Рішення

від 09.10.2012 по справі 18/059-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 18/059-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Білоцерківського району Київської області, м. Біла Церква, Київська область, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ,

до Приватного підприємства «Агрофірма «Роси», с.Фурси

Білоцерківської районної державної адміністрації, м.Біла Церква

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії,

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача1: не з'явився

Від відповідача 2: Маценко О.Д.

Від прокуратури: Манжай М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі -позивач) до Приватного підприємства «Агрофірма «Роси»(далі -відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Провадження у справі №18/059-12 порушено відповідно до ухвали суду від 20.06.2012 року та призначено справу до розгляду на 10.07.2012 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.07.2012 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник прокуратури Київської області у судовому засіданні 10.07.2012 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 24.07.2012 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.07.2012 року не з'явився та надіслав пояснення в яких підтримує позов прокуратури Білоцерківського району Київської області та суд розглядати справу без участі його представника

16.07.2012 року від прокуратури Білоцерківського району Київської області надійшло клопотання про уточнення позовних вимог та про залучення до участі у справі в якості відповідача -Білоцерківську районну державну адміністрацію.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі на іншого відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні 24.07.2012 року подане клопотання, господарський суд дійшов висновку про його задоволення, оскільки як встановлено судом, позовні вимоги стосуються Білоцерківської РДА і полягають у визнанні незаконним розпорядження голови Білоцерківської районної державної адміністрації та визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між Білоцерківською РДА та ПП «Роси». Розгляд справи відкладався на 07.08.2012 року.

У судове засідання 07.08.2012 року позивач - Київська обласна державна адміністрація та відповідач - Білоцерківська районна державна адміністрація без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Розгляд справи відкладався на 21.08.2012 року. Явку відповідача 2, у судове засідання 21.08.2012 року визнано судом обов'язковою.

Від Білоцерківської РДА 08.08.2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач 1 у судовому засіданні 21.08.2012 року подав відзив на позовну заяву. Прокурор у судовому засіданні 21.08.2012 року подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2012 року позов прокуратури підтримав.

Відповідач 2 - Білоцерківська РДА, явка якого визнана судом обов'язковою, у судове засідання 21.08.2012 року повторно без поважних причин не з'явився, вимог ухвали суду не виконав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 09.10.2012 року.

В судове засідання 09.10.2012 року позивач та відповідач 1 не з'явились, прокуратурою позовні вимоги підтримані, відповідач 2 - Білоцерківська РДА в судове засідання з'явилась, однак обґрунтованих заперечень по суті позовних вимог не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в справі докази, судом встановлено.

Проведеною прокуратурою Білоцерківського району перевіркою в Білоцерківській районній державній адміністрації щодо передачі у власність та користування земельних ділянок на території Білоцерківського району встановлено наступне.

27.08.2007 року Білоцерківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за № 510 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку Приватному підприємству «Агрофірма «Роси»для будівництва виробничої бази в межах Фурсівської сільської ради», згідно якого ПП Агрофірма «Роси»надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,5 га для будівництва виробничої бази в адміністративних межах Фурсівської сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження ПП «Паралель плюс»розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП Агрофірма «Роси»для обслуговування виробничої бази за рахунок забудованих земель промисловості Фурсівської сільської Білоцерківського району.

20.02.2009 року Білоцерківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за № 170 «Про передачу в оренду земельної ділянки», згідно якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП Агрофірма «Роси»для обслуговування виробничої бази за рахунок забудованих земель промисловості Фурсівської сільської Білоцерківського району та надано ПП Агрофірма «Роси»в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,50 га для обслуговування виробничої бази за рахунок забудованих земель промисловості Фурсівської сільської Білоцерківського району.

На підставі зазначеного розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації за № 170 від 20.02.2009 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ПП Агрофірма «Роси»11.03.2009 року укладено договір оренди земельної ділянки за № 6, який зареєстрований в Білоцерківському районному відділі КОФ ДП «Центр ДЗК»від 28.12.2010 року за № 041093603286, згідно якого ПП Агрофірма «Роси»передано Білоцерківською райдержадміністрацією строком на 10 років в тимчасове користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 0,50 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для обслуговування виробничої бази за рахунок забудованих земель промисловості Фурсівської сільської.

Прокурором Білоцерківського району Київської області подано позов в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування (згідно уточнених позовних вимог) розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації за № 170 від 20.02.2009 року та про визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009 року у зв'язку з перевищенням Білоцерківською районною державною адміністрацією повноважень щодо надання спірної земельної ділянки в оренду. Також, заявлено позовну вимогу про зобов'язання Приватного підприємство «Агрофірма Роси»передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації спірну земельну ділянку площею 0,50 га вартістю 162775,99 грн., що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до вимог п.1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин) визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема, передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно з ч. 7 ст.122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Таким чином, зі змісту ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи, що спірними Розпорядженням № 170 від 20.02.2009 року та Договором оренди землі № 6 від 11.03.2009 року Білоцерківською районною державною адміністрацією передано відповідачу 1 в оренду земельну ділянку площею 0,50 га вартістю 162775,99 грн., що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, розпорядження якою згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України належить до компетенції відповідних органів виконавчої влади, однак така земельна ділянка передана для будівництва виробничої бази, що не входить до повноважень районної державної адміністрації, визначених ч. 3 ст. ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки призначення земельної ділянки не пов'язане з сільськогосподарським використанням, веденням водного господарства чи будівництвом об'єктів з обслуговування жителів села.

В той же час, а з огляду на ч. 4 відповідної ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що повноваження щодо передачі земельних ділянок державної власності за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, належать обласним державним адміністраціям.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за межами населеного пункту і призначена для будівництва виробничої бази, що не підпадає під дію відповідних ч.ч. 3, 7 ст. 122 Земельного кодексу України, розпорядження такою земельною ділянкою належить до повноважень відповідної обласної державної адміністрації, тобто Київської обласної державної адміністрації, яка є позивачем у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Також, ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи, що спірне Розпорядження № 170 від 20.02.2009 року винесено з порушенням визначених чинним законодавством повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, таке Розпорядження з огляду на норми ст.ст. 122, 152, 155 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі», яка регламентує порядок укладення договору оренди землі, передбачено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що спірний Договір оренди землі укладено особою, яка не мала достатнього обсягу повноважень в розумінні ст. 122 Земельного кодексу України без достатньої правової підстави з порушенням ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», вимога про визнання недійсним Договору оренди землі № 6 від 11.03.2009 року підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Приватного підприємства «Агрофірма Роси»передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,50 га вартістю 162775,99 грн., що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про недійсність Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 170 від 20.02.2009 року, Договору оренди землі № 6 від 11.03.2009 року та необхідність повернення отриманого за недійсним договором.

В той же час, суд зазначає, що згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України відповідач 1 набув право користування землею, на якій розташована придбана ним у власність нерухомість, яке підлягає оформленню в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, оскільки відповідач 1 не звільнений від сплати судового збору, в доход державного бюджету підлягає стягненню з нього судовий збір за одну з позовних вимог, задоволену щодо нього.

Керуючись ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації від 20.02.2009 року № 170 «Про передачу в оренду земельної ділянки».

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.03.2009 року № 6, укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Агрофірма Роси», зареєстрований в за № 041093603286.

4. Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма Роси»(09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Фурси, вул. Заводська, код 30471886) передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,50 га вартістю 162775,99 грн., розташовану в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що перебувала в оренді за договором оренди земельної ділянки від 11.03.2009 року № 6.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Роси»(09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Фурси, вул. Заводська, код 30471886) в доход державного бюджету України 1073 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.