Рішення

від 11.10.2012 по справі 5011-4/8259-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/8259-2012 11.10.12

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Капром» Простягнення 16 331,19 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Нестеренко Г.А.

від відповідача Боднарчук Г.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Капром»13 845,68 грн. основного боргу, 6,07 грн. інфляційне збільшення, 79,49 грн. 3% річних, 323,10 грн. пені, 2706,85 грн. штрафу, а всього 16 331,19 грн. заборгованості за договором № 000497/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви, а саме не вірно вказана сума штрафу, замість 2 706,85 грн., вважати вірною 2 076,85 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 07.08.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2011 року між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капром»було укладено Договір № 000497/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 Договору Головне управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало Відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

В свою чергу, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах Договору.

Відповідно до п. 5.2.З. Договору Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що плата за Право тимчасового користування нараховується Кредитором щомісячно та перераховується Боржником не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, виключно на поточний рахунок Кредитора, в розмірах, зазначених в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Боржника від здійснення плати за Право тимчасового користування.

В порушення зазначеного вище пункту Договору Відповідач не здійснив з Позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР згідно наступних рахунків-фактур відповідно до довідки про стан розрахунків на загальну суму 13845,68 грн.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.3. Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове існування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця. Розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капром»було укладено Договір № 000497/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 Договору Головне управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало Відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

На підставі розпорядження № 767 "Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами" КП "Київреклама" було приведено у відповідність до чинного законодавства договір від 15.12.2008р. № 00859/08 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого користування м. Києва.

Відповідно до п. 5.2.З. Договору № 497/767/11 Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки на оплату права за тимчасове користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 06.11.2011р. по 13.05.2012р. відповідно до рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи становить 13 845,68 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.2.3 договору № 497/767/11 від 27.04.2011р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 323,10 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п.7.3. за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до п. 7.3. Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Тому, за тимчасове користування місцем для розміщення РЗ, що склало більше 1 місяця, Відповідач повинен додатково сплатити штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми, у розмірі 2076,85 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 6,07 грн. індекс інфляції та 79,49 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідач стверджує, що позовна заява подана неправомірно, оскільки підставою даного твердження є Розпорядження №767 від 27.09.2010р. «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві», відповідно до п.4.12 якого при розміщенні РЗ на місцях, що належать до державної або приватної (колективної) власності, заявник протягом одного місяця з моменту встановлення робочим органом пріоритету подає до робочого органу завірені у встановленому порядку копії відповідні правовстановлюючі документи. На підставі зазначено Розпорядження було укладено договір № 000497/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва з додатками на адресну програму про пріоритет.

За твердженням Відповідача до КП «Київреклама»були подані копії документів на право власності на об'єкт розташований за адресою: Кільцева дорога, 15-А в м. Києві, тому на думку відповідача, позивач повинен був скасувати платню за право користування комунальною власністю. Проте цього здійснено не було.

Зазначені твердження Відповідача не приймаються судом до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачений законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду , а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Під час укладання договору від 27.04.2011 № 000497/767/11 між Позивачем та Відповідачем досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, що засвідчено підписами та печатками Сторін Договору та за відсутністю зауважень (Протоколу розбіжностей) Відповідача.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Згідно із ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором та сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору.

Матеріали справи свідчать, що після звернення 16.07.2012 ТОВ «КАПРОМ»з листом (за вх. № 11229) відповідно до якого саме 16.07.2012 КП «Київреклама»було повідомлено про те, що будинок за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 15-А, знаходиться у власності ТОВ «КАПРОМ».

В свою чергу КП «Київреклама»своїм листом від 26.07.2012 № 196-7334/КР

повідомило ТОВ «КАПРОМ», що рекламна вивіска за дозволами №27508-11 та

№ 57512-11 звільнено від оплати (з дати подачі відповідного листа до КП

«Київреклама»).

Підпунктом 4.11. «Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві»затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 № 767 зазначено, що протягом трьох робочих днів з дати прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розміщення РЗ, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, розповсюджувач зовнішньої реклами укладає з КП «Київреклама»договір на право тимчасового користування місцем.

Підпунктом 4.12 Порядку чітко визначено обов'язковість заявника у разі розміщенні РЗ на місцях які належать до державної і або приватної (колективної) власності, протягом одного місяця з моменту встановлення робочим органом пріоритету подає до робочого органу завірені у встановленому порядку копії відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідачем надано суду доказ, що звернення щодо належності зазначеної будівлі у власності ТОВ «КАПРОМ» було надано КП «Київреклама» лише 16.07.2012.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки в Договорі встановлена плата за право тимчасового користування місцями ОЗР, яка складається з базових тарифів та коригуючи коефіцієнтів Адресними програмами до договору сторони погодили вид ОЗР, місце його розташування, розмір базової плати та дату кінця строку дії Договору, таким чином Договір містить всі істотні умови.

До того ж, фактичні дії сторін (передача в тимчасове користування місць для розміщення рекламних засобів та оплата коштів за їх користування свідчать про те, що Договір був укладений, а визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Наведене підтверджується постановами Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №7/221-09 та від 10.02.2009 р. у справі №10/33/08.

Отже, твердження Відповідача спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРОМ»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 32112616) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 13 845 (тринадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 68 коп. основного боргу, 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 85 коп. штрафу, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 49 коп. 3% річних, 6 (шість) грн. 07 коп. інфляційного збільшення, 323 (триста двадцять три) грн. 10 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 17.10.2012р.