Постанова

від 16.10.2012 по справі 16/276-3/274-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 № 16/276-3/274-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Бураков І.О., директор особисто,

відповідача: Іванюк Р.В., довіреність б/н від 25.09.2012 року,

Каращенко Т.В., довіреність б/н від 25.09.2012 року,

Погорільчук Ю.І., довіреність б/н від 25.09.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт"

на рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 р.

у справі № 16/276-3/274-2012 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт"

до Державного підприємства "Укрводсервіс"

про стягнення 393 859,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Державного підприємства "Укрводсервіс" 292 620,00 грн. безпідставно отриманих грошей, 81 694,08 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 19 545,02 грн. 3 % річних, судові витрати та витрати пов'язанні з проведенням експертизи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.07.2012 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та задовольнити позов.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Відповідач у відзиві проти апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Приватне підприємство "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Укрводсервіс" грошові кошти в загальному розмірі 245 620,00 грн.

Вказана обставина підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи. В зазначених платіжних дорученнях в призначенні платежу вказано "Авансування згідно договору № 101/06 від 01.06.2007 р. в т.ч. ПДВ 20%".

Також в матеріалах справи наявні платіжні доручення, згідно яких Приватне підприємство "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" перерахувало на рахунок Державного підприємства "Укрводсервіс" грошові кошти :

№ 8242 від 21.05.2008 на суму 5 200,00 грн.,

№ 8243 від 21.05.2008 на суму 5 200,00 грн.,

№ 8244 від 22.05.2008 на суму 5 200,00 грн.,

№ 8250 від 23.05.2008 на суму 5 200,00 грн.,

№ 8252 від 26.05.2008 на суму 1 000,00 грн.,

№ 8276 від 05.06.2008 на суму 5 200,00 грн.,

№ 8312 від 26.06.2008 на суму 3 000,00 грн.,

№ 8313 від 26.06.2008 на суму 7 000,00 грн.,

№ 8312 від 03.07.2008 на суму 10 000,00 грн.

В перелічених платіжних доручення в призначенні платежу також вказано авансування, проте згідно договору від 08.02.2008 р. в т.ч. ПДВ 20%".

Всього за вказаними платіжними дорученнями позивач перерахував на рахунок відповідача 292 620,00 грн.

Листом від 23.04.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату безпідставно отриманих коштів на суму 245 620,00 грн.

В подальшому листом від 04.11.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату безпідставно отриманих коштів на суму 292 620,00 грн.

Зазначені листи були отримані відповідачем 25.04.2008 та відповідно 07.11.2008, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, тому відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти позивача в розмірі 292 620 грн., що є підставою для їх повернення у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також за користування цими коштами позивачем згідно ст. 1214 Цивільного кодексу України нараховані 98 958,66 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 19 545,02 грн.

Натомість відповідач вказує на те, що кошти в сумі 292 620 грн. перераховані на виконання укладених між сторонами договорів складського зберігання майна № 101/06 від 01.07.2007 та № 11/01 від 08.01.2008.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В матеріалах справи наявні договір складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та договір складського зберігання № 11/01 від 08.01.2008, відповідно до умов яких Державне підприємство "Укрводсервіс", як зберігач, зобов'язався прийняти від Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт", як поклажодавця, за плату зберігати майно останнього та повернути поклажодавцеві відповідне майно в схоронності.

За умовами п. 5.1. договору складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 плата за зберігання встановлена в розмірі 35 540,00 грн. в місяць, яка підлягає сплаті шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача до 10 числа щомісячно відповідно до наданих рахунків.

За умовами ж п. 5.1. договору складського зберігання № 11/01 від 08.01.2008 плата за зберігання встановлена в розмірі 39 000,00 грн. в місяць, яка підлягає сплаті шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача до 10 числа щомісячно відповідно до наданих рахунків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вимогами статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

В преамбулах договорів складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08.01.2008 зазначено, що вони з боку Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" укладаються в особі Буракова Ігоря Олександровича, що діє на підставі статуту.

Позивач заперечував про наявність договорів складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08.01.2008 та факт їх підписання.

Згідно висновку № 9876/10-11, складеним 14.03.2011 та висновку № 6526/11-11, складеним 16.09.2011 судово-почеркознавчої експертизи, призначених у справі № 16/276 встановлено, що підписи від імені Буракова Ігоря Олександровича у рядку із друкованим записом "І.О.Бураков" (зліва) графи "ПІДПИСИ СТОРІН" на третьому аркуші договору складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 (аркуш 88 матеріалів справи № 16/276) та на третьому аркуші договору складського зберігання № 11/01 від 08.01.2008 (аркуш 85 матеріалів справи № 16/276) -виконані не Бураковим Ігорем Олександровичем, зокрема, з навмисною зміною ним ознак власного почерку, а іншою особою.

Відповідно до висновку технічної експертизи № 6527/11-13 від 11.11.2011, призначеної у справі № 16/276 встановлено, що відтиски печатки від імені ПП "ВПЦ "Даниїл-Принт" у досліджувальних договорах складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08.01.2008 нанесено одним рельєфним кліше (однією печаткою).

Отже, призначеними у справі № 16/276 висновками експертизи встановлено, що договори складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08.01.2008 з боку Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" не підписані повноважною особою, проте скріплені печаткою Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт", що позивачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Стосовно актів здачі-приймання робіт слід зазначити, що необхідність їх складання не була передбачена умовами договорів складського зберігання, як і не було передбачено сплату за надані послуги в залежності від їх підписання сторонами. Натомість розмір плати за зберігання є фіксованим та в договорах визначено строки її внесення.

Крім цього згідно висновків почеркознавчої та технічної експертиз № 6526/11-11 від 16.09.2011 та № 6527/11-13 від 11.11.2011 на актах здачі-приймання робіт підписи від імені Буракова І.О. виконані не Бураковим І.О. та відтиски печатки від імені позивача не є відтисками шляхом відтискування кліше, а є кольоровими зображеннями відтисків виконаних з використанням друкуючої або копіювально-множної техніки з лазерним способом кольорового друку.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Приймаючи до уваги здійснення позивачем протягом 2 років оплат з посиланням на номер та дати договорів,які співпадають з договорами складського зберігання суд дійшов висновку про наявність фактичного виконання сторонами умов саме договорів № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08.01.2008 про надання послуг зберігання, а отже мова йде про прийняття до виконання цих договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти в розмірі 292 620,00 грн. отримані відповідачем на виконання умов договорів зберігання та знаходяться у нього на достатній правовій підставі.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд вважає позовні вимоги недоведеними, тому у задоволенні позову про повернення 292 620,00 грн., як безпідставно отриманих коштів, слід відмовити.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення суми збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 98 958,66 грн. та 3 % річних в розмірі 19 545,02 грн. нараховані за користування чужими коштами на підставі ст. 536, ст. 625, п. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України.

Оскільки, вищезазначені суми нараховані позивачем на суму 292 620,00 грн. у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позові вимоги Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 16/276-3/274-2012 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 17.07.2012 року у справі № 16/276-3/274-2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі № 16/276-3/274-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Видавничо-поліграфічний центр "Даниїл-принт" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.