Постанова

від 04.02.2013 по справі 19/054-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 19/054-12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі№ 19/054-12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІД" простягнення 74926,64 грн.,

за участю представників сторін: від позивача: Шульга К.В. (довіреність б/н від 02.01.2013), від відповідача: не з'явились, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" у вересні 2012 року звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІД" про стягнення 72533,74 грн. заборгованості за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (монтаж колодязів) за грудень 2011 року на суму 72533,74 грн. (Т. 1 а.с.65) та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року на суму 72533,74 грн., 1697,29 грн. пені та 695,61 грн. 3% річних за порушення виконання зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2012 (суддя Карпечкін Т.П.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 (колегія суддів у складі: Баранця О.М. - головуючого, Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А.) у справі № 19/054-12, у позові відмовлено повністю.

Рішення та постанову мотивовано тим, що сторонами не узгоджена вартість підрядних робіт за договором № 20-06/11 від 20.06.2011 та їх виконання на суму 72533, 74 грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

До Вищого господарського суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПІДВОДТРУБОПРОВІД", в яких відповідач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" у задоволенні касаційної скарги, а рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що між позивачем (за договором -підрядник) та відповідачем (за договором -замовник) 20.06.2011 укладено договір підряду № 20-06/11, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи з прокладання водопровідної мережі на об'єкті "Будівництво інженерних мереж для спортивної споруди зі штучним льодовим покриттям на вул. Міста Шалетт, 6 у місті Києва", а замовник зобов'язується в межах вартості договору прийняти та сплатити підряднику за підрядні роботи визначену договором грошову суму в порядку та в строк, передбачені договором (пункт 1.1. договору).

У пункті 2.1. договору передбачено, що ціна договору є динамічною та визначається у додатку № 1 до договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору після виконання окремих етапів, та по закінченню всіх робіт замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі робіт (типова форма КБ-2) та довідки (типова форма КБ-3).

Підрядник протягом дії даного договору до 28-го числа кожного звітного місяця передає замовнику для оформлення відповідні довідку (типова форма КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (типова форма КБ-2). Замовник зобов'язується не пізніше 30-го числа звітного місяця підписувати та направляти підряднику довідку (типова форма КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (типова форма КБ-2), або мотивовану відмову на адрес підрядника з переліком недоліків викопаних робіт (пункт 2.6. договору).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як випливає зі змісту вказаної статті, предметом договору підряду є саме результат виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, останніми не підписано додаток № 1 до договору підряду № 20-06/11 від 30.06.2011, в якому повинна визначатись ціна робіт за договором.

Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Судами обох інстанцій встановлено, що довідку про вартість виконаних підрядних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за грудень 2011 року замовником не підписано.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що сторонами не узгоджена вартість підрядних робіт за грудень 2011 року, що є істотною умовою договору підряду та їх виконання на суму 72533,74 грн. Відповідач відмовився підписувати довідку.

Судами обох інстанцій встановлено, що з доданого до матеріалів справи акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, останній складений на суму 204405,36 грн., який не підписаний замовником і не скріплений його печаткою. Відповідач відмовився підписувати акт.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що сторонами не узгоджена вартість підрядних робіт, що є істотною умовою договору та їх виконання на суму 72533,74 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім цього, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1697,29 грн. пені та 695,61 грн. 3% річних не підлягають задоволенню, оскільки за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків Київського апеляційного господарського суду.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства під час прийняття постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУДКОМПЛЕКС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі № 19/054-12 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі № 19/054-12 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.