Рішення

від 09.10.2012 по справі 27/10-33/418-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/10-33/418-2012 09.10.12

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -

інвестиційний банк"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Свісс Класік Лайф"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Амінов В'ячеслав Райхович

про стягнення 115 743,35 грн.

Представники:

від позивача: Тітов Ю.Ю. -представник за довіреністю № 09-32/1071 від 15.08.2012 року ;

від відповідача: Штільман Л.В. -представник за довіреністю № 96 від 12.01.2012 року;

від третьої особи: Липський М.І. -представник за довіреністю № 2910 від 15.09.2010 року.

встановив:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Свісс Класік Лайф" про стягнення 115 743,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.12.2005 року між акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - банк) та Караваєвою Антоніною Агапіївною (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 9903-К (далі - кредитний договір).

У відповідності до положень п. п. 2.1, 2.2, 3.2 кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в сумі 45 900,00 доларів США та встановлено остаточну дату повернення кредиту -05.12.2010 року. Кредит надано з встановленими за його користування відсотками у розмірі 13,5 %.

21.12.2005 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Вексель-Житгя»(далі - страховик), Караваєвою Антоніною Агапіївною та Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком укладено договір № П-1664/2005 страхування життя позичальника (далі - договір страхування).

Правонаступником закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вексель-Життя»є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Свісс Классік Лайф».

Згідно до п. 1.1 договору страхування, предметом даного договору є страхування життя і здоров'я страхувальника/застрахованої особи з метою відшкодування заподіяних останнім збитків вигодонабувачу в результаті невиконання чи неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором № 9903-К від 09.12.2005 року.

Положеннями п. 15 договору страхування встановлено, що вигодонабувачем за даним договором є Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ».

У відповідності до п. 2.2 договору страхування, страховими випадками за цим договором є: смерть застрахованої особи з будь-якої причини (включаючи й визнання страхувальника/застрахованої особи померлою у встановленому законом порядку), яка настала протягом дії даного договору.

17.04.2006 року Караваєва Антоніна Агапіївна померла, про що здійснено запис у книзі реєстрації смертей 18 квітня 2006 року за № 515.

25.04.2006 року на виконання вимог договору страхування, банк направив страховику заяву на здійснення страхової виплати № 01-2/649, до вказаної заяви було додано усі передбачені договором страхування документи.

В подальшому на адресу банку надійшли два листи від страхової компанії: лист № 52/06 від 03.05.2006 року (в якому повідомлялося про продовження терміну прийняття рішення про здійснення страхової виплати до 03.06.2006 року); лист вих. № 90/06 від 27.06.2006 року (в якому повідомлялося про продовження терміну прийняття рішення про здійснення страхової виплати до оз. 12.2006 року).

У відповідності до п. 3.4.4 договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку сплатити на користь вигодонабувача страхову виплату у розмірі, що визначається відповідно до п. 4.1.5 цього договору, протягом 3-х робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату та складення страхового акту.

Згідно до п. 4.1.5 договору страхування, у випадку настання страхового випадку в період дії цього договору здійснення страхової виплати на користь вигодонабувача відбувається страховиком у розмірі фактичної заборгованості страхувальника/застрахованої особи за кредитним договором, але не більше розміру страхової суми.

Не дивлячись на те, що банк виконав усі дії передбачені договором страхування для отримання страхового відшкодування, страховик не здійснив виплату страхового відшкодування.

30.03.2009 року банк звернувся з листом № 05-2/474 до страховика, в якому просив надати роз'яснення щодо невиплати страхового відшкодування та просив в найкоротші строки здійснити виплату.

У відповідності до п. 5.1 договору страхування, цей договір набирає чинності з оо годин дня, наступного за днем надходження на поточний рахунок страховика першого страхового внеску у повному обсязі, та припиняється після: виконання страхувальником/застрахованою особою зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором перед вигодонабувачем; чи отримання вигодонабувачем від страховика страхової виплати в рахунок покриття збитків вигодонабувачу, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконанням страхувальником/застрахованою особою зобов'язань за кредитним договором внаслідок настання страхового випадку.

Згідно до п. 5.2 договору страхування, відповідальність страховика за цим договором настає з моменту набрання ним чинності та припиняється після закінчення дії даного договору.

У страховика відсутні підстави не здійснювати виплату страхового відшкодування, а отже страховик зобов'язаний перерахувати банку 14 500,00 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ станом на 15.11.2011 року становить 115 743,35 грн.) заборгованості за кредитним договором № 9903-К від 09.12.2005 року.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк" звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Свісс Класік Лайф" 14 500,00 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ станом на 15.11.2011 року становить 115 743,35 грн.) страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 27/10 відмовлено публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»задоволено в повному обсязі, з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Свісс Класік Лайф»стягнуто 14 550,00 доларів США заборгованості по страховому відшкодуванню, що еквівалентно 115743,86 грн., а також судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2012 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року у справі № 27/10, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.09.2012 року справу № 27/10 прийнято до провадження, присвоєно справі № 27/10-33/418-2012 та призначено до розгляду на 01.10.2012 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 01.10.2012 року оголошено перерву до 09.10.2012 року.

В судове засідання 09.10.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 14 550 доларів США в перерахунку по курсу НБУ станом на дату винесення рішення, а також судові витрати.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахування заяви про уточнення позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.12.2005 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - позивач, банк за договором) та Караваєвою Антоніною Агапієвною (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 9903-К, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 45 900, 00 доларів США на умовах, передбачених договором.

Згідно статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»23.04.2010 року (протокол № 28), публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»є правонаступником прав та обов'язків акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 13,5 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним -не пізніше 05.12.2012 року. Погашення кредиту та процентів за ним здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку, який є невід'ємною частиною договору (п. п. 2.2 -2.4 кредитного договору).

21.12.2005 року між, закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Вексель-Життя»(далі -відповідач, страховик за договором), Караваєвою Антоніною Агапієвною (страхувальник за договором) та закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(вигодонабувач за договором) укладено договір страхування життя позичальника № П-1664/2005 (далі - договір страхування), відповідно до умов якого предметом договору є страхування життя і здоров'я страхувальника/застрахованої особи з метою відшкодування заподіяних збитків вигодонабувачу в результаті невиконання чи неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором від 09.12.2005 року № 9903-к внаслідок настання страхового випадку (п.1.1 договору страхування).

Згідно п. 1.3. статуту приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Свісс Класік Лайф», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 2 від 21.04.2011 року), товариство є правонаступником закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вексель-Життя», в зв'язку із зміною його найменування, остання редакція статуту якого була зареєстрована державним реєстром Печерської районної у місті Києві державної адміністрації 18.06.2007 року, номер запису 10701050005003008.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 6 Закону України "Про страхування", страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Згідно з п.2.2 договору страхування, страховими випадками є: смерть застрахованої особи (включаючи й визнання страхувальника/застрахованої особи померлою у встановленому законом порядку) з будь-якої причини, яка настала протягом дії даного договору; інвалідність 1 групи застрахованої особи внаслідок захворювань або нещасного випадку.

Пунктом 4.1.5 договору страхування встановлено, що у випадку настання страхового випадку в період дії договору страхова виплата на користь вигодонабувача здійснюється страховиком у розмірі фактичної заборгованості страхувальника за кредитним договором (сума непогашеного кредиту та процентів за кредитним договором, сукупний розмір яких зазначається в оформленій вигодонабувачем довідці).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть від 18.04.2006 року Караваєва Антоніна Агапієвна померла 17.04.2006 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №515.

Згідно п. 4.1.2 договору страхування, при настанні страхового випадку вигодонабувач зобов'язаний звернутися до страховика з письмовою заявою на здійснення страхової виплати у встановленій формі.

Пунктом 4.1.5 договору страхування життя встановлено, що у випадку настання страхового випадку в період дії цього договору здійснення страхової виплати на користь вигодонабувача відбувається страховиком у розмірі фактичної заборгованості страхувальника/застрахованої особи за кредитним договором, але не більше розміру страхової суми, встановленої договором про внесення змін і доповнень до цього договору на черговий страховий період, в процесі дії якого стався страховий випадок. Під „розміром фактичної заборгованості страхувальника/застрахованої особи за кредитним договором" мається на увазі сума непогашеного кредиту та процентів за ним згідно умов кредитного договору, сукупний розмір яких зазначається в оформленій вигодонабувачем довідці, що складається та надається страховику відповідно до п.4.3.1 цього договору. При здійсненні страхової виплати за рахунок такої виплати утримується несплачена частина річної страхової премії за цим договором, якщо така існує на момент настання страхового випадку.

У зв'язку із настанням страхового випадку (смерті позичальника) та враховуючи наявність заборгованості позичальника за кредитним договором, позивач 25.04.06 звернувся до відповідача із заявою №01-2/642 про здійснення страхової виплати.

Згідно п. 4.3.1. договору страхування, страховик протягом 7 робочих днів з моменту отримання усіх необхідних документів повинен прийняти одне з наступних рішень про: здійснення страхової виплати; відмову у здійсненні страхової виплати на користь банку; відстрочення страхової виплати.

Відповідно до п.п. б) п. 3.3.3 договору страхування, страховик має право відстрочити страхову виплату якщо по факту смерті або настання інвалідності страхувальника у страховика є підстави для проведення особистого розслідування.

Посилаючись на наявність таких підстав страховиком було прийнято рішення про відстрочення страхової виплати для проведення особистого розслідування, про що позивач був повідомлений листами від 03.05.2006 року № 52/06 та від 27.06.2006 року № 90/06.

Положеннями п. 4.3.2. договору страхування передбачено, що протягом 3 робочих днів з моменту прийняття страховиком рішення з приводу:

- здійснення страхової виплати - страховик перераховує на рахунок банку суму страхової виплати, розмір якої включає в себе фактичну заборгованість страхувальника/застрахованої особи за кредитним договором, але не більше розміру страхової суми. Під фактичною заборгованістю слід розуміти суму непогашеного кредиту та процентів за ним;

- відмови у такій виплаті - страховик направляє банку відповідне повідомлення факсимільним зв'язком з наступною передачею йому оригіналу такого повідомлення.

Листом № 01-2/1323 від 12.09.2006 року позивачем в особі Філії Ватутінського відділення направлено на адресу відповідача лист, зі змісту якого вбачається, що позивач відкликає свої вимоги по даному страховому випадку, мотивуючи це врегулюванням погашення заборгованості за кредитним договором поручителем страхувальника гр. Аміновим В.Р. за договором поруки № 10512-К від 05.07.2006 року.

Вищевказаний лист не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний лист від 06.04.2009 року № 05-2/566, відповідно до якого філія "Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ" просить вважати лист від 12.09.2006 року № 01-2/1323 нечинним (нікчемним) та поновити справу щодо виплати страхового відшкодування згідно договору страхування.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, що лист від 12.09.2006 року підписаний керуючим філією «Ватутиінське відділення Промінвестбанку в м. Києві»Тітовим К.А. Проте з довіреності від 17.05.2006 року № 1905 не вбачається, що керуючий філією «Ватутиінське відділення Промінвестбанку в м. Києві»Тітов К.А. наділений правом особистого підпису документів про відкликання грошової вимоги банку без рішення Правління Промінвестбанку.

Таким чином, оскільки лист № 01-2/1323 від 12.09.2006 року був підписаний Тітовим К.А. без належних повноважень та в подальшому не схвалений банком, тому він не може бути підставою для припинення правовідносин за договором страхування та не виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п. 5.1 договору страхування, даний договір набирає чинності з 00 годин дня, наступного за днем надходження на поточний рахунок страховика першого страхового внеску у повному обсязі та припиняється після: - виконання страхувальником/застрахованою особою зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором перед вигодонабувачем; - чи отримання вигодонабувачем від страховика страхової виплати в рахунок покриття збитків вигодонабувача, пов'язаних із невиконанням або неналежним виконанням страхувальником/застрахованою особою зобов'язань за кредитним договором внаслідок настання страхового випадку.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов п. 4.3.2. договору страхування не прийняв будь-якого рішення з приводу страхового випадку, а саме: не здійснив страхової виплати та не направив позивачеві повідомлення про відмову у такій виплаті, що також не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Свісс Класік Лайф" страхового відшкодування за договором страхування життя позичальника № П-1664/2005 від 21.12.2005 року в розмірі 14 550 доларів США, оскільки відповідачем не надано суду доказів прийняття рішення, в порядку п. 4.3.2. договору страхування, про відмову у страховій виплаті по страховому випадку чи доказів припинення договору в порядку п. 5.1. договору страхування.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Свісс Класік Лайф" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 9, ідентифікаційний код 33152529) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, ідентифікаційний код 00039002) страхове відшкодування в розмірі 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 09.10.2012 року становить 115 898 (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 50 коп., а також 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 86 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.10.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий