КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2012 року місто Київ № 2а-4752/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомПрокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби доСадівницького товариства «Слава» простягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, звернувся до суду з позовом до Садівницького товариства «Слава»про стягнення податкового боргу в сумі 37 591, 64 гривень.
Право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток, по комунальному податку та по земельному податку з юридичних осіб
Відповідачу за адресою його місцезнаходження (07324, Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи).
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
До суду від відповідача 17.10.2012 року надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (вхідний № 10687), в яких відповідач у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.
Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
В силу пункту 4 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Дослідивши надані відповідачем заперечення на адміністративний позов, суд дійшов висновку, що вони не обґрунтовані та такі, що не спростовують твердження позивача щодо заявлених позовних вимог.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, Садівницьке товариство «Слава» є юридичною особою, зареєстрованою Вишгородською РДА Київської області 08.10.1997 року, місцезнаходження: 07324, Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, ідентифікаційний код: 25296757, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 096726.
19.05.2011 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 1111/23-5/25296757 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Садівницького товариства «Слава»(код ЄДРПОУ 25296757) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.02.1998 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.1998 року по 31.12.2010 року».
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями), пункт 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1997 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим СТ «Слава»не подано до ДПІ у Вишгородському районі Київської області податкові декларації з податку на прибуток за період з 03.02.1998 року по 31.12.2010 року;
- стаття 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори»(зі змінами та доповненнями), Рішення Ясногородської сільської ради № 166-22-ІV від 09.01.2006 року та підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями), СТ «Слава»не подавало податкових розрахунків комунального податку за період з 03.02.1998 року по 31.12.2010 року;
- пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України та відповідно до того, що на момент вчинення правопорушення були порушені статті 8, 13 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю», СТ «Слава»занижено загальну суму нарахованого земельного податку за 2010 рік в розмірі 8404, 90 гривень;
- пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, на момент вчинення порушення статті 17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку.
На підставі Акту перевірки № 1111/23-5/25296757 від 19.05.2011 року, ДПІ у Вишгородському районі Київської області були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року № 0000632300 за платежем по податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2040, 00 гривень;
- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року № 0000642300 за платежем по комунальному податку за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2040, 00 гривень;
- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року № 0004451503 за платежем по земельному податку з юридичних осіб на суму грошового зобов'язання за основним платежем -8404, 90 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2101, 23 гривень;
- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року № 0004461503 за платежем по земельному податку з юридичних осіб на суму штрафу в розмірі 761, 07 гривень;
- податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року № 0004471503 за платежем по земельному податку з юридичних осіб на суму штрафу в розмірі 3567, 60 гривень.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані відповідачем 03.06.2011 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак в адміністративному або судовому порядку оскаржені відповідачем не були, тому вважаються чинними.
14.06.2011 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 1272/15-3/25296757 від 14.06.2011 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю».
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідальність за яке передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.
На підставі Акту перевірки № 1272/15-3/25296757 від 14.06.2011 року, ДПІ у Вишгородському районі Київської області було винесено наступне податкове повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 21.06.2011 року № 0005571503 за платежем по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170, 00 гривень (отримано відповідачем 29.06.2011 року).
06.03.2012 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 27/15-3/25296757 від 06.03.2012 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Садівницького товариства «Слава»(код ЄДРПОУ 25296757) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.02.1998 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року».
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, СТ «Слава»не обчислено суму податку на 2011 рік, яка повинна становити 12083, 97 гривень.
На підставі Акту перевірки № 27/15-3/25296757 від 06.03.2012 року, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС були винесено наступне податкове повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 року № 0001251503 за платежем по земельному податку з юридичних осіб на суму грошового зобов'язання за основним платежем -12083, 97 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6041, 98 гривень (отримано відповідачем 20.03.2012 року).
У зв'язку з існуванням податкової заборгованості відповідачу на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року, виставлено першу податкову вимогу № 1/1019 від 03.12.2008 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями -282, 27 гривень. Дана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення та отримана 11.12.2008 року.
Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, ДПІ у Вишгородському районі Київської області відповідачу виставлено другу податкову вимогу № 2/23 від 16.01.2009 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями -1107, 51 гривень. Однак, згідно Акту відмови від підпису від 16.01.2009 року, складеного працівниками ДПІ у Вишгородському районі Київської області, керівник СТ «Слава»Комягін С.С. відмовився від отримання другої податкової вимоги.
Вищевказана податкова вимога, згідно Акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 7 від 16.01.2009 року, була розміщена на дошці податкових оголошень.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 37 591, 64 гривень.
Рішенням ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 683/10/24-040 від 16.02.2009 року «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу», було вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення -є Закон України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1997 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України по податку на прибуток підприємств становить 2040, 00 гривень.
Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначає Декрет Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори»(зі змінами та доповненнями) (чинний на момент виявлених правопорушень), комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України по комунальному податку становить 2040, 00 гривень.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України по земельному податку, з урахуванням залишку несплаченої пені на суму 380, 89 гривень, становить 33511, 64 гривень.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач неодноразово повідомлявся ДПІ у Вишгородському районі Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач, в інтересах якого позов подано прокурором, змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 37591, 64 гривень та на день розгляду справи не погашена.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкової заборгованості до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором пред'явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, надав суду заперечення, однак без обґрунтованих доказів та підстав, які б спростовували твердження позивача.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Садівницького товариства «Слава» (місцезнаходження: 07324, Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, ідентифікаційний код: 25296757) податковий борг в сумі 37 591 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яноста одну) гривню 64 копійки.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2012 |
Оприлюднено | 24.10.2012 |
Номер документу | 26506554 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні