Постанова

від 16.10.2012 по справі 6/5005/4349/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 року Справа № 6/5005/4349/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу , Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилбуд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 липня 2012 року у справі №6/5005/4349/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВР ОК", місто Дніпропетровськ;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилбуд", місто Дніпропетровськ; про стягнення 454795,74 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЛАВР ОК" звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, "Жилбуд" на користь позивача заборгованість у розмірі 416098,96 гривень на підставі умов укладеного між сторонами купівлі-продажу товару №19, від 1 жовтня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у виконання своїх зобов'язань по укладеному договору позивач продав а відповідач купив обумовлений договором товар, але відповідач розрахувався за товар частково. Доказів повної сплати відповідач суду не представив.

Рішенням господарського суду у справі №6/5005/4349/2012, від 5 липня 2012 року (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Жилбуд" на користь ТОВ "Лавр Ко" 416098,58 гривень - основної заборгованості; 8321,97 гривень - судовий збір.

В частині стягнення з ТОВ "Жилбуд" на користьТОВ "Лавр Ко" 22053,22 гривень - інфляційних втрат; 16643,94 гривень - 3% річних, провадження припинено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 416098,58 гривень за умовами вищеназваного договору повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що копії видаткових накладних, наданих Позивачем, не можуть підтверджувати отримання ТОВ "Жилбуд" бетону на суму 1124457,38 гривень, оскільки ці видаткові накладні суперечать вантажним накладним також підписаними позивачем та скріпленими його печаткою.

Крім того рахунки-фактури, які фактично виставлялись позивачем відповідачу не співпадають з тими рахунками-фактурами, які позивач надав до матеріалів справи.

На апеляційну скаргу позивач відзив не надав.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 1 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару №19.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 укладеного договору позивач, виконуючи умови вищеназваного договору, передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 1124457,38 гривень, який відповідач прийняв без жодних заперечень шляхом підписання видаткових накладних та скріплення їх печатками сторін і відповідно до пункту 4.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити отриманий товар у повному обсязі на протязі 10 календарних днів.

Згідно банківської виписки, станом на 31 грудня 2010 року отриманий від позивача товар відповідач оплатив частково у сумі 707718,42 гривень.

Тому у відповідача перед позивачем, за умовами даного договору, виникла заборгованість у сумі 416098,96 гривень, що підтверджується матеріалами справи та Актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в частині основного боргу.

Доводи відповідача про те, що копії видаткових накладних, наданих позивачем, не можуть підтверджувати отримання ТОВ "Жилбуд" бетону на суму 1124457,38 гривень, оскільки ці видаткові накладні суперечать вантажним накладним також підписаними позивачем та скріпленими його печаткою та рахунки-фактури, які фактично виставлялись позивачем відповідачу не співпадають з тими рахунками-фактурами, які позивач надав до матеріалів справи, є безпідставними.

Оскільки у судовому засіданні судовою колегією знайшло своє підтвердження отримання товару відповідачем по видаткових накладних разом з рахунками-фактурами зазначеними у нижчезазначених видаткових накладних, а саме:

видаткова накладна №РН-0000079, від 26 жовтня 2010 року на суму 282500 гривень;

видаткова накладна №РН-0000080, від 1 листопада 2010 року на суму 34548 гривень;

видаткова накладна №РН-0000081, від 5 листопада 2010 року на суму 124300 гривень;

видаткова накладна №РН-0000092, від 11 листопада 2010 року на суму 26289 гривень;

видаткова накладна №РН-0000100, від 17 листопада 2010 року на суму 77139 гривень;

видаткова накладна №РН-0000107, від 20 листопада 2010 року на суму 16950 гривень;

видаткова накладна №РН-0000110, від 25 листопада 2010 року на суму 18720 гривень;

видаткова накладна №РН-000111, від 26 листопада 2010 року на суму 16056 гривень;

видаткова накладна №РН-000112, від 30 жовтня 2010 року на суму 100006,42 гривень;

видаткова накладна №РН-0000115, від 30 листопада 2010 року на суму 98875 гривень;

видаткова накладна №РН-00119, від 20 грудня 2010 року на суму 104087,5 гривень;

видаткова накладна №РН-00120, від 22 грудня 2010 року на суму 8028 гривень;

видаткова накладна №РН-00124, від 23 грудня 2010 року на суму 76839,46 гривень;

видаткова накладна №РН-00125, від 26 грудня 2010 року на суму 70059,5 гривень;

видаткова накладна №РН-00126, від 27 грудня 2010 року на суму 70059,5 гривень, які господарський суд поклав в обґрунтування винесеного рішення.

Відповідач в свою чергу не спростував оплачені ним рахунки фактури за цим же договором оплачені ним раніше, та не пояснив на підставі чого відповідач оплатив значно більшу частину укладеного договору.

Крім того відповідач не надав суду доказів оплати несплаченої частини укладеного договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилбуд", залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 липня 2012 року у справі №6/5005/4349/2012, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

Судді П.П. Павловський

О.В. Чус

З оригіналом згідно

помічник судді О.В.Бушанська