Постанова

від 16.10.2012 по справі 5023/7596/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5023/7596/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е., суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача -Радченко Є.В., відповідача прокуратури третіх осіб -Безродний А.Ю., -Баклан Н.Ю., -не з'явились, розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі№5023/7596/11 за позовомХарківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до (треті особиТОВ "Інвест-Регіон" - Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради; Головне управління Держкомзему у Харківській області; ТОВ "Рентойл"; ЗАТ "Спецбудмонтаж") простягнення збитків В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2011 (суддя Суярко Т.Д.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 (судді: Шепітько І.І., Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Харківська міська рада у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,1166 ЦК України, ст.ст.12,120,124,125,152,156 Земельного кодексу України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.ст.32,33,36,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на відсутність дослідження судами обставин ліквідації у 2007 році ПП "Спецбудмонтаж" - орендаря земельних ділянок загальною площею 0,1625 га, розташованих по вул.Академіка Павлова,120-Б у м.Харкові та якими без оформлення правовстановлюючих документів на землю фактично користується ТОВ "Інвест-Регіон" як власник нерухомого майна (стаціонарної АЗС та АГЗП), що знаходиться за вказаною адресою. Крім того, рішенням Харківської міської ради №555/11 від 23.12.2011 внесено зміни до підпункту 53.2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007, а саме договір оренди землі, реєстраційний №75100/03 від 24.12.2003 вирішено вважати таким, що втрачає чинність з 05.09.2006 року -дня звернення ПП "Спецбудмонтаж" до Харківської міської ради, а договір оренди землі реєстраційний №7568/04 від 09.07.2004 вирішено вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації припинення юридичної особи - 14.07.2006 року. Також, на думку заявника, наявність у Харківської міської ради добровільної відмови ПП "Спецбудмонтаж" від права користування земельною ділянкою згідно листа від 05.09.2006 №05/09-06 та наявність у відповідача права власності на нерухоме майно за згаданою адресою свідчать про фактичне невикористання ПП "Спецбудмонтаж" спірних земельних ділянок і обов'язок ТОВ "Інвест-Регіон" переоформити право користування ними у відповідності до ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін та прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову у позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

14.11.2003 року між Харківською міською радою (орендодавець) та ПП "Спецбудмонтаж" (орендар) укладено договір оренди землі №75100/03 (т.1 а.с.43,44).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі рішення виконкому Харківської міської ради №128 від 09.02.2000 року надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: місто Харків, вул.Академіка Павлова (в районі концерну "Ера") загальною площею 0,1178 га.

09.07.2004 року між Харківською міською радою (орендодавець) та ЗАТ "Спецбудмонтаж" (орендар) укладено договір оренди землі №7568/04 (т.1 а.с.40-42), відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення Харківської міської ради №23/04 від 25.02.2004 надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0447 га за адресою: місто Харків, вул.Академіка Павлова, 120-Б.

На вказаних земельних ділянках розташовані стаціонарна АЗС, АГЗП та інші об'єкти інфраструктури.

ТОВ "Рентойл" на підставі договорів купівлі-продажу №8049 від 02.11.2006 та №8204 від 08.11.2006 набуло у власність нежитлові приміщення №1-:-6 в будівлі "А-1", загальною площею 40,1 кв.м. та №7-:-10 в будівлі "А-1", загальною площею 16,5 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120-Б.

З акту приймання-передачі майна (основних засобів) від 08.06.2007 вбачається, що ТОВ "Рентойл" внесло майно (основні засоби), АЗС, споруди обладнання, матеріальні цінності та нематеріальні активи, в якості додаткового вкладу до статутного фонду (капіталу) ТОВ "Інвест-Регіон" (т.1 а.с.39).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.2007 вбачається, що на підставі розпорядження Харківського міського голови №1928 від 17.07.2007 право власності на нежитлові приміщення №1-:-6 в будівлі "А-1", загальною площею 40,1 кв.м. та №7-:-10 в будівлі "А-1", загальною площею 16,5 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120-Б, зареєстровано за ТОВ "Інвест-Регіон" (т.1 а.с.36).

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналіз приписів цивільного та земельного законодавства свідчить, що у разі придбання об'єкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством. Тобто, до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасними змінами до старого договору саме попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлене у договорі купівлі-продажу

З додатку №2 до рішення Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007 вбачається, що пунктами 52.1 та 53.1 припинено ПП "Спецбудмонтаж" право користування земельними ділянками площею 0,0447 га і 0,1178 га по вул.Академіка Павлова,120-Б (в районі концерну "Ера") за його добровільною відмовою, а договори оренди землі реєстраційні номери №7568/04 від 09.07.2004 та №75100/03 від 24.12.2003 вважати такими, що припиняють дію з дня державної реєстрації договорів оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ "Рентойл" . Цими пунктами також надано ТОВ "Рентойл" в оренду строком до 01.09.2012 року земельні ділянки площею 0,0447 га та 0,1178 га по вул.Академіка Павлова, 120-Б (Московський район) в межах, які визначені договорами оренди земельної ділянки (реєстраційні номери №7568/04 від 09.07.2004 та №75100/03 від 24.12.2003) для експлуатації та обслуговування стаціонарної АЗС (т.1 а.с.45-47).

З листа Управління Держкомзему у місті Харкові №6186/08 від 17.10.2011, адресованого Головному управлінню Держкомзему у Харківській області, також вбачається, що станом на 17.10.2011 року на земельні ділянки за зазначеними у факсограмі кадастровими номерами обліковуються наступні договори оренди землі: №7568/04 від 09.07.2004 за ЗАТ "Спецбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 22702406) по вул.Академіка Павлова, 120-Б (кадастровий №6310137500:07:018:0008) строком до 01.03.2053 р. площею 0,0447 га для обслуговування АГЗП; №75100/03 від 14.11.2003 року за ПП "Спецбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 22702406) вул.Академіка Павлова (в районі концерну "Ера") (кадастровий №6310137500:07:018:022) строком до 30.09.2024 року площею 0,1178 га для експлуатації стаціонарної АЗС (т.1 а.с.130).

Прокурором та позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок площею 0,1178 га та 0,0447 га по вул.Академіка Павлова з іншою, ніж ЗАТ "Спецбудмонтаж", особою.

Пунктом 4.5 договору оренди землі №75100/03 від 24.12.2003 передбачено, що при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реорганізації юридичної особи орендаря, права та обов'язки сторін діють в повному обсязі, згідно цього договору до припинення його дії (т.1 а.с.43).

Пунктом 40 договору оренди землі №7568/04 від 09.07.2004 також передбачено, що перехід до другої особи права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд (т.1 а.с.41).

Приймаючи до уваги, що договір оренди землі №75100/03 від 24.12.2003 року укладено на строк до 30.09.2024 року, а договір оренди землі №7568/04 від 09.07.2004 - на строк до 01.03.2053 року відповідно, та учасниками судового процесу не надано доказів дострокового припинення зобов'язань за вказаними договорами оренди, апеляційна інстанція вважає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції землекористувачем земельних ділянок площею 0,0447 га та 0,1178 га по вул.Академіка Павлова,120-Б в м.Харкові був ЗАТ "Спецбудмонтаж".

Апеляційний суд визнав безпідставним посилання позивача на вказане рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 №555/11, оскільки, по-перше, воно прийняте лише 23.12.2011 року, тобто після прийняття господарським судом рішення від 23.11.2011 по даній справі.

По-друге, апеляційна інстанція зазначила, що ПП "Спецбудмонтаж" зверталось до Харківської міської ради із заявою про припинення договорів оренди землі ще 05.09.2006 року, проте, вказане питання Харківською міською радою розглянуто лише у грудні 2011 року, тобто більш ніж через п'ять років. З листа Управління Держкомзему у м.Харкові №983/08 від 17.02.2012 вбачається, що на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 №555/11 (т.3 а.с.37) в Державний реєстр земель була внесена інформація про припинення дії договорів оренди землі, укладених із ЗАТ "Спецбудмонтаж".

У акті обстеження земельної ділянки від 15 лютого 2011 року, акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25 липня 2011 року, протоколі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2011 року, постанові про накладення адміністративного стягнення від 26 липня 2011 року зазначено, що ТОВ "ІНВЕСТ-РЕГІОН" використовує земельні ділянки без оформлення документів, які посвідчують право на земельну ділянку (т.1 а.с.22-24,125-128).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що вказані документи складені стосовно ТОВ "ІНВЕСТ-РЕГІОН" у липні 2011 року, тобто в період дії укладених з ЗАТ "Спецбудмонтаж" договорів оренди №75100/03 від 24.12.2003 та №7568/04 від 09.07.2004, які припинили свою дію на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 №555/11.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають зокрема збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані .

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів оренди №75100/03 від 24.12.2003 та №7568/04 від 09.07.2004, укладених на строк до 30.09.2024 року та до 01.03.2053 року, обов'язок по сплаті орендної плати за спірні земельні ділянки був покладений на ЗАТ "Спецбудмонтаж".

Позивачем всупереч положень ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України не доведено причинно-наслідкового зв'язку між використанням ТОВ "Інвест-Регіон" земельної ділянки та збитками у вигляді неодержаного доходу за використання земельних ділянок, переданих Харківською міською радою в строкове платне користування іншій особі - ЗАТ "Спецбудмонтаж".

Також позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження факту обмеження відповідачем реалізації повноважень Харківської міської ради щодо розпорядження землею територіальної громади м.Харкова, як на те посилається позивач у позовній заяві.

Позивачем не надано доказів в підтвердження факту здійснення будь-яких заходів, направлених на одержання доходів у вигляді орендної плати, а також вжиття заходів спрямованих на уникнення збитків, зокрема, чи здійснював позивач дії, спрямовані на припинення договорів оренди №75100/03 від 24.12.2003 та №7568/04 від 09.07.2004 та укладення договорів з новим власником майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів щодо спірних земельних ділянок та рішенням Харківської міської ради №625/12 від 22.02.2012 земельні ділянки по вул.Академіка Павлова (в районі концерну "ЕРА") та вул.Академіка Павлова, 120-Б у м.Харкові надані в оренду ТОВ "Інвест-Регіон" (т.4 а.с.3-7).

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договорів оренди землі від 14.11.2003 №75100/03 та від 09.07.2004 №7568/04, договорів купівлі-продажу №8049 від 02.11.2006 та №8204 від 08.11.2006, акту приймання-передачі майна (основних засобів) від 08.06.2007, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.2007, виданого ТОВ "Інвест-Регіон", рішень Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007, №555/11 від 23.12.2011 та №625/12 від 22.02.2012, листів Управління Держкомзему у м.Харкові №6186/08 від 17.10.2011 і №983/08 від 17.02.2012, акта обстеження земельної ділянки від 15.02.2011, акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.07.2011, протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2011, постанові про накладення адміністративного стягнення від 26.07.2011 та інших наявних у справі доказів в їх сукупності достеменно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що в період (з 01.10.2008р. по 01.01.2011р.), за який позивачем заявлено до стягнення збитки в спірній сумі, єдиним законним землекористувачем земельних ділянок площею 0,0447 га та 0,1178 га по вул.Академіка Павлова,120-Б в м.Харкові був ЗАТ "Спецбудмонтаж" на підставі договорів оренди №75100/03 від 24.12.2003 та №7568/04 від 09.07.2004, укладених на строк до 30.09.2024 року та до 01.03.2053 року відповідно, відтак, і обов'язок по сплаті орендної плати за спірні земельні ділянки був покладений на ЗАТ "Спецбудмонтаж", а не на відповідача.

Спростовуючи твердження прокуратури і позивача про зворотне та вказуючи на недоведеність збитків у вигляді неодержаної орендної плати за землю, апеляційна інстанція правильно зазначила про обґрунтування прокурором позовних вимог передусім посиланням на акт обстеження земельної ділянки від 15.02.2011р. та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.07.2011р., які правомірно визнано неналежними доказами по справі з врахуванням їх оформлення в період чинності договорів оренди від 14.11.2003 та від 09.07.2004, укладених із ЗАТ "Спецбудмонтаж" (орендарем), оскільки в період до прийняття Харківською міською радою рішення №555/11 від 23.12.2011 про припинення цих договорів ТОВ "Інвест-Регіон" не мало статусу землекористувача щодо земельних ділянок загальною площею 0,1625 га по вул.Академіка Павлова, 120-Б у м.Харкові.

Колегія відхиляє посилання заявника на рішення Харківської міської ради №555/11 від 23.12.2011 в обґрунтування своїх доводів щодо послідовного припинення з 14.07.2006р. та з 05.09.2006р. договорів оренди від 09.07.2004 та від 14.11.2003 відповідно, оскільки вказані посилання жодним чином не змінюють дійсного моменту припинення дії вказаних договорів (після 23.12.2012р.) з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи приписи ч.5 ст.116 Земельного кодексу України обов'язок відповідача, як нового землекористувача, щодо оформлення права користування спірними земельними ділянками об'єктивно не міг виникнути раніше моменту припинення права оренди попереднього землекористувача. Вказаним нормам також відповідає пункт 40 договору оренди землі №7568/04 від 09.07.2004, яким передбачено, що перехід до другої особи права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд (т.1 а.с.41).

Крім того, апеляційний суд обґрунтовано відмітив, що рішення Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007, яке передувало рішенню №555/11 від 23.12.2011, не встановлювало конкретного моменту (дати) припинення договорів оренди землі від 14.11.2003 та від 09.07.2004, а, навпаки, пов'язувало цей момент зі скасувальною обставиною, а саме фактом ймовірної майбутньої державної реєстрації договорів оренди з новим землекористувачем -ТОВ "Рентойл", що випливає з положень ч.2 ст.212 ЦК України.

Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що договори оренди землі від 14.11.2003 та від 09.07.2004 слід вважати припиненими лише після набрання чинності рішенням Харківської міської ради №555/11 від 23.12.2011. Наведене підтверджується листами Управління Держкомзему у місті Харкові №6186/08 від 17.10.2011 та №983/08 від 17.02.2012, згідно яких інформацію про припинення дії договорів оренди землі, укладених із ЗАТ "Спецбудмонтаж", було внесено до Державного реєстру земель на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 №555/11 (т.3 а.с.37).

Що стосується посилань позивача на недослідження судами обставин ліквідації у 2007 році ПП "Спецбудмонтаж" - орендаря земельних ділянок загальною площею 0,1625 га, розташованих по вул.Академіка Павлова,120-Б у м.Харкові та якими без оформлення правовстановлюючих документів на землю нібито в спірний період фактично безоплатно користувався ТОВ "Інвест-Регіон" як власник нерухомого майна (стаціонарної АЗС та АГЗП), що знаходиться за вказаною адресою, то в силу меж перегляду справи в порядку касації, встановлених імперативними вимогами ст.ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не може прийняти до уваги вказані заперечення з тих мотивів, що, по-перше, матеріали справи не містять та заявником не надано доказів виконання державним реєстратором ухвали господарського суду Харківської області від 17.04.2007 у справі про банкрутство №Б-19/136-06, якою передбачено ліквідацію попереднього землекористувача (ПП "Спецбудмонтаж").

Адже, відповідно ч.5 ст.111 ЦК України (в редакції від 10.01.2007р., чинній на момент винесення ухвали від 17.04.2007) юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

По-друге, як визнається самим скаржником з посиланням на наявну у справі довідку з ЄДРПОУ, з 14.07.2006 року вчинено запис про припинення державної реєстрації ЗАТ "Спецбудмонтаж", а не ПП "Спецбудмонтаж". Останнє було створено внаслідок реорганізації (перереєстрації) ЗАТ "Спецбудмонтаж". При цьому, стаття 31 Закону України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави припинення договору оренди землі як реорганізація орендаря. Той факт, що реорганізація первісного орендаря не є підставою припинення договору оренди, випливає також зі змісту п.4.5 договору оренди від 14.11.2003, згідно якого при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реорганізації юридичної особи орендаря, права та обов'язки сторін діють в повному обсязі , згідно цього договору до припинення його дії.

Водночас, не заслуговують на увагу твердження Харківської міської ради про те, що наявність добровільної відмови ПП "Спецбудмонтаж" від права користування земельною ділянкою згідно листа від 05.09.2006 №05/09-06 та наявність у відповідача права власності на нерухоме майно за вищезгаданою адресою свідчать про фактичне невикористання ПП "Спецбудмонтаж" спірних земельних ділянок і обов'язок ТОВ "Інвест-Регіон" переоформити право користування ними у відповідності до ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

Адже, відповідно до ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Отже, вказаною статтею регулюється порядок припинення права власності на земельну ділянку та права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови від таких прав.

В даній же правовій ситуації до 23.12.2011 року ПП "Спецбудмонтаж" на підставі договорів оренди землі від 14.11.2003 та від 09.07.2004 був орендарем земельних ділянок, а не постійним землекористувачем, що не слід ототожнювати, оскільки чинним земельним законодавством правовідносини постійного землекористування та оренди землі врегульовано окремо (ст.ст.92,93 Земельного кодексу України, Закон України "Про оренду землі").

Як правильно зазначив апеляційний суд, доказів припинення згаданих договорів оренди на підставах, передбачених ст.ст.31,32 Закону України "Про оренду землі", учасниками судового процесу, в тому числі позивачем не надано.

Згідно зі ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Касаційна інстанція також враховує ту обставину, що відповідно до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

За таких обставин, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте, прокурор та позивач ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не довели протиправної поведінки відповідача, розміру збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем і прокуратурою не доведено вжиття заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходів, спрямовані на уникнення збитків. Зокрема, прокурор та орган місцевого самоврядування не надали жодних доказів прийняття Харківською міською радою у 2008-2011рр. (спірний період нарахування збитків) рішення про надання спірних земельних ділянок саме відповідачу. Факт ухилення останнього від виконання такого рішення (в частині укладення договору оренди земельної ділянки) міг би бути вагомою підставою для правомірного визначення збитків на підставі постанови КМ України від 19.04.1993р. №284.

Натомість судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що відповідач з 18.07.2007р. став власником нерухомого майна, розташованого на орендованих ПП "Спецбудмонтаж" земельних ділянках загальною площею 0,1625 га. Згодом за рішенням Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007 вказані земельні ділянки були надані в оренду ТОВ "Рентойл", а не відповідачу (ТОВ "Інвест-Регіон")

Отже, спірна сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку (орендної плати) в результаті випадкового збігу обставин, а саме в результаті передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Інвест-Регіон" в якості додаткового вкладу ТОВ "Рентойл" за актом приймання-передачі від 08.06.2007, що передувало прийняттю рішення Харківської міської ради №197/07 від 03.10.2007.

Відтак, не можна вважати доведеним заявлений прокуратурою до стягнення розмір упущеної вигоди.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте, позивач та прокурор ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не довів протиправної поведінки відповідача, збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманої плати за землю), завданої внаслідок безоплатного використання спірної земельної ділянки.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про відшкодування збитків у вигляді неодержаної орендної плати за землю, що виникають з подібних правовідносин безоплатного позадоговірного користування земельною ділянкою (постанови ВГСУ від 28.05.2012 у справі №5023/9059/11 та від 10.07.2012 у справі №5023/9050/11, у допуску якої до провадження Верховного Суду України відмовлено Харківській міській раді ухвалою ВГСУ від 12.09.2012).

Разом з тим, касаційна інстанція не приймає до уваги посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на додані до скарги копії постанов Вищого господарського суду України від 14.12.2010 у справі №59/352-09, від 06.04.2011 у справі №66/285-10, від 11.01.2012 у справі №5023/725/11, від 09.02.2012 у справі №5023/5581/11 від 28.02.2012 у справі №10/5005/12314/2011, від 12.06.2012 у справі №5023/9057/11 та від 24.07.2012 у справі №5015/7117/11, оскільки відповідно до ст.111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України) може мати місце лише в разі, якщо суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з подібними предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і за умов однакового правового регулювання спірних правовідносин, дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зокрема, у справах №5023/5581/11 та №66/285-10 фактичне позадоговірне користування відповідачами землею було наслідком фактичних обставин невиконання ними рішень органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розробку проекту землевідведення.

Постановою ВГСУ в справі №5023/9057/11, якою попередні судові акти скасовані з передачею справи на новий розгляд, доручено суду першої інстанції встановити обставини, пов'язані з ухиленням відповідача від виконання рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в користування та з невизначеністю цим рішенням строку для укладання договору оренди землі.

В основу постанови ВГСУ у справі №59/352-09 покладено обставини початкового перебування відповідача в статусі орендаря спірної земельної ділянки та подальшого припинення договору оренди землі з причин закінчення строку дії договору, відсутності його поновлення у встановленому порядку та переукладення на новий термін, у зв'язку з чим, в спірний період нарахування збитків колишній орендар користувався землею безоплатно без правовстановлюючих документів. Тобто підставою звернення з позовом про відшкодування збитків було безоплатне користування відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів після припинення дії договору оренди землі.

Чинні судові рішення у справі №5023/725/11 передусім стосувалися встановлення нововиявлених обставин.

В свою чергу, при розгляді справи №10/5005/12314/2011 судами встановлено той факт, що відповідач, будучи правонаступником попереднього добросовісного землекористувача, який тривалий час (більше 16 років) користувався спірною земельною ділянкою, не набув право користування нею на законних засадах, а згідно земельного законодавства правонаступництво не звільняє фактичного землекористувача від оформлення права користування землею.

Підставою ж для обов'язкового скасування судових рішень та передачі справи №5015/7117/11 на новий розгляд до суду першої інстанції у постанові ВГСУ від 24.07.2012 зазначено порушення судами норм процесуального права, а саме порушення правил виключної підсудності.

Водночас, на відміну від вищезгаданих справ, на постанови касаційної інстанції в яких послався заявник, у даній справі (№5023/7596/11) судами попередніх інстанцій достовірно встановлено ті фактичні обставини, що позивач вимагає стягнення збитків у вигляді неодержаної орендної плати саме за період, коли згідно договору оренди землі спірна земельна ділянка знаходилася у законному користуванні іншого суб'єкта господарювання, право оренди якого було припинено рішенням Харківської міської ради вже після завершення спірного періоду нарахування збитків. Наведене свідчить про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між використанням відповідачем земельної ділянки та збитками у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою, переданою Харківською міською радою в строкове платне користування іншій особі.

Таким чином, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини у даній справі та у справах, зазначених заявником, є різними, що виключає подібність правовідносин у згаданих справах у розумінні ст.111 16 ГПК України.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі №5023/7596/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Харківської міської ради - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді : Є.Чернов

В.Цвігун