (замовник) в особі директора Поплавського В.Л. та TOB «БестБудКомпані»(підрядник) в особі Генерального директора Павловського С.А., є будівництво підземної частини об'єкту будівництва. В свою чергу, ТОВ «БестБудКомпані»придбавало товар (роботи, послуги) у ТОВ «Гансор».

Як вбачається з Акту перевірки TOB «Гансор»(37146440) (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, стан платника 14 - визнано банкрутом), згідно БД «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»на підприємстві - 6 працівників, основні фонди відсутні. Також, встановлено порушення: пп.3.1.1 п.3.1 ст. З, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.1, 7.4.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 4250700 грн.; п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Гансор»Згідно акту нікчемностей № 710/2303 від 31.03.2011 року встановлено: ДПІ в м. Сімферополі на виконання вимог наказу ДПА України від 09.04.2010 року № 266»Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»проведено документальну виїзну перевірку TOB «Домострой» (ЄДРПОУ 32637781), та встановлено порушення в ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у акті перевірки постачальником та покупцем товарно-матеріальних цінностей (акт № 610/23-4/32637781 від 08.02.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Домострой» ЄДРПОУ 32637781.

Постачальником позивача є підприємство TOB «Партнер континент Холдинг»(36186807) (ДШ у Печерському районні м. Києва, стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті) 27.12.2010 року, згідно БД „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підприємстві - 1 працівник, основні фонди відсутні.

Предметом договору підряду від 09.04.2010 року № 9/04, укладеного в м. Києві між TOB «ІК «Комерц Житло Інвест»(замовник) в особі директора Поплавського В.Л. та TOB «Партнер континент Холдинг»в особі директора Ехемендія Елізера є будівельно - монтажні роботи на об'єкті будівництва.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги відпоідь управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в м. Києві від 11.04.2011 року № 11/вх1386 (вх. 2561/9 від 27.04.2011 р.) на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо реєстрації на території України громадянки ОСОБА_4, оскільки відсутність посвідки на постійне або тимчасове її проживання, не є доказом того, що вона не могла підписувати договори з позивачем.

Перевіркою не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Податковий орган дійшов висновку, що підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «Партнер Континент Холдинг»та TOB «БестБудКомпані»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість» .

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного вище Закону право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки, господарські операції, здійснювались за договором підряду 01/11-2010 від 01.11.2010 року, укладеним між позивачем та TOB «БестБудКомпані». TOB «БестБудКомпані»залучало третіх осіб (субпідрядників), а саме: TOB «ВПТК АВЕРС»та TOB «Гансор»для виконання окремих робіт. TOB «БестБудКомпані»виконало при будівництві Громадського центру ряд робіт за договором підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року. Зазначений факт підтверджується як первинною документацією, що оформлювалась між позивачем і TOB «БестБудКомпані»та надавалась на ознайомлення при проведенні перевірки, так і фактичними результатами робіт на майданчику. Виконуючи свою частину зобов'язань за договором підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року, позивач приймав виконані роботи та здійснював їх оплату. В якості доказів реальності виконання робіт, в матеріалах справи знаходяться копія договору підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року, а також окремі акти виконаних робіт до цього договору та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 2.

Що стосується взаємовідносин позивача і TOB «Партнер Континент Холдинг», то з матеріалів справи вбачається, що між ними був укладений договір підряду № 9/04 від 09.04.2010 року. TOB «Партнер Континент Холдинг»виконало при будівництві Громадського центру ряд робіт за договором підряду № 9/04 від 09.04.2010 року. Зазначений факт підтверджується первинною документацією, яка є в матеріалах справи, що оформлювалась між позивачем і TOB «Партнер Континент Холдинг»та надавалась на ознайомлення при проведенні перевірки, так і фактичними результатами робіт на майданчику. Виконуючи свою частину зобов'язань за договором підряду № 9/04 від 09.04.2010 року, позивач приймав виконані роботи та здійснював оплату. В якості доказів реальності виконання робіт, позивачем надано копію договору підряду № 9/04 від 09.04.2010 року та окремі акти виконаних робіт.

На момент укладення договору TOB «БестБудКомпані»та TOB «Партнер Континент Холдинг»були платниками податку на додану вартість.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у TOB «Партнер Континент Холдинг»та TOB «БестБудКомпані»є ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що підтверджує наявність у цих підприємств управлінського та технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, кваліфікованого та досвідченого персоналу.

Суми здійснених оплат по договору підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року підтверджуються платіжними дорученнями.

Загальна вартість робіт, виконаних та оплачених за договором підряду № 9/04 від 09.04.2010 року, укладеним між позивачем та TOB «Партнер Континент Холдинг», становить 800 000,00 грн. З зазначеної суми на валові витрати позивачем було віднесено 666 666,67грн.

Загальна вартість робіт, виконаних та оплачених за договором підряду № 01/11-2010 від 01.11.2010 року, укладеного між позивачем та TOB «БестБудКомпані», становить 5 875 000,00 грн. З зазначеної суми на валові витрати позивачем було віднесено 3 500 000,00грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції, також, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності висновків відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також нікчемність правочинів, укладених контрагентами позивача між собою (по наступному ланцюгу постачання).

У відповідності до чинного законодавства України, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи, передбачено єдиний порядок визнання правочину недійсним - судовий порядок.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220,частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду».

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 Цивільного кодексу України).

Жодних посилань на відповідні судові рішення, якими правочини позивача з його контрагентами були б визнані недійсними, акт перевірки відповідача не містить.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вийшов за межі наданих йому законом повноважень (оскільки визнав недійсними правочини, які підлягають визнанню недійсними лише в судовому порядку), а також діяв не у спосіб, що визначений статтею 83 Податкового кодексу України (оскільки висновки про недійсність правочинів не підтверджуються відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили).

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 25.11.2011 року № 0008412307 та № 0008422307 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Житло Інвест»підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.