Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/1270/3387/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/3387/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Колеснікової Я.А.

та

представників сторін:

від позивача - Стиценко Л.А. (витяг з ЄДР від 26.07.2011 № 10617010)

від відповідача - Каракулов С.С. (довіреність від 24.09.2012 № 7/12-2091)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

приватного підприємства «БПФ»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області

про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері

містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/3387/2012 за адміністративним позовом приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року провадження у адміністративній справі № 2а/1270/3387/2012 за адміністративним позовом приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Луганського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а/1270/4046/2012 за адміністративним позовом приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування приписів від 28 березня 2012 року за № 12ПБпр/2 та № 13ПБпр/2 (том 1, арк. справи 207-208).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року провадження у адміністративній справі № 2а/1270/3387/2012 за адміністративним позовом приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12 поновлено, справу призначено до судового розгляду (том 2, арк. справи 11).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що постановою відповідача від 30 березня 2012 року № 12 на приватне підприємство «БПФ» накладений штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке полягало в будівництві адміністративно-побутової будівлі з підвалом загальною площею 168,3 кв.м. без отримання відповідного документу, який дає право на будівництво об'єкту, і у наведенні недостовірних даних у декларації від 14 лютого 2012 року № ЛГ 08312022957 про початок будівельних робіт в частині «найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва згідно із затвердженим проектом», в частині зазначення інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та в частині улаштування фундаменту. Будівельні роботи були виконані у 2006 році, коли Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» ще не було прийнято. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення. Також позивач вказав на те, що перевіркою не було встановлено наявності будівництва, а тому яким чином можна порушити порядок будівельних робіт йому не зрозуміло. Штраф оскаржуваною постановою накладений після шести років після будівництва адміністративно-побутової будівлі, що суперечить частині 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

У письмових поясненнях від 12 червня 2012 року б/н приватне підприємство «БПФ» також послалось на те, що відповідачем при проведенні перевірки порушено приписи статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» принципи об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), а також про порушення прав позивача (том 1, арк. справи 82-86).

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити адміністративний позов повністю і надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях від 12 червня 2012 року б/н.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області адміністративний позов не визнала, про що подала заперечення проти позову від 11 червня 2012 року № 7112-548, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (том 1, арк. справи 49-52). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.

Позивачем пропущено 15-денний строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлений у пункті 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Стосовно виявлених перевіркою порушень у сфері містобудівної діяльності, за які постановою від 30 березня 2012 року № 12 до позивача накладений штраф, відповідач зазначив, що позивач безпідставно вказує на те, що об'єкт будівництва збудований у 2006 році, оскільки надані під час перевірки документи (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16 вересня 2011 року № 2, наказ приватного підприємства «БПФ» від 11 травня 2010 року № 11 «Про затвердження проектної документації», декларація про початок виконання будівельних робіт від 10 лютого 2012 року, наказ Брянківського управління шахтобудмеханізація від 04 січня 2012 року № 1 «Про призначення відповідального за проведення будівельно-монтажних робіт» на об'єкті адміністративно-побутової будівлі за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Карбишева, 1 , технічний паспорт БТІ на комплекс нерухомого майна ринку «Північний» від 25 березня 2010 року), які є складовою частиною документації на будівництво адміністративно-побутової будівлі, складені у 2010-2012 роках. Викладене свідчить про те, що посадові особи Інспекції не порушували норми частини 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Згідно приписів частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 8 Порядку виконання підготовчих робіт та пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт, несе замовник. При проведенні перевірки посадова особа Інспекції виявила недостовірність зазначених у декларації (ЛГ 08312022957) даних, які відображені у акті перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 11 червня 2012 року № 7112-548.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, згідно із наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 26 грудня 2011 року № 109-ОД із змінами, внесеними наказом від 06 лютого 2012 року № 20-ОД, відповідно до плану перевірок на І квартал 2012 року та направлення на планову перевірку від 28 лютого 2012 року № 13ПБн/2 посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Бабічем Валерієм Анатолійовичем проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил приватним підприємством «БПФ» на об'єкті будівництва «Адміністративно-побутова будівля, Луганська область, м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1», результати якої оформлено актом від 19 березня 2012 року (том 1, арк. справи 11-13, 78, 79-80, 81).

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 19 березня 2012 року (том 1, арк. справи 11-13) перевіркою, яка відбулась 05 березня 2012 року о 9 год. 30 хв. з виїздом на об'єкт: «Адміністративно-побутова будівля, Луганська область, м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1», та дослідженням документації, встановлено, що приватним підприємством «БПФ» порушено вимоги діючого законодавства у сфері містобудування в частині:

1) будівництва адміністративно-побутової будівлі за адресою: Луганська область, м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1 (л.А-1Н) з підвалом (л.ПД), загальною площею 168,3 кв.м. без отримання відповідного документу, який дає право на будівництво об'єкту, чим порушено вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». За даними технічного паспорту БТІ від 25 березня 2010 року адміністративно-побутову будівлю (л.А-1Н) з підвалом (л.ПД) було побудовано у 2006 році;

2) наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт від 14 лютого 2012 року № ЛГ 08312022957, що є порушенням пункту 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»:

- в розділі «Найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва згідно із затвердженим проектом» не вказано вид будівництва об'єкту - нове, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт тощо. Зазначена у декларації назва «Адміністративно-побутова будівля, Луганська область, м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1» свідчить про найменування закінченого будівництвом об'єкту, що також підтверджено технічним паспортом БТІ на комплекс нерухомого майна ринку «Північний» за адресою: м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1, від 25 березня 2010 року, в якому зазначений рік побудови об'єкту - 2006;

- щодо пункту 13 «Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» від 16 лютого 2011 року № 6, виданими Управлінням містобудування та архітектури Стахановської міської ради. Поряд з цим, надані до перевірки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16 вересня 2011 року № 2, виданими Управлінням містобудування та архітектури Стахановської міської ради, не пов'язані з робочим проектом, розробленим ЗАО БУШСМ у 2004 році для будівництва адміністративно-побутової будівлі, а є основною складовою вихідних даних для проектування об'єкту будівництва, що передбачено статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- щодо пункту 15 «Технічні показники об'єкта будівництва», а саме опису фундаменту будівлі. Декларацією зазначено, що фундамент будівлі - стрічкові монолітні залізобетонні. За проектом, результатами обстеження та наданим приватним підприємством «Зодчій-А» звітом по технічний стан та можливість експлуатації будівельних конструкцій будівлі від 03 травня 2006 року, а також технічним паспортом БТІ від 25 березня 2010 року, - фундаменти виконано зі збірних залізобетонних блоків;

3) експлуатації адміністративно-побутової будівлі за адресою: Луганська область, м Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1, без прийняття її в експлуатацію, чим порушено пункт 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», пункт 1.23 ДБН А.1.3.-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

На підставі акта перевірки від 19 березня 2012 року, протоколу від 28 березня 2012 року № 13ПБпр/2-2, припису від 28 березня 2012 року № 13ПБп/2 і матеріалів фотофіксації об'єкту постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 до приватного підприємства «БПФ» за порушення пункту 2 статті 34, пункту 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» у відповідності із пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладений штраф у сумі 96570,00 грн. (том 1, арк. справи 14).

При вирішенні питання щодо строків звернення приватного підприємства «БПФ» до суду з позовом про оскарження постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлений місячний строк. Зазначений строк у відповідності із приписами частини 2 статті 99 КАС України обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 99 КАС України регламентовано, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки 15-денний строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлений у Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, а не у законі, застосування зазначеного строку при вирішенні спірних правовідносин буде безпідставним, необґрунтованим та незаконним.

Для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, частиною 5 статті 99 КАС України встановлено місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час судового розгляду, постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності приватне підприємство «БПФ» отримало 30 березня 2012 року, про що свідчить особистий підпис директора приватного підприємства «БПФ» Стиценко Л.А. на зазначеній постанові (том 1, арк. справи 14 на звороті).

До Луганського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності приватне підприємство «БПФ» звернулось 28 квітня 2012 року за вхідним реєстраційним номером 17449, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду на першому аркуші адміністративного позову (том 1, арк. справи 4-8).

З викладеного слідує, що адміністративний позов приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності поданий в межах місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 99 КАС України, а тому підстави для застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених статтею 100 КАС України у вигляді залишення адміністративного позову без розгляду, відсутні.

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з огляду на нижчевикладене.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4046/2012 адміністративний позов приватного підприємства «БПФ» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування приписів від 28 березня 2012 року № 12ПБп/2 та №13ПБп/2 задоволений: визнано протиправним та скасувано наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 26 грудня 2011 року № 109-ОД із змінами, внесеними наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 06 лютого 2012 року № 20-ОД в частині внесення до «Плану перевірок Інспекційного управління № 2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на І квартал 2012 року» об'єктів замовника приватного підприємства «БПФ» на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт № ЛГ 08312022956, № ЛГ 08312022957, зареєстрованих в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 14 лютого 2012 року; визнано дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області щодо проведення перевірки об'єктів приватного підприємства «БПФ» протиправними; скасовано приписи Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 березня 2012 року № 12ПБп/2 та № 13ПБп/2 (том 2, арк. справи 2-5).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4046/2012 за позовом приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування приписів повернуто Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області (том 2, арк. справи 6).

Частиною 3 статті 254 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Визнання протиправними у судовому порядку дій з проведення перевірки свідчить про відсутність у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області правових підстав на проведення перевірки та протиправність проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, результати якої оформлені актом від 19 березня 2012 року.

Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4046/2012 законної сили доводить порушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та, як наслідок цього, неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до приписів частини 3 статті 70 КАС України. Тобто, акт перевірки від 19 березня 2012 року та зроблені в ньому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області висновки щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил не мають юридичного значення.

З огляду на вищевикладене, адміністративний позов приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12 слід задовольнити повністю.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Встановлені статтями 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи, з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «БПФ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року № 12 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 30 березня 2012 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «БПФ» (ідентифікаційний код 21765586, місцезнаходження: 94016, Луганська область, м. Стаханов, вул. Карбишева, буд. 1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 965,70 грн. (дев'ятсот шістдесят п'ять гривень сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23 жовтня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська