Постанова

від 24.12.2012 по справі 5011-72/11612-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа№ 5011-72/11612-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Зубець Л.П.

ОСОБА_1

секретар Сміленко А.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Громадський

комітет транспортної безпеки»

на рішення господарського суду міста Києва

від 16.10.2012 р.

у справі №5011-72/11612-2012 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Державного підприємства «Український медичний центр

безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій»

Міністерства охорони здоров'я України

до Всеукраїнської громадської організації «Громадський

комітеттранспортної безпеки»

про відшкодування збитків 10520,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки» про стягнення суми збитків у розмірі 5520,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неправомірні дії відповідача призвели до підриву репутації позивача з боку клієнтів та контрагентів, в результаті чого з позивачем було розірвано укладений договір про надання послуг, вартість якого складала 5520, грн., чим позивач поніс збитки. Крім того, позивач вважає, що незаконні дії відповідача призвели до підриву довіри до діяльності позивача, зниження престижу позивача на ринку послуг в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, стали наслідком втрат немайнового характеру в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі №5011-72/11612-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки» на користь Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України 1700,00 грн. моральної шкоди та 260,09 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі № 5011-72/11612-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.) від 03.12.2012 р. у справі №5011-72/11612-2012 прийнято апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки» до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 24.12.2012 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі №5011-72/11612-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі №5011-72/11612-2012 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. у справі №5011-72/6319-2012 позовні вимоги Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України задоволено частково та визнано недостовірною інформацію, поширену Всеукраїнською громадською організацією «Громадський комітет транспортної безпеки» у заяві на ім'я Президента Української Федерації роботодавців охорони здоров'я ОСОБА_4 від 06 квітня 2012 року (вих. № 0604/12-02), зокрема:

- «ОСОБА_5, прикриваючись п. 1.9 Наказу №124/345 МОЗ України та МВС України від 05.06.2000 р., змушує пройти навчання в приватних недержавних підприємствах в регіонах України»;

- «ОСОБА_5 застосовуються некоректні по залученню партнерів дії. Використовуючи свій статус Директора Державного підприємства він лобіює приватні структури, які співпрацюють з ним, та зводить нанівець ділову репутацію організацій, які працюють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, але не стали його партнерами»;

- «наголошуючи на особистих зв'язках та підтримці Заступника Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_6 та Начальника Відділу запобігання та протидії корупції Департаменту кадрової політики та запобігання корупції МОЗ України ОСОБА_7 ... лобіював приватне підприємство».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до підриву репутації позивача з боку клієнтів та контрагентів, в результаті чого з позивачем було розірвано договір про надання послуг №398/н, предметом якого було здійснення позивачем навчання медичних працівників ТОВ «Національне правниче бюро» вартість якого складала 5520, грн., чим позивач поніс збитки. Крім того, позивач вважає, що незаконні дії відповідача призвели до підриву довіри до діяльності позивача, зниження престижу позивача на ринку послуг в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, стали наслідком втрат немайнового характеру в розмірі 5000,00 грн.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012 р. між Державним підприємством «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України, як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національне правниче бюро», як замовником, укладено договір №398/н (далі за текстом - договір), предметом якого є надання послуг з навчання медичних працівників замовника методом проведення щозмінних перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів та за підсумками його проходження видання медичним працівникам замовника комплекту документів та матеріалів.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач проводить навчання тривалістю 24 академічних годин медичних працівників замовника в кількості 5 осіб в термін з 23 травня 2012 р. по 30 травня 2012 р.

Згідно п. 4.2. договору загальна вартість договору складає 5520,00 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 банківських днів після отримання рахунку-фактури.

Листом №4 від 02.06.2012 р. ТОВ «Національне правниче бюро» повідомило позивача про розірвання договору №398/н від 22.05.2012 р., оскільки замовнику зі звернень Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки» на адресу різних органів і інстанцій стало відомо, що позивачем видаються не чинні свідоцтва. Крім того, в листі зазначено, що на момент розірвання договору фактично надання підприємством позивача послуг щодо навчання медичних працівників не розпочалось, розрахунки на підставі договору не проводяться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Сторонами не заперечується той факт, що на момент розірвання договору фактично надання підприємством позивача послуг щодо навчання медичних працівників замовника не розпочалось, розрахунки на підставі договору не проводились.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки сторони за договором №398/н від 22.05.2012 р. не здійснювали жодних дій спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у позивача відсутні збитки у вигляді упущеної вигоди через розірвання договору №398/н від 22.05.2012 р., в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення 5520 грн. збитків визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співрозмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності. (п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Факт поширення недостовірної інформації Всеукраїнською громадською організацією «Громадський комітет транспортної безпеки» у заяві на ім'я Президента Української Федерації роботодавців охорони здоров'я ОСОБА_4 від 06 квітня 2012 року (вих. № 0604/12-02) встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. у справі №5011-72/6319-2012.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів вважає, що поширення Всеукраїнською громадською організацією «Громадський комітет транспортної безпеки» недостовірної інформації здійснило приниження ділової репутації Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» Міністерства охорони здоров'я України, чим була завдана останньому моральна шкода.

Суд апеляційної інстанції погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди в сумі 1700 грн., яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків у розмірі 5520,00 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 3300 грн. є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1700 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Громадський комітет транспортної безпеки» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі №5011-72/11612-2012 залишити без змін.

Матеріали справи №5011-72/11612-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Зубець Л.П.

ОСОБА_1