Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-11900/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11900/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом Спільного Українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком»юнікешен Компані»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Спільне Українсько-американське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком»юнікешен Компані»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій №0004302202 ввід 06.06.2012 року.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Печерському районі міста Києва подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку Спільного Українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком»юнікешен Компані»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року за результатами якого складено акт перевірки № 29/23-6/20057835 від 26.01.2012 року.

Відповідно до акта, товариством було порушено пп.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункт 3 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від»ємного значення об'єкту оподаткування усіх видів діяльності на суму 73 580 350 грн, у т.ч. за 3 квартал 2010 року в сумі 4 612 124 грн, за 4 квартал 2010 року в сумі 4 156 078 грн, за 1 квартал 2011 року в сумі 3 868 862грн, 2-3 квартали 2011 року с в сумі 60 943 276 грн;

Пп.7.4.1 пп.7.2.3, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗК «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України заниження всього в сумі 1 830 592 грн, в т.ч. за липень 2010 року в сумі 5622 грн, за серпень 2010 року в сумі 38975грн, за жовтень 2010 року в сумі 46280 грн, за січень2011 року в сумі 1727330 грн, за липень 2011 року в сумі 12385 грн, а також завищення від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, всього в сумі 46 647 грн, в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 46647 грн.

Пп. 9.12.2 п.9.12 ст.9, пп. 4.2.1 п.4.2 ст. 4 ЗК «Про податок з доходу фізичних осіб», пп.177.6 ст. 177 ПК України, в результаті чого допущено порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періодах: 2010- 3009 грн, 2011 -2668 грн.

Статті 246, пп.250.10.3 п.250.10 розділу УІІІ ПК України, встановлено заниження податкового зобов'язання по екологічному податку за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 2598,75 грн, а саме: за 1 квартал 2011 року в сумі 945 грн, за 2 квартал 2011 року в сумі 810 грн, за 3 квартал 2011 року в сумі 843,75 грн, та неподання декларацій екологічного податку за 1,2,3 квартали 2011 року.

Пункту 9 ст.3 ЗК «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідальність передбачена п.4 ст.17 ЗК «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242306 від 17.02.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 853 312 грн, в т.ч. за основним платежем 1 830 592 грн, за штрафними санкціями -22 720 грн.

Після розгляду скарг позивача, ДПС у місті Києві прийнято рішення від 23.04.2012 року №2331/10/12-114, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення та збільшено суму застосованих штрафних санкцій по ПДВ по податковому повідомленню-рішення від 17.02.2012 року в розмірі 3096 грн.

ДПІ у Печерському районі міста Києва на підставі акта перевірки № 29/23-6/20057835 від 26.01.2012 року та рішення про результати розгляду скарг ДПС у м. Києві від 23.04.2012 року № 3090/7/12-114 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004302202 від 06.06.2012 року.

Так, судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит СП ТОВ «ІТК»за січень 2011 року на суму 1 721 095 грн сформовано за рахунок операцій з ТОВ «Справа наша».

За змістом акту перевірки ТОРВ «Справа наша»має стан 0 -основний платник, згідно з додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року сформувало свій податковий кредит за рахунок ТОВ «Супреммум»в розмірі 1 847 363 грн.

Згідно акта перевірки від 10.01.2012 року № 51/23-3/37101957 ДПІ у Печерському районі міста Києва про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Супреммум»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2011 року по 28.12.2011 року ТОВ «Супреммум»сформувало свій податковий кредит за рахунок ПП «ТД «Агро Імпект», яке обліковується в ДПІ у м. Херсон.

За результатами перевірки, проведеної за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року ПП «ТД «Агро Імпекс» - останнє не звітує про наявність основних фондів, згідно з поданими реєстрами звітів 1-ДФ працюючих на підприємстві становить 1 особа, має стан «8», до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. ПП «ТД «Агро Імпекс»анульовано свідоцтво платника ПДВ 07.06.2011 року. Останній до ДПІ подано за травень 2011 року, подана звітність визнана недійсною. Перевіркою встановлено відсутність господарської діяльності на підприємстві по укладених угодам та відсутність дій на виконання взятих на себе зобов'язань.

Отже, податковий орган дійшов висновку про фіктивний характер укладеної підприємством угоди, а тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Справа наша»та контрагентами є фіктивними правочинами.

Крім того, згідно з базою даних Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено відхилення між сумами податкового кредиту СП ТОВ «ІТК»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Компанія Прогрес»за липень 2010 року в сумі 42 490 грн, за серпень 2010 року в сумі 61 677 грн, а також між сумами податкового кредиту СП «ТОВ «ІТК»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Альбатрос Компані» за жовтень 2010 року в сумі 46 280 грн, за листопад 2010 року в сумі 5697 грн.

Тому, за результатами перевірки податковий орган в акті вказав, що суми ПДВ обчислені з вартості товарів (робіт, послуг), придбаних СП ТОВ «ІТК»у ТОВ «Компанія Прогрес»та ТОВ «Альбатрос Компані»не були включені постачальником до податкових зобов'язань та відповідно не задекларовані та не сплачені до Державного бюджету, а отже у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту на підставі договорів, укладених із зазначеними контрагентами.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені товариства на момент укладання угод з позивачем були внесені до ЄДР, мали свідоцтва платників податку.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на формування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованими як платники податку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5).

Пунктом 7.5 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

пп.7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.187.1ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів ( у т.ч. у разі ввезення їх на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у т.ч. при їх ввезенні на митну теритрію України ( у т.ч. у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльтності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, мсісцем постачання яких є мита територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунку платника податків на оплату товарів/послуг; дата списання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується зібраними матеріалами справи, що позивач фактично отримав товар та використав його у власній господарській діяльності -продажу.

Крім того, суд вірно зазначив у постанові суду, що доводи податкового органу про нікчемність угод між позивачем та ТОВ «Справа наша»є безпідставними, не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.