Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а-11900/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2012 року № 2а-11900/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Григор’єва Н.В., представника відповідача Харко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Спільного Українсько-американського підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2012р. №0004302203.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Спільне Українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.06.2012р. №0004302202.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції в Печерському районі м.Києва) було проведено планову виїзну перевірку Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»(код ЄДРПОУ 20057835), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 30.09.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 30.09.11, за результатами якої складено Акт перевірки №29/23-6/20057835 від 26.01.2012 року (далі -акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242306 від 17.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 853 312,00грн. в тому числі за основним платежем -1 830 592,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22 720,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням -рішенням №0001242306 від 17.02.2012р., оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м.Києва. За результатом розряду первинних скарг ДПС у м.Києва прийнято рішення від 23.04.2012р. №2331/10/12-114, яким залишено без змін податкові повідомлення -рішення, та збільшено суму застосованих штрафних санкцій по податку на додану вартість по податковому повідомленню -рішенню від 17.02.2012р. №0001242306 в розмірі 3096,00 грн., скарги товариства -без задоволення.

ДПІ у Печерському районі м.Києва на підставі акта перевірки №29/23-6/20057835 від 26.01.2012 та рішення про результати розгляду скарг ДПС у м.Києві від 23.04.2012р. №3090/7/12-114 винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення №0004302202 від 06.06.2012р.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем: п.п. 7.4.1. п.п. 7.2.3. п.п. 7.4.5. п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження всього у сумі 1 830 592 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 5622 грн., за серпень 2010 року в сумі 38975 грн., за жовтень 2010 року в сумі 46280 грн., за січень 2011 року в сумі 1727330 грн., за липень 2011 року в сумі 12385 грн., а також завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, всього у сумі 46647 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 46647 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що податковий кредит СП ТОВ "ІТК" за січень 2011 року на 1 721 095,00 грн. сформовано за рахунок операцій з ТОВ "Справа наша".

В даному акті перевірки відповідач вказує на те, що ТОВ "Справа Наша" обліковується в ДПІ у Солом 'янському районі м. Києва, згідно з базою даних АІС ОР та "ПДС" має стан 0 - основний платник, згідно з додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року сформувало свій податковий кредит за рахунок ТОВ "Супреммум" (код ЄДРПОУ 37101957) в розмірі 1 847 363,00 грн.

Згідно акту перевірки від 10.01.2012р. №51/23-3/37101957 ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Супреммум" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р., ТОВ "Супреммум" сформувало свій податковий кредит за рахунок ПП "ТД "Агро Імпекс", яке обліковується в ДПІ у м. Херсоні.

В свою чергу, ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ТД "Агро Імпекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р.

ПП "ТД "Агро Імпекс" не звітує про наявність основних фондів, згідно з поданими реєстрами звітів 1-ДФ ПП "ТД "Агро Імпекс" працюючих становить 1 особа, має стан „8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. ПП "ТД "Агро Імпекс" анульовано свідоцтво платника ПДВ 07.06.2011р. Останній звіт подано до органу ДПС за травень 2011 року, подана звітність визнана недійсною. Перевіркою зроблено висновок про відсутність у ПП "ТД "Агро Імпекс" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Таким чином, укладені угоди ПП "ТД "Агро Імпекс" носять фіктивний характер, а отже фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Справа наша" та контрагентами є фіктивними правочинами.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що правочини, укладені між ТОВ "Справа наша" та СП ТОВ "ІТК", не спричинили реального настання юридичних наслідків, податкові накладні, що складені ТОВ "Справа наша", не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту СП ТОВ "ІТК" сум ПДВ у розмірі 1 721 095,00грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно з базою даних "Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів" встановлено відхилення між сумами податкового кредиту СП ТОВ "ІТК" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Компанія Прогрес"(стан платника (11) - підприємство ліквідовано) за липень 2010 року в сумі 42 490,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 61 677,00 грн., а також між сумами податкового кредиту СП ТОВ "ІТК" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Альбатрос Компані"(стан платника (11) - підприємство ліквідовано) за жовтень 2010 року в сумі 46 280,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 5697,00 грн.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що суми ПДВ обчислені з вартості товарів (робіт, послуг), придбаних СП ТОВ "ІТК" у ТОВ "Компанія Прогрес" та ТОВ "Альбатрос Компані", не були включені постачальником до податкових зобов'язань та відповідно не задекларовані та не сплачені до Державного бюджету, а отже у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту на підставі договорів, укладених із зазначеними контрагентами.

Суд не погоджується з позицією відповідача, з огляду на наступне.

Акт перевірки не містить жодних посилань на нікчемність правочинів або їх безтоварний характер.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання договорів позивачем з контрагентами, дані товариства, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мали свідоцтво платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту, 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій;

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Тобто чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Також варто зазначити, що нарахування санкцій можливе, як це передбачено абзацом 2 підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами ( тобто податковими накладними), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ "Справа Наша", ТОВ "Компанія Прогрес" та ТОВ "Альбатрос Компані", на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платниками податків на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме -наявність договорів купівлі -продажу, видаткових накладних, податкових накладних.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 26.01.2012 № 29/23-6/20057835 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Справа наша»з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Спільного Українсько-американського підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 06.06.2012р. №0004302202.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян