Постанова

від 15.10.2012 по справі 5011-62/793-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 5011-62/793-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддів:Євсікова О.О. Кролевець О.А. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:Недотопа М.М. -за дов. від 10.01.2012р. № 09/01/12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі№ 5011-62/793-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" протлумачення умов договору, розірвання договору та стягнення збитків,

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.10.2012р. № 03.07-05/780 для розгляду справи № 5011-62/793-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Попікова О.В., судді Євсіков О.О., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (далі -позивач, ТОВ "КСЛ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (далі -відповідач, ТОВ з ІІ "Юромаш") про: тлумачення пункту 3.4. договору купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 щодо сторони договору, яка має подати замовлення; розірвання договору купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08; стягнення збитків в розмірі 352 843,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р., в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012р. рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. (головуючий суддя Коротун О.М., судді Новіков М.М., Яковлєв М.Л.), позов задоволено повністю. Розтлумачено пункт 3.4. договору купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 наступним чином: після отримання попередньої оплати в розмірі 10 % загальної суми договору відповідно до п. 5.1. (платіж № 1) даного договору продавець здійснює замовлення товару у його виробника. Розірвано договір купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки в сумі 352 843,50 грн.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 11, 14, 22, 213, 509, 525, 526, 530, 615, 629, 651, 653, 655, 663 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 202, 224, 265 Господарського кодексу України, з огляду на те, що договір від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 містить всі дані щодо найменування товару, місця та строку його постачання, а відповідач не є виробником цього товару, у зв'язку з чим під замовленням у пункті 3.4. договору розуміється замовлення відповідачем, як продавцем, товару у виробника. З приводу розірвання спірного договору суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджується факт істотного порушення відповідачем зобов'язання за договором в частині постачання товару позивачу. Стосовно позовних вимог про стягнення збитків суди дійшли висновку, що внаслідок неправомірної поведінки відповідача позивачу було безпосередньо спричинено збитки у вигляді попередньої плати за непоставлений товар.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 509, 213, 637, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції, розтлумачивши пункт 3.4. договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08, фактично його змінив. Крім того, скаржник посилається про неврахування судами попередніх інстанцій преюдиційних фактів, встановлених у постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. у справі № 18/480-56/141. В частині розірвання спірного договору та стягнення збитків скаржник зауважує на тому, що ним умови договору не порушувались, оскільки, на його думку, поставка товару повинна була відбуватись після відповідного замовлення позивача.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу обладнання № ZX650LC-3 12/01/08 (далі -договір), згідно з пунктом 1.1. якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості однієї одиниці, характеристики якого, що включають в себе найменування моделі та комплектацію товару, зазначаються у додатку № 1 до цього договору.

В додатку № 1 до договору (технічна специфікація) сторонами конкретизовано характеристики товару (гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3), що купується позивачем: двигун з турбонадувом Isuzu AH-6WGIXYSA02, повна потужність 469 к.с., робочий об'єм двигуна 15,681 л, експлуатаційна маса 66 300 кг, стріла для загальних робіт 6,8 м, рукоять 2,9 м; скельний ківш (об'єм - 4 куб.м, макс.глибина копання 7,12 м, макс.виліт стріли на рівні горизонту 11,50 м); ходова система (ходова частина тракового типу шириною 650 мм із трьома грунтозацепами); кабіна (CRES II, електрона панель системи контролю режимів пріоритету роботи машини, регульоване сидіння з викидною спинкою та регульованими підлокітниками, склоочисник та склоомивач, AM-FM радіо з цифровим годинником, кондиціонер повітря з автоматичним регулюванням); комплект гідроліній для підключення гідромолоту; інструкція з експлуатації російською мовою.

В пункті 2.1. договору зазначено, що ціна на товар, що продається за цим договором, встановлюється в розмірі: вартість однієї одиниці товару складає 2 940 362,50 грн. без ПДВ; ПДВ - 588 072,50 грн. Загальна вартість товару разом з ПДВ складає 3 528 435,00 гривень.

Відповідно до пункту 3.1. договору продавець проводить поставку товару у повній комплектності та у відповідності з технічною специфікацією (додаток № 1 до цього договору) до 20.07.2008р. у разі отримання передплати у повному обсязі (п. 5.1., платіж № 1) відповідно до даного договору. Дострокова поставка допускається. Часткове відвантаження не допускається. У разі затримки здійснення передплати (п. 5.1., платіж № 1) строк поставки продовжується пропорційно до терміну затримки здійснення передплати.

Згідно з пунктом 3.4. договору замовлення товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10 % загальної суми договору відповідно до п. 5.1. (платіж № 1) даного договору.

В пункті 4.1. договору передбачено, що поставка - склад покупця (адреса: Україна, Київська обл., с. Бушево, вул. Гранітна, 1) з проведенням пуско-наладних робіт, інструктажем персоналу та передачею технічної документації покупцю на російській мові.

Днем виконання продавцем зобов'язань по постачанню товару, згідно пункту 4.2. договору, вважається дата передачі товару, підтверджена актом прийому-передачі товару (додаток № 2 даного договору).

Порядок оплати товару визначений в пункті 5.1. договору, а саме:

Платіж № 1: передплата в розмірі 10 % від загальної вартості товару, що складає 294 036,25 грн. без ПДВ, ПДВ - 58 807,25 грн., загальна сума платежу № 1 разом з ПДВ в розмірі 352 843,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок продавця до 30.01.2008р. з вказівкою номеру рахунку-фактури постачальника, як підстави для оплати;

Платіж № 2: оплата в розмірі 90 % від загальної вартості товару, що складає 2 646 326,25 грн. без ПДВ, ПДВ - 529 265,25 грн., загальна сума платежу № 2 разом з ПДВ розмірі 3 175 591,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок продавця за фактом поставки товару протягом 2 (двох) банківських днів з вказівкою номеру рахунка-фактури продавця, як підстави для оплати.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08, позивач 04.04.2008р. перерахував на користь відповідача 352 843,50 грн. передоплати, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи.

Однією з позовних вимог ТОВ "КСЛ" є тлумачення пункту 3.4. договору купівлі-продажу обладнання від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08, з огляду на різне розуміння сторонами змісту вказаного пункту та існування між сторонами спору щодо виконання відповідачем обов'язку здійснити поставку товару позивачу.

Так, у відповідності до пункту 3.4. договору замовлення товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10 % загальної суми договору відповідно до п. 5.1. (платіж № 1) даного договору.

За твердженням позивача, обов'язок відповідача, як продавця, здійснити поставку товару позивачу виникає після одержання суми попередньої оплати, а передбачене пунктом 3.4. договору замовлення товару здійснює відповідач у завода-виробника. В свою чергу, відповідач зауважує, що замовлення товару, встановлене вказаним пунктом, здійснюється безпосередньо покупцем у продавця.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 637 Цивільного кодексу передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

За приписами статті 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, чинним законодавством України визначено способи захисту особою своїх прав та інтересів, одним з яких є тлумачення судом змісту правочину. Даний спосіб захисту передбачає, що коли стороні не зрозумілий зміст правочину чи окремих його умов або коли сторони по різному розуміють зміст правочину чи окремі його умови, сторона чи обидві сторони мають право звернутись до суду, який може постановити рішення про тлумачення змісту правочину, а саме роз'яснити сторонам зміст правочину чи окремих його умов використовуючи значення слів і понять, значення термінів, порівняння відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, з'ясуванням мети правочину, змісту попередніх переговорів, усталеної практики відносин між сторонами тощо.

Тлумаченням змісту правочину або окремих його умов є з'ясування, встановлення судом дійсної волі однієї сторони або обох сторін під час укладання правочину, яка виражена в певний пунктах, розділах правочину, та роз'яснення судом цієї волі сторонам.

Суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням практики застосування термінів, слів та словосполучень, встановили, що замовлення -це пропозиція (оферта) замовника (покупця) виготовити, поставити (продати) йому продукцію, виконати роботу, надати послугу в указаний строк, замовленому обсязі, кількості, асортименті, якості та з дотриманням інших необхідних даних.

У відповідності до пунктів 1.1., 3.1., 4.1. договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08, додатку № 1 (технічна специфікація) до нього сторонами чітко визначено найменування товару, його модель, технічні характеристики, кількість, місце та строки поставки продавцем покупцю.

Крім того, як з'ясовано судами попередніх інстанцій, імпортна складова товару становить 100 % (пункт 2.2. договору), тобто відповідач не є виробником гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ, а виступає ексклюзивним дилером на території України з продажу вказаної техніки, у зв'язку з чим постачання товару покупцям, які перебувають на території України, обумовлено необхідністю замовлення його в японської компанії Hitachi Construction Machinery Co.Ltd.

З огляду на встановлені обставини та враховуючи загальноприйняті у відповідній сфері відносин значення термінів, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що з підписанням договору позивачем, як покупцем товару, фактично було проведено зі свого боку замовлення у відповідача товару - гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ моделі ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці, узгоджено його технічні характеристики, умови поставки стосовно місця та строку виконання зобов'язань сторонами. Відтак, повторне здійснення замовлення покупцем товару після проведення попередньої оплати не відповідає встановленому статтею 3 Цивільного кодексу України принципу розумності і дійсній волі сторін під час укладання договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08.

За таких обставин, зважаючи на визначення сторонами у договорі умов щодо кількості, якості, найменування та строку поставки товару, а також те, що відповідач не є виробником гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ моделі ZХ650С-3, у зв'язку з чим виконання обов'язку стосовно його постачання пов'язується з необхідністю замовлення товару у його безпосереднього іноземного виробника, судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в пункті 3.4. договору під замовленням слід розуміти замовлення саме відповідачем, як продавцем, товару у виробника.

З приводу позовних вимог в частині розірвання договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 на підставі статті 651 Цивільного кодексу України судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем на виконання пункту 5.1. договору 04.04.2008р. було перераховано на рахунок відповідача 352 843,50 грн. передоплати 10 % від загальної вартості товару. Апеляційним судом було з'ясовано, що передплата позивачем проведена із затримкою, що згідно пункту 3.1. договору надає відповідачу право відстрочки поставки товару пропорційно до терміну затримки здійснення передплати. В свою чергу, відповідачем у встановлений договором строк (з урахуванням наявності обставин відстрочки) зобов'язання в частині поставки гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці на склад позивача, який розташований за адресою: Київська область, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, не виконано.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (пункт 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. В свою чергу, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на встановлені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 в частині поставки обумовленого договором товару (гусеничного гідравлічного екскаватору НІТАСНІ модель ZХ650С-3) є істотним, що свідчить про наявність підстав для розірвання спірного договору відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з обґрунтованими та законними висновками місцевого суду та суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині тлумачення пункту 3.4. договору купівлі-продажу від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 та його розірвання. В свою чергу, доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують наведених висновків судів попередніх інстанцій і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, місцевим та апеляційним господарськими судами було правомірно відхилено посилання відповідача в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України на судові рішення у справі № 18/480-56/141, а саме: постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. та постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2011р., з огляду на наступне.

Відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, на відміну від правових висновків, якими є судження суду щодо юридичної оцінки встановлених фактів і обставин, фактами є встановлені в рішенні суду конкретні життєві обставини, які, в разі їх преюдиціальності, не потребують повторного доказування.

Отже, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом. При цьому, не надається преюдиціального значення фактам, зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що надання судами під час розгляду справи № 18/480-56/141 правової оцінки пункту 3.4. договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 та їх висновок про відсутність порушень умов договору щодо поставки товару з боку відповідача, не є фактом в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а є висновком (судженням), зробленим за результатами дослідження та оцінки обставин справи № 18/480-56/141, та який, відповідно, не може бути обов'язковим при розгляді справи № 5011-62/793-2012.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 352 843,50 грн. судова колегія виходить з наступного.

За приписами частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (пункт 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України).

Згідно пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

У відповідності до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене та розірвання в судовому порядку договору від 12.01.2008р. № ZX650LC-3 12/01/08 у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 352 843,50 грн. збитків у вигляді витрат, понесених позивачем на попередню оплату за непоставлений відповідачем товар.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі № 5011-62/793-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець