Рішення

від 08.10.2012 по справі 26/370-59/319-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/370-59/319-2012 08.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк

"ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі Київської філії ПАТ АКБ

"ІНДУСТРІАЛБАНК"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

3-тя особа,

яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні позивача Шульга Юрій Миколайович

Про стягнення 18 044, 65 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаМиронова Л.О. -представник (дов. № 37 від 18.01.2012 р.) від відповідачаСинельніков М.О. -представник (дов. № ГО-11/403 від 27.12.2011 р.) від 3-ї особине з'явився СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі Київської філії ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення 18044,65 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

17.08.2006 р. між АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" (правонаступником якого є ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК") в особі Київської філії та ЗАТ "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є ПАТ "Страхова група "ТАС") був укладений договір страхування кредитного портфелю банку №17/0003464021 (далі договір страхування).

Відповідно до п.4.4 договору страхування об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (кредитора, позивача), пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника (кредитора) у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", затверджених протоколом правління від 05.07.2006 р.

26.07.2007 р. між Шульгою Ю.М. (позичальником) та ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі Київської філії був укладений кредитний договір №KRCK/0300/307/07 на споживчі цілі без застави на суму 15 000,00 грн. під 9% річних зі строком надання кредиту до 25.07.2010 р.

За вказаним кредитним договором позивачем був підписаний і надісланий до відповідача реєстр позичальників від 31.07.2007 р., а також був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки, згідно п.7.2 договору страхування.

У зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитній угоді в частині (неповернення суми кредиту/сплати відсотків, комісій), на адресу відповідача після настання страхового випадку, відповідно до п. 11.1.3 договору страхування неодноразово надсилались повідомлення та заяви про виплату страхового відшкодування.

Остання заява про виплату страхового відшкодування на суму 18 044, 65 грн. позивачем була направлена 31.07.2008 р.

Натомість, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на п.п. 10.4.4, 11.1.1, 11.1.2 договору страхування, а саме у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про настання страхового випадку.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування по Договору кредиту №KRCK/0300/307/07 від 26.07.2007 р. в розмірі 18 044, 65 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. за зазначеним вище позовом порушено провадження у справі № 26/370.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.02.2012 р. у справі № 26/370 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 р. у справі №26/370 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі Київської філії АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" на рішення господарського суду м. Києва від 09.02.2012 р. у справі №26/370 залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 09.02.2012 р. у справі №26/370 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 р. та рішення господарського суду м. Києва від 09.02.2012 р. у справі № 26/370 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2012 р. прийнято справу № 26/370 до провадження з присвоєнням номеру -26/370-59/319-2012 та призначено розгляд справи на 30.07.2012р.

30.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства суду подано додаткові пояснення № К820 від 30.07.2012 р. з урахуванням висновків викладених в постанові ВГСУ.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву вих. № 01-1/570 від 30.07.2012 р., відповідно до якого заперечує повністю проти задоволення позовних вимог та просить у позові відмовити з тих підстав, що позивачем порушено умови Договору, зокрема позивач: несвоєчасно повідомив відповідача про прострочення позичальником сплати чергового платежу по кредиту (п. 10.3.6); не повідомив відповідача про настання страхового випадку (п. 10.1.1); не надав відповідачу заяву про страховий випадок та заяву про виплату страхового відшкодування за випадком (11.1.3); не вжив жодних заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку (п. 11.1.5); не сповістив страховика про всі вимоги, які пред'являють йому в зв'язку із цим страховим випадком (п. 11.1.5); не вжив жодних заходів щодо спонукання позивальника до виконання зобов'язань (п. 10.3.5); не вжив заходів щодо дострокового розірвання кредитної угоди (за другим і наступними страховими випадками) (п.11.1.5).

Також, 31.01.2008 р. листом за вих. №548 позивач пред'явив позичальнику вимогу про повне дострокове погашення кредиту, про що взагалі не повідомив відповідача, чим грубо порушив вимоги п. 10.3.2 Договору страхування.

Так, 01.08.2008 р.,10.09.2008 р.,03.09.2008 р. листами за вих.№№01-8/3564,01-8/4220,01-8/4090 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з: несвоєчасним повідомленням страховика про настання страхового випадку; невиконанням позивачем передбачених Договором страхування обов'язків.

