Рішення

від 12.07.2012 по справі 5016/974/2012(9/5)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 5016/974/2012(9/5)

за позовом: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України / 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41/

до відповідача: Приватного підприємства "Снігурівське підприємство по обслуговуванню сільського населення" / 57310, Миколаївська область, Снігурівський р-н, с. Василівка, вул. Шевченка, 93/

про стягнення 4485,00 грн. та зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.2012р. № 12-ріш

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: Душкіна І.С. (довіреність від 12.07.12р. № 2-292/91-1641)

від відповідача: Трач М.С. (наказ від 22.12.06р. № 1/1-К)

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 3000,00 грн. штрафу та 1485,00 грн. пені, а також про зобов'язання відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.12р. № 12-ріш шляхом приведення підпункту 2.3. пункту 2 договору на надання населенню послуг з водопостачання у відповідність до вимог чинного законодавства.

15.06.12р. позивач подав до суду заяву від 14.06.12р. № 2-292/91-1461 про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшив розмір заявленої до стягнення з відповідача пені до 2205,00 грн.

21.06.12р. позивач подав до суду заяву від 21.06.12р. № 2-292/91-1510 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1530,00 грн. та зобов'язати відповідача виконати п. 4 резолютивної частини вищевказаного рішення позивача.

Заявлений позов позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.12р. № 12-ріш.

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні вказав, що накладений на нього рішенням позивача від 23.02.12р. № 12-ріш штраф в сумі 3000,00 грн. сплачений 07.06.12р., просив не застосовувати щодо нього пеню, а також зазначив про внесення змін до п. 4 типового договору на надання послуг з водопостачання.

Ухвалою суду від 06.06.12 р. провадження у справі порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 21.06.2012 р. о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 21.06.12р. розгляд справи був відкладений на 12.07.12р. о 10 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.02.12р. адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 12-ріш у справі № 2-26.213/5-2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Даним рішенням:

- визнано, що відповідач займав монопольне становище на ринку централізованого водопостачання в територіальних межах с. Василівка та Євгенівка у 2010 році, а також в територіальних межах с. Павлівка та Івано-Кепине Снігурівського району Миколаївської області у 2010 році, січні -листопаді 2011 року;

- визнано дії відповідача, що полягають у включенні в договір на надання населенню послуг з водопостачання умов про припинення подачі води у разі прострочення оплати споживачем за надані послуги понад три місяці, такими що суперечать вимогам чинного законодавства, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого водопостачання, шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- накладено на відповідача за вказане порушення відповідно до абз. 2 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»штраф у розмірі 3000 грн.;

- зобов'язано відповідача припинити порушення шляхом приведення підпункту 2.3. пункту 2 договору на надання населенню послуг з водопостачання у відповідність до вимог чинного законодавства.

Спір по справі виник з причин невиконання відповідачем даного рішення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Станом на час вирішення даного спору зазначене рішення позивача є чинним та не є предметом розгляду в судах, що підтверджується поясненнями обох сторін. В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до господарського суду з позовом про визнання недійсним цього рішення позивача.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 21 постанови від 26.12.11р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»роз'яснив, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення , господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Рішення позивача від 23.02.12р. № 12-ріш відповідач отримав для виконання 02.03.12р., що підтверджується листом від 24.02.12р. № 2-292/80-487, повідомленням про вручення поштового відправлення, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений вищеназваним рішенням позивача штраф в сумі 3000 грн. відповідач мав сплатити до 03.05.12р. Натомість, відповідач вказаний штраф сплатив лише 07.06.12р., що підтверджується платіжним дорученням № 57 та поясненнями сторін, а отже відповідач прострочив виконання рішення позивача на 34 дні.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 20 постанови від 26.12.11р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»роз'яснив, що у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати таке. Названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.

Судом перевірено вірність нарахування позивачем пені та встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та вищенаведеним нормам Закону, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1530 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Пункт 4 резолютивної частини рішення позивача від 23.02.12р. № 12-ріш відповідач не виконав, що підтверджується умовами наданих суду договорів від 01.08.09р. (пункт 2.3. договору) та від 01.05.12р. (пункт 2.2. договору), а також поясненнями позивача та відповідача, наданими в судовому засіданні.

За цих обставин, суд вважає правомірною позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення позивача від 23.02.12р. № 12-ріш шляхом приведення підпункту 2.3. пункту 2 договору на надання населенню послуг з водопостачання у відповідність до вимог чинного законодавства України, а отже позов позивача до відповідача підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Снігурівське підприємство по обслуговуванню сільського населення" (57310, Миколаївська область, Снігурівський р-н, с. Василівка, вул. Шевченка, 93, код 24783515) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»(р/р 31116106700317, одержувач Держбюджет Снігурівського району, код 36895877, банк одержувача УДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013) пеню у розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 00 коп.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Снігурівське підприємство по обслуговуванню сільського населення" (57310, Миколаївська область, Снігурівський р-н, с. Василівка, вул. Шевченка, 93, код 24783515) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.2012р. № 12-ріш у справі № 2-26.213/5-2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»шляхом приведення підпункту 2.3. пункту 2 договору на надання населенню послуг з водопостачання у відповідність до вимог чинного законодавства України.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Снігурівське підприємство по обслуговуванню сільського населення" (57310, Миколаївська область, Снігурівський р-н, с. Василівка, вул. Шевченка, 93, код 24783515) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.07.2012р.

Суддя Д.О.Бездоля