Постанова

від 24.10.2012 по справі 2а/0470/9604/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р. Справа №2а/0470/9604/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмона А.О. за участю представників: позивача відповідача Постольник Н.М. Босько Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання незаконним наказу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з позовними вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27 вересня 2012 року, про:

- визнання нечинним наказу №37 від 22 березня 2012 року «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Вікові Традиції» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року;

- визнання протиправними дій Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Вікові Традиції» в порядку пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України;

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту від 28 травня 2012 року №2077/224/36572896 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції», код ЄДРПОУ 36572896 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року валютного та іншого законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року»;

- зобов'язання Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання неправомірного акту №2077/224/36572896 від 28 травня 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції», код ЄДРПОУ 36572896 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року валютного та іншого законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року»;

- зобов'язання Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська вилучити з автоматизованої системи «результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції», оформленого актом перевірки №2077/224/36572896 від 28 травня 2012 року;

- визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0104072301 від 18 червня 2012 року;

- визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 18 червня 2012 року №0104072301.

У судовому засіданні 26 вересня 2012 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати наказ №37 від 22 березня 2012 року незаконним.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- правом здійснювати документальну позапланову перевірку в межах порушеної кримінальної справи відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України наділена податкова міліція, а не державна податкова інспекція; постанова слідчого про проведення перевірки позивача не відповідає вимогам КПК України; наказ №37 від 22 березня 2012 року є невмотивованим та безпідставним, оскільки не відповідає даним, зазначеним у постанові слідчого, крім того, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки законні підстави для проведення перевірки відсутні; начальником СВ ПМ Лівобережної МДПІ Кочат В.І. було порушено кримінальну справу за №99126404, а не кримінальну справу №99116404, яка зазначена в оскаржуваному наказі; 10 квітня 2012 року постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська слідчі дії по кримінальній справі №99126404 призупинені до розгляду скарги по суті; 11 травня 2012 року постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року, постанову начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ Кочат В.І. від 1 березня 2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 відмінено;

- з урахуванням протиправності наказу про проведення перевірки, дії по складанню акту перевірки також є протиправними;

- дії відповідача по складанню та винесенню податкового повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки такими діями порушено пункт 86.9 статті 86 ПК України, тобто, до винесення конкретного судового рішення по кримінальній справі №99126404;

- висновки податкової інспекції, викладені у акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки у разі реалізації продукції (алкогольних напоїв і пива) податкові зобов'язання щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникають від обсягу товарів відвантажених (реалізованих) і оплачених, з відображенням у звітності суми збору лише в періоді, коли така оплата відбулась.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що наказ про проведення перевірки відповідає вимогам чинного законодавства, висновки акту перевірки позивача є цілком обґрунтованими, порушення викладені чітко з вірним посиланням на норми законодавства, отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесено після набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі, позивач неправильно розуміє визначення терміну виручка.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 1 липня 2009 року, взято на податковий облік у Лівобережній МДПІ 2 липня 2009 року за №7924.

ТОВ «ТД «Вікові Традиції» є платником збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, як суб'єкт підприємницької діяльності, який реалізує в оптовій торговельній мережі алкогольні напої.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 2 березня 2012 року начальником СВ ПМ Лівобережної МДПІ Кочат В.І. у межах розгляду кримінальної справи №99116404 винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки, згідно резолютивної частини якої постановлено: призначити по кримінальній справі №99126404 позапланову документальну перевірку з питань дотримання посадовими особами ТОВ «ТД «Вікові Традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) вимог податкового та валютного законодавства України за весь період діяльності підприємства; проведення позапланової документальної перевірки доручити працівникам Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська.

22 березня 2012 року Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на виконання постанови від 2 березня 2012 року по кримінальній справі №99116404 видано наказ №37 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Вікові Традиції» (код ЄДРПОУ 36572896). Пунктом першим цього наказу зазначено: направити з 22 березня 2012 року по 4 квітня 2012 року посадових осіб інспекції для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Вікові Традиції» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Наказами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 4 квітня 2012 року №92, 11 квітня 2012 року №119, 19 квітня 2012 року №153, 26 квітня 2012 року №175, 4 травня 2012 року №187, 14 травня 2012 року №230 термін перевірки продовжувався до 21 травня 2012 року.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та дії щодо її проведення, суд виходить із того, що згідно із положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пунктами 78.3, 78.4 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за обставин отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Наказ про проведення спірної перевірки вручений 22 березня 2012 року, перевірку проведено з відома та в присутності директора ОСОБА_6.

Представник позивача підтвердив, що посадові особи податкової інспекції допущені до проведення перевірки та проведенню перевірки перешкод не чинилось, отже, сторонами були дотримані приписи статті 81 Податкового кодексу України.

Враховуючи відсутність порушення відповідачем вищевказаних норм законодавства, суд дійшов висновку, що перевірка призначена у відповідності до встановленого порядку та у межах повноважень державної податкової служби. Також перевірка проведена з відома та у присутності директора, представники податкової служби допущені до проведення перевірки платником податків. Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій щодо її проведення спірної перевірки в порядку пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Посилання представника позивача на те, що відповідач при винесенні наказу про призначення перевірки мав дати оцінку правомірності постанови слідчого (слідчий, за позицією позивача, має процесуальне право призначати ревізію, а не перевірку), суд вважає необґрунтованим, оскільки державна податкова служба не наділена повноваженнями надавати оцінку процесуальній діяльності слідчого. Описка в наказі про проведення перевірки в номері кримінальної справи - зазначено №99116404 замість №99126404, не є самостійною підставою для визнання наказу протиправним.

Зупинення виконання слідчих дій з 10 квітня 2012 року, скасування в судовому порядку постанови про порушення кримінальної справи судом першої інстанції 11 травня 2012 року та залишення без змін такого рішення апеляційним судом 24 травня 2012 року також не є підставами для визнання протиправним наказу на проведення перевірки від 2 березня 2012 року та визнання протиправними дій щодо її проведення, оскільки такі обставини виникли після винесення спірного наказу.

В подальшому, на підставі наказу від 22 березня 2012 року №37 та направлень від 22 березня 2012 року №298, №299, №300, від 14 травня 2012 року №431, виданих Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, посадовими особами зазначеної податкової інспекції у період з 22 березня по 21 травня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 2 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 28 травня 2012 року №2077/224/36572896. В акті перевірки зазначено, що підприємством до перевірки надано документи за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року із посиланням на те, що період з 2 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року закрито попередньою перевіркою, у зв'язку із чим даною перевіркою охоплено період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Згідно пунктів 86.1, 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначений статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 22 грудня 2010 року №984 (далі - Порядок №984), акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В зазначеному пункті Порядку №984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення суб'єкта владних повноважень.

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

Суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуючи дії по складанню акту фактично оскаржується акт перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, отже позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Посилання позивача на здійснення відповідачем перевірки поза межами його правовідносин із ПП «Стилет-Юг» також не є підставою для задоволення такої позовної вимоги, оскільки перевірка проведена відповідачем в межах постанови про призначення позапланової документальної перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від використання акту перевірки від 28 травня 2012 року №2077/224/36572896, вилучити з автоматизованої системи інформацію про результати перевірки, оформлені вказаним актом суд зазначає, що позивач не обґрунтував такі вимоги. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що за спірним актом винесене податкове повідомлення-рішення, інших негативних наслідків від такого акту позивач не передбачає. Обґрунтування позовної вимоги про вилучення із автоматизованої системи інформації в судовому засіданні представник позивача навести не зміг.

Суд також відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2012 року №0104072301, оскільки належним способом захисту в такому випадку є оскарження такого податкового повідомлення-рішення як рішення суб'єкта владних повноважень, а дій по винесенню рішення є складовою частиною процесу його прийняття і не підлягають оскарженню окремо від самого рішення.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2012 року №0104072301 суд виходить із наступного.

Згідно пункту 3.5.3. акту перевірки за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року ТОВ «ТД «Вікові Традиції» задекларовано збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 457113 грн. Проведеною перевіркою встановлено заниження збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року на суму 3440025,02 грн., в таблиці акту наведені періоди жовтень 2009 року - грудень 2011 року із зазначенням розбіжностей, встановлених актом в кожному місяці, із зазначенням відомостей платника податку та даних перевірки. Доходи від продажу товарів складаються із реалізації лікеро-горілчаних виробів та інших продуктів харчування. Товарооборот від реалізації лікеро-горілчаних виробів обліковується на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та відповідно бухгалтерського рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» складає 363587837 грн.

На підставі акту перевірки від 28 травня 2012 року №2077/224/36572896 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» визначено до сплати суму грошового зобов'язання: за основним платежем в сумі 3440025 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 760843 грн.

До матеріалів справи долучено копію постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року у справі №4/0471/593/2012, винесену за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 (у періоді, що перевірявся ОСОБА_6 був директором ТОВ «Торгівельний Дім «Вікові Традиції») на постанову начальника СВ ПМ Лівобережної МДПІ від 1 березня 2012 року про порушення кримінальної справи №99126404 у відношенні ОСОБА_6 по факту умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, якою скаргу ОСОБА_6 задