Постанова

від 17.10.2012 по справі 5008/423/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5008/423/2012

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою від 25.07.2012р. (вх. № 373) Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»(м. Ужгород)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012р.

у справі № 5008/423/2012 (суддя Івашкевич І.В.)

у справі за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр-4" (вул. Минайська, 16/1, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000),

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»(вул. Кирила і Мефодія, 5, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000),

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВЛ Сервіс»(вул. Доманинська, 308А, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000),

Про стягнення з відповідача на користь позивача 11 675,39 грн., в т.ч. 8 575,00 грн. -основного боргу, 206,50 грн. - інфляційних втрат, 1058,84 грн. -3% річних та 1715,00 грн. -штрафу.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Стадник А.Л. -п/к,

від позивача: Лапка І.С. -п/к за довіреністю від 05.06.2012р.,

від третьої особи: не прибув.

Представники, які прибули у судове засідання, з правами та обов'язками сторін, згідно із ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України - ознайомлені. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Сторони подали письмове клопотання про відмову від здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 25.07.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л. та судді Юрченко Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 08.08.2012р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: апелянт/відповідач -30.07.12р. рекомендованою поштою № 7901006213629, позивач -30.07.2012р. рекомендованою поштою № 7901006213637, третя особа -28.07.12р. -рекомендованою поштою № 79010 06213645 (докази -у справі).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. в склад колегії замість судді Давид Л.Л. (відпустка) введено суддю Гриців В.М.

У зв'язку із заміною судді розгляд даної справи розпочинається спочатку, при цьому заново розпочинається строк розгляду спору визначений ст. 69 ГПК України (п. 3 Постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення».

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. (за клопотанням апелянта) розгляд справи відкладено на 22.08.2012р.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. в склад колегії замість судді Гриців В.М. (відпустка) введено суддю Давид Л.Л.

Розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та від 02.10.2012р. (а.с. 103-104, 111-112).

Представник апелянта/відповідача прибув, викладене в апеляційній скарзі підтримав, просить рішення місцевого суду з підстав зазначених в апеляційній скарзі в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 102,05 грн. та 3% річних у сумі 206,50 грн. скасувати.

Представник позивача прибув, 22.08.2012р. за вх. № 5414 подав клопотання про приєднання до матеріалів справи копії довідки з ЄДРПОУ та копію Статуту Товариства, 22.08.12р. за вх. № 5415 подав відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неприбуття представника -не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (докази у справі).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника третьої особи, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Нормами чинного законодавства України (ст. 28 ГПК України) не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі.

З огляду на наведене колегія суддів колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5008/423/2012.

Разом з тим, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання позивача та долучити до матеріалів справи подані документи, які були предметом дослідження у суді першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід змінити. В п. 2 резолютивної частини судового рішення після слова: «суму»цифри: «8901,55»замінити на цифри: «8781,50»; в дужках, після слів: «основного боргу, »цифри та слова: «120,05 грн. інфляційних»- виключити; після слів: «а також суму» цифри: «1227,08» замінити на цифри: «1210,53 грн.». В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2012р. господарським судом Закарпатської області у справі № 5008/423/2012 постановлено рішення, яким позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму 8901,55 грн. (в т.ч. 8575 грн. 00 коп. - основного боргу, 120,08 грн. -інфляційних та 206,50 грн. - 3% річних), а також суму 1227,08 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 53-58).

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення у даній справі в частині стягнення 120,05 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 206,50 грн. скасувати (а.с. 62-64).

Апелянт/відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012р. у справі № 5008/423/2012р. в частині стягнення 120,05 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 206,50 грн. прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для вирішення спору. Зокрема, апелянт посилається на те, що місцевий суд безпідставно задовольнив позовну вимогу Позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, так як договорами відступлення права вимоги Позивачу передано право вимоги на суму 8575,00 грн. основного боргу, а так умовами договорів не передбачено стягнення інфляційних втрат та 3% річних, відтак вважає, що право вимоги на стягнення інфляційних втрат та 3% річних не передано, тому в цій частині вважає рішення місцевого суду незаконним. Скаржник також вказує, що навіть як би у нового кредитора і могло виникнути право нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то воно могло б виникнути лише з моменту фактичної сплати первісному кредитору новим кредитором суми заборгованості відповідача за договором відступлення права вимоги, оскільки інфляційні втрати та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, апелянт вважає, що інфляційні втрати повинні були бути нараховані за період з 01.03.12р. по 23.03.12р. та за період з 23.03.12р. по 31.03.31.03.2011р., відповідно за 23 та за 8 днів прострочення, що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не враховано рівень дефляції. Відповідач ототожнює інфляційні втрати та 3% річних із штрафними санкціями і вважає, що право на їх нарахування могло виникнути лише з 11.07.2011р., не погоджується із розрахунком вказаних сум з 11.07.11р. по 12.09.2011р.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс-центр-4»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31477526, місцезнаходження юридичної особи: м. Ужгород, вул. Минайська, 16/1, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ АА № 450781 (а.с. 17), витягом з ЄДРЮО та ФОП виданого станом на 25.05.2012р. (а.с. 25-28), Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 85) та Статутом Товариства (а.с. 87-96).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»є юридичною особою, правонаступником перейменованого Відкритого акціонерного товариства «ГТК «Інтурист-Закарпаття», йому присвоєно код ЄДРПОУ 02574001, місцезнаходження юридичної особи: м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, 5, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 884385 (а.с. 66).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВЛ Сервіс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35663395, місцезнаходження юридичної особи: м. Ужгород, вул. Доманинська, 308А, що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП виданої станом на 25.05.2012р. (а.с. 21-24).

Як встановлено місцевим судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВЛ Сервіс»(Продавець -за договором купівлі-продажу) та Відкритим акціонерним товариством «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», яке з 27.06.2012р. перейменовано у Публічне акціонерним товариством «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»(Відповідачем -у справі, Покупцем -за договором купівлі-продажу) 01 липня 2011 року було укладено Договір № ДГ - 046 купівлі-продажу товарів (далі за текстом -Договір купівлі-продажу )(а.с. 12-13).

Зазначений Договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином в силу ст. 214 ЦК України, оскільки іншого перед судом не доведено.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно умов вищевказаного Договору купівлі-продажу, продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцю, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору купівлі-продажу). Найменування товару та кількість товарів зазначаються в накладній (п. 1.2. Договору купівлі-продажу).

Загальна ціна товару 8575,00 грн. в т.ч. ПДВ -1429 грн. 17 коп. (п. 2.1. Договору купівлі-продажу).

Згідно умов цього Договору, Продавець зобов'язувався не пізніше 15 робочих днів з моменту підписання цього Договору передати Покупцеві товар, забезпечити інструкцією з експлуатації (використанню) товару (п. 3.1.), а Покупець зобов'язався прийняти і розрахуватися за нього не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання цього Договору (п. 3.2.).

Пунктом 4.4. Договору купівлі-продажу визначено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від уми відмови, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу згідно з видатковою накладною № РН-0000074 від 05.07.2011р. (а.с. 16) позивач передав, а відповідач прийняв товар (автошини 215/55 ZR 17 98W Nokian Hakka Z XL) на загальну суму 8575 грн. 00 коп., в т.ч. 1429,17 грн. -ПДВ.

Для проведення оплати за отриманий товар, позивач 01.07.2011р. виставив відповідачеві рахунок-фактуру № СФ-0000064 (а.с. 15) на вказану вище суму.

Відповідач в порушення п. 3.2. Договору купівлі-продажу за отриманий у позивача товар своєчасно не розрахувався.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 8575,00 грн.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТзОВ «Офіс-центр-4»(Новий кредитор) та ТзОВ «ТВЛ Сервіс»(Первісний кредитор) 12.09.2011р. було укладено Договір відступлення права вимоги № 06/09-2011 (далі за текстом -Договір відступлення права вимоги (а.с. 9-10).

Згідно умов Договору відступлення права вимоги (п. 1.1.), Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги, належне Первісному кредитору за постачання автошин 215/55 ZR 17 98W Nokian Hakka Z XL, відповідачеві на підставі Договору № ДГ-046 купівлі-продажу товарів від 01.07.2011р., укладеного між Первісним кредитором і ВАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття (з 27.06.2012р. -Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття»- відповідачем -по даній справі).

Згідно п. 1.2. Договору відступлення права вимоги, за відступлене право Новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 8575,00 грн.

Згідно з п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що засвідчують право вимоги, зазначене у п. 1. Договору (Договір № ДГ-046 купівлі-продажу товарів від 01.07.2011р., видаткову накладну № РН-0000074 від 05.07.2011р.; рахунок-фактуру № СФ-0000064 від 01.07.2-11р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2011р., підписаний між ТзОВ «ТВЛ Сервіс»та ВАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття»).

Вказані у п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги дії були сторонами вчинено 12.09.2011р., що підтверджується Актом приймання-передачі права вимоги (а.с. 11).

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги (п.п. 2.2. та 2.3.) Первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника (відповідача) про перехід права Первісного кредитора до Нового кредитора, оформити всі пов'язані з цим документи протягом трьох днів і моменту підписання Договору про відступлення права вимоги та протягом п'яти днів після виконання зазначених обов'язків повідомити про це Нового кредитора.

Первісним кредитором було повідомлено боржника (відповідача) повідомленням № 2 від 28.10.2011р. (а.с. 19) про відступлення права вимоги за Договором № ДГ - 046 купівлі-продажу товарів від 01.07.2011р., яке боржник отримав під розписку 01.11.2011р.

На виконання вищевказаних Договору відступлення права вимоги, позивач платіжними дорученням № 79 від 19 вересня 2011р. (а.с. 42) перерахував ТзОВ «ТВЛ Сервіс» 8575,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, що виникло між Первісним кредитором та боржником на підставі Договору № ДГ - 046 купівлі-продажу товарів від 01.07.2011р. на передачу Продавцем у власність Покупця товару: автошин 215/55 ZR 17 98W Nokian Hakka Z XL та оплата Покупцем в порядку та на умовах цього Договору за куплений товар, за своїм змістом та характером, як визначено вище, підпадає під правове регулювання такого виду зобов'язань як купівля-продаж (глава 54 ЦК України).

Купівля-продаж є грошовим зобов'язанням, а відтак до неї застосовуються загальні положення про зобов'язання та договір (розділ І, ІІ книги п'ятої ЦК України), у т.ч. ст. 625 ЦК України, де встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 зазначеної вище статті).

Отже, вищевказана норма, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, застосовуються у силу закону незалежно від того чи обумовлено сторонами, у певній формі, про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь 206,50 грн. збитків від інфляції (а.с. 3-4), які нараховані за період з 11.07.2011р. по 01.05.2012р. та 3% річних в сумі 1058,84 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України.

Місцевим судом в цій частині вимоги позивача задоволено частково (п. 2 резолютивної частини судового рішення), а саме: в сумі 120,05 грн. інфляційних втрат та 206,50 грн. -3% річних (а.с. 57).

Колегія суддів перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат встановила наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова ВГС України від 05.04.2011р. у справі № 23/466 та лист ВС «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розрахунку судових справ»від 03.04.97 № 62-97р.).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

В нашому випадку, сума боргу виникла станом на 11.07.2011р., відтак індекс інфляції обчислюється з врахуванням цього місяця по 01.05.2012р. включно.

Офіційний індекс інфляції за липень 2011р. -98,7% (газета «Урядовий кур'єр»№ 144 від 09.08.2011р.), за серпень 2011р. -99,6% (газета «Урядовий кур'єр»№ 164 від 08.09.2011р.), за вересень 2011р. -100,1% (газета «Урядовий кур'єр»№ 144 від 09.08.2011р.), за жовтень 2011р. -100,0% (газета «Урядовий кур'єр»№ 208 від 09.11.2011р.), за листопад 2011р. - 100,1% (газета «Урядовий кур'єр»№ 229 від 08.12.2011р.), за грудень 2011р. -100,2% (газета «Урядовий кур'єр»№ 4 від 11.01.2012р.), за січень 2012р. -100,2% (газета «Урядовий кур'єр»№ 23 від 07.02.2012р.), за лютий 2012р. -100,2% (газета «Урядовий кур'єр»№ 44 від 07.03.2012р.), за березень 2012р. -100,3% (газета «Урядовий кур'єр»№ 65 від 10.04.2012р.), за квітень 2012р. -100,0% (газета «Урядовий кур'єр»№ 82 від 11.05.2012р.).

Розрахунок сукупного індексу інфляції за спірний період: (98,7% * 99,6% * 100,1% * 100,0% * 100,1% * 100,2% * 100,2% * 100,2% * 100,3% * 100,0%) = 99,40% - сукупний індекс інфляції; (8575,00 грн. -боргу * 99,40% - сукупний індекс інфляції) : 100% = 8523,55 грн. -8575,00 грн. боргу = 0,00 грн. -інфляційних втрат.

З огляду на наведене, колегія суддів не може погодилися з помилковим висновком місцевого суду, що до задоволення за спірний період підлягає сума 120,05 грн. інфляційних втрат, оскільки, виходячи із наведеного вище розрахунку, розмір інфляційних втрат за спірний період складає 0,00 грн.

Три проценти річних розраховуються за формулою: сума боргу * 3% річних * кількість днів прострочення / 365 -середньостатистичних днів року = 3% річних.

Отже: (8575,00 грн. -боргу * 3% річних) : 100% = 257,25 грн. * 293 дні прострочення = 75374,25 грн. / 365 = 206, 50 грн.

З врахуванням наведеного, колегією суду встановлено, що місцевий суд прийшов до правомірного висновку про задоволення за спірний період (293 дні прострочення) 3% річних в сумі 206,50 грн.

Є безпідставними твердження апелянта, що інфляційні втрати та 3% річних є штрафними санкціями, та, що інфляційні втрати мали нараховуватися за період з 01.03.12р. по 23.03.12р. та за період з 23.03.12р. по 31.03.12р. відповідно за 23 та 8 днів прострочення, виходячи з такого.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені, штрафу) за порушення виконання зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2011р. по справі № 07/238-10, у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.02.2002р. (стосувалася ст. 214 ЦК УРСР, з 01.01.2004р. це ст. 625 ЦК України), постановах Верховного Суду України від 04.07.2011р. у справі № 13/210/10, від 12.09.2011р. у справі № 6/433-42/183, постанові ВГС України від 23.03.2010р. у справі № 14/347.

Як зазначено вище у цій постанові, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу, відтак не може нараховуватися ні за 23, ні за 8 днів прострочення, тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними .

Вказана правова позиція узгоджується із постановою ВГС України від 05.04.2011р. у справі № 23/466, листом ВС «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розрахунку судових справ»від 03.04.97 № 62-97р., постановою ВГС України від 16.03.2011р. у справі № 11/109, Інформаційному листі ВГС України «Про практику застосування Вищим господарським судом України в розгляді справ окремих норм матеріального права»від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 та інших.

Колегією суддів, зокрема, встановлено, що з 26.10.2011р. (було порушено провадження) по 06.06.2012р. (припинено провадження) у господарському суді Закарпатської області здійснювалося провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (пеня, штраф).

Оскільки інфляційні втрати та три проценти річних не суть тотожні із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань у розумінні абзацу четвертого частини четвертої ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані платежі нараховуються на боржника відповідно до приписів чинного законодавства.

Все вищенаведене спростовує доводи відповідача про те, що первісним кредитором по договорам уступки права вимоги право на нарахування та стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних не передавалось.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття»підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012р. у справі № 5008/423/2012 слід змінити. В пункті 2 резолютивної частини судового рішення після слова: «суму»цифри: «8901,55»замінити на цифри: «8781,50»; в дужках, після слів: «основного боргу, »цифри та слова «120,05 грн. інфляційних»- виключити; після слів: «а також суму»цифри: «1227,08»замінити на цифри: «1210,53». В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку в сумі 295,85 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2012р. у справі № 5008/423/2012 змінити.

3. В пункті 2 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області після слова: «суму»цифри: «8901,55»замінити на цифри: «8781,50»; в дужках, після слів: «основного боргу», цифри та слова «120,05 грн. інфляційних» - виключити; після слів: «а також суму»цифри: «1227,08»замінити на цифри: «1210,53».

4. В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття»(п. і. 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код ЄДРПОУ 02574001) в дохід державного бюджету (УДКСУ у Личаківському районі міста Львова, код ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 у ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в сумі 191,21 грн.

6. Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку в сумі 295,85 грн. покласти на позивача.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.