Постанова

від 03.10.2012 по справі 0870/6442/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року (10 год. 52 хв.) Справа № 0870/6442/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Кай К.В.,

за участю представника позивача - Палкіна О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

03.07.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 19.03.2012 №0000102311 про нарахування податку на прибуток в сумі 40625,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., всього 40626,00 грн., і №0000112311 про нарахування податку на додану вартість в сумі 23500,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., всього - 32501,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставі Акту від 31.01.2012 № 22/2311/34373941 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер», (код ЄДРПОУ 34373941) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 28.02.2011 в частинні взаємовідносин з ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675), ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» (ЄДРПОУ 34268050) (далі - Акт перевірки) ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000102311, яким позивачу нарахований податок на прибуток в сумі 40625,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1 грн., всього - 40626,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000112311, яким позивачу нараховано податок на додану вартість в сумі 32500,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1 грн., всього - 32501,00 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача необґрунтованими та незаконними у повному обсязі.

Ухвалою судді від 04.07.2012 у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.106 КАС України, її було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 20.07.2011.

Ухвалою від 23.07.2012, через відсутність відомостей про отримання позивачем ухвали від 04.07.2012, було продовжено до 01.08.2012 строк залишення позовної заяви без руху.

Станом на 01.08.2012 недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі судді від 04.07.2012 позивачем були усунені.

Ухвалою від 01.08.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 08.08.2012.

У судове засідання 08.08.2012 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 08.08.2012 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 13.09.2012.

Ухвалою від 13.09.2012 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 13.09.2012.

У судове засідання, призначене на 13.09.2012, представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з повторним неприбуттям у судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, судовий розгляд було здійснено за відсутності такого представника.

У судовому засіданні 13.09.2012 судом оголошено перерву до 03.10.2012.

У судове засідання, призначене на 03.10.2012, представник відповідача не прибув, заперечень на позов не надав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.10.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 19.01.2012 № 080008, виданого ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, відповідно до наказу ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 19.01.2012 № 15 та згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку «Сігма Майстер», (код ЄДРПОУ 34373941) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 28.02.2011 в частинні взаємовідносин з ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675), ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» (ЄДРПОУ 34268050). За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки.

Згідно із висновками Акту перевірки встановлені наступні порушення:

1. Відсутність первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Сігма Майстер» та ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675), у зв'язку з тим, що наявні у ТОВ «Сігма Майстер» документи стосовно взаємовідносин з ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675) не є первинними документами, так як операції не мали характеру фактично здійснених операцій.

2. Відсутність реальності «придбання» загально будівних робіт ТОВ «Сігма Майстер» у ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675), що призвело до порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього у сумі 40625,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 40625,00 грн.

3. Відсутність реальності «придбання» загальнобудівних робіт ТОВ «Сігма Майстер» у ПП «А-Прайм» (ЄДРПОУ 37212675), що призвело до порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті всього у сумі 32500,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 5833,00 грн., за лютий 2011 року на суму 26667,00 грн.

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що наявні у ТОВ «Сігма Майстер» документи стосовно взаємовідносин з ПП «А-Прайм», не можуть вважатись первинними документами, так як не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинного документу і не підтверджують використання отриманих послуг у власній господарській діяльності. В зв'язку з тим, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а для підтвердження даних податкового обліку можуть братись лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, то наявні у ТОВ «Сігма Майстер» документи стосовно взаємовідносин з ПП «А-Прайм» не є первинними, так як операції не мали характеру фактично здійснених операцій.

На підставі Акту перевірки 19.03.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000112311, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 32501,00 грн., в тому числі 32500,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000102311 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 40626,00 грн., в тому числі 40625,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідною є оцінка правильності висновків Акту перевірки.

Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

З січня 2011 року по лютий 2011 року позивачем з ПП «А-Прайм» укладено ряд договорів (договір від 20.01.2011 № 8, договір від 07.02.2011 № 10, договір від 18.02.2011 № 14, договір від 23.02.2011), згідно яких позивач - замовник доручає, а ПП «А-Прайм» - підрядник приймає на себе обов'язок по виконанню загально будівних робіт.

На виконання вказаних договорів позивачем надано первинні документи, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік, згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою, тобто - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно по п.п. 1.2. п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 )далі - Положення) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спор.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки в обґрунтування висновків акту перевірки відповідач посилається на нереальний характер угод позивача із ПП «А-Прайм».

Проте, за приписами ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відтак, єдиним належним доказом нереальності (фіктивності) угод позивача із ПП «А-Прайм» може бути відповідне судове рішення, яким встановлена така фіктивність.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що жодного судового рішення щодо угод позивача із ПП «А-Прайм» не існує.

Оскільки відповідачем не надано заперечень на адміністративний позов та доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків акту перевірки від 31.01.2012 № 22/2311/34373941, з урахуванням змісту наданих позивачем в обґрунтування реальності його правочинів із ПП «А-Прайм», суд доходить висновку про правомірність вимог позивача, через що визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення таким, що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби від 19.03.2012 №0000102311, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 40626,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби від 19.03.2012 №0000112311, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Майстер» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32501,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 07.10.2012.