Постанова

від 19.10.2012 по справі 2а/1270/7202/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7202/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Зовнішньо - торгівельна фірма «Контакт» Відкритого акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000092320/0 від 21.03.2011, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000092320/0 від 21.03.2011.

В обґрунтування позову вказав, що ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська проводилася перевірка Дочірнього підприємства «Зовнішньо - торгівельна фірма «Контакт» Відкритого акціонерного товариства «Луганськтепловоз» з питань правових відносин по ланцюгу постачання ПП «ВКФ Граніт-Н» та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за лютий березень 2006 року; з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ ПКФ «Союз-Трейдінг» та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року, з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ «НПП «Інпромтех» та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за вересень , жовтень, листопад 2006 року, з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ «ВКФ Граніт» та ТОВ «Будресурс Компані» та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень, червень 2007 року. За результатами перевірки складено акт №568/23-217/31138832 та винесено податкове повідомлення - рішення №0000092320/0 від 21.03.2011.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 111 970,00 грн.

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.

Просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092320/0 від 21.03.2012 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі, стягнути судові витрати з відповідача. Додатково у своїх поясненнях зазначив, що п.п 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що податковий орган має право самостійно визнати чи суму грошових зобов'язань платника податків, а але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому у даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В якості платника податку на додану вартість позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська.

На підставі п.73.5 ст.73, гл.7 Податкового кодексу України відповідачем проведена невиїзна документальна виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Зовнішньо - торгівельна фірма «Контакт» Відкритого акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (код ЄДРПОУ 31138832) з питань правових відносин по ланцюгу постачання ПП «ВКФ Граніт-Н» (і.к.33766349) та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за лютий березень 2006 року; з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ ПКФ «Союз-Трейдінг» (в.к.31771378) та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року, з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ «НПП «Інпромтех» (і.к.31784036) та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за вересень , жовтень, листопад 2006 року, з питань правових відносин по ланцюгу постачання ТОВ «ВКФ Граніт» (і.к.33766349, м. Луганськ) та ТОВ «Будресурс Компані» (і.к.34279627) та достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень, червень 2007 року. За результатами перевірки складено акт №568/23-217/31138832 від 21.03.2011 (а.с.20-27).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення: п.1.8, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «ЗТФ «Контакт» ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» (код 31138832), у результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 111970 грн., в т.ч. за лютий 2006 року у сумі 16912 грн., за березень 2006 року у сумі 5149 грн., за квітень 2006 року у сумі 13698 грн., за вересень 2006 року у сумі 968 грн., за жовтень 2006 року у сумі 6447 грн., за листопад 2006 року у сумі 2923 грн., за квітень 2007 року у сумі 61295 грн., за травень 2007 року у сумі 4230 грн., за червень 2007 року у сумі 348 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 21 березня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000092320/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 111970 грн. (а.с.19).

Згідно вимог ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону „Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

У відповідності до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Луганського окружного адмінісітративного суду від 03.10.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 та ухвалою Вищого адмігністративного суду України від 16.08.2011 встановлено правомірність заявленого позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006 року у сумі 16912 грн., за березень 2006 року у сумі 5149 грн., за квітень 2006 року у сумі 13698 грн., за вересень 2006 року у сумі 968 грн., за жовтень 2006 року у сумі 6447 грн., за листопад 2006 року у сумі 2923 грн., за квітень 2007 року у сумі 61295 грн., за травень 2007 року у сумі 4230 грн., за червень 2007 року у сумі 348 грн., а всього на суму 111970,00 грн. (а.с. 60-65). Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами на час розгляду даної справи позивачу перерахована на розрахунковий рахунок сума бюджетного відшкодування у розмірі 111970,00 грн.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено у судовому засіданні підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення було встановлення відповідачем висновками акту перевірки від 21.03.2011 № 568/23-217/31138832 порушення норм податкового законодавства контрагентами позивача, що призвело до завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2006 року у сумі 16912 грн., березень 2006 року у сумі 5149 грн., квітень 2006 року у сумі 13698 грн., вересень 2006 року у сумі 968 грн., жовтень 2006 року у сумі 6447 грн., листопад 2006 року у сумі 2923 грн., квітень 2007 року у сумі 61295 грн., травень 2007 року у сумі 4230 грн., червень 2007 року у сумі 348 грн.

Згідно п.п 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, враховуючи приписи статті 102 ПК України, відповідачем при визначені позивачу 21 березня 2011 року податковим повідомленням - рішенням №0000092320/0 суму грошового зобов'язання за лютий 2006 року, березень 2006 року, квітень 2006 року, вересень 2006 року, жовтень 2006 року, листопад 2006 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року було пропущено строк, встановлений нормами Податкового кодексу України, що потягло за собою прийняття незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Зовнішньо - торгівельна фірма «Контакт» Відкритого акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000092320/0 від 21.03.2011 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби №0000092320/0 від 21.03.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1151,89 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 24 жовтня 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова