Постанова

від 14.02.2013 по справі 18/1172/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 18/1172/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Міняйло Г.Ю. (за довіреністю № 19-14/8 від 02.01.2013р.);

відповідача - Храпач О.В. (за довіреністю № б/н від 23.01.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №275 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.12 у справі № 18/1172/12

за позовом Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго",м. Полтава

до Приватне підприємство "Фірма ВЛМ" , м. Полтава

про стягнення 71308,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" заборгованість у сумі 71 308,28 грн. за порушення останнім умов укладеного між сторонами 24.09.2007 року Договору № 673 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 40 839,43 грн. основна заборгованість; 29 961,33 грн. пеня; 245,68 грн. 3% річних; 261,34 грн. інфляційні нарахування.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р.(суддя Погрібна С.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" (ідентифікаційний код 22523260, вул. Конституції, 11А, м. Полтава, 36020, МФО 331489, р/р № 260067 ПАТ "Полтава-банк") на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030, вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, МФО 331489, р/р № 260007148 АК "Полтава - банк") 40 839,43 грн. основної заборгованості, 29 961,33 грн. пені, 245,68 грн. 3% річних, 261,34 грн. інфляційних нарахувань, 1 609,50 грн. витрат на судовий збір.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. у справі № 18/1172/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він обгрунтовує підстави зменшення розміру штрафних санкцій.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим та просить залишити його без змін, вимоги скарги вважає безпідставними, а тому просить відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні 06.02.2013 р. представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволені апеляційної скарги.

В судовому засіданні 06.02.2013 р. представник позивача заперечував проти вимог заявника апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

24.09.2007 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Фірма ВЛМ" (споживач) було укладено Договір № 673 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язувався постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), визначеними п. 13 Договору з проведенням платежів відповідно до умов п. 15 Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- оплата замовником вартості послуг, визначених п. 1 Договору, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення в розмірі 5,94 грн. за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 2 групи. Площа приміщення 155,8 кв.м.. Оплата за місяць складає 925,45 грн. з урахування ПДВ (п. 13 Договору);

- всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу (п. 14 Договору);

- споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця (п. 15 Договору);

- даний договір укладений на період для опалення з 01.10.2007 р. по 31.12.2012 р. та в частині розрахунків до їх повного завершення (п. 21 Договору);

- у випадку зміни тарифів теплопостачальна організація повідомляє про це споживача у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (ч. 2 п. 23 Договору).

20.10.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 6 до вищезазначеного Договору, згідно якої доповнено Договір після розділу "Права та обов'язки споживача" розділом "Облік теплової енергії", відповідно до якого " Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,027863 Гкал/год. Обсяг теплової енергії, який постачається споживачу в розрахунковому періоді на підігрів води визначається розрахунковим способом відповідно до п. 5 Додатку Розрахунок обсягу теплової енергії, який є невід'ємною частиною Договору… "(а.с. 11-13);

- розділ "Розрахунки за користування тепловою енергією" Договору змінено та викладено в наступній редакції: п. 14 "Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків. Вартість 1 Гкал - 802,18 грн. ( без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць"; п. 15 : "Встановлюється новий порядок розрахунків. … Кінцевий розрахунок вартості спожитої теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим…"; п. 16: "У випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу, а також стягуються 3 % річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України".

Виконавцем за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р. були виконані договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 40 839,93 грн. (з урахуванням 35,26 грн. заборгованості за попередній період з 01.07.2011 р. по 31.09.2011 р.). Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 1604 с від 31.10.2011 р., № 1604 с від 30.11.2011 р., № 1604 с від 31.12.2011 р., № 1604 с від 31.01.2012 р., № 1604 с від 29.02.2012 р., № 1604 с від 31.03.2012 р., № 1604 с від 27.04.2012 р. (а.с. 39 - 45).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялися претензії про сплату заборгованості.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води за період за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р. за договором № 673 на відпуск теплової енергії складає 40 839,43 грн.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої стороні (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складає 40 839,43 грн.

Враховуючи те, що зазначена сума заборгованості підтверджена належними розрахунковими документами, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензіі та вимоги щодо сплати боргу, відповідачем не надано суду доказів сплати вказаної суми заборгованості, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 839,43 грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним рішення господарського суду Полтавської області в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 245,68 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 261,34 грн., оскільки вони нараховані арифметично правильно та у відповідності до вимог закону.

Пунктом 16 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 6) визначено, що у випадку несплати відповідачем (споживач) тобто невиконання своїх зобов'язань у частині оплати за постачання теплової енергії у вказані строки, нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги" № 686-XIVвід 20.05.1999 р.

Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду першої інгстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29 961,33 грн. пені за період з 16.11.2011 р. по 09.05.2012 р. включно, суд вважав, що розрахунок пені зроблений відповідно до умов договору, а тому є правомірними.

Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені, оскільки, на його думку, штрафні санкції не відповідають збиткам кредитора.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що судове рішення господарського суду Полтавської області підлягає зміні в частині стягнення з відповідача пені, зважаючи на таке.

П. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» зазначено, що застосовуючи приписи п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарські суди повинні об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач знаходився в договірних відносинах з відповідачем з 2007 р.

З 2007 р. до жовтня 2011 р. відповідачем належним чином виконувалися договірні зобов'язання за вказаним договором.

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень та доданих до них документів у лютому місяці 2011 р. між ПП "Фірма "ВЛМ" та ПАТ "Укргазпромбанк" укладено договір банківського кредиту, за яким підприємство отримало кредит у сумі 1400000,00 грн. Однак, у зв'язку зі згортанням банком плану кредитування, підприємство опинилось у вкрай важкому фінансовому становищі, оскільки всі вільні кошти були направлені на погашення кредиторської заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи,сума пені порівняно з сумою основної заборгованості надмірно велика. Так, сума основної заборгованості складає 40 839,43 грн., а сума пені 29961,33 грн., тобто перевищує основну заборгованість більше ніж на 50%. Крім того, відповідачем надано копії квитанцій, відповідно до яких ним сплачено у грудні 2012 р. та у січні 2013 р. з 40839,43 грн. основної заборгованості - 37197,41. Отже, судова колегія приймає до уваги, що майже всю суму основної заборгованості відповідачем погашено в добровільному порядку.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що зменшення розміру пені призведе до зменшення фінансового навантаження на підприємство, що дасть можливість відновити підприємницьку діяльність підприємства, та як наслідок сплачувати платежі в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення в частині стягнення пені та зменшити розмір належної до стягнення пені до 1961,33 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись п. 3 ст. 83, ст.ст. 91, 99, 101, п.4 ст. 103, п. 1 ст. 104, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 р. у справі № 18/1172/12 в частині стягнення пені в сумі 29961 грн. 33 коп. змінити та викласти п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: стягнути з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" (ідентифікаційний код 22523260; вул. Конституції , 11А, м. Полтава, 36020 МФО 331489, р/р № 260067 ПАТ"Полтава-банк") на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030, вул.Комарова, 2-А, м. Полтава, 36008, МФО 331489, р/р № 260007148 АК "Полтава-банк") 1961,33 грн. пені. В стягненні 28000 грн. пені відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст підписано 11.02.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.