ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/11612-2012 16.10.12

За позовом Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України

до Всеукраїнської громадської організації "Громадський комітет транспортної безпеки"

про відшкодування збитків 10520,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кіріна В.А.

від відповідача: Стадницька Р.Я.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Громадський комітет транспортної безпеки" (далі-Відповідач) про стягнення суми збитків у розмірі 5 520,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірні дії відповідача призвели до підриву репутації позивача збоку клієнтів та контрагентів, в результаті чого з позивачем було розірвано укладений договір на надання послуг, вартість якого складала 5 520, грн., чим позивач поніс збитки. Крім того, позивач вважає, що незаконні дії відповідача призвели до підриву довіри до діяльності позивача, зниження престижу позивача на ринку послуг в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, стали наслідком втрат немайнового характеру в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

11.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що з листа Всеукраїнської федерації громадських організацій сприяння охороні здоров'я вбачається, що федерація не поширювала листа іншим юридичним та фізичним особам ні в усній ні в письмовій формі, а тому інформація невідома іншим третім особам.

У судовому засіданні 11.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 25.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що твердження позивача про те, що федерацією не поширювалася інформація викладена в листах, не мають відношення до предмету спору, оскільки позивачем не ставилось питання щодо поширення федерацією інформації, викладеної у зверненні відповідача.

У судовому засіданні 25.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 16.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

15.10.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав додаткові пояснення.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. по справі №5011-72/6319-2012 позовні вимоги Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України задоволено частково та визнано недостовірною інформацію, поширену Всеукраїнською громадською організацією «Громадський комітет транспортної безпеки» у заяві на ім'я Президента Української Федерації роботодавців охорони здоров'я Загороднього Володимира Васильовича від 06 квітня 2012 року (вих. № 0604/12-02), зокрема:

- «Франчук Анатолій Миколайович, прикриваючись п. 1.9 Наказу № 124/345 МОЗ України та МВС України від 05.06.2000, змушує пройти навчання в приватних недержавних підприємствах в регіонах України»

- «Франчуком А. М. застосовуються некоректні по залученню партнерів дії. Використовуючи свій статус Директора Державного підприємства він лобіює приватні структури, які співпрацюють з ним, та зводить нанівець ділову репутацію організацій, які працюють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, але не стали його партнерами»

- «наголошуючи на особистих зв'язках та підтримці Заступника Міністра охорони здоров'я України Толстанова О. К. та Начальника Відділу запобігання та протидії корупції Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України Стахівського С. М. ... лобіював приватне підприємство».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до підриву репутації позивача збоку клієнтів та контрагентів, в результаті чого з позивачем було розірвано договір про надання послуг №398/н, предметом якого було здійснення позивачем навчання медичного працівника ТОВ «Національне правниче бюро»вартість якого складала 5 520, грн., чим позивач поніс збитки. Крім того, позивач вважає, що незаконні дії відповідача призвели до підриву довіри до діяльності позивача, зниження престижу позивача на ринку послуг в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, стали наслідком втрат немайнового характеру в розмірі 5 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Судом встановлено, що 22.05.2012 р. між Державним підприємством "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національне правниче бюро»укладено договір №398/н, предметом якого є надання послуг з навчання медичних працівників замовника методом проведення щозмінних перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів та за підсумками його проходження видання медичним працівникам замовника комплекту документів та матеріалів.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач проводить навчання тривалістю 24 академічних годин медичних працівників замовника в кількості 5 осіб в термін з 23 травня 2012 р. по 30 травня 2012 р.

Згідно п. 4.2. загальна вартість договору складає 5 520,00 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 банківських днів після отримання рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №4 від 02.06.2012 р. ТОВ «Національне правниче бюро»повідомило позивача про розірвання договору №398/н від 22.05.2012 р., оскільки замовнику зі звернень Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки»на адресу різних органів і інстанцій стало відомо, що позивачем видаються нечинні свідоцтва. Крім того, в листі зазначено, що на момент розірвання договору фактично надання підприємством позивача послуг щодо навчання медичних працівників не розпочалось, розрахунки на підставі договору не проводяться.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що вищевказаний лист замовника по відношенню до позивача про розірвання договору датований 02.06.2012 р., де зазначено, що на момент розірвання договору фактично надання підприємством позивача послуг щодо навчання медичних працівників замовника не розпочалось, розрахунки на підставі договору не проводились, а договором №398/н від 22.05.2012 р. передбачалось надання послуг за період з 23 травня 2012 р. по 30 травня 2012 р., тобто раніше надісланого листа.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки сторони за договором №398/н від 22.05.2012 р. не здійснювали жодних дій спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовленні договором, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні збитки у вигляді упущеної вигоди через розірванням договору №398/н від 22.05.2012 р.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 5 520 грн. збитків визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 5 000,00 грн. моральної шкоди, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як встановлено в п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. по справі №5011-72/6319-2012 встановлений факт поширення недостовірної інформації Всеукраїнською громадською організацією «Громадський комітет транспортної безпеки» у заяві на ім'я Президента Української Федерації роботодавців охорони здоров'я Загороднього Володимира Васильовича від 06 квітня 2012 року (вих. № 0604/12-02), який не потребує доведення, суд приходить до висновку, що зазначене поширення недостовірної інформації здійснило приниження ділової репутації позивача, чим була завдана останньому моральна шкода.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи характер правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, беручи до уваги принцип розумності та справедливості, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 700,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України задовольнити частково.

2. Стягнути із Всеукраїнської громадської організації "Громадський комітет транспортної безпеки" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 15, код ЄДРПОУ - 36300807) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ -32310570) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн.,00 коп. -моральної шкоди та 260 (двісті шістдесят) грн. 09 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.

Зареєстровано 24.10.2012
Оприлюднено 24.10.2012
Дата набрання законної сили 16.10.2012

Судовий реєстр по справі 5011-72/11612-2012

Проскрольте таблицю вліво →
Судові справи, в яких компанія згадана у тексті
Рішення Суд Форма
Постанова від 24.12.2012 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 08.11.2012 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 16.10.2012 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 27.08.2012 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру