cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-62/793-2012 29.02.12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», с.Бушево, ЄДРПОУ 33801194
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ», м.Київ, ЄДРПОУ 32849408
про тлумачення умов договору, розірвання договору та стягнення збитків
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Стефлюк -по дов.
від відповідача: Недотопа М.М. -по дов.
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСЛ", с.Бушево звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш", м.Київ про:
- тлумачення п.3.4 договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. щодо сторони договору, яка має подати замовлення;
- розірвання договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш";
- стягнення з відповідача збитків в сумі 352843,50 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.
Постановою від 18.01.2012р. Вищого господарського суду України судові рішення попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищим господарським судом України зазначено, що в порушення норми ст.35 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на приписи ч.2 вказаної статті та оціночні судження і висновки суду, викладені у постанові від 01.12.2010р. Київського апеляційного господарського суду та постанові від 09.02.2011р. Вищого господарського суду України у справі №18/480-56/141, суди не надали тлумачення умовам договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р.
Скасовуючи судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору та стягнення збитків, судом касаційної інстанції вказано про передчасність висновків суду стосовно обов'язку саме покупця здійснити замовлення товару та неврахування змісту п.п.1.1, 2.2, 3.1 спірного договору, залишення поза увагою доводів позивача відносно неналежного виконання продавцем обов'язку щодо поставки товару у строк до 22.07.2008р.
Під час нового розгляду справи позивачем в судових засіданнях та у поясненнях №08/02-2юр від 08.02.2012р. підтримано в повному обсязі позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "КСЛ" не зрозумілий зміст положення п.3.4 договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. в частині сторони, яка зобов'язана зробити замовлення товару: чи то позивач повинен замовити у відповідача гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3, чи то відповідач, з метою належного виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно передання товару, повинен здійснити замовлення техніки у виробника після отримання від позивача попередньої оплати.
Обґрунтовуючи позов в частині розірвання спірного договору та стягнення збитків, позивач стверджує про істотне порушення відповідачем свого обов'язку в частині постачання товару в строк до 20.07.2008р.
Відповідач у відзиві №29/02/12 від 29.02.2012р. на позовну заяву проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що судовими рішеннями по справі №18/480-56/141 встановлені преюдиціальні факти стосовно відсутності порушення умов договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. з боку відповідача.
Крім того, як вказує відповідач, позивач вже звертався до суду з позовом про тлумачення спірного договору та рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2011р. по справі №38/388 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" було відмовлено в повному обсязі.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В силу ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст.655 вказаного нормативно-правового акту за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, 12.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08.
За змістом п.1.1 вказаного правочину продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці, характеристики якого, що включають в себе найменування та комплектацію товару, зазначаються у додатку №1 до договору.
Згідно із п.2.1 договору ціна на товар встановлюється в розмірі 2940362,50 грн. без ПДВ, ПДВ - 588 072,50 грн. Загальна вартість товару разом з ПДВ складає 3528435,00 грн.
Відповідно до п.3.1 договору продавець проводить поставку товару у повній комплектності та у відповідності з технічною специфікацією (додаток №1) до 20.07.2008р. у разі отримання передплати у повному обсязі (п.5.1, платіж №1) відповідно до даного договору. Дострокова поставка допускається. Часткове відвантаження не допускається. У разі затримки здійснення передплати (п.5.1, платіж №1) строк поставки продовжується пропорційно до терміну затримки здійснення передплати.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що замовлення товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п.5.1 (платіж №1).
В п.4.1, п.4.2 договору передбачено, що поставка проводиться на склад покупця, який знаходиться за адресою: Україна, Київська область, с.Бушево, вул.Гранітна, 1, з проведенням пуско-наладних робіт, інструктажем персоналу та передачею технічної документації покупцю на російській мові. Днем виконання продавцем зобов'язань по постачанню товару вважається дата передачі товару, підтверджена актом прийому-передачі товару (додаток №2).
В розділі 5 договору купівлі-продажу обладнання № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. сторонами визначений порядок оплати товару:
- платіж №1: передплата в розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає 294036,25 грн. без ПДВ, ПДВ -58807,25 грн., загальна сума платежу №1 разом з ПДВ в розмірі 352843,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок продавця до 30.01.2008р. з вказівкою номеру рахунку-фактури постачальника, як підстави для оплати;
- платіж №2: оплата в розмірі 90% від загальної вартості товару, що складає 2646326,25 грн. без ПДВ, ПДВ - 529265,25 грн., загальна сума платежу №2 разом з ПДВ в розмірі 3175591,50 грн. переводиться на розрахунковий рахунок продавця за фактом поставки товару протягом 2 банківських днів з вказівкою номеру рахунка-фактури продавця, як підстави для оплати.
Як встановлено судом на підставі наявної у матеріалах справи банківської виписки, на виконання зобов'язань за договором, позивач 04.04.2008р. перерахував на користь відповідача в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 352843,50 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих сторонами в судових засіданнях пояснень, між сторонами існує спір щодо тлумачення п.3.4 договору, в якому визначено, що замовлення товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п. 5.1 даного Договору.
Наразі, за твердженням позивача, замовлення товару повинно було бути здійснено стороною продавця, а факт одержання від покупця попередньої оплати був для останнього гарантією того, що покупець дійсно має наміри щодо придбання товару, і в свою чергу продавець робив відповідне замовлення безпосередньо у заводу-виробника товару щодо його поставки для покупця, який знаходиться на території України.
Одночасно, як стверджує відповідач, замовлення, здійснення якого встановлено п.3.4 договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р., передбачає безпосередньо замовлення товару покупцем у продавця.
Відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України встановлює способи захисту особою своїх прав та інтересів, одним з яких є тлумачення судом змісту правочину. Даний спосіб захисту передбачає, що коли стороні не зрозумілий зміст правочину чи окремих його умов або коли сторони по різному розуміють зміст правочину чи окремі його умови, сторона чи обидві сторони мають право звернутись до суду, який може постановити рішення про тлумачення змісту правочину, а саме роз'яснити сторонам зміст правочину чи окремих його умов , використовуючи значення слів і понять, значення термінів, порівняння відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, з'ясуванням мети правочину, змісту попередніх переговорів, усталеної практики відносин між сторонами тощо.
Тлумаченням змісту правочину або окремих його умов є з'ясування, встановлення судом дійсної волі однієї сторони або обох сторін під час укладання правочину, яка виражена в певних пунктах, розділах правочину, та роз'яснення судом цієї волі сторонам.
Відповідно до термінологічного словника замовлення -це пропозиція (оферта) замовника (покупця) виготовити, поставити (продати) йому продукцію, виконати роботу, надати послугу у вказаний строк у замовленому обсязі, кількості, асортименті, якості та з дотриманням інших необхідних даних.
Як вказувалося вище, у п.1.1 договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. позивачем та відповідачем був узгоджений товар, що підлягає поставці відповідачем позивачу - гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці.
Додатково конкретні характеристики товару визначені сторонами у додатку №1 до вказаного договору (технічна специфікація): двигун з турбонадувом Isuzu AH-6WGIXYSA02, повна потужність 469 к.с., робочий об'єм двигуна 15,681 л, експлуатаційна маса 66300 кг, стріла для загальних робіт 6,8 м, рукоять 2,9 м; скельний ківш (об'єм -4 куб.м, макс.глибина копання 7,12 м, макс.виліт стріли на рівні горизонту 11,50 м); ходова система (ходова частина тракового типу шириною 650 мм із трьома грунтозацепами); кабіна (CRES II, електрона панель системи контролю режимів пріоритету роботи машини, регульоване сидіння з викидною спинкою та регульованими підлокітниками, склоочисник та склоомивач, AM-FM радіо з цифровим годинником, кондиціонер повітря з автоматичним регулюванням); комплект гідроліній для підключення гідромолоту; інструкція з експлуатації російською мовою.
У п.4.1 договору купівлі-продажу сторонами також визначено місце постачання товару - склад покупця, місцезнаходженням якого є Київська область, с.Бушево, вул.Гранітна, 1, а в п.3.1 продавцем і покупцем узгоджено також строк виконання продавцем свого обов'язку -до 20.07.2008р. у разі отримання переплати у повному обсязі.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що з підписанням договору позивачем, як покупцем товару, фактично було проведено зі свого боку замовлення у відповідача товару - гідравлічного екскаватору НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці, визначено необхідні технічні характеристики техніки, узгоджено умови поставки стосовно місця та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, твердження відповідача про те, що у п.3.4 договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. під замовленням необхідно розуміти замовлення покупцем товару у продавця, за висновками суду, є необґрунтованими, враховуючи, що фактично позивачем вже було здійснено замовлення товару та в договорі узгоджено всі істотні умови його постачання. Здійснення повторного замовлення товару (який вже було замовлено) після проведення попередньої оплати не є доцільним та не відповідає встановленому ст.3 Цивільного кодексу України принципу розумності і дійсній волі сторін під час укладання вказаного правочину .
Наразі, згідно із п.2.2 спірного договору купівлі-продажу імпортна складова товару дорівнює 100%.
В судовому засіданні 29.02.2012р. відповідачем надані пояснення стосовно тих обставин, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" не є безпосереднім виробником гідравлічного екскаватору НІТАСНІ, а виступає ексклюзивним ділером на території України з продажу вказаної техніки. Крім того, відповідачем зазначено, що постачання товару покупцям, які перебувають на території України, обумовлено необхідністю замовлення його в японської компанії Hitachi Construction Machinery Co.Ltd.
Аналогічні відомості також викладені на офіційному сайті відповідача www.euromash.com.ua, роздруківка зі сторінки якого надана позивачем до матеріалів справи.
З урахуванням викладених обставин, приймаючи до уваги, що укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. містить всі необхідні дані щодо найменування товару, місця та строку його постачання, виходячи з того, що відповідач не є виробником гідравлічного екскаватору та виконання обов'язку стосовно його постачання пов'язано з необхідністю замовлення товару у його безпосереднього іноземного виробника, суд дійшов висновку, що у п.3.4 спірного договору під замовленням розуміється замовлення відповідачем, як продавцем, товару у виробника.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог в розглядуваній частині на висновки суду, викладені в рішенні по справі №38/388, суд вважає безпідставними, оскільки висновкам суду господарським процесуальним законодавством не надається статус преюдиціальних фактів у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, виходячи зі змісту вказаного судового рішення , остаточним предметом судового розгляду було тлумачення п.3.1 договору купівлі-продажу обладнання № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р., проте не п.3.4.
Суд зазначає, що за змістом описової частини вказаного процесуального документу, судом вказано на те, що ухвалою від 06.10.2011р. провадження у справі в частині позовної вимоги про тлумачення п.3.4 договору купівлі-продажу обладнання № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. було припинено, проте фактично матеріали справи №38/388 цього судового акту не містять. Одночасно, в матеріалах справи №38/388 (с.56-57) є клопотання відповідача про припинення провадження по справі у зв'язку з наявністю судового рішення від 15.04.2011р. у справі №55/161, якій під час нового розгляду справи присвоєно номер 5011-62/793-2012.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" про розірвання договору купівлі-продажу № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. та стягнення збитків в сумі 352843,50 грн. також є правомірними та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Положеннями ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто, виходячи зі змісту вказаної статті, зміна або розірвання договору у разі недосягнення сторонами згоди про це можливі на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав. Такими підставами, відповідно до ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України може бути істотне порушення договору другою стороною .
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, з урахуванням приписів наведених норм процесуального права, при зверненні до господарського суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу позивачем повинен бути доведений факт порушення продавцем умов укладеного договору купівлі-продажу, невиконання або неналежного виконання передбачених законом або договором обов'язків.
Виходячи зі змісту позовної заяви, в обґрунтування підстав для розірвання договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. позивач посилається на порушення відповідачем обов'язку щодо поставки товару в строк до 20.07.2008р.
Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В п.3.1 договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. сторони дійшли згоди про те, що продавець проводить поставку товару у повній комплектності та у відповідності з технічною специфікацією до 20.07.2008р. у разі отримання переплати у повному обсязі відповідно до даного договору. У разі затримки здійснення переплати, строк поставки продовжується пропорційно до терміну затримки здійснення переплати.
Як було встановлено судом вище, на виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу позивач 04.04.2008р. перерахував на користь відповідача в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 352843,50 грн. Факт проведення попередньої оплати в порядку та строки, передбачені п 5.1 договору № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р., з боку відповідача не оспорюється та не заперечується.
Таким чином, виходячи з того, що позивачем виконаний свій обов'язок щодо перерахування на рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 352843,50 грн., відповідач повинен був провести постачання позивачу гідравлічного екскаватору в строк до 20.07.2008р.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні норм ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" не виконано прийнятих на себе зобов'язань стосовно поставки на склад позивача, який розташований за адресою: Київська область, с.Бушево, вул.Гранітна, 1, в строк до 20.07.2008р. гідравлічного екскаватору НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 одиниці.
Наразі, сторонами до матеріалів справи не представлено акту прийому-передачі товару (додаток №2), який за змістом п.4.1 договору купівлі-продажу підтверджує факт постачання екскаватору.
За таких обставин, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" порушені прийняті на себе зобов'язання в частині постачання товару позивачу.
При цьому, виходячи з того, що з урахуванням правової природи договорів купівлі-продажу та умов укладеного між сторонами правочину, постачання товару є головним обов'язком продавця, а також враховуючи тривале невиконання відповідачем свого зобов'язання стосовно поставки товару (з 20.07.2008р. і по теперішній час), суд дійшов висновку, що порушення зобов'язаня з боку відповідача є істотним.
Посилання відповідача на те, що судовими рішеннями по справі №18/480-56/141 встановлені преюдиціальні факти стосовно відсутності порушення умов договору купівлі-продажу обладнання № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. з боку відповідача, суд вважає неправомірними та безпідставними з урахуванням наступного.
Відповідно до імперативних приписів ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Під час застосування положень вказаної статті, необхідно розрізняти поняття «встановлений факт»та «правові висновки суду». На відміну від правових висновків, якими є судження суду щодо юридичної оцінки встановлених фактів і обставин, фактами є встановлені в рішенні суду конкретні життєві обставини, які, в разі їх преюдиціальності, не потребують повторного доказування.
Відповідно до правової позиції, викладеної в п.2.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
За висновками суду, зазначення в судових рішеннях по справі №18/480-56/141 про відсутність порушення умов договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. з боку відповідача є оціночним судженням суду, висновком, зробленим судом за результатами надання оцінки наявним у матеріалах конкретної справи документів, проте не встановленим фактом.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ст.651 Цивільного кодексу України та висновки суду стосовно істотного порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, враховуючи, що позов в частині розірвання договору є правомірним та доведеним фактичними обставинами і матеріалами справи, а представлені відповідачем заперечення є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.202 Господарського кодексу України та ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Одночасно, ч.3 ст.14 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч.5 ст.653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків , завданих зміною або розірванням договору.
За приписами ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування, а відповідач в свою чергу повинен доводити відсутність своєї вини.
За висновками суду, позивачем у відповідності до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доведено факт неправомірної поведінки відповідача, що безпосередньо спричинило позивачу збитки в розмірі 352843,50 грн. Наразі, збитками позивача є витрати, які складаються з обумовленої в договорі купівлі-продажу суми попередньої оплати, що була перерахована на розрахунковий рахунок відповідача в повній сумі. При цьому, доказів відсутності своєї вини у спричиненні позивачу збитків у визначеному розмірі відповідачем до матеріалів справи не представлено.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а також передбачене ст.653 Цивільного кодексу України право сторони вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору, позов в розглядуваній частині також є правомірним та таким що підлягає задоволенню.
Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ", с.Бушево до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш", м.Київ.
Розтлумачити п.3.4 договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р. наступним чином: після отримання попередньої сплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п.5.1 (платіж №1) даного договору продавець здійснює замовлення товару у його виробника.
Розірвати договір купівлі-продажу обладнання №ZX650LС-3 12/01/08 від 12.01.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КСЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (02160, м.Київ, вул.Марини Раскової, 11-а, ЄДРПОУ 32849408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (09643, Київська область, Рокитнянський район, с.Бушево, вул.Гранітна, 1, ЄДРПОУ 33801194) збитки в сумі 352843,50 грн., державне мито в сумі 3698, 44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 29.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 05.03.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2012 |
Оприлюднено | 25.10.2012 |
Номер документу | 26519469 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Любченко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні