Постанова

від 10.09.2012 по справі 2270/3396/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/3396/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:представника позивача: Чорного О.А. представника відповідача: Біляк Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Державною податковою інспекцією України у м. Хмельницькому було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сага» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.06.2011р. за результатами якої складено Акт №7827/23-5/31218797, на підставі якого 18 листопада 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0005792301/3372, №0005782301/3373, №0053931703. Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, а тому просить суд визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005792301/3372 від 18.11.2011 р., повідомлення-рішення №0005782301/3373 від 18.11.2011 р., податкове повідомлення-рішення №0053931703 від 18.11.2011 р.

У судовому засіданні від директора ТОВ "Сага" надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій вказує, що у зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення №0005792301/3372, №0005782301/3373, №0053931703 від 18.11.2011 року були оскаржені до ДПА у Хмельницькій області. На підставі прийнятого 24.01.2012 року ДПА у Хмельницькій області рішення, ДПІ у м. Хмельницькому виписано нові податкові повідомлення-рішення: №0006642301/516 від 24.01.2012 р. та № 0006632301/517 від 24.01.2012 р. В силу зазначених обставин, просить суд змінити позовні вимоги ТОВ "Сага", виклавши їх у наступній редакції: "Визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006642301/516 від 24.01.2012 р., податкове повідомлення-рішення №0006632301/517 від 24.01.2012 р., податкове повідомлення-рішення №0053931703/3375 від 18.11.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому".

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, вказавши, що вимоги, викладені у позовній заяві є необґрунтованими та спростовуються матеріалами перевірки у частині встановлених порушень, оскільки висновки, зроблені у Акті перевірки №7827/23-5/31218797 від 04.11.2011 року є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи. Детально позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на адміністративний позов, яке представник ДПІ у м. Хмельницькому просила долучити до матеріалів адміністративного позову. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією України у м. Хмельницькому було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Сага" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.06.2011р.

Перевірка проводилась у період з 17.10.2011р. по 28.10.2011р. За результатами перевірки посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому складено Акт "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Сага" код за ЄДРПОУ 31218797, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.06.2011 р. ". Вказаним Актом встановлено порушення:

- 135.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33188 грн.

- п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.п.7.4.5. п.7.4 ст. Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого завищено податок на додану вартість усього на суму 5697 грн.

- п.198.3 п.198.6 ст. 198 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податок на додану вартість у сумі 42533 грн. та Порядок заповнення та подання Податкової декларації з ПДВ у результаті чого занижено податок на додану вартість усього на суму 925 грн.

- п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодекс України у результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 року у сумі 3130 грн.

- п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

- п.19.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ч.2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", п. 2.1 ст. 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку та сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку"

- п.п47.1.1 п.47.1 ст. 47, п.п."б" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку та сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ "Сага" оскаржено у адміністративному порядку вищеописаний Акт перевірки.

За результатами розгляду заперечення на Акт перевірки, 17.11.2011р. на адресу ТОВ "Сага" надійшла відповідь №35916/10 5, у якій зазначено, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Сага" за період з 01.07.2008р. 30.06.2011р. ДПІ у м. Хмельницькому дотримано вимог всіх законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки №7827/23-5/31218797 від 04.11.2011р. правомірними.

18.11.2011р. ТОВ "Сага" вручено податкові повідомлення-рішення ДІЇЇ м. Хмельницькому №0005792301/3372 від 18.11.2011р., №0005782301/33 від 18.11.2011р. та №0053931703/3375 від 18.11.2011р.

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржено до ДПА у Хмельницькій області.

24.01.2012р. ДПА у Хмельницькій області прийняла Рішення про результати розгляду первинної скарги №1500/10/25-034, яке вручено позивачеві 06.02.2012р. У вказаному рішенні ДПА у Хмельницькій області:

- залишено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 18.11.2011 №0053931703/3375 без змін, а скаргу - без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 18.11.2011 №0005782301/3373 в частині застосованої штрафної санкції в сумі 1грн.;

- збільшено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 18.11.2011

№0005782301/3373 в частині 25508грн. основного платежу податку на прибуток;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 18.11.2011

№0005792301/3372 в частині застосованої штрафної санкції в сумі 289грн.

В зв'язку із прийнятим 24.01.2012р. ДПА у Хмельницькій області рішення, ДПІ у м. Хмельницькому 24 січня 2012 р. виписано податкові повідомлення-рішення №0006642301/516 та №0006632301/517 від 24.01.2012р.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0053931703/33 від 18.11.2011р.; №0005792301/3372 від 18.11.2011р. (з урахуванням рішення прийнятого ДПА у Хмельницькій області за розглядом скарги - податкового повідомлення-рішення №0006642301/516 від 24.01.2012р.); №0005782301/3373 від 18.11.2011р. (з урахуванням рішення, прийнятого ДПА у Хмельницькій області розглядом скарги - податкове повідомлення-рішення №0006632301/517 від 24.01.2012р.) ДПІ у м. Хмельницькому, ТОВ "Сага" 14.02.2012р. подано скаргу до ДПА України.

07 березня 2012 року Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення, яким скаргу ТОВ "Сага" залишено без розгляду.

Так, у податкових повідомленнях-рішеннях №0005782301/3373 від 18.11.2011р. та №0006632301/517 від 24.01.2012р. ДПІ у м. Хмельницькому зазначено, що на підставі акта перевірки №7827/23-5/31218797 від 04.11.2011р. встановлено порушення п.135.5.4. ст. 135, п. 137.10 ст. 137 податкового кодексу України п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями. На підставі зазначеного, ТОВ "Сага" визначено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств"за основним платежем на суму 58 696грн.

В пункті 3.1.1.2. розділу 3 "Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" Акту перевірки зазначено, що "на порушення п.135.5.4 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями ТОВ "Сага" занижено задекларовані суб'єктом господарювання показники у рядку 02 Декларацій "дохід від операційної діяльності" дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))" за 2 квартал 2011 року всього на суму 144 297грн. в т.ч.: ТОВ "Ільфаком" на суму 81 156грн., ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" на суму 63 141грн.".

01.03.2011р. між ТОВ "Ільфаком" (Продавець) в особі директора Романенко В.О. та ТОВ "Сага" (Покупець) в особі директора Сагалової Г.А. було укладено договір купівлі-продажу №14/03-11, у відповідності із яким Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар від Продавця та оплатити його.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Станом на дату подання даної позовної заяви договір купівлі-продажу №14/03-11 від 01.03.2011р. укладений між ТОВ "Ільфаком"та ТОВ "Сага" не визнаний судом недійсним, а, отже, є чинним, дійсним та таким, що створює юридичні наслідки.

На виконання вказаного договору Продавець (ТОВ "Ільфаком") передав у власність Покупця кондиціонери та комплектуючі на загальну суму 188 058,72 грн. та виконав монтажні роботи по встановленню кондиціонерів на загальну суму 4 000грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000072від 24.03.11р. на суму 25 196,72грн., №РН-0000073 від 24.03.11р. на суму 60 706грн., №РН-0000099 від 04.04.11р. на суму 40 996грн., №РН-0000100 від 12.04.11р. 34 768грн., №РН-0000101 від 28.04.11р. на суму 26 392 грн., Актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000061 від 04.04.11р. на суму 1000грн., №ОУ-0000062 від 07.04.11р. на суму 600грн., видаткова накладна , №ОУ-0000063 (Додаток 24) від 14.04.11р. на суму 600грн., №ОУ-0000064 від 18.04.11р. на суму 600грн., №ОУ-0000065 (Додаток 27) від 28.04.11р. на суму 1200грн.

Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками підприємств.

Згідно п.4.3. вищеназваного Договору №14/03-11 від 01.03.2011р., товар поставлявся на умовах самовивозу автотранспортом Покупця. Транспортування товару з складу Продавця (м. Київ) до складу Покупця (м. Хмельницький) здійснювалось автомобілем Покупця, що знаходився у ТОВ "Сага" на праві власності (Додаток 28 - Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА 176066) працівником Покупця - водієм ОСОБА_9 (трудовий договір з ОСОБА_9 від 22.09.2009р., Додаток 30 - Витяг з Наказу №55 від 22.09.2009р. про прийняття на роботу ОСОБА_9, Додаток 31 - Наказ№55/1 від 22.09.2009р. про закріплення автомобіля, Додаток 32 - Посвідчення водія ОСОБА_9 серії ІСА №026015 від 05.07.1995р.).

Документами, що підтверджують транспортування Покупцем (ТОВ "Сага") товару є Накази №3/1-В від 23.03.2011р. та №4/1-В від 27.04.2011р. про відрядження, Посвідчення №1/1, №1/2 від 24.03.2011р. та №2/1, №2/2 від 28.04.2011р. про відрядження та Подорожні листи №1/11 від 24.03.2011р. та №2/11 від 28.04.2011р. та Товарно-транспортні накладні №1 від 24.03.2011р. та №2 від 28.04.2011р.

Висновок про відсутність трудових ресурсів як підставу неможливості здійснення ТОВ "Ільфаком" поставок основних засобів для ТОВ "Сага" є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить інформації Акту перевірки, де вказано, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що обсяг поставок ТОВ "Ільфаком" за перевіряємий період становить 192,1 тис.грн. (ТОВ "Сага" придбало товару на суму 192 058,72грн.) Окрім цього, відсутність основних засобів також не доводить неможливість здійснення ТОВ "Ільфаком" поставок товару для ТОВ "Сага" оскільки для здійснення господарської діяльності підприємство цілком законним є використання орендованих приміщень, транспортні засоби, обладнання тощо, маючи останніх на праві власності.

Суд звертає свою увагу на те, що у Акті перевірки також підтверджено факт наявності у ТОВ "Сага" вищевказаних придбаних основних засобів.

На виконання вимог договору, Покупець (ТОВ "Сага"), прийнявши товар, сплачено за нього грошові кошти в розмірі 192058,72грн., що підтверджується банківський виписками, які додані до матеріалів адміністративного позову. Разом з тим, у Акті перевірки вказано на неможливість здійснення ТОВ "Ільфаком" поставок основних засобів для ТОВ "Сага".

В силу вищенаведеного, суд вважає, що висновок Акту перевірки про неможливість ідентифікувати фактичного постачальника і як наслідок безоплатність отримання ТОВ "Сага" основних засобів є необгрунтованим, непідтвердженим та спростовується вищезгаданими первинними документами.

Окрім цього, 06.06.2011р. між ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" (Продавець) в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ "Сага" (Покупець) в особі директора Сагалової Г.А. було укладено договір купівлі-продажу №06/06, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар від Продавця та оплатити його.

Згідно ч.2 ст.215 цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсність договору купівлі-продажу №06/06 від 06.06.2011р. укладеного між ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" (Продавець) та ТОВ "Сага" (Покупець) прямо не встановлена законом.

Згідно ч. 3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Станом на дату подання даної позовної заяви договір купівлі-продажу №06/06 від 06.06.2011р. укладений між ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" та ТОВ "Сага" не визнаний судом недійсним, а, отже, є чинним, дійсним та таким, що створює юридичні наслідки.

На виконання вказаного договору Продавець (ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД") згідної видаткової накладної №РН-0000044 від 30.06.2011р. передав у власність Покупця, а Покупець прийняв комп'ютерну техніку, торгівельне обладнання, в тому числі холодильну вітрину, сканер штрихкодування на загальну суму 63140 грн. 54коп.

Так, згідно п.4.2. вищеназваного Договору №06/06 від 06.06.2011р., доставка товару здійснювалась за рахунок Покупця. Транспортування товару з складу Продавця (м. Київ) до складу Покупця (м. Хмельницький) здійснювалось автомобілем Покупця, що знаходився у ТОВ "Сага" на праві власності працівником Покупця - водієм ОСОБА_9.

Документами, що підтверджують транспортування Покупцем (ТОВ "Сага") товару є Наказ №5/1-В від 29.06.2011р. про відрядження, Посвідчення №3 та №4 від 30.06.2011р. про відрядження, Подорожній лист №3/11 від 30.06.2011р. та товарно-транспортна накладна №3 від 30.06.2011р.

У ході розслідування кримінальної справи №77-000183, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ряду суб'єктів господарської діяльності та ухилення від сплати податків за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч. З ст.212 КК України проведено слідчий захід в ході якого встановлено, що згідно протоколу допиту від 02.09.2011р. свідка ОСОБА_10, дано пояснення. У даному поясненні ОСОБА_10 вказав, що стосовно діяльності ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" ніякого відношення до діяльності підприємства немає. Директором зазначеного підприємства ніколи не був, ТМЦ від імені зазначеного підприємства не поставляв, роботи не виконував, відповідно кошти не отримував та в банківських установах рахунки не відкривав. Стосовно пред'явлених договору купівлі-продажу, видаткової накладної, податкової накладної, де моє прізвище зазначено в графі "директор ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" якого відношення не маю.

Висновок про відсутність трудових ресурсів як підставу неможливості здійснення ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" поставок основних засобів для ТОВ "Сага" суперечить інформації Акту перевірки, де вказано, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту чисельність працюючих ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" становить 3 особи. Суд акцентує увагу на тому факті, що Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту враховує лише найманих працівників за основним місцем роботи, не враховуючи при ньому сумісників та осіб, які надають послуги на підставі цивільно-правових та господарських договорів. Так, відсутність основних засобів також не свідчить про неможливість здійснення ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" поставок товару для ТОВ "Сага", оскільки для здійснення господарської діяльності підприємство цілком законно маже використовувати орендовані приміщення, транспортні засоби, обладнання тощо.

Таким чином, висновок про неможливість здійснення ТОВ "Лайн Сервіс ЛТ поставок товару для ТОВ "Сага" є необґрунтованим, непідтвердженим та таким, перевіркою не встановлений, а тому його застосування є безпідставним неправомірним.

Окрім цього, факт наявності у ТОВ "Сага" придбаних у ТОВ "Лайн Сервіс ЛТ товарів підтверджується Наказом №19 від 30.06.2011р. Про введення в експлуатацію, Актами приймання-передачі основних засобів від 30.06.2011р. та появою даних основних засобів у вкладному листі до форми №Інв-1 в" 30.09.2011р. в порівнянні з Вкладним листом до форми №Інв-1 в" 30.12.2010р.

На виконання вимог договору, Покупець (ТОВ "Сага"), прийнявши товар, сплатив за нього грошові кошти в розмірі 63 140,54грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками: №САГ-000324 від 23.08.2011р. на суму 1941,28грн., №САГ-000337 від 01.09.2011р. на суму 12 000грн., №САГ-000343 від 06.09.2011р. на суму 18 000грн., №САГ-000353 від 13.09.2011р. на суму 12 000грн., №САГ-000363 від 20.09.2011р. на суму 9 000грн., №САГ-000373 від 27.09.2011р. на суму 8 000грн., №САГ-000381 від 03.10.2011р. на суму 2199,26грн.

Відтак, висновок викладений в Акті про порушення ТОВ "Сага"п.135.5. ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, і змінами та доповненнями щодо заниження показників у рядку 02 Декларацій "дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" за 2 квартал 2011 року всього на суму 144 297грн. (на суму 255200грн. - згідно Рішення ДПА у Хмельницькій області від 24.01.2012р. №1500/10/25-034) в т.ч.: ТОВ "Ільфаком" на суму 81 156грн. (на суму 192059грн. - згідно Рішення ДПА у Хмельницькій області від 24.01.2012р. №1500/10/25-034), ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" на суму 63 141грн. є необгрунтованим, непідтвердженим та таким, що перевіркою не встановлений.

Оскільки перевіркою невстановлений факт заниження ТОВ "Сага" доходу від операційної діяльності за 2 квартал 2011 року всього на суму 255200грн., то, як наслідок перевіркою невстановлений і факт заниження ТОВ "Сага" податку на прибуток за 2 квартал 2011 року всього на суму 58696грн.

Тому, визначення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем на суму 58 696грн., внаслідок порушення ТОВ "Сага" п.135.5.4 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

У пункті 3.2.2. розділу 3 "Податковий кредит" Акту перевірки визначено, що на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями ТОВ "Сага" завищено податковий кредит за березень-квітень, червень 2011 року за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 42 533грн., у тому в розрізі звітних періодів: за березень 2011 року в сумі 14 317грн., за квітень 2011 року в сумі 17 693грн., за червень 2011 року в сумі 10 523грн..

Разом з тим, Акт перевірки вказує, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р. встановлено його заниження всього в сумі 42 533грн., у тому числі за березень 2011 року в сумі 14 317грн., за квітень 2011 року в сумі 17 693грн., за червень 2011 року в сумі 10 523грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.2.2 розділу 3 акту перевірки.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI. із змінами та доповненнями однією з підстав виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 29 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів.

У звітних податкових періодах, а саме в березні-квітні, червні ТОВ "Сага" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по таким податковим накладним: Виписаними ТОВ "Ільфаком":

-№23 від 24.03.2011р. на суму 60 706грн., в т.ч. ПДВ 10 117,66грн.,

-№24 від 24.03.2011р. на суму 25 196,72грн., в т.ч. ПДВ 4 199,45грн.,

Разом: ПДВ 14 317грн.

- №2 від 04.04.2011р. на суму 40 996грн., в т.ч. ПДВ 6 832,66грн.,

- №3 від 04.04.2011р. на суму 1000грн., в т.ч. ПДВ 166,67грн.,

- №7 від 07.04.2011р. на суму 600грн., в т.ч. ПДВ 100грн.,

- №16 від 12.04.2011р. на суму 34 768грн., в т.ч. ПДВ 5 794,61грн.,

- №19 від 14.04.2011р. на суму 600грн., в т.ч. ПДВ 100грн.,

- №22 від 18.04.2011р. на суму 600грн., в т.ч. ПДВ 100грн.,

- №31 від 28.04.2011р. на суму 1200грн., в т.ч. ПДВ 200грн.,

- №32 від 28.04.2011р. на суму 26 392грн., в т.ч. ПДВ 4 398,67грн.

Разом: ПДВ 17 693грн. Виписаними ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД":

- №15 від 30.06.2011р. на суму 63140,54грн., в т.ч. ПДВ 10523,42грн.

В ході проведення перевірки перевіряючі встановили , що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Ільфаком" віднесено податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року на суму 32 010грн. як продаж на ТОВ "Сага", а в свою чергу ТОВ «Лайн Сервіс ЛТ» віднесено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011року суму 10 523грн. як продаж на ТОВ "Сага".

Товариством "Сага" зазначені податкові накладні відображені у реєстр отриманих податкових накладних за березень-квітень, червень 2011 року та відповідно включені до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість березні-квітні, червні 2011 року.

Однак, у Акті перевірки зазначено, що перелічені вище податкові накладні "дають права на включення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту ТОВ "Сага", оскільки первинні документи не підтверджують здійснення господарських операцій, так як підписані та видані невідомими особами."

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Так, перевіркою не встановлено факту підписання первинних документів виданих ТОВ "Ільфаком" та ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" не уповноваженими на те особами.

З огляду на зазначене, висновок, викладений в Акті про порушення ТОВ "Сага" п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями ТОВ "Сага" щодо завищення податкового кредиту за березень-квітень, червень 2011 року за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 42 533грн. є необґрунтованим, непідтвердженим та таким, що не знаходить свого підтвердження.

Так як перевіркою невстановлений факт завищення ТОВ "Сага" податкового кредиту за березень-квітень, червень 2011 року на загальну суму 42 533грн., то, як наслідок перевіркою невстановлений і факт заниження ТОВ "Сага" податку на додану вартість за березень-квітень, червень 2011 року всього на суму 42 533грн.

Тому, визначення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" за основним платежем на суму 37761грн. та за штрафними санкціями на суму 232грн., внаслідок порушення ТОВ "Сага" п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання" від 30.05.1997р. №166 із змінами та доповненнями є таким, що протирічить вимогам чинного законодавства.

В податковому повідомленні-рішенні №0053931703/3375 від 18.11.2011р. ДПІ у м. Хмельницькому зазначено, що на підставі акта перевірки №7827/23-5/31218797 встановлено порушення п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47, п.п. "б", п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного, ТОВ "Сага" визначено суму грошового зобов'язання за платежем "надходження сум по актах перевірки податку з доходів найманих працівників" за штрафними санкціями на суму 510грн.

Акт перевірки вказує, що кошти, що виплачені відповідно до договору оренди нерухомого майна від 29.04.2009р. без №, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, код НОМЕР_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага" (Орендар), частково відображені по "106" ознаці доходу. Строк дії договору з моменту підписання по 01.04.2012р. Відповідно до Порядку заповнення ф.№1 ДФ, якщо орендодавцем є фізичні особи-підприємці чи само зайняті особи і коли доходи від оренди відносяться до підприємницької діяльності, то такі доходи відображаються під ознакою "157".

Так, ТОВ "Сага" в податковому розрахунку ф.№1 ДФ за перший квартал 2011 року кошти, що виплачені відповідно до договору оренди нерухомого майна від 29.04.2009р. без №, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11, код НОМЕР_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага" (Орендар), відображені по "157"ознаці доходу.

25.03.2011р. між ФОП ОСОБА_11 та ТОВ "Сага" було укладено Договір про розірвання договору оренди нерухомого майна від 29.04.2009р. (в Акті перевірки №7827/23-5/31218797 від 04.11.2011р. дана обставина не відображена), відповідно до п.1 якого сторони за взаємною згодою вирішили достроково розірвати Договір оренди нерухомого майна від 29.04.2009р. Згідно п.2 Договору про розірвання від 25.03.2011р. останній вступає в силу з 30.04.2011р. і як наслідок Договір оренди нерухомого майна вважається розірваним 30 квітня 2011 року.

Окрім цього, 25.03.2011р. між громадянином ОСОБА_11 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага" (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (в Акті перевірки №7827/23-5/31218797 від 04.11.2011р. дана обставина не відображена). Згідно п.4.5. даного договору нарахування орендної плати починається з дати підписання обома сторонами Акта приймання передачі об'єкта оренди. В свою чергу Акт приймання передачі підписаний сторонами 01 травня 2011 року.

В зв'язку з цим, за травень-червень 2011 року кошти, що виплачені відповідно до договору оренди нерухомого майна від 25.03.2011р. без №, укладеного громадянином ОСОБА_11, (Орендодавець) та ТОВ "Сага" (Орендар), відображені по 1 ознаці доходу "Дохід від надання нерухомого майна в оренду".

Таким чином, висновок викладений в Акті про порушення ТОВ "Сага" в п.19.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ та п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47, п.п. "б", п. 176.2 ст. Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку є необґрунтованим та безпідставним.

В силу вищеописаних обставин, визначення суми грошового зобов'язання за платежем "надходження сум по актах перевірки податку з доходів найманих працівників" за штрафними санкціями на суму 510грн., внаслідок порушення ТОВ "Сага" п.п.47.1.1 п.4 ст.47, п.п. "б", п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №27 VI, із змінами та доповненнями є таким, що протирічить вимогам чинно законодавства.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається із Акту перевірки, для перевірки надані необхідні усі первинні документи, які оформлені належним чином.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових та видаткових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих постачальниками товару, актів прийому-передачі є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 Цивільного Кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин який порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним, і лише в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході судового розгляду судом не встановлено невідповідність змісту договорів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «Ільфаком», ТОВ «Лайн Сервіс ЛТД» вимогам цивільного законодавства, оскільки договори, укладені між позивачем та контрагентами не суперечеть інтересам держави та суспільства, так як їх укладення не заборонено законом.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначені договори, позивач та його контрагенти діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: ТОВ «Сага», ТОВ «Ільфаком», ТОВ «Лайн Сервіс ЛТД» не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори, про що свідчить відповідність у документах.

У судовому засідання було допитано свідка - ОСОБА_10 Свідок вказав, що ніякого відношення до ТОВ «Лайн Сервіс ЛТД» немає, щодо підпису, який зазначено на документах навпроти його прізвища вказав, що підписи не відповідають дійсності.

До показань свідка суд ставиться критично, оскільки згідно Витягу з ЄРЮОФОП, ОСОБА_10 є керівником юридичної особи - ТОВ «Лайн Сервіс ЛТД». Окрім цього, підпис завірений мокрою печаткою ТОВ «Лайн Сервіс ЛТД». Стосовно твердження щодо фальсифікації його підпису на документах, слід зауважити, для перевірки ж тотожності підпису необхідно володіти спеціальними знаннями. Оскільки, під час здійснення ДПІ у м. Хмельницькому планової виїзної перевірки ТОВ "Сага" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. почеркознавча експертиза аутентичності підпису на первинних документах на предмет його належності директору ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" ОСОБА_10. не проводилась, відтак, презюмується справжність підпису особи.

З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0006642301/516 від 24.01.2012 р., податкового повідомлення-рішення №0006632301/517 від 24.01.2012 р., податкового повідомлення-рішення №0053931703/3375 від 18.11.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та прийняті із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006642301/516 від 24.01.2012 р., податкове повідомлення-рішення №0006632301/517 від 24.01.2012 р., податкове повідомлення-рішення №0053931703/3375 від 18.11.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року

Суддя /підпис/В. В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак