Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-1670/1033/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/1033/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1670/1033/12

за позовом Приватного підприємства "Компанія "Східенерго"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2012 року позивач - Приватне підприємство "Компанія "Східенерго" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 52 661 грн., з них: за основним платежем - 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн.; № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, яким ПП "Компанія "Східенерго" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 48 159 грн.; № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Східенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, № 0000282301/5 від 11 січня 2012 року, № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період з 12.12.2011 року по 16.12.2011 року на підставі направлення від 09.12.2011 року № 5246/005246 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Матвієнко І.О. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Компанія "Східенерго" (ідентифікаційний код 31069701) по питанню взаємовідносин з ПП "Дніпротехенергобуд" за серпень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2011 року № 8703/23-309/31069701 (а.с. 22 - 33, т.1), в якому відображено порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 129 грн. та зменшення від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 48 159 грн. по взаємовідносинах з ПП "Дніпротехенергобуд", а також пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження податку на прибуток в сумі 135 433 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 135 433 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000172301/67 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 52 661 грн., з них: за основним платежем - 42 129 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 532 грн. (а.с. 12, т.1);

- № 0000282301/5 від 11.01.2012 року, яким ПП "Компанія "Східенерго" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 48 159 грн. (а.с. 10, т.1);

- № 0000162301/66 від 11.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 169 291 грн., з них: за основним платежем - 135 433 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 858 грн. (а.с. 14, т. 1).

Не погодившись із податковими повідомленнями -рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, № 0000282301/5 від 11 січня 2012 року, № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року не відповідають вимогам законодавства

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.08.2010 року ПП "Компанія "Східенерго" уклало договір № 06/08-2010 з ПП "Дніпротехенергобуд" (а.с. 39, т. 1), відповідно до умов якого ПП "Дніпротехенергобуд" (продавець) зобов`язується передати у власність ПП "Компанія "Східенерго" (покупцю) нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його вартість на умовах цього договору. Відпуск товару проводиться із терміналів продавця, або за його розпорядженням із терміналів інших підприємств. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки (якщо інше не обумовлене заявкою).

Позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ПП "Дніпротехенергобуд", а саме: податкова накладна № 29 від 06.08.2010 року на дизельне паливо у кількості 32,24 т. (а.с. 57, т. 1), податкова накладна № 28 від 06.08.2010 року на котельне паливо у кількості 30,110 т. (а.с. 53, т. 1), податкова накладна № 30 від 09.08.2010 року на котельне паливо у кількості 31,060 т. (а.с. 45, т.1), податкова накладна № 31 від 10.08.2010 року на котельне паливо у кількості 29,130 т. (а.с. 49, т.1).

Факт господарських операцій позивача із ПП "Дніпротехенергобуд" щодо поставки товарів (дизельного та котельного палива) у серпні 2010 року підтверджується первинними та іншими документами, а саме: видатковими накладними № 28 від 06.08.2010 року на котельне паливо у кількості 30,110 т. (а.с. 52, т. 1), № 29 від 06.08.2010 року - на дизельне паливо у кількості 32,24 т. (а.с. 56, т.1), № 30 від 09.08.2010 року -на котельне паливо у кількості 31,060 т. (а.с. 44, т.1), № 31 від 10.08.2010 року на котельне паливо у кількості 29,130 т. (а.с. 48, 1), банківськими виписками, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар (а.с. 60-65, т.1).

Перевезення придбаного товару з м. Дніпропетровська до м. Кременчука здійснювалося власним транспортом позивача, а саме: вантажним сідловим тягачем FREIGHTLINER (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, а.с. 112, т.1); вантажним сідловим тягачем RENAULT (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, а.с. 113, т.1), а також транспортом, що орендувався відповідно до договору № 04/01/10-2 (а.с.117,т.1) у ФОП ОСОБА_2, а саме: вантажним сідловим тягачем DAF (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2. (а.с. 114, т.1).

Перевезення котельного та дизельного палива здійснювалось за допомогою напівпричіпу контейнеровозу МАЗ, що належать ПП "Компанія "Східнерго" відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.113), а також за допомогою напівпричіпу паливоцистерни TRANDERS (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВІС 070465, а.с.112, т.1), напівпричіпу паливоцистерни KLAESER HERTEN TSA (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, а.с.114, т.1), що орендувались у ФОП ОСОБА_2 відповідно до договорів тимчасового користування транспортним засобом № 04/01/10-4 від 01.03.2010 року (а.с. 115, т.1) та № 04/01/10-1 від 04.01.2010 року (а.с. 116,т. 1).

На підтвердження реальності транспортування придбаного у ПП "Дніпротехенергобуд" товару позивачем надані товарно - транспортні накладні № 02 ААТ № 100810 від 10.08.2010 року (а.с. 40, т.1), № 02 ААТ № 090810 від 09.08.2010 року (а.с. 41, т.1), № 02 ААТ № 060810 від 06.08.2010 року (а.с. 42, т.1), № 02 ААТ № 0608101 від 06.08.2010 року (а.с. 43, т.1), а також подорожні листи № 442 від 10.08.2010 року (а.с. 50, т.1), № 438 від 09.08.2010 року (а.с. 46, т.1), № 431 від 06.08.2010 року (а.с. 54, т.1), № 432 від 06.08.2010 року (а.с. 58, т.1).

Маршрут дорожнього перевезення небезпечного вантажу позивачем узгоджений в УДАІ УМВС України в Полтавській області, про що свідчать узгодження № 747/ТМ, № 745/ТМ, № 744/ТМ (а.с. 157 - 159, т.1).

На дизельне та котельне паливо ПП "Дніпротехенергобуд" надано позивачу паспорти якості (а.с. 138-139, т.1).

В подальшому отримане від ПП "Дніпротехенергобуд" котельне паливо позивач використовував у своїй господарській діяльності, а саме: використовував у процесі опалення тепловими пушками ОВЖ-750.03, введеними в експлуатацію 15.09.2005 року (акт введення в експлуатацію основних засобів (а.с. 152, т.1), своєї бази, що знаходяться за адресою вул. Аерофлотська, б.81, м. Кременчук. На підтвердження використання котельного палива позивачем надана копія журналу використання котельного палива за 2010 рік (а.с. 19-22, т.2).

Дизельне паливо, що було придбане позивачем у контрагента - ПП "Дніпротехенергобуд", використовувалось на заправку власних автомобілів, а також автомобілів, що орендуються підприємством відповідно до договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 160 -199, т. 1). Облік використання дизельного палива здійснювався у Книзі витрат ПММ (а.с. 23 -35, т. 2).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час укладення договорів та проведення господарських операцій з контрагентами, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані контрагентами позивача, не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Пунктом 5.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі Інструкція) визначено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Згідно з п. 14.4 зазначеної Інструкції для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

На підтвердження обліку нафтопродуктів на підприємстві позивачем надано копію витягу з Журналу надходження дизельного палива (а.с. 36 - 38, т.2), який хоча і не відповідає всім вимогам до журналу, визначеним Інструкцією, але в повному обсязі відображає інформацію щодо отримання дизельного палива позивачем від ПП "Дніпротехенергобуд".

Що стосується котельного коксохімічного палива, то воно не є нафтопродуктом, тому вимоги Інструкції на його приймання, зберігання, відпуск не поширюються.

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АБ № 399844 від 20.01.2012 року (а.с. 38).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ПП "Дніпротехенергобуд" у серпні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 90 288 грн. 33 коп. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Дніпротехенергобуд" ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

З матеріалів справи убачається, що укладені між позивачем та його контрагентами договори є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Придбання товарів (робіт, послуг) по вищезазначеними договорами з контрагентами безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

З матеріалів акту перевірки позивача від 23.12.2011 № 8703/23-309/31069701 вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від ПП "Дніпротехенергобуд" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ПП "Компанія " Східенерго" згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товар ( котельне та дизельне паливо) був придбаний позивачем відповідно до договору купівлі- продажу № 06/08-2010 від 06.08.2010 року, виконання якого мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, що жодним чином не підпадає під визначення безповоротної або поворотної фінансової допомоги, як зазначав відповідач.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 135 433 грн. за 3 квартал 2010 року.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив вимоги податкового чи іншого законодавство, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження його розміру

Крім того, факт порушення відносно керівника контрагента кримінальної справи не є безумовною підставою для визнання нікчемними правочинів такого контрагента з позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, № 0000282301/5 від 11 січня 2012 року, № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1670/1033/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.