Постанова

від 18.10.2012 по справі 5015/141/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5015/141/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівГрека Б.М., Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" від прокуратури: Ходаківський М.П. від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились на рішенняГосподарського суду Львівської області від 26.03.2012 року та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі№ 5015/141/12 за позовомПрокурора Личаківського району м. Львову в інтересах держави в особі: Львівської міської ради, уповноважений орган -управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" проСпонукання до повернення об'єкту оренди та стягнення 61 283, 36 грн. неустойки за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" доУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Личаківського району м. Львову звернувся з позовом в інтересах держави в особі: Львівської міської ради, уповноважений орган -управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" (далі відповідач за первісним позовом) про звільнення та повернення нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, 50 та стягнення неустойки в розмірі 61 283 грн. за період з 01.12.2009 року по 01.02.2011 року, з підстав передбачених ч.2 ст. 785 ЦК України.

Відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічним позовом про внесення змін до договору оренди щодо терміну його дії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2012 року у даній справі первісний позов задоволено частково. Відповідач за первісним позовом зобов'язаний звільнити та передати позивачу за первісним позовом нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, 50, загальною площею 117, 8 кв.м. та стягнуто з відповідача за первісним позовом 28 877, 22 грн. неустойки. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року рішення суду першої інстанції змінено частково. З відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 5 149, 13 грн. неустойки, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди припинив свою дію. Орендоване майно не повернуто. В рішенні суду першої інстанції неустойка у відповідності до ч.2 ст.785 ЦК України вирахувана за час прострочення повернення майна з 17.12.2009 року по 01.02.2011 року, а в постанові апеляційної інстанції з 19.12.2010 року оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що договір оренди закінчив свою дію 04.12.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті судові рішення про зобов'язання звільнити та повернути орендовані нежитлові приміщення позивачу за первісним позовом та про стягнення неустойки.

В своїй касаційній скарзі відповідач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що він є суб'єктом малого підприємництва і на нього розповсюджується Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (далі Закон) та вважає, що спірний договір оренди є продовженим до 14.11.2012 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

14.11.2007 року між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого майна № Л5754 -7 (далі Договір).

Предметом Договору є оренда приміщення, яке знаходить за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, 50. загальною площею 117,8 кв.м.

Термін договору оренди визначений на період з 14 листопада 2007 року по 13 листопада 2008 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором (п.4.1 4.3).

Пунктом 5.1 Договору передбачена ставка орендної плати 1903, 65 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. Орендна плата сплачується помісячно (п.5.1, 5.2 Договору).

Враховуючи те, що предметом Договору є комунальне майно на взаємовідносини сторін розповсюджуються як норми ЦК України та ГК України, так і норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які є спеціальними для даного виду правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При повторному розгляді справи, позивачем за первісним позовом було надано суду копію реєстру поштових відправлень, якій свідчить про те, що 27.11.2009 року на адресу відповідача було направлено повідомлення № 2302-4371 від 26.11.2009 року, в якому повідомляється позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом про припинення Договору з 13.11.2009 року та вимогу про те, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути позивачу за первісним позовом орендоване приміщення ( т.2 а.с. 34, 44-46).

В своїй апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом зазначає, що на його адресу позивачем за первісним позовом надіслано повідомлення № 2302-4371 від 26.11.2009 року (т.1 а.с.74).

До матеріалів справи залучено копію повідомлення позивача за первісним позовом від 28.11.2008 року № 3202-6494 щодо припинення договірних стосунків за договором, але в матеріалах справи не міститься доказів відправлення зазначеного повідомлення на адресу відповідача за первісним позовом, і відповідно зазначене повідомлення обґрунтовано не взято судом до уваги.

Враховуючи приписи ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" слід вважати, що дію Договору припинено в листопаді 2009 року.

30.12.2009 року набув чинності Закон, яким було змінено частину 1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та викладено її в наступній редакції: термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж 5 років, якщо орендар не пропонує менший термін."

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом вважати продовженим до 5 років з дня укладання, якщо орендар не пропонує менший термін.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що дія п.5 Прикінцевих положень Закону розповсюджується на договори оренди, які діяли на момент набрання чинності Законом.

Враховуючи те, що Договір, якій є предметом у даній справі, припинив свою дію у листопаді 2009 року, в зв'язку з направленням орендодавцем орендарю відповідного повідомлення, в строки передбачені ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" судова колегія приходить до висновку про те, що дія Закону, якій набрав чинність 30.12.2009 року, не розповсюджується на взаємовідносини сторін.

Таким чином, суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог, в частині повернення майна.

В постанові Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року у даній справі, яким були скасовані рішення господарського суду Львівської області від 05.05.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року, а справу було направлено на новий розгляд, не було зроблено висновку про те, що договірні відносини між сторонами припинилися у листопаді 2010 року, а лише було зазначено, що 29.11.2010 року на адресу відповідача за первісним позовом надіслано повідомлення позивача за первісним позовом, в якому зазначено, що Договір припинив свою дію з моменту закінчення, а саме з 13.11.2010 року.

Як було зазначено вище, при повторному розгляді справи позивачем за первісним позовом була надана копія списку поштових відправлень рекомендованих листів від 27.09.2009 року, відповідно до якого і зроблений висновок про припинення договірних відносин в листопаді 2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріали справи свідчать про те, що орендоване відповідачем за первісним позовом майно не повернуто, на момент подання позовної заяви, позивачу за первісним позовом.

Враховуючи те, що договірні відносини між сторонами припинилися в листопаді 2009 року у суду апеляційної інстанції не було підстав для зменшення неустойки та вирахування її з грудня 2010 року.

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року підлягає зміні, в частині стягнення неустойки, а рішення суду першої інстанції в цій частині повинно бути залишено без змін.

Що стосується зустрічної позовної заяви (поданої до суду 05.05.2011 року), суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що немає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки у договір термін дії якого закінчився не можуть бути внесені зміни та доповнення щодо предмету договору.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі № 5015/141/12 в частині відмови в стягненні 23 728 грн. неустойки (28 877 грн. -5 149 грн.) скасуванню, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2012 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Громіс" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі № 5015/141/12 в частині відмови в стягненні 23 728 грн. неустойки скасувати. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі № 5015/141/12 залишити без змін.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2012 року у справі № 5015/141/12 залишити без змін.

4. Господарському суду Львівської області доручити видати наказ.

Головуючий С.В.Бондар

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій