Постанова

від 19.10.2012 по справі 5006/20/78/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.10.2012 р. справа №5006/20/78/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Чернота Л.Ф., Марченко О.А. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:не з»явився від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная» апеляційну скаргу м. Макіївка Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 16.08.2012 року у справі№ 5006/20/78/2012 (суддя Огороднік Д.М.) за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4»м. Макіївка Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная» м. Макіївка Донецька область простягнення заборгованості у розмірі 13 894,62 грн. ВСТАНОВИВ:

13.06.2012 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4»м.Макіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная»м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості за утримання та ремонт будинку і прибудинкової території у розмірі 13 597,28 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 69,85 грн., 3% річних у розмірі 227,56 грн.(т.1. а.с.4-8).

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.08.2012р. позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная»про стягнення заборгованості у розмірі 13 894,62 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Западная" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 119/4" борг у розмірі 3921 грн. 33 коп., судовий збір у розмірі 454 грн. 23 коп. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 38-46).

Рішення господарського суду мотивоване тим, що зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли безпосередньо із Закону України «Про об'єднання співвласника багатоквартирного будинку», зокрема у відповідача наявні зобов'язання з оплати платежів за утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки, при цьому суд задовольняючи позов частково бере до уваги те, що момент виникнення зобов'язання починається з моменту отримання будинку на баланс. Крім того, при розрахунку позовних вимог судом враховані договори, які відповідачем самостійно укладались, оплата виконання яких була врахована позивачем в суму стягнення за позовом.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Западная»м. Макіївка, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2012р., оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі (т.2 а.с.61-63).

В якості доводів, апелянт вказує на те, що договірні відносини між позивачем та відповідачем стосовно надання послуг з утримання та ремонту будинку та прибудинкової території відсутні, тому відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Западная»заборгованості на користь позивача.

На думку апелянта, приміщення магазину відповідача відноситься до категорії нежитлових вбудованих приміщень, в той час як рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради №451 від 27.04.2011 року на баланс ОСББ «Будинок 119/4»передано житловий комплекс, за виключенням нежитлових вбудованих приміщень.

Крім того, скаржник вказує на те, що утримання та ремонт приміщення, прибудинкової території належного на праві власності нежитлового приміщення відповідач здійснює самостійно шляхом укладення окремих договорів за власні кошти.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав суду клопотання про відкладання розгляду справи, посилаючись на поважність причини відсутності у судовому засіданні його представника, проте жодних доказів у підтвердження обставин, заявлених у клопотанні не надав.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався.

Колегія суддів, враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнана обов»язковою та, керуючись ст. 75 ГПК України, ухвалила розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4»(ідентифікаційний код 37294585) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.15-28).

Відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 19.10.2010 зареєстровано Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 119/4", яке створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку №119/4 вул. Донецьке шосе в м. Макіївка.

Рішенням Макіївської міської ради від 27.04.2011 №451 запропоновано міській раді передати на баланс об'єднань співвласників багатоквартирних будинків для ведення балансового обліку з балансу, зокрема Управлінню міського житлово-комунального господарства міської ради на баланс Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 119/4" житловий комплекс за адресою №119/4 вул. Донецьке шосе в м. Макіївка., за виключенням нежитлових вбудованих приміщень.(т.1 а.с.46-48)

На виконання рішення ради позивачу передано на баланс будинок №119/4 по вул. Донецьке шосе в м. Макіївка, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.07.2011 (т.1 а.с. 29-32).

Статтею 2 Статуту позивача передбачено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Завданням та предметом діяльності об'єднання, зокрема є належне утримання будинку та при будинкової території.

Згідно з п.4.2. Статуту Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів зокрема належить визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання (пп. 5 п.4.5 Статуту).

На виконання статутних завдань позивачем прийнято рішення від 06.11.2010 про встановлення з 20 листопада 2010 року тарифу на утримання та ремонт будинку і прибудинкової території у розмірі 1,30 грн. з 1 кв.м. площі квартири або іншого приміщення, що підтверджується відповідним протоколом загальних зборів від 06.11.2010. (т.1 а.с. 33). Згідно додатку №2 до протоколу про склад робіт і затрат на утримання будинку, до яких позивачем віднесено прибирання прибудинкової території, вивіз ТБО, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиканалів, підготовка будинку до зими, освітлення місць загального користування (т.1 а.с. 101).

28.04.2011 року позивачем прийнято рішення про встановлення з травня 2011 року тарифу платежів на утримання та ремонт будинку та при будинкової території у розмірі 2,00 грн. за один квадратний метр квартири або іншого приміщення (т.1 а.с. 34).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Западная» (ідентифікаційний код 23426144) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (т.1,а.с.72-69,72-79).

Відповідач, є власником нежитлового приміщення загальною площею 499,9 кв. м. з підвалом, розташованого за адресою: 339015, м. Макіївка, Донецьке шосе 119/4, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності від 23.01.1996 року та експлікацією магазина №57 (т.1 а. с. 42-45).

Нежитлове приміщення, що належить відповідачу знаходиться в житловому комплексі за адресою: м. Макіївка, Донецьке шосе 119/4, яке використовується відповідачем для розміщення магазину.

Листом від 23.12.2010 №2 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на утримання та ремонт загального неподільного майна та повідомив відповідача про те, що його щомісячний платіж становить 261,42 грн. (260,9 кв.м *1,002 (тариф). Додатком до листа був договір. Вказаний лист отриманий представником відповідача 27.12.2010р. (т.1. а.с. 35)

Також позивач листом від 16.03.2012 ( в листі помилково зазначено 2011) №3 повторно звернувся до відповідача з проектом договору на утримання та ремонт будинку та просив сплатити заборгованість у розмірі 3921,33 грн. Лист отриманий відповідачем 02.04.2012 (т.1 а. с. 93-95).

Відповідач договір на утримання та ремонт з позивачем не уклав, кошти не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з платежів на утримання та ремонт неподільного майна будинку №119/4 і при будинкової території.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з січня 2011 по березень 2012, виходячи із загальної площі приміщення відповідача -499,9 кв. м. по тарифу з січня 2011 по квітень 2011 у розмірі 1,30 грн., з травня 2011 по березень 2012 у розмірі 2,00 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення заборгованості за платежами на утримання та ремонт неподільного майна згідно ст. 13 Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 21.11.2001 року № 2866-III ( далі -Закон № 2866), Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004р. № 1875-1У (далі -Закон № 1875).

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки, зокрема із договору та інших право чинів.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 1 Закону №1875 житлово-комунальні послуги -результат діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги; послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (ст. 13 Закону № 1875).

Отже, послуги з утримання та ремонту будинку і при будинкової території за своєю правовою природою є житлово-комунальними послугами.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключено на договірних засадах.

Статтею 29 Закону № 1875 встановлено особливості укладання договорів надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, за якою договір укладається між власником квартири орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Водночас ця стаття передбачає, що у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Зі Статуту підприємства позивача вбачається, що діяльність об'єднання регулюється Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про об`єднання власників багатоквартирного будинку" та розділу 8 Статуту відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Таким чином, наявність договірних відносин між сторонами у даному випадку є обов»язковою та такою, що передбачена Законом.

Як встановлено колегією суддів та вбачається із тексту позовної заяви договір на утримання та ремонт будинку і прибудинкової території, в період заявлений позивачем, між сторонами не укладався всупереч вимогам ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У відповідності до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так як договірні відносини між сторонами стосовно надання послуг з утримання та ремонту будинку та при будинкової території відсутні, які є обов'язковими в силу Закону, тому і відсутні підстави для стягнення заборгованості.

Таким чином, при наявності даних обставин, відсутності укладеного в установленому порядку за спірний період договору, колегія суддів вважає висновок господарського суду про зобов'язання, які виникли безпосередньо із Закону України «Про об'єднання співвласника багатоквартирного будинку», тобто без договору, помилковим.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 227,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 69,85 грн.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції, зазначає, що правових підстав для стягнення основного боргу за період з січня 2011 року по березень 2012 року не існує, тому, як наслідок, не існує підстав для стягнення 3% річних та інфляційних витрат, зважаючи на те, що 3% річних та інфляційні витрати є похідними вимогами від основного боргу.

Визначаючи наявність спірних правовідносин між сторонами для підтвердження наявності конкретного зобов'язання, колегія суддів вважає за необхідність зазначити наступне.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, Відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 499,9 кв. м. з підвалом, розташованого за адресою: м. Макіївка, Донецьке шосе в будинку 119/4.

Згідно Рішення Макіївської міської ради від 27.04.2011 №451 та Акту «приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс» позивачу передано на баланс будинок №119/4 по вул. Донецьке шосе в м. Макіївка, за виключенням нежитлових вбудованих приміщень.

Таким чином, нежитлове приміщення відповідача не перебуває у позивача на балансі, позивач по відношенню до відповідача не є балансоутримувачем нежитлового приміщення.

Згідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання власників багатоквартирного будинку", нежиле приміщення -це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

З огляду на це, відповідач самостійно, за власні кошти, як самостійний суб'єкт цивільно-правових правовідносин здійснює утримання та поточний ремонт приміщення, а також прибудинкової території, комунікаційного обладнання та технічного обладнання, шляхом укладання окремих договорів, а саме про проведення робіт по дератизації, дезинсекції та дезінфекції, про надання послуг з вивезення та розміщення побутових відходів (т.1 а.с.81-82).

Отже судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те що, правовідносин між сторонами, для підтвердження наявності конкретного зобов'язання, відсутні.

Інші доводи позивача не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки стосуються саме нарахування суми заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних майнових правовідносин, так і на ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за порушення матеріального права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином не доведені, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі, як не законні та не обґрунтовані.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з»ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.42 ГПК щодо рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду таким, що прийнято з неповним з»ясуванням обставини справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная»м. Макіївка, Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2012 року у справі №5006/20/78/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2012р. у справі №5006/20/78/2012 -скасувати.

У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4»м. Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная»м. Макіївка, Донецької області про стягнення заборгованості за утримання та ремонт будинку і прибудинкової території у розмірі 13 597,28 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 69,85 грн., 3% річних у розмірі 227,56 грн. - відмовити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок 119/4» м. Макіївка, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Западная»м. Макіївки Донецької області витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою, в сумі 804грн.75коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді Л.Ф.Чернота

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;5-ГС Дон. обл.