Рішення

від 18.10.2012 по справі 23/5005/7239/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.12р. Справа № 23/5005/7239/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - Вік", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 61 339,69 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Ніконова Н.О. - дов. б/н від 20.08.2012р., представник;

від відповідача: Ричкова Ю.А. - дов. від 24.09.2012р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант - Вік" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 61 339,69 грн., яка складається з сум: 55 599,63 - основного боргу, 4 323,76 грн. - пені, 864,75 грн. - 3% річних, 551,55 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант - Вік" (виконавець) договору № 15/12/11 поставки металоконструкцій від 15.12.2011р., позивачем передано у власність відповідачу товар (металоконструкцію) вартістю 165 599,63 грн. Відповідачем прийнято товар, але у встановлений договором термін не здійснено оплату за поставлений товар в повному обсязі.

До початку даного судового засідання позивачем подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, у зв`язку з оплатою відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, грошових коштів у розмірі 1 629,68 грн. зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 53 969,95 грн., інші позовні вимоги залишає без змін. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант - Вік" (виконавець) укладений договір № 15/12/11 поставки металоконструкцій від 15.12.2011р.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов'язаний за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити металоконструкції в обсязі 14,864 т (чотирнадцять тон, 864 кг) за кресленнями С-1313833-КМД по об'єкту: "Коксовий цех № 2 -реконструкція батарей № 3 та № 4. Коксова батарея № 3. Електрокабельна естакада", виготовлюються тільки марки на листах 8 та 23, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцю вартість виготовленого товару.

Передача металоконструкцій здійснюється виконавцем за адресою: Україна, м. Дніпродзержинськ, вул. Чайковського, 3В, на умовах само вивозу замовником (п. 1.5. договору).

Ціна виготовлення 1-її (однієї) тони металоконструкцій складає 11 132,00 грн. (одинадцять тисяч сто тридцять дві грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 1 855,33 грн. (п. 3.1. договору).

Вартість виготовлення металоконструкцій розрахована виходячи з теоретичної ваги металоконструкцій -14,864 т, вказаної в кресленнях КМД, і складає 165 466,00 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість грн. 00 коп.) з ПДВ (п. 3.2. договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 7.3. договору оформлений належним чином акт приймання -передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін, підтверджує відсутність у відповідача будь-яких претензій до якості виготовлених позивачем металоконструкцій та є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 7.7. договору визначено, що датою прийняття кожної партії товару вважається дата підписання сторонами актів приймання чергової партії виготовлених металевих конструкцій.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник перераховує виконавцю авансовий платіж в розмірі 70% від вартості виготовлення металоконструкцій, визначену п.3.2. договору, що складає -115 826,20 грн. з ПДВ (п.3.4. договору).

Подальша оплата за виготовлені металоконструкції здійснюється в розмірі 30% за кожну партію поставлених металоконструкцій протягом 2-х (двох) банківських днів після підписання акта приймання -передачі металоконструкцій (п.3.5. договору).

Абзацом 2 ч.1 ст. 693 ЦК України передбачено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 538 ЦК України передбачено, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Позивач зазначає про здійснення ним поставки металоконструкції вартістю 165 599,63 грн., в той час, коли відповідачем не було виконано свого обов'язку по перерахуванню позивачу попередньої оплати (авансового платежу) у розмірі 70% від вартості виготовлення металоконструкцій в повному обсязі. Передачу товару у власність відповідачу здійснено на підставі підписаного представниками обох сторін та скріпленого печатками товариств акту приймання -передачі від 19.03.2012р. (а.с.14).

Приймаючи до уваги виконання позивачем свого обов'язку в повному обсязі, відповідач повинен був, на підставі вищевказаних положень закону, здійснювати оплату отриманого товару згідно п.3.5. договору.

У встановлений договором строк відповідач заборгованість сплатив лише частково у загальному розмірі 110 000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с.18).

Станом на 21.08.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 55 599,63 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи, підписаною обома сторонами та скріпленою печатками товариств копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.06.2012р. (а.с.21).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До початку даного судового засідання позивачем подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, у зв'язку з оплатою відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, грошових коштів у розмірі 1 629,68 грн., зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 53 969,95 грн., інші позовні вимоги залишає без змін. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач подав копії банківських виписок, згідно яких відповідачем була частково сплачена заборгованість у розмірі 1 629,68 грн.

Враховуючи визнання позивачем позову в частині основного боргу в повному обсязі, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення основного боргу в сумі визначеній позивачем - 53 969,95 грн.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

Пунктом 9.3. договору визначено, що за порушення строків оплати робіт, а також за інші порушення строків виконання зобов'язань, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення, від вартості невиконаних грошових зобов'язань за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нарахована пеня за період з 23.03.2009р. по 21.08.2012р. у сумі 4 323,76 грн.

Перевіривши правильність нарахованого розміру пені, виходячи з визначених позивачем періодів прострочення та сум, суд визнав її розмір вірним, у зв'язку з чим задовольняє цю вимогу у розмірі, визначеному позивачем.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача за період з 22.03.2012р. по 21.08.2012р. інфляційні у розмірі 551,55 грн. та 3% річних у розмірі 864,75 грн.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних, суд знайшов його вірним, враховуючи наявне прострочення оплати поставленого товару, вважає за можливе задовольнити цю вимогу у розмірі визначеному позивачем.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу у стягненні інфляційних за період з 22.03.2012р. по 21.08.2012р. у розмірі 551,55 грн. з підстави відсутності інфляції у цей період.

Не вірне нарахування інфляційних втрат відбулося у зв'язку з тим, що позивач при їх нарахуванні не дотримувався порядку розрахунку встановленого "Рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", які викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового доказу.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що відповідачем прийнято товар (металоконструкцію) вартістю 165 599,63 грн. без будь-яких претензій та заперечень з боку відповідача на підставі акту приймання -передачі, враховуючи положення ст.ст. 538, 693 ЦК України та вимоги п. 7.3. договору, згідно яких підставою для проведення розрахунків є оформлений належним чином акт приймання -передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін, та відсутність будь-яких претензій до якості виготовлених позивачем металоконструкцій з боку відповідача, суд вважає, що нарахування 4 323,76 грн. - пені, 864,75 грн. - 3% річних проведено позивачем вірно. Заперечення відповідача стосовно не вірного нарахування штрафних санкцій в цих частинах не приймаються судом до уваги.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи в частинах стягнення 53 969,95 грн. - основного боргу, 4 323,76 грн. - пені, 864,75 грн. - 3% річних, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 59 158,46 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, буд. 110, ідентифікаційний код 37211671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - Вік" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 39а, к. 16, ідентифікаційний код 34884271) 53 969,95 грн. - основного боргу, 4 323,76 грн. - пені, 864,75 грн. - 3% річних, 1 552,27 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 23.10.2012р.