Також, в судовому засіданні 30.07.2012 р. представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шульгу Юрія Миколайовича (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Коцюбинського, 153).

Представник відповідача не заперечив проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Оскільки, рішення може вплинути на права або обов'язки Шульги Ю.М., суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та залучити до участі у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шульгу Юрія Миколайовича та витребувати додаткові докази, про що 30.07.2012 р. виніс відповідну ухвалу.

У зв'язку з залученням до участі у справі 3-ї особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 10.09.2012 р.

Представник 3-ї особи в судове засідання 10.09.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 10.09.2012 р. представник відповідача надав суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати у позивача доказ, що підтверджує подання позивачем відповідачу заяви вих. № 1025 від 04.03.2008 р. Клопотання про витребування доказів судом задоволено.

Представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 3-ї особи, необхідністю витребування доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.10.2012 р.

Представник 3-ї особи в судове засідання 08.10.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 08.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2006 р. між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк") в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк" та Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") був укладений договір № 17/0003464021 страхування кредитного портфелю банку.

Відповідно до п. 4.4. договору № 17/0003464021 від 17.08.2006 р., об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (кредитора, позивача), пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника (кредитора) у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "Індустріалбанк", затверджених протоколом правління від 05.07.2006 р.

Відповідно до п. 8.2 Договору, відповідальність відповідача за кожною кредитною угодою діє з моменту отримання страхового платежу (за реєстром кредитних угод) і до повного погашення позичальниками заборгованості по кредитним угодам, зазначеним в реєстрах.

Відповідно до п. 10.5.3 договору страхування відповідач зобов'язався в повній мірі, відповідно до умов, визначених у п. 11 договору страхування, Правилами добровільного страхування кредитного портфелю та чинним законодавством України, провести виплату страхового відшкодування.

26.07.2007 р. між Шульгою Юрієм Миколайовичем (позичальником) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Київської філії АКБ "Індустріалбанк" був укладений кредитний договір № KRCK/0300/307/07 на споживчі цілі без застави на суму 15 000, 00 грн., під 9% річних зі строком надання кредиту до 25.07.2010 р.

За вказаним кредитним договором позивачем, був підписаний і надісланий до відповідача реєстр позичальників від 31.07.2007 р., а також був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки, згідно п. 7.2 договору страхування.

Позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом за вищезазначеним застрахованим ризиком за кредитною угодою настав страховий випадок по договору страхування.

Однак, позивачем були отримані Листи від відповідача за № 01-8/1613 від 14.04.2008 р., № 01-8/1762 від 22.04.2008 р., № 01-8/3561 від 01.08.2008 р., згідно яких відповідач, посилаючись на пп. 10.4.4., 11.1.1., 11.1.2. Договору страхування, відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Відмова відповідача від виплати страхового відшкодування згідно договору страхування є безпідставною та не правомірною, а тому з відповідача підлягає стягненню розмір страхового відшкодування в розмірі 18 044,65 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що позивач несвоєчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку та не виконав передбачені договором страхування обов'язки, а тому відповідачем, згідно п. 11.1.2 договору та п. 10.4.4. договору, правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення з таких підстав.

Пунктом 4.3 кредитного договору № KRCK/0300/307/07 від 26.07.2007 р., позичальник зобов'язується починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, погашати кредит в сумі не менш ніж 416, 67 грн., сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання відповідно до графіку платежів, що зазначений в додатку № 1 до цього договору, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Сплату чергового платежу за Кредитним договором Позичальник зобов'язаний був провести 25.09.2007 р., однак своїх зобов'язань не виконав.

Отже, право Банку на вимогу про повернення наданих грошових сум і сплати відсотків за користування та штрафних санкцій, що передбачено пунктом 5.2 Кредитного договору, яким визначено право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та можливої неустойки, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, комісій і штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу Позичальнику, якщо Позичальник не виконує умови цього договору, та з боку Позичальника має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, виникло 26.10.2007 р.

Позивачем, направлено Позичальникові лист з вимогою про виконання зобов'язання за Кредитним договором.

Також, листом № 548 від 31.01.2008 р. позивач звернувся до Позичальника з вимогою щодо повного дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії.

Матеріалами справи в їх сукупності підтверджується невиконання Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим заборгованість Позичальника за кредитом становить всього 10888,88 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору страхування, страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника.

Під неплатоспроможністю позичальника розуміється наявність факту прострочення виконання позивальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту або відсотків за користування кредитом протягом більш ніж 30 (тридцять) календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

Тобто, конкретний момент настання страхового випадку сторонами у Договорі страхування не визначений, проте, чітко встановлено, яка саме подія є страховим випадком з фактом настання якої і пов'язано виплату відповідачем позивачу страхового відшкодування.

Згідно з п.11.1.3 договору страхування для виплати страхового відшкодування страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку: копію реєстру; копію конкретної угоди; копії документів, що підтверджують листування між страхувальником та позичальником, яке має відношення до цього страхового випадку; копію довідки про обсяг надходжень на зарплатну платіжну картку позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; у разі відсутності зарплатної платіжної картки - копію довідки роботодавця позичальника про заробітну плату позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; інформацію (письмово) про рух коштів на позичковому рахунку (рахунку простроченої заборгованості) та розрахунок нарахованих відсотків (в тому числі прострочених); копію паспорта та ідентифікаційного коду позичальника; усі інші документи, які дають змогу встановити розмір страхового відшкодування та необхідність надання яких письмово обґрунтовується страховиком.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору страхування, після настання страхового випадку, позивач зобов'язаний негайно, але в будь-якому разі, не пізніше ніж через 5 робочих днів, письмово повідомити про це відповідача.

22.10.2007 р. за вих. № 2393, 30.10.2007 р. за вих. № 2593, 29.11.2007 р. за вих. № 3119 на адресу відповідача направлено повідомлення про порушення позивальниками умов кредитного договору.

Згідно з п. 10.6.2 Договору страхування, страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів).

21.11.2007 р. на запит відповідача за вих. № 01-7/4411 від 20.11.2007 р. позивачем надано відповідачу запитуванні останнім документи.

Також, позивачем на адресу відповідача направлено заяви про здійснення страхового відшкодування: за вих. № 3265 від 07.12.2007 р., за вих. № 1025 від 04.03.2008 р., за вих. № 1942 від 08.05.2008 р., за вих. № 2299 від 03.06.2008 р., за вих. № 2831 від 31.07.2008 р.

Відповідно до пункту 11.1.6 Договору страхування, після отримання заяви Страхувальника про страховий випадок Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, передбачених у п.п. 11.1.3 - 11.1.4.

Отже, за умовами Договору страхування відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування за заявою вих. № 2393 від 22.10.2007 р. протягом 10-ти робочих днів.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 898 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Згідно з п.10.4.4 договору страхування, страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у відповідності з чинним законодавством України, при порушенні страхувальником умов цього договору і взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 10.6.1 договору страхування в разі невиконання вимоги про надання страхувальником інформації про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та подальшого інформування страховика про будь - яку зміну страхового ризику, страховик може повністю чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування.

Несвоєчасне повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку надає Страховику право, відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що відсутність у Страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування (п. 11.1.2 Договору страхування).

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про страхування".

Так, відповідно до ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

-навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

-вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

-подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

-одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

-несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

-наявності інших підстав, встановлених законом.

У системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Статтями 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Відповідачем в обґрунтування відмови від виплати позивачу страхового відшкодування не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, яким чином несвоєчасне повідомлення позивачем про настання страхового випадку за Кредитним договором, вплинуло на його обов'язок сплатити страхове відшкодування.

Отже, враховуючи що при укладенні Договору страхування № 17/0003464021 від 17.08.2006 р. у (п. 6.1) сторони дійшли згоди яка саме подія є страховим випадком, несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про його настання не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, тому заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором страхування становить 18 044,65 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 18 044,65 грн. за Договором № 17/0003464021 від 17.08.2006 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 044,65 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65, код 30115243) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 39 Д, код 13857564) в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код 21665873) 18 044 (вісімнадцять тисяч сорок чотири) грн. 65 коп. страхового відшкодування, 180 (сто вісімдесят) грн. 45 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 15.10.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева