cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" жовтня 2012 р. Справа № 19/054-12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс», м. Київ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровід»,
смт. Макарів, Київська область;
про стягнення 74926,64 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача : Гайченя В.Г. (наказ № 1 від 19.08.1999 р.);
Шульга К.В. (довіреність б/н від 22.02.2012 р.);
від відповідача: Коваль О.М. (довіреність б/н від 02.06.2012 р.).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс»(надалі -позивач) звернулось до господарського суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровід»(надалі -відповідач) про стягнення 74926,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р., в останнього утворилась заборгованість по сплаті виконаних позивачем протягом грудня 2011 року підрядних робіт у сумі 72533,74 грн., за несвоєчасну сплату якої нараховані 3% річних у сумі 695,61 грн. та пеня -1697,29 грн. Крім того, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача 3000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 р. порушено провадження у справі № 19/054-12 та призначено її розгляд на 24.09.2012 р.
Присутній у судовому засіданні 24.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надав витребувані судом документи.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, витребувані документи не надіслав, проте через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання його повноважного представника.
Ухвалою від 24.09.2012 р. суд відклав розгляд справи на 15.10.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.
Присутні в судовому засіданні 15.10.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав наведених у позові.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, з підстав наведених у запереченні на позовну заяву, яке було подано через канцелярію господарського суду 03.10.2012 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 22.10.2012 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
20.06.2011 р. між позивачем (за договором -підрядник) та відповідачем (за договором -замовник) було укладено Договір підряду № 20-06/11, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи з прокладання водопровідної мережі на об'єкті «Будівництво інженерних мереж для спортивної споруди зі штучним льодовим покриттям на вул. Міста Шалетт, 6 у місті Києва», а замовник зобов'язується в межах вартості договору прийняти та сплатити Підряднику за підрядні роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строк, визначений цим договором (п. 1.1. договору).
У п. 2.1. договору передбачено, що ціна договору є динамічною та визначається у Додатку № 1.
Відповідно до п. 2.5 договору, після виконання окремих етапів, та по закінченню всіх робіт замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5 банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі робіт (ф. КБ-2) та довідки (ф. КБ-3).
Підрядник протягом дії даного договору до 28 числа кожного звітного місяця передає замовнику для оформлення відповідні довідку (ф. КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2). Замовник зобов'язується не пізніше 30 числа звітного місяця підписувати та направляти підряднику довідку (ф. КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2), або мотивовану відмову на адрес підрядника з переліком недоробок та зауважень до викопаних робіт (п. 2.6. договору).
Як зазначає позивач, ним були виконані за договором роботи на загальну суму 407598,91 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за липень, жовтень та грудень 2011 року, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року (типова форма № КБ-2в) та Актом № 000001412 здачі прийняття робіт за грудень місяць 2011 р.
Втім, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, сплативши 268756,17 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача.
Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2012 р. по справі № 19/018-12, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р., з відповідача на користь позивача також було стягнуто 66309,00 грн. за виконані підрядні роботи на підставі Акту № 000001412 здачі прийняття робіт за грудень місяць 2011 р.
Отже, за твердженням позивача, заборгованість відповідача за виконані у грудні 2011 року, на підставі Договору підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р., підрядні роботи становить 72533,74 грн.
Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на неповне виконання позивачем підрядних робіт за договором та неузгодженість сторонами вартості будівельних робіт за грудень 2011 року.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як випливає зі змісту вказаної статті, предметом договору підряду є саме результат виконаних робіт.
Відповідно до ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, останніми не було підписано Додаток № 1 до Договору підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р., в якому мала визначатись ціна робіт за вказаним договором.
Отже, при визначенні ціни робіт сторони керувались довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3).
Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору.
Втім, у матеріалах справи наявні підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками лише довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за липень та жовтень 2011 року. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за грудень 2011 року представником відповідача підписана не була.
Таким чином, сторонами не була узгоджена вартість будівельних робіт за грудень 2011 року, що є істотною умовою для договору підряду та виконання підрядних робіт.
Крім того, як вбачається з доданого до матеріалів справи акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, останній складений на суму 204405,36 грн., при цьому у рядку ІV вказаного акту загальна вартість будівельно-монтажних робіт визначена в сумі 166686,00 грн., тоді як сума 72533,74 грн., що визначена в довідці про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за грудень 2011 року, в акті не зазначена.
Також, позивач посилається на те, що замовник з невідомих причин, безпідставно відмовився від підписання довідки по формі КБ-3 та акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за грудень місяць 2011 року на суму 72533,74 грн., незважаючи на неодноразове надання вищевказаних довідки та акту підрядником.
Втім, як вбачається з наданих суду доказів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за грудень 2011 року на суму 72533,74 грн. та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року були підписані позивачем ще 30.12.2004 р., проте вручені належним чином представнику відповідача тільки 11.05.2012 р., тобто під час розгляду справи № 19/018-12, а також повторно надіслані рекомендованим листом з описом вкладення 21.08.2012 р.
Таким чином, позивачем передані відповідачу для оформлення довідка (типова форма № КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) у строки, які не відповідають умовам п. 2.6. договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6.5. договору передбачено, що по закінченню усіх робіт за договором сторони оформлюють остаточний акт здачі приймання виконаних робіт .
Однак, сторони не надали суду належним чином оформленого остаточного акту здачі приймання виконаних робіт за Договором підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р.
При цьому, судом не приймається в якості доказу виконання робіт, передбачених Договором підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р., довідка № 897/05.081-13/28-12 від 01.06.2012 р., видана Департаментом експлуатації водопровідного господарства ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують існування договірних відносин між позивачем або відповідачем та ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», або що останнє виступало замовником робіт, які були предметом вказаного договору підряду. До того ж, довідка, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не є доказом, який підтверджує факт здачі-приймання виконаних підрядних робіт.
Також, не є належним доказом приєднаний до матеріалів справи позивачем акт від 19.12.2011 р., оскільки останній не скріплений печатками сторін, та не надано доказів на підтвердження повноважень осіб, що підписали зазначений акт.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт узгодження з відповідачем вартості підрядних робіт та їх виконання на суму 72533,74 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 72533,74 грн. заборгованості, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1697,29 грн. та 3% річних у сумі 695,61 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, задоволенню також не підлягають, тому що за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги про стягнення заборгованості.
Також, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», станом на 01.01.2012 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.
Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1609,50 грн.
Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 74926,64 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у мінімальному розмірі - 1609,50 грн. Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 22.08.2012 р. № 410 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 1653,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).
Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/20114, питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.
З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 22.08.2012 р. № 410 підлягає частковому поверненню позивачу з Державного бюджету України у розмірі 43,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача, тобто в сумі 1609,50 грн.
Окрім цього, не підлягають відшкодуванню витрати на послуги адвоката, оскільки суд дійшов про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс»(03148, м. Київ, вул. Генерала Потапова, буд. 1д, кв. 14, код ЄДРПОУ 30433844) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп., що перерахований відповідно до платіжного доручення від 22.08.2012 р. № 410, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 19/054-12.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 22.10.2012 р.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2012 |
Оприлюднено | 24.10.2012 |
Номер документу | 26509902 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні