Рішення

від 21.08.2012 по справі 18/1172/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2012 Справа № 18/1172/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Приватного підприємства "Фірма ВЛМ", вул. Конституції, 11А, м. Полтава, 36020

про стягнення 71 308,28 грн.

Суддя Погрібна Світлана Василівна

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю., довіреність № 19-04/25 від 04.01.2012 року;

від відповідача: не з'явилися.

21.08.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" заборгованості у сумі 71 308,28 грн. за порушення останнім умов укладеного між сторонами 24.09.2007 року Договору № 673 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 40 839,43 грн. основна заборгованість; 29 961,33 грн. пеня; 245,68 грн. 3% річних; 261,34 грн. інфляційні нарахування.

Позивач на позовних вимогах наполягає. На виконання вимог суду супровідним листом № 19-17/2488 від 15.08.2012 р. (вх. № 10878д від 16.08.2012 р.) надав суду належним чином засвідчені копії супровідного листа з відміткою щодо його отримання адміністратором Уліцько А.М. та акту звірки розрахунків, які адресовані відповідачу. Листом № 19-01/6008 від 21.08.2012 р. (вх. № 11072д від 21.08.2012 р.) також надав суду засвідчену копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.07.2012 р. серія АА № 571857 стосовно відповідача.

Відповідач представництво в судове засідання жодного разу не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суд не повідомив. Останній належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом (п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також відповідно до п.п. 3.9.2 вищезазначеної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута судом без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду справи по суті, пояснення представника позивача щодо можливості розгляду спору за відсутності представника відповідача, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд

встановив :

24.09.2007 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Фірма ВЛМ" (споживач) було укладено Договір № 673 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язувався постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), визначеними п. 13 Договору з проведенням платежів відповідно до умов п. 15 Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- оплата замовником вартості послуг, визначених п. 1 Договору, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення в розмірі 5,94 грн. за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 2 групи. Площа приміщення 155,8 кв.м.. Оплата за місяць складає 925,45 грн. з урахування ПДВ (п. 13 Договору);

- всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу (п. 14 Договору);

- споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця (п. 15 Договору);

- даний договір укладений на період для опалення з 01.10.2007 р. по 31.12.2012 р. та в частині розрахунків до їх повного завершення (п. 21 Договору);

- у випадку зміни тарифів теплопостачальна організація повідомляє про це споживача у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (ч. 2 п. 23 Договору).

20.10.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 6 до вищезазначеного Договору, згідно якої доповнено Договір після розділу "Права та обов'язки споживача" розділом "Облік теплової енергії", відповідно до якого "… Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,027863 Гкал/год. Обсяг теплової енергії, який постачається споживачу в розрахунковому періоді на підігрів води визначається розрахунковим способом відповідно до п. 5 Додатку Розрахунок обсягу теплової енергії, який є невід'ємною частиною Договору… "(а.с. 11-13);

- розділ "Розрахунки за користування тепловою енергією" Договору змінено та викладено в наступній редакції: п. 14 "Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків. Вартість 1 Гкал - 802,18 грн. ( без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць"; п. 15 : "Встановлюється новий порядок розрахунків. … Кінцевий розрахунок вартості спожитої теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим…"; п. 16: "У випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу…, а також стягуються 3 % річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України".

Виконавцем за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р. були виконані договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 40 839,93 грн. (з урахуванням 35,26 грн. заборгованості за попередній період з 01.07.2011 р. по 31.09.2011 р.). Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 1604 с від 31.10.2011 р., № 1604 с від 30.11.2011 р., № 1604 с від 31.12.2011 р., № 1604 с від 31.01.2012 р., № 1604 с від 29.02.2012 р., № 1604 с від 31.03.2012 р., № 1604 с від 27.04.2012 р. (а.с. 39 - 45).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялися претензії про сплату заборгованості, що виникла, проте будь - якого реагування не надходило.

За даними позивача відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату отриманих послуг. На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води складає 40 839,93 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" 71 308,28 грн. заборгованості, яка утворилась внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 24.09.2007 року Договору № 673 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р., в тому числі : 40 839,43 грн. основна заборгованість, 29 961,33 грн. пеня, 245,68 грн. 3% річних та 261,34 грн. інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складає 40 839,93 грн..

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 16 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 6) визначено, що у випадку несплати відповідачем (споживач) тобто невиконання своїх зобов'язань у частині оплати за постачання теплової енергії у вказані строки, нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги" № 686-XIVвід 20.05.1999 р., а також стягуються 3 % річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 29 961,33 грн. пені за період з 16.11.2011 р. по 09.05.2012 р. включно (а.с. 17), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 245,68 грн. за період з 16.11.2011 р. по 09.05.2012 р. та інфляційних нарахувань у розмірі 261,34 грн. за період з 16.11.2011 р. по 09.05.2012 р. (а.с. 15 - 16), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 839,43 грн. основної заборгованості, 29 961,33 грн. пені, 245,68 грн. 3 % річних та 261,34 грн. інфляційних нарахувань підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" (ідентифікаційний код 22523260, вул. Конституції, 11А, м. Полтава, 36020, МФО 331489, р/р № 260067 ПАТ "Полтава-банк") на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030, вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, МФО 331489, р/р № 260007148 АК "Полтава - банк") 40 839,43 грн. основної заборгованості, 29 961,33 грн. пені, 245,68 грн. 3% річних, 261,34 грн. інфляційних нарахувань, 1 609,50 грн. витрат на судовий збір.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Рішення направити сторонам за вказаними адресами.

Повне рішення складено 27.08.2012 р.

Суддя Погрібна С.В.