Постанова

від 18.07.2007 по справі 2-а-328/07

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Спр

Спр. № 2-А-328/2007 p.

ПОСТАНОВА

 Іменем України

18 липня

2007 року Оболонський районний суд м. 

Києва в складі:

головуючого

судді       Шевченко   Л.В.

суддів                              Тітов М. Ю.,  Яценко Н.О.

при

секретарі                   Бородавко   Н.Г.

з участю

адвоката           ОСОБА_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки

України,  3-я особа: ОСОБА_4 про

поновлення на роботі,  скасування

наказів: № 1397-ос від 31 серпня 2006 року, 

№ 1250-ос від 02.08.2006 року та № 62-ос від 28.09.2006 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - Служби безпеки України про

поновлення на роботі.

В

обґрунтування своїх вимог він посилається на те,  що проходив службу в органах СБ України

впродовж 14 років. 31 серпня 2006 року наказом № 1397-ос Голови служби безпеки

України його було звільнено з органів СБ України за підпунктом "а"

пункту 65 та підпункту "є" пункту 67 "Положення про проходження

військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки

України" у запас СБ України за службовою невідповідністю.

На

підставі вказаного наказу,  наказом №

62-ос від 28 вересня 2006 року начальника Управління СБ України в Київській

області його було виключено зі списків особового складу з урахуванням

невикористаної за 2006 рік відпустки з 16 жовтня 2006 року.

З даним

звільненням він не згоден,  так як на це

відсутні достатні правові підстави. Висновок атестаційної комісії стосовно

наявності у нього чисельних дисциплінарних стягнень за упущення в службі та

порушення дисципліни не відповідає фактичним обставинам.  До того ж дисциплінарні стягнення

відповідними посадовими особами до відому йому не доводились. Про наявність

стягнень він узнав лише у зв'язку з проведенням заходів спрямованих на його звільнення.

В

судовому засіданні позивач уточнив та доповнив свої позовні вимоги і  просить наряду з поновленням його на

службі     в СБ

України

скасувати накази: № 1250-ос від 02.08.2006 року,  № 1397-ос від 31 серпня 2006 року,  № 62-ос від 28.09.2006 року.

Представник

відповідача - Служби безпеки України проти позову заперечує,  пояснюючи, 

що позивач звільнений зі служби на законних підставах,  ніяких порушень законодавства при його

звільненні не допущено.

Представник

3-ї особи в судове засідання не з'явився, 

про день,  час та місце розгляду

справи повідомлявся своєчасно,  про

причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши

пояснення позивача,  представника

відповідача,  показання свідка,  дослідивши матеріали справи,  суд прийшов до висновку,  що позов не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Так,  згідно послужного

списку позивач ОСОБА_2 на війському службу поступив добровільно 31 липня

1992 року (а.с.  78-79).

Наказом

№ 1250-ос від 02.08.2006 року в.о. Голови Служби безпеки Куркіна М. В. та

наказом № 1397-ос 31 серпня 2006 року Голови служби безпеки України його було

звільнено з органів СБ України за підпунктом "а" пункту 65 та

підпункту "є" пункту 67 "Положення про проходження військової

служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки

України" у запас СБ України за службовою невідповідністю (а.с.  83, 

106).

На

підставі вказаного наказу,  наказом №

62-ос від 28 вересня 2006 року начальника Управління СБ України в Київській

області його було виключено зі списків особового складу з урахуванням

невикористаної за 2006 рік відпустки з 16 жовтня 2006 року (а.с.  85).

Як

вбачається з письмових заперечень наданих відповідачем та пояснень представника

відповідача в судовому засіданні, 

ОСОБА_2 звільнений з посади за службовою невідповідністю (а.с.  37-41).

Так,  в наданих суду письмових підставах до подання

на звільнення позивача зазначено,  що

протягом 2005-2006 років на майора ОСОБА_2 неодноразово накладались

дисциплінарні стягнення ,  зокрема,  13.06.2005 року - правами начальника відділу

за порушення виконавчої дисципліни та недбале ставлення до своїх службових

обов'язків,  що відобразилось у

невиконанні планового заходу щодо залучення до співробітництва особи,  яка допомагає і сприяє Службі безпеки

України,  у травні 2005 року -

догана,  05.08.2005 року - правами

заступника начальника відділу за порушення виконавчої дисципліни та недбале

ставлення до своїх службових обов'язків, 

що відобразилось у порушенні термінів виконання планових заходів -

догана,  наказом начальника Управління

від 03.10.2005 року № 108/ДСК за відсутність конкретних кінцевих результатів на

виділених пріоритетних напрямках ОРД - догана, 

07.11.2005 року -   правами

начальника

відділу

за порушення вимог наказу Голови СБ України № 080 за 1993 р. - сувора

догана,  наказом начальника Управління

від 20.12.2005 року № 147/ДСК за недбале ставлення до виконання функціональних

обов'язків,  систематичне порушення

нормативних і наказних документів - попередження про неповну службову

відповідність,  31.01.2006 року правами

заступника начальника Управління за систематичне запізнення на роботу,  а також відсутність на робочому місці без

поважних причин - догана,  наказом

першого заступника Голови СБ України від 31.03.2006 року № 550-ос за порушення

військової дисципліни,  що проявилось у

недбалому ставленні до виконання службових обов'язків,  систематичному порушення вимог нормативних

актів СБ України,  відсутність

результатів в оперативно-розшуковій діяльності, 

повне самоусунення від оперативно-службової діяльності у першому

кварталі 2006 року,  відповідально до

пункту "д"  ст.  68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил

України - пониженню в посаді до оперуповноваженого (а.с.  81).

Про

неодноразові порушення військової дисципліни, 

невиконання функціональних обов'язків позивача свідчать витяги з

рапортів (а.с.  86,  87, 

88,  89,  90, 

91,  93,  95), 

накази (а.с.  92,  94, 

107).

Представник

відповідача пояснив,  що неодноразові

бесіди виховного характеру керівництва відділу контррозвідки,  відділу управління персоналом та керівництва

Управління позитивних результатів не дали (а.с. 96),  майор ОСОБА_2 з цього ніяких висновків не

зробив,  вищезазначені дисциплінарні

стягнення не оскаржив в установленому порядку в місячний термін,  що передбачено  ст.  88

"Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" (а.с.  50).

Відповідно до  ст.  97 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил

України" про накладені дисциплінарні стягнення оголошується

офіцерському складу та військовослужбовцям особисто,  у

письмовому    розпорядженні,     на   

нараді                 чи    перед   

строєм

військовослужбовців,  які обіймають   військові звання не нижче за військове

звання військовослужбовця,  що вчинив

правопорушення. Під  час   оголошення  

дисциплінарного   стягнення   до  

відома військовослужбовця  

доводять,    в   чому  

полягає   порушення   ним військової дисципліни чи громадського

порядку.

Посилання

позивача на те,  що він не знав про

накладені на нього вищеназвані дисциплінарні стягнення,  суд не приймає до уваги,  оскільки в судовому засіданні позивач не

оспорював того,  що на всіх нарадах був

присутнім.  Крім того,  його твердження відносно необізнаності про

дисциплінарні стягнення спростовуються показанням свідка ОСОБА_3,  працівника кадрової служби СБУ,  який показав, 

що кожний працівник повинен один раз в рік

згідно  ст.  109

"Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" знайомитись зі своєю

особовою справою і розписатися про це,  а

позивач цього не робив ні за власною ініціативою,  ні на його, 

свідка,  неодноразові пропозиції.

В особову справу заносяться всі дисциплінарні стягнення,  якщо такі є.

Згідно  ст. 

102 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України",  виписка з якого міститься в матеріалах

справи,  зазначено,  що "якщо протягом року після накладення

дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну службову

відповідність" військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим

виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі,  командир приймає рішення про звільнення з

війської служби". Подання відповідних документів здійснюється в

установленому порядку (а.с.  46-51,  81, 

81,  82,  83, 

106,  85).

Однак,  як вбачається з наданих відповідачем

доказів,  позивач і після

зазначеного  ст.  102 "Дисциплінарного статуту Збройних

Сил України" дисциплінарного стягнення, 

яке накладено на нього в грудні 2005 року,  неодноразово притягувався до дисциплінарної

відповідальності (а.с.  43-44).

Законом

України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"

встановлено порядок звільнення зі служби, 

в тому числі і через службову невідповідність. В даному Законі

зазначено,  що звільнення

військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку,  передбаченому Положенням про проходження

військової служби громадянами України (а.с. 

52-54).

Згідно

"Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової

військової служби у Службі безпеки України" днем звільнення

військовослужбовців з військової служби в запас або у відставку вважається

день,  з якого їх наказом по органу (підрозділу,  військовій частині) виключено зі списків

особового складу (а.с.  55-57).

Як

вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 наказом № 62/дск від 28.09.2006 року

начальника Управління виключено зі списків особового складу з 16.10.2006 року.

Цього ж дня він отримав розрахунок в сумі 1430 грн. 42 коп.3гідно платіжної

відомості № 810 за жовтень 2006 року (а.с. 

85,  104).

В суд з

даним позовом ОСОБА_2 звернувся тільки в травні 2007 року (а.с.  3).

Про своє

звільнення позивач дізнався 23 вересня 2006 року,  про що свідчить його власноручний запис на висновках

прямих начальників та отримання повного розрахунку,  свій підпис на яких підтвердив в судовому

засіданні (а.с.  82,  104).

Однак,  суд враховує, 

що відповідно до  ст.  99 КАС України для звернення до

адміністративного суду   за захистом

прав,  свобод та

інтересів

особи встановлюється річний строк, 

який,  якщо не встановлене

інше,  обчислюється з дня,  коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, 

свобод чи інтересів.

Враховуючи

вищезазначене,  суд вважає,  що звільнений позивач ОСОБА_2 зі служби

законно,  підстав для його поновлення на

службі та скасування наказів № 1397-ос від 31 серпня 2006 року,  № 1250-ос від 02.08.2006 року та № 62-ос від

28.09.2006 року,  суд не знаходить.

На

підставі викладеного,  керуючись  ст. 

ст.  99,  160, 

161,  162,  167, 

186 КАС України,  Дисциплінарним

статутом Збройних Сил України, 

Положенням про проходження військової служби за контрактом та кадрової

служби у Службі Безпеки України від 7 листопада 2001 року № 1053,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

В позові

ОСОБА_2 до Служби безпеки України,  3-я

особа: ОСОБА_4 про поновлення на роботі, 

скасування наказів: № 1397-ос від 31 серпня 2006 року,  № 1250-ос від 02.08.2006 року та № 62-ос від

28.09.2006 року,  відмовити.

постанова

може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м.  Києва через Оболонський районний суд м.  Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня

її проголошення,  а в разі складання

постанови у повному обсязі відповідно до 

ст.  160 КАС України - з дня

складання в повному обсязі,  заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги,  з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 

ст.  186 КАС України.