cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2012 р. Справа№ 5011-4/8259-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання: Кац О.В.
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: Нестеренко Г.А. - дов. №196-6/10 від 03.01.2012р.;
від відповідача : Ушаков О.В. - дов. б/н від 01.11.2012р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Капром»,
на рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року,
у справі № 5011-4/8259-2012 (суддя Борисенко І.І.),
за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради
(Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м.
Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Капром», м. Київ,
про стягнення 16 331 грн. 19 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Капром» про стягнення 16 331 грн. 19 коп. (а.с. 6-8).
31 липня 2012 року позивач звернувся до суду із заявою про виправлення описки в прохальні частині рішення та просить стягнути з відповідача 13 845 грн. 68 коп. - основного боргу, 2 076 грн. 85 коп. - штрафу, 79 грн. 49 коп. - 3 % річних, 6 грн. 07 коп. - інфляційних втрат та 323 грн. 10 коп. - пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року по справі № 5011-4/8259-2012 позов задоволено повністю (а.с. 60-65).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року у справі № 5011-4/8259-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, місце для розміщення рекламних засобів (будівля), за використання якого просить стягнути кошти позивач, не є комунальною власністю позивача а приватною власністю відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Капром» по справі № 5011 4/8259 2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 07 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 4/8259-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У судовому засіданні 27 листопада 2012 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року по справі № 5011-4/8259-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року у справі № 5011-4/8259-2012 без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та ТОВ «Капром» 27 квітня 2011 року уклали договір № 497/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - договір) (а.с. 17).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» надає відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах договору.
Згідно п. 5.2.З. договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.
Відповідно до п. 6.6 договору, плата за право тимчасового користування нараховується Кредитором щомісячно та перераховується Боржником не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, виключно на поточний рахунок Кредитора, в розмірах, зазначених в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Боржника від здійснення плати за Право тимчасового користування.
Також, сторони підписали адресні програми на пріоритет №1, №2 та №3, якими погодили вид місце та базову плату за розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до вказаних адресних програм, місцем розміщення зовнішньої реклами є Святошинський район, Кільцева дорога, 15 (а.с.18-20).
Позивачем виставлено рахунки № 54457 від 13 квітня 2012 року на суму 3 024 грн. 53 коп., № 43050 від 06 жовтня 2012 року на суму 674 грн. 35 коп. та № 53024 від 19 березня 2012 року на суму 10 146 грн. 80 коп. Отже, загальна сума яка підлягає оплаті згідно договору становить 13 845 грн. 68 коп. (а.с. 26-28).
Однак, зазначені рахунки відповідачем не сплачені, що стало підставою звернення до суду.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 497/767/11 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, відповідно до рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи становить 13 845 грн. 68 коп., тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 7.2. та 7.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. За прострочення внесення платежів за тимчасове існування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.
Перевіривши розрахунок штрафу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 2 076 грн. 85 коп. штрафу, 79 грн. 49 коп. 3% річних, 6 грн. 07 коп. інфляційних втрат та 323 грн. 10 коп. пені.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, договором сторони погодили, що відповідач сплачує за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, проте, будівля на якій розміщується зовнішня реклама належить на праві власності відповідачу, тому відсутні підстави для стягнення коштів.
На підтвердження своїх доводів апелянт надав суду свідоцтво про право власності на будівлю в м. Києві, за адресою вул. Кільцева дорога, 15а (а.с. 31).
Однак, вказані посилання апелянта не приймаються апеляційним господарсь-ким судом та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачений законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Під час укладання договору від 27 квітня 2011 року № 497/767/11 між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, що засвідчено підписами та печатками сторін договору та за відсутністю зауважень.
Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документально не спростував наявність заборгованості в сумі 13 845 грн. 68 коп., за таких умов позов підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», а відтак про необхідність їх задоволення.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши вимоги процесуального закону і перевірив обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.
Рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, по справі № 5011-4/8259-2012 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга ТОВ «Капром» на рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, задоволенню не підлягає.
На підставі ст. ст. 173, 189, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 509, 525,526, 627, 629 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 33, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Капром» на рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, по справі № 5011-4/8259-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, по справі № 5011-4/8259-2012 залишити без змін.
3. Господарському суду м. Києва, видати відповідний наказ.
4. Справу № 5011-4/8259-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського, протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Жук Г.А.
Суховий В.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2012 |
Оприлюднено | 05.12.2012 |
Номер документу | 27817757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні