Постанова

від 19.09.2012 по справі 58/172

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 № 58/172

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 19.09.2012 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент - Про»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року

у справі №58/172 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Про»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна»

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Принт Україна»

про порушення зобов'язання та встановлення факту здачі-прийняття устаткування,

за зустрічним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Про»

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Принт Україна»

про порушення зобов'язання та розірвання господарського договору,

за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами

товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-Принт Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Про»

про визнання недійсним додатку №2 до Договору №UA2010-10 від 01.10.2010 року - Акту здачі - прийняття обладнання від 15.12.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№58/172 у первісному позові ТОВ «Акцент Про» відмовлено повністю, зустрічний позов ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» задоволено частково. Вирішено розірвати договір №UA2010-10 від 12.10.2010 року, укладений між ТОВ «Акцент-Про» та ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-принт Україна» з причин істотного порушення з боку ТОВ «Акцент-Про» з поверненням у первісний стан. Зобов'язано ТОВ «Акцент-Про» повернути отримані за договором №UA2010-10 від 12.10.2010 року грошові кошти у сумі 967 064,00 грн. ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт України». Зобов'язано ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт України» після надходження грошових коштів у сумі 967 064,00 грн. на розрахунковий рахунок передати обладнання: автоматичну плосковисічну машину з секцією видалення облою Wupa WPM 300 рік випуску 1996 ТОВ «Акцент-Про». В іншій частині позову відмовлено. У позовній заяві третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Дизайн-Принт Україна» відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Акцент-Про» подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №58/172 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ «Акцент-Про».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року у справі №58/172 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Акцент-Про» до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Розпорядженням №02-15/527 від 24.07.2012 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №58/172, у зв'язку з виходом головуючого судді (судді-доповідача) Авдеєва П.В. у відпустку.

Справу №58/172 передано судді Федорчуку Р.В. (доповідач).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року у справі №58/172 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Акцент-Про» до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

31.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи за первісним позовом надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких ТОВ «Дизайн-Принт Україна» просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі №58/172, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді - Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи за первісним позовом у судовому засіданні надали пояснення, якими заперечили проти доводів викладених апелянтом в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 19.09.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2010 року між ТОВ «Акцент-Про» (далі - продавець) та ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» (далі - покупець) було укладено договір №UA2010-10 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець на умовах передбачених договором зобов'язується здійснити поставку покупцю обладнання у асортименті, кількості та по ціні в узгоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Так, на підставі вказаного, 12.10.2010 року сторонами було укладено додаток до договору №1 (специфікація), яким передбачено найменування товарів/послуг, кількість та ціна обладнання, зокрема, автоматична плосковисічна машина з секцією видалення облою Wupa WPM 300, 1996 року в кількості 1 шт. за ціною 1 080 300,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, разом з обладнанням продавець надає експлуатаційну та технічну документацію на обладнання з моменту відвантаження.

Згідно з п.п. 2.2., 2.3. договору у вартість обладнання входить вартість: тари, упаковки, маркування, транспортування обладнання до місця, вказаного покупцем та розвантаження обладнання; загальна вартість складає 1 080 300,00 грн.

Пунктами 3.1.-3.3. договору сторонами передбачено порядок оплати, зокрема, перший авансовий платіж в розмірі 216 060,00 грн., який здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання даного договору; другий авансовий платіж в розмірі 756 210,00 грн., який здійснюється протягом 3 робочих днів з дати письмового повідомлення покупця продавцем про готовність обладнання до розгрузки із склада постачальника; третій авансовий платіж в розмірі 108 030,00 грн., який здійснюється протягом 3 робочих днів з дати підписання акту введення обладнання в експлуатацію (додаток №4 до договору).

Відповідно до п. 5.5. договору обладнання передається продавцем покупцю у приміщенні покупця в місті Києві. Про передачу товару уповноваженими на те представниками сторін складається двосторонній акт прийому передачі обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, покупець (ТОВ «Дизайн-Принт Україна»), керуючись п. 3.1., 3.2. договору, здійснив часткову оплату за обладнання, що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 19.10.2010 року та №29 від 10.11.2010 року.

15.12.2010 року між продавцем та третьою особою був підписаний акт здачі-прийняття (додаток №2 до договору №UA2010-10 від 01.10.2010 року), відповідно до умов якого продавець здав, а третя особа прийняла обладнання в стані «як є».

Предметом спору за первісним позовом з урахуванням уточнених позовних вимог є встановлення факту здачі-прийняття обладнання між ТОВ «Акцент-Про» та ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» з відповідним підписанням сторонами акту здачі-прийняття обладнання від 15.12.2010 року та зобов'язання ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» належним чином виконати умови договору щодо: демонстрації обладнання у робочому процесі, введенням його в експлуатацію та остаточного розрахунку згідно п. 3.3. договору.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 вказаної статті передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Отже, як слідує із вказаного, право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачу, тоді як перевірка відповідності обраного способу захисту допущеному порушенню та меті судового розгляду є обов'язком суду.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги за первісним позовом про встановлення факту здачі-прийняття обладнання між ТОВ «Акцент-Про» та ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» не є належним способом судового захисту, оскільки такі вимоги є лише передумовою для застосування заходів судового примусу та не мають характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, безпосередньо направленої на захист та відновлення порушеного права.

При цьому, місцевий господарський суд зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, питання встановлення факту здачі-прийняття обладнання на підставі акту, оскільки такий акт підтверджує лише наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про визнання факту здачі-прийняття обладнання за договором (акт здачі-прийняття за своєю природою є лише товарно-супровідними документом) не призводить до поновлення порушеного права позивача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог позивача в частині визнання факту здачі-прийняття обладнання, оскільки вказана позовна вимога не є належним способом судового захисту.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про зобов'язання ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» належним чином виконати умови договору щодо: демонстрації обладнання у робочому процесі, введенням його в експлуатацію та остаточного розрахунку згідно з п. 3.3. договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1. договору, якість поставленого за умовами договору обладнання має відповідати стандартам, нормам та правилам, які діють в Україні на момент поставки обладнання, технічним та експлуатаційним нормам заводу-виробника обладнання, а також технічній та експлуатаційній документації, вимогам покупця та додатково узгодженим сторонами характеристикам.

Згідно з п.п. 5.3., 5.4. договору продавець постачає обладнання на умовахКиїв згідно правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року, датою поставки вважається дата передачі обладнання покупцю, підтверджена підписаним актом приймання-передачі обладнання.

Проте, як слідує із висновку експертизи Українського центру судових експертиз №0536 від 12.03.2012 року, автоматична плосковисічна машина з секцією виділення облою Wupa WРМ 300 на момент проведення технічного огляду (згідно акту технічного огляду) має наступні дефекти: зруйновано лакофарбове покриття на корпусі машини в декількох місцях; зруйнована захисна панель на малому дисплеї; деформована опорна рама секції висікання - найважча та основна секція машини; на момент проведення технічного огляду (акт технічного огляду) не є укомплектованою, не оснащена картою нам'яті та блоком комутації; має ряд суттєвих принципових недоліків, які роблять її повністю непридатною для експлуатації; експлуатація автоматичної плосковисічної машини з секцією виділення облою Wupa WPM 300 (згідно акту технічного огляду) при наявності виявлених дефектів - неможлива.

Тобто, вказаним висновком експертизи встановлено, що автоматична плосковисічна машина з секцією виділення облою Wupa WРМ 300 є повністю непридатна до роботи та експлуатації.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що акт здачі-прийняття обладнання від 15.12.2010 року, на який посилається позивач за первісним позовом, як на підставу заявлених вимог, не є належним доказом з огляду на таке.

По-перше, у вказаному акті не зазначено яке саме обладнання було передано покупцеві.

По-друге, у реквізитах даного акту покупцем зазначений не відповідач за первісним позовом, а третя особа, тобто неналежна сторона, яка передбачена договором №UA2010-10 від 12.10.2010 року.

По-третє, спірний акт є додатком до договору №UA2010-10 від 01.10.2010 року, який відсутній в матеріалах даної справи.

Таким чином, враховуючи те, що висновком експертизи встановлено факт непридатності до роботи та експлуатації обладнання та те, що спірний акт не є належним доказом на підтвердження заявлених первісних позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» належним чином виконати умови договору щодо: демонстрації обладнання у робочому процесі, введенням його в експлуатацію та остаточного розрахунку згідно п. 3.3. договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог в цій частині.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про встановлення факту порушення зобов'язання щодо виконання з боку ТОВ «Акцент-Про» договору №UA2010-10 від 12.10.2010 року, розірвання вказаного договору, зобов'язання ТОВ «Акцент-Про» повернути отримані кошти за договором у сумі 967 064,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» та зобов'язання останнього після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок передати обладнання ТОВ «Акцент-Про» для його подальшого вивезення та транспортування на склад ТОВ «Акцент-Про» колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вимоги за зустрічним позовом про встановлення факту зобов'язання щодо виконання з боку ТОВ «Акцент-Про» договору №UA2010-10 від 12.10.2010 року, оскільки, керуючись ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, вказана вимога не є належним способом судового захисту, так як являє собою лише передумову для застосування заходів судового примусу та не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, безпосередньо направленої на захист та відновлення порушеного права.

З приводу розірвання договору №UA2010-10 від 12.10.2010 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.4. договору сторонами передбачено, що в разі не поставки обладнання або прострочки продавцем строків поставки обладнання більше ніж на 20 робочих днів та при умові належного виконання покупцем зі своєї сторони положень договору, покупець вправі в односторонньому порядку ініціювати розірвання договору шляхом направлення відповідного листа продавцю з вказанням дати розірвання договору (не раніше 7 днів з моменту направлення листа).

Відповідно до п. 9.5. договору при розірванні договору в порядку п. 9.4 договору, сторони вертаються у первісний стан (стан, який існував до моменту укладення договору) при цьому продавець виплачує усі грошові кошти отримані від покупця.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №09п-25/03-11 від 25.05.2011 року ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна», посилаючись на п.п. 9.4.-9.5. договору, вимагав з ТОВ «Акцент-Про», зокрема, повернути грошові суми у розмірі 967 064,00 грн.

Вказані вимоги в листі обгрунтовані невиконанням позивачем за первісним позовом зобов'язаннь за договором, зокрема, щодо поставки та прострочки поставки обладнання, відсутністю підписання акту здачі-прийняття, непроведенням пусколагоджувальних робіт та відсутністю акту про проведення таких робіт.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно п.п. 5.1., 5.2. договору поставка обладнання має бути здійснена продавцем на протязі встановленої кількості робочих днів, з дати отримання першого авансового платежу. Строк поставки обладнання вказаний у п. 7 відповідної йому специфікації (додаток №1); відвантаження обладнання зі складу постачальника, котрий знаходиться за межами України, здійснюється тільки після отримання продавцем суми всіх авансових платежів.

На підставі наведеного, відповідач за первісним позовом здійснив перший авансовий платіж 19.10.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №22 в сумі 216 580,00 грн. та другий авансовий платіж 10.11.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням №29 в сумі 750 484,00 грн.

Згідно з п.п. 5.3., 5.4. договору продавець постачає обладнання на умовах Київ згідно правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року, датою поставки вважається дата передачі обладнання покупцю, підтверджена підписаним актом приймання-передачі обладнання обладнання (додаток №2).

Згідно статті А.4 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року), які введені в дію з 01.01.2000 року (далі Інкотермс-2000), продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі ст. А.3 «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до ст. А.3 «а», нерозвантаженим з транспортного засобу продавця (п. «б»).

Відповідно до п. 5.5. договору обладнання передається продавцем покупцю у приміщенні покупця в місті Києві. Про передачу товару уповноваженими на те представниками сторін складається двосторонній акт прийому-передачі обладнання.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виконання умов договору позивачем за первісним позовом.

Зокрема, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,

ТОВ «Акцент-Про» не укладав акт здачі-прийняття обладнання із ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна», а, відповідно, наведене свідчить про те, що обладнання не було передано у власність та експлуатацію відповідно до встановлених договором строків належному покупцеві.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом своєчасно вносились платежі за вказане обладнання згідно встановленого графіку договором, тобто належним чином виконувались зобов'язання покладені на нього відповідно до умов спірного договору.

Отже, керуючись п.п. 9.4.-9.5. договору та ст. 188 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо розірвання договору №UA2010-10 від 12.10.2010 року внаслідок неналежного виконання позивачем за первісним позовом умов договору, зокрема, щодо своєчасної поставки обладнання та підписання акту здачі-прийняття обладнання з відповідачем за первісним позовом.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідно до п. 9.5. договору при розірванні договору в порядку п. 9.4 договору, сторони вертаються у первісний стан (стан, який існував до моменту укладення договору) при цьому продавець виплачує усі грошові кошти отримані від покупця.

Отже, враховуючи те, що судом вирішено розірвати договір №UA2010-10 від 12.10.2010 року, то, відповідно, позивач за первісним позовом зобов'язаний повернути грошові кошти сплачені відповідачем згідно з платіжних доручень наявних в матеріалах справи (т. 1, а.с. 24, 25).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання ТОВ «Акцент Про» повернути грошові кошти ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт Україна» у розмірі 967 064,00 грн. на підставі п. 9.5. договору.

Також, на підставі зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зобов'язання ТОВ «Видавничий дім «Дизайн-Принт України» після надходження грошових коштів у сумі 967 064,00 грн. на розрахунковий рахунок передати обладнання: автоматичну плосковисічну машину з секцією видалення облою Wupa WPM 300 рік випуску 1996 ТОВ «Акцент-Про».

Щодо вимог заявленої позовної заяви третьою особою про визнання недійсним додатку №2 до договору №UA2010-10 від 12.10.2010 року - акту здачі-приймання обладнання від 15.12.2010 року, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у заявленій вимозі з огляду на те, що, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, вказана вимога не є належним способом судового захисту, так як являє собою лише передумову для застосування заходів судового примусу та не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, безпосередньо направленої на захист та відновлення порушеного права.

Інші доводи скаржника не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують законних та огрунтованих висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

Враховуючи вище викладене, рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №58/172 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Акцент - Про» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент - Про» на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі №58/172 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№58/172 залишити без змін.

3. Справу №58/172 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Майданевич А.Г.

Лобань О.І.