Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а-2151/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2151/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІНТРАСТ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"ІНТРАСТ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтраст»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472306 від 18.01.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 778 412,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2012 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням товариством подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтраст»за результатами якої 30.12.2011 року складено акт №1685/2306/36305040 про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Алекс-А ЛТД» за період грудень 2010 року, лютий - квітень 2011 року (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.5, статті 198, п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 3 583 411,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року -779 999,00 грн., за січень 2011 року - 808 143,00 грн., лютий 2011 року -673 747,00 грн., березень 2011 року - 683 749,00 грн., квітень 2011 року -587 747,00 грн., червень 2011 року - 50 026,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем 18.01.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000472306, яким позивачу збільшено суму ПДВ в розмірі 3 778 412,00 грн., в тому числі - 3 583 411,00 грн. - основний платіж та 195 001,00 грн. - штрафні санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, прийшов до висновку, що укладені позивачем спірні договори купівлі-продажу природного газу, на підставі яких сформований податковий кредит не відповідають вимогам чинного законодавства, відтак є нікчемними. Суд зазначив, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат. Крім того, судом встановлено, що у ТОВ «Алекс-А ЛТД»відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у товариства створення правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД»(продавець) укладені договори купівлі - продажу №23/11/02-ПГ від 23.11.2010 року, Додаткова угода №1 до договору від 23.11.2010 року, Акт прийому передачі природного газу Б/Н від 31.12.2010 року, договір купівлі-продажу №22/12/01-ПГ від 22.12.2010 року, Додаткова угода №1 до договору від 30.12.2010 року, договір купівлі-продажу №21/01/02-ПГ від 21.01.2011 року, договір купівлі-продажу №02/9ПГ від 23.02.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 31.01.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 28.02.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 28.02.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 31.03.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 31.04.2011 року, договір купівлі-продажу №04/24-ПГ від 21.04.2011 року, Акт прийому-передачі природного газу Б/Н від 30.04.2011 року договір купівлі-продажу №04/02-ПГ від 25.03.2011 року, додаткова угода №1 до договору від 25.03.2011 року (а.с. 34-237 том 1).

Згідно п.1.1 договорів Продавець зобов'язується продати Покупцю для подальшої реалізації в період грудня 2010 року, лютого 2011 року, березня 2011 року, травня 2011 року, квітня 2011 року природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору. Згідно п.2.2 по закінченні кожного місяця поставки газу в термін до 5-ти днів оформити з Продавцем оригінали актів приймання-передачі, що підтверджують фактично отриманий обсяг.

Згідно п.4.2 газ вважається переданим Продавцем та прийнятим покупцем після підписання акту приймання-передачі газу уповноваженими особами Продавця і Покупця. При цьому до Покупця повністю переходить право власності на природний газ. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно п.5.1 Ціна на газ встановлюється в національній валюті, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 «Про удосконалення порядку формування цін»(Додаток 1 до Договору).

Згідно п.6.1 Оплата вартості газу, що передається за даним Договором, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця до 23 листопада 2010 року, 25 січня 2011 року, 24 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 27 квітня 2011 року.

ТОВ «Алекс-А ЛТД»виписані наступні податкові накладні: №312 та №313 від 23.11.2010р., №316 та №317 від 24.11.2010р., №318 та №319 від 25.11.2010р., №338 від 10.12.2010р., №7 та №8 від 13.01.2011р., №11 від 21.01.2011р., №12, 13, 14, 15, 16, 17 від 24.01.2011р., №21, 22 від 26.01.2011р., №26 від 27.01.2011р., №34 від 23.02.2011р., №37, 38, 39, 40 від 24.02.2011р., №44 від 25.02.2011р., №21 від 28.03.2011р., №22, 23 від 29.03.2011р., №41 від 31.03.2011р., №15 від 06.04.2011р., №17 від 08.04.2011р., №26 від 12.04.2011р., №34 від 14.04.2011р., №47 від 23.04.2011р., №50 від 27.04.2011р., №51 від 24.04.2011р., №55, 56, 57 від 28.04.2011р. (а.с. 45-51, 69-70, 82-91, 101-106, 117-124, 133-138 том 1).

Фактичне відвантаження товарів підтверджується актами прийому - передачі природного газу, які наявні в матеріалах даної справи. Оплата за вказаний товар здійснена в повному обсязі, що не заперечується податковим органом, крім того даний факт не оспорювався при розгляді справи в суді першої інстанції.

Позивачем включено до складу податкового кредиту суми зазначені в податкових накладних, а саме: з листопада 2010 року по квітень 2011 року та червень 2011 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Слід зазначити, що згідно зі статтею 1 вищезазначеного Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Проаналізувавши зазначені норми права колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської діяльності підтверджується первинними-бухгалтерськими документами, які складені відповідно до норм чинного законодавства. Контрагент позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-А ЛТД»на момент здійснення господарських операцій мало спеціальну правосуб'єктність, а саме було зареєстроване як платник податків на додану вартість і, відповідно, мало право видавати податкові накладні. Крім того, з метою отримання прибутку позивач здійснив подальший продаж отриманого природного газу кінцевим споживачам -промисловим підприємствам.

Відповідно до абзаців 8, 9 пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу підписують до 5 числа місяця, що настає за звітним, акти приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції; складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу. Форма такого реєстру затверджена в Додатку 1 до «Порядку формування планових розподілів поставок природного газу споживачам та документального оформлення використаних обсягів газу учасниками газового ринку України», затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України»від 27.01.2004 року № 45. В даному реєстрі, серед іншого, повинно бути вказано інформацію про ресурс походження даного природного газу (іншими словами про те, який суб'єкт господарювання здійснив видобуток газу, та у кого безпосередньо позивачем придбаний природний газ, що передається споживачу).

Судом апеляційної інстанції були досліджені копії первинних документів щодо подальшої реалізації продукції, отриманої позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-А ЛТД»на підставі договорів купівлі-продажу природного газу, які долучені до матеріалів справи, а саме: реєстри реалізації природного газу споживачам, актами прийому передачі природного газу, банківськими виписками, що підтверджують розрахунки споживачів із позивачем за спожитий природний газ та податковими накладними (том 1-2). Вказані документи спростовують висновки суду першої інстанції щодо безтоварності господарських операцій.

Крім того, абзацами 2, 3 пункту 12 «Порядку забезпечення споживачів природним газом», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729, закріплено монопольне становище НАК «Нафтогаз України»та його газотранспортних та газодобувних підприємств забезпечувати транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом відповідно до договорів, укладених із постачальниками/споживачами природного газу. Відтак, будь-яке проходження природного газу по території України та його реалізація споживачам здійснюється через НАК «Нафтогаз України»та відображається на його балансі. Крім того, згідно п. 12 зазначеної вище Постанови КМУ НАК «Нафтогаз України»виконує диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу; веде приладовий облік і здійснює контроль за якістю газу, протранспортованого та реалізованого споживачам.

Таким чином, будь-яка поставка природного газу на території України відбувається виключно з відома та за участю НАК «Нафтогаз України»(в тому числі і поставка газу від ТОВ «Алекс-А ЛТД»до позивача), що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Не заслуговують на увагу доводи суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс-А ЛТД» здійснювало свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам, оскільки відповідно листа НАК «Нафтогаз України»№6/3-9-12 від 08.02.2012 року підтверджується факт планового замовлення Позивачем природного газу у ТОВ «Алекс-А ЛТД»за перевіряємий період (а.с.33 том 1).

Аналіз наведених вище доказів в сукупності свідчить про те, що природний газ, отриманий від ТОВ «Алекс-А ЛТД»за грудень 2010 року - травень 2011 року був реалізований кінцевим споживачам, що підтверджує факт реальної господарської операції між Позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД». При цьому дані докази свідчать про те, що реалізований природний газ був отриманий Позивачем саме від ТОВ «Алекс-А ЛТД».

Крім того, колегія суддів зазначає, що не заслуговують на увагу висновки суду першої інстанції щодо нікчемності правочину між ТОВ «Алекс-А ЛТД»та ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», як підстави для висновку про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Алекс-А ЛТД», оскільки природний газ, який придбаний позивачем у контрагента за період грудень 2010 року -травень 2011 року придбавався останнім у ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»», а не у ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ»(а.с. 33 том 1).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, якою позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІНТРАСТ" -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року - скасувати .

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"ІНТРАСТ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення- рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 року №0000472306.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 16 жовтня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.