Постанова

від 10.10.2012 по справі 21/104-22/489

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 № 21/104-22/489

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Буравльова С.І.

при серкретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Новіков В.М. - представник за дов. №19-11/154 від 24.11.2011р.;

Канципа Є.С. - представник за дов. №19-11/163 від 08.10.2012р.;

від відповідача-3: не з'явився;

від відповідача-4: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Компанії Glomeron Traiding Limited

на рішення господарського суду м. Києва

від 27.01.2012р. (дата підписання - 30.01.2012р.)

у справі № 21/104-22/489 (суддя - Самсін Р.І.)

за позовом Компанії Glomeron Traiding Limited

до 1. Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»;

2. Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»;

3. Публічного акціонерного товариства «Центролит»;

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферліт»

про визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010р. Компанія Glomeron Traiding Limited звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів: Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт» (відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (відповідач-2, Банк) про визнання недійсним Договору поруки від 25.02.2008р. №174/31/6-7, укладеного між Банком (кредитором), АТЗТ «Інтер-Контакт» (фінансовим поручителем), ВАТ «Центроліт» (боржником-1) та ТОВ «Ферліт» (боржником-2). За умовами оспорюваного правочину фінансовий поручитель зобов'язувався перед Банком відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржниками своїх зобов'язань за Генеральним кредитним договором №174/31/6-1 від 22.02.2008р., укладеним між Банком та боржниками, а також усіма додатковими угодами до нього.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що оспорюваний правочин з боку фінансового поручителя - АТЗТ «Інтер-Контакт» був підписаний посадовою особою Товариства (Президентом) із перевищенням наданих йому законом та статутними докуметами повноважень, що призвело до негативних наслідків для поручителя - АТЗТ «Інтер-Контакт».

Разом з тим, обгрунтовуючи наявність у Компанії Glomeron Traiding Limited права на звернення до господарського суду з даним позовом, позивач зазначив, що укладення відповідачем-1 спірного Договору поруки порушило права Компанії, як одного із засновників Товариства, на управління підприємством та призвело до понесення Товариством збитків.

Банк позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Статут АТЗТ «Інтер-Контант» у редакції від 27.06.2006р., чинній на момент укладення спірного правочину, наділяв Президента Товариства повноваженнями діяти від імені Товариства без доручення, здійснювати керівництво поточною діяльністю Товариства та укладати договори і інші угоди. Будь-яких обмежень повноважень Президента АТЗТ «Інтер-Контакт» станом на дату підписання Договору поруки, вказував Банк, не існувало. Більш того, на засіданні загальних зборів АТЗТ «Інтер-Контакт» від 27.12.2007р., на яких Компанія Glomeron Traiding Limited, як акціонер Товариства, брала участь, прийнято рішення про надання згоди на те, щоб АТЗТ «Інтер-Контакт» виступило поручителем перед Банком за кредитними зобов'язаннями боржників (ВАТ «Центроліт» та ТОВ «Ферліт»).

Крім того, Банк вказував на відсутність у позивача належним чином оформлених повноважень на представлення інтересів АТЗТ «Інтер-Контак», в інтересах якого фактично подано позов. На думку Банку, представництво інтересів Товариства позивачем виходить за межі передбаченого п.12.2 Статуту АТЗТ «Інтер-Контакт» права акціонера брати участь в управління справами Товариства, на порушення якого посилається позивач.

Відповідач-1, АТЗТ «Інтер-Контакт», проти задоволення позову заперечив, посилаючись на недоведеність заявлених вимог. Водночас, Товариство вказувало на необхідність залучення до участі у справі у якості співвідповідачів ВАТ «Центроліт» та ТОВ «Ферліт», які є сторонами оспорюваного правочину, утім, всупереч вимог діючого законодавства не були залучені до участі справі.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи, господарський суд м. Києва ухвалою від 06.12.2011р. залучив до участі у справі у якості співвідповідачів Публічне акціонерне товариство «Центроліт» (відповідач-3) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферліт» (відповідач-4).

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №21/104-22/489 (суддя - Самсін Р.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд виходив з того, що, по-перше, особа, яка підписала від імені поручителя - АТЗТ «Інтер-Контакт» оспорюваний правочин, була уповноважена загальними зборами Товариства від 27.12.2007р. на підписання договору поруки; по-друге, в силу ст.10 Закону України «Про господарські товариства», якою врегульовані права учасників товариства, а також відповідних положень Статуту АТЗТ «Інтер-Контакт», якими унормовані права учасників товариства, Компанія Glomeron Traiding Limited, як учасник (акціонер) Товариства, не наділена правом на позов від імені останнього.

Не погоджуючись із мотивами та висновками прийнятого місцевим господарським судом рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції від 21.01.2012р. у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на допущені господарським судом порушення норм процесуального права в частині належного повідомлення Компанії Glomeron Traiding Limited про час і місце судового розгляду справи, а також в частині виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 16.11.2011р., щодо дослідження питання про наявність інших документів (довіреності або іншого акту АТЗТ «Інтер-Контакт», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо) про наділення Компанії повноваженнями на звернення до господарського суду з даним позовом в інтересах Товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. №21/104-22/489 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Буравльов С.І.) апеляційну скаргу Компанії Glomeron Traiding Limited на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у даній справі прийнято до провадження.

05.09.2012р. через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника відповідача через його відпустку взяти участь у призначеному судовому засіданні.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. у зв'язку з припиненням повноважень судді Поляк О.І., через обрання на посаду судді Вищого господарського суду України, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 05.09.2012р., у порядку ст.77 ГПК України відкладався на 10.10.2012р.

09.10.2012р. через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання представника АТЗТ «Інтер-Контакт».

10.10.2012р. від Банку надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив оскаржене судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У призначене судове засідання з'явилися представники Банку. Представники інших учасників апеляційного провадження процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, заслухавши думку інших учасників судового процесу, судова колегія не вбачає підстав для задоволення поданого відповідачем-1 клопотання з тих мотивів, що присутність у сторони у судовому засіданні не обмежена лише одним представником. Таке представництво може бути здійснене керівником підприємства, який здійснює представництво без довіреності. З огляду на належне повідомлення усіх учасників судового процесу про час і місце судового засідання неявка представників позивача, правова позиція якого викладена у апеляційній скарзі, та відповідачів-1,3,4 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники Банку у судовому засіданні проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили рішення місцевого господарського суду від 27.01.2012р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - кредитор, Банк, відповідач-2), Акціонерним товариством закритого типу «Інтер-Контакт» (далі - фінансовий поручитель, Товариство, відповідач-1), Відкритим акціонерним товариством «Центроліт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Центроліт», (далі - боржник-1, відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферліт» (далі - боржник-2, відповідач-4) був укладений Договір поруки №174/31/6-7 (далі - Договір поруки), за умовами якого фінансовий поручитель зобов'язувався перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржниками зобов'язань за Генеральним кредитним договором №174/31/6-1 від 22.02.2008р., а також додатковими договорами до нього.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п.5 постанови Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р. відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Умотивовуючи наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, позивач серед іншого вказував на відсутність у представника АТЗТ «Інтер-Контакт», який його підписав, а саме: Президента Товариства - Гончарова О.В., необхідного обсягу цивільної дієздатності, адже згідно п.п. 5 п.13.1.3 Статуту АТЗТ «Інтер-Контакт» надання Президенту Товариства попереднього письмового узгодження на укладення договорів застави майна (іпотечних договорів), договорів поруки та гарантії по кредитним договорам, які були укладені між третіми юридичними або фізичними особами з фінансовими та банківськими установами, належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ст.239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином Закон установлює правило, за яким представник зобов'язаний вчинити правочин та здійснити інші юридичні дії на підставі і у межах наданих йому повноважень.

Оспорюваний правочин з боку АТЗТ «Інтер-Контакт» підписаний Президентом Товариства - Гончаровим О.В., який діяв на підставі Статуту.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що представляючи АТЗТ «Інтер-Контакт» і укладаючи від його імені Договір поруки, Гончаров О.В. межі повноважень, наданих йому Товариством згідно рішення загальних зборів акціонерів від 27.12.2007р. і визначених положенням пункту 13.3 Статуту АТЗТ «Інтер-Контакт» (у редакції від 27.06.2006р.), не перевищив. При цьому, Банк у своїх письмових запереченнях правомірно зазначив, що позивач безпідставно посилався у позові на положення Статуту АТЗТ «Інтер-Контакт» у редакції від 03.02.2009р., адже оспорюваний правочин був укладений раніше - 25.02.2008р.

Водночас, здійснюючи касаційний перегляд прийнятого місцевим господарським судом 16.06.2011р. рішення про відмову у задоволенні позову у даній справі, Вищий господарський суд України вказав на необхідність дослідження питання щодо наявності документів про уповноваження Компанії Glomeron Traiding Limited на звернення до господарського суду із даним позовом в інтересах АТЗТ «Інтер-Контакт».

В силу ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З огляду на наведене, ухвалою від 06.12.2011р. місцевий господарський суд зобов'язував позивача надати суду документи, які підтверджують право на звернення з позовною заявою щодо оскарження правочину, укладеного АТЗТ «Інтер-Контакт» (довіреність чи інший документ).

У п.11 постанови Пленуму №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» Верховний Суд України зазначив, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Отже, можливість захисту прав товариства його учасником може мати місце лише в рамках представницьких відносин, тобто, коли акціонер уповноважений товариством на вчинення відповідних дій.

Позивач вимог ухвали суду першої інстанції від 06.12.2011р. не виконав, витребувані документи суду не надав, а отже, не довів тієї обставини, що набув права представляти сторону спірного правочину - АТЗТ «Інтер-Контакт» шляхом звернення з позовною заявою щодо оскарження правочину, стороною якого є АТЗТ «Інтер-Контакт».

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував про прийняття місцевий господарським судом рішення від 27.01.2012р. у даній справі при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, адже витребувані судом документи існують, але зберігаються у відповідача-1 - АТЗТ «Інтер-Контакт».

Судова колегія не може погодитися із такими доводами апелянта, адже, в силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, звертаючись до господарського суду з даним позовом, Компанія Glomeron Traiding Limited повинна була довести належними та допустимими доказами наявність у неї права на подання позову в інтересах АТЗТ «Інтер-Контакт», акціонером якого вона являється.

Із наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що особою, яка має право вчиняти від імені АТЗТ «Інтер-Контакт» юридичні дії без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівник Товариства - Гончаров Олексій Володимирович. Відомості щодо наділення Компанії Glomeron Traiding Limited повноваженнями на представництво інтересів АТЗТ «Інтер-Контакт» в державному реєстрі відсутні. Інших документів, якими підтверджується наявність між Компанією та Товариством правовідношення представництва позивач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність у позивача необхідних повноважень на звернення до господарського суду з даним позовом, заявленим в інтересах АТЗТ «Інтер-Контакт», є вірним.

Доводи позивача про те , що оспорюваним правочином порушено право позивача на управління АТЗТ «Інтер-Контакт» та можливість отримання ним дивідендів, судова колегія оцінює критично і відхиляє, адже позивач як акціонер відповідача-1 затверджував статут АТЗТ «Інтер-Контакт» у редакції, яка була чинною на момент вчинення оспорюваного правочину і за яким повноваження виконавчого органу АТЗТ «Інтер-Контакт» на вчинення від імені АТЗТ «Інтер-Контакт» правочинів не були обмежені. До того ж , як випливає з протоколу №18-1 загальних зборів акціонерів АТЗТ «Інтер-Контакт» від 27.12.2007р. та інших наявних у справі протоколів загальних зборів (а.с.61-95, т.1), на яких був присутній позивач, вирішено поручитися за боржників - відповідачів 3,4 перед Банком за виконання боржниками кредитних зобов'язань, а отже, правочин був схвалений вищим органом управління АТЗТ «Інтер-Контакт».

В силу ст. 117 та 161 ЦК України, учасник господарського товариства, як і його виконавчий орган, зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів та додержуватися установчого документа товариства.

За таких обставин справи позивач не вправі посилатися на порушення своїх прав при виконанні президентом АТЗТ «Інтер-Контакт» рішення загальних зборів акціонерів товариства та його установчого документу при вчиненні оспорюваного правочину.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наведеного випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Наявність інших обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено.

Водночас, підлягають відхиленню доводи апеляційного оскарження щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині належного повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в Інформаційному листі від 01.01.2009р. «Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів» Конвенція передбачає порядок отримання необхідних доказів чи вчинення процесуальних дій за судовим дорученням компетентним органом іншої Договірної Держави. Судове доручення складається мовою запитуваного органу або супроводжується перекладом на цю мову. Неоднозначним є вирішення питання здійснення належного перекладу процесуальних документів та його оплати, оскільки зазначеною Конвенцією не врегульовано питання покладення такого обов'язку безпосередньо на суд чи на одну із сторін. Раціональною видається позиція щодо покладення такого обов'язку на позивача у справі, оскільки саме він зацікавлений у швидкому, повному і якісному розгляді справи та поновленні своїх порушених прав та інтересів. За результатами розгляду справи відповідні витрати по організації перекладу судових документів мають бути розподілені між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

У випадку, коли іноземні юридичні особи виступають позивачами у справах, зазначив Вищий господарський суд України, їх представники зацікавлені в отриманні та перекладі ухвал і рішень суду та дотриманні судом усіх процесуальних строків.

У даному випадку стороною-нерезидентом є позивач.

Надаючи роз'яснення щодо судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів у зазначеному Інформаційному листі, Вищий господарський суд України посилався на рекомендації Спеціальної комісії по практичному застосуванню Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, розроблених державами - учасницями Конвенції 28.10 - 04.11.2003р., згідно з якими рекомендовано заявнику завжди надавати переклад документів, за винятком тих випадків, коли заявник має достатні підстави вважати, що адресат розуміє документ країни відправника.

Подана позивачем - Компанією Glomeron Traiding Limited (Кіпр) - апеляційна скарга на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у даній справі складена українською мовою та подана до місцевого господарського суду нарочно. Відтак, наявні достатні підстави вважати, що уповноважений представник позивача розуміє українську мову і вправі самостійно здійснити переклад процесуальних документів у разі наявної для цього необхідності.

В силу ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що направлення процесуальних документів рекомендованою поштою з повідомленням про вручення на вказану в позовній заяві адресу Компанії Glomeron Traiding Limited (Кіпр) у порядку ст.64 ГПК України без здійснення перекладу на офіційну мову Кіпру (новогрецьку), свідчить про належне повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи.

Наявним у справі поштовим повідомленням (а.с.84, т.2) про вручення позивачу судової кореспонденції вбачається, що 20.12.2011р. Компанія Glomeron Traiding Limited отримала копію ухвали господарського суду м. Києва від 06.12.2011р. про призначення розгляду справи на 27.01.2012р. Відтак, судова колегія вважає, що у позивача було достатньо часу для підготовки до судового засідання, направлення на адресу суду своїх письмових документально обгрунтованих пояснень по суті спору, а також для виконання вимог ухвали господарського суду від 06.12.2011р.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін, як законний та обгрунтований.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії Glomeron Traiding Limited на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №21/104-22/489 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012р. у справі №21/104-22/489 - без змін.

2. Матеріали справи №21/104-22/489 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Мартюк А.І.

Буравльов С.І.