Постанова

від 06.09.2007 по справі 2-а-328/07

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 2-а-328/07

Справа № 2-а-328/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06

вересня 2007 року                                                                                         м.  Чернігів

Деснянський

районний суд м.  Чернігова в складі:

головуючої судді

Харечко Л.К.,

суддів: Бечко

Є.М. ,  Малиша В.В.,

при секретарі

Головач О.В.,

за участю

позивача,  представника позивача,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду в м.  Чернігові справу   за  

адміністративним   позовом   ОСОБА_1  

до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації за не

отримане речове майно,

встановив:

В травні

2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання

Міністерства оборони України виплатити грошову компенсацію за не отримане

речове майно в розмірі 3893 грн. 75 коп. та стягнення судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим,  що перебував на службі в залізничних військах

Міністерства оборони України,  а саме у

військовій частині А 3351. На час виключення зі списків особового складу

відповідач розрахувався з ним не в повному обсязі за речове майно. В

добровільному порядку виплатити заборгованість позивачу було відмовлено.

Позивач

в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача

грошову компенсацію за речове майно за період до 11.03.2000 року в розмірі 1551

грн. 93 коп. та зобов'язати Міністерство оборони України видати належне до

видачі речове майно,  після 11.03.2000

року на суму 2341 грн. 83 коп.

Представник

позивача просив задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник

відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився. Про

час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином.  Про причини неявки суд не повідомив.

Суд

вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши

пояснення позивача,  представника

позивача,  дослідивши матеріали по

справі,  суд приходить до висновку,  що позов обґрунтований і підлягає задоволенню

з наступних підстав.

В судовому засіданні

встановлено,  що ОСОБА_1 з 09.10.1995

року по 30.10.2004 року проходила військову службу за контрактом в залізничних

військах Міністерства оборони України,  а

саме у військовій частині А 3351. 30.10.2004 року на виконання Указу Президента

України № 46/2003 від 27.01.2003 року та розпорядження Кабінету Міністрів

України № 389-р від 17.06.2004 року направлена для проходження військової

служби до державної спеціальної служби транспорту у склад Міністерства

транспорту та зв'язку України з виключенням із списків особового складу

Збройних Сил України. Відповідно до наказу командира військової частини А 3351

№ 287 від 30.10.2004 року позивач була виключена зі списків військової частини

А3351 та відправлена для подальшого проходження військової служби до Державної

спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України,  де наказом начальника 8-го навчального центру

Державної спеціальної служби транспорту № 2 від 01.11.2004 року була призначена

на посаду кодувальника військової частини Т0500. При цьому військову частину

ліквідовано,  що підтверджується довідкою

про виключення з ЄДРПОУ.

Згідно

підпункту 3 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.06.2004

року №389-р «Деякі питання реалізації Закону України «Про Державну спеціальну

службу транспорту» Міністерство оборони України зобов'язано було забезпечити на

момент передачі Залізничних військ погашення кредиторської заборгованості їх

військових частин.

Відповідно

до  ст. 

9 Закону України «Про соціальний і захист військовослужбовців та членів

їх сімей» та вимог ч. 1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від

28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та

інших військових формувань» на день переведення у військове формування,  де визначено форму одягу іншого зразку,  за попереднім місцем служби видається грошова

компенсація за невидане речове майно.

Оскільки

на момент виключення ОСОБА_1 із списку особового складу Міністерства оборони

України і до цього часу,  заборгованість

по належному їй до видачі речовому майну погашена не була,  тому з відповідача на користь позивача

необхідно стягнути компенсацію по належному до видачі станом до 11.03.2000 року

речовому майну на суму 1551 грн. 93 коп. та видати належне до видачі після

11.03.2000 року речове майно на загальну суму 2341 грн. 83 коп.

Керуючись  ст. 

ст.  17. 18,  99, 

100,  104,  159-163 КАС України,   ст. 

43 Конституції України,   ст.  9 Закону України «Про соціальний і захист

військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року зі змінами та

доповненнями,  Постановою Кабінету

Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення

військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» суд -

постановив:

позов

задовольнити.

Стягнути

з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 1551 грн. 93 коп. грошової

компесації за речове майно за період до 11.03.2000 року,  51 грн. у відшкодування держмита,  а всього 1602 грн. 93 коп.

Зобов'язати

Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 речове майно,  належне їй згідно довідки № 276,  за період після 11.03.2000 року,  на суму 2341 грн. 83 коп.

постанова

може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня

її проголошення.

Апеляційна

скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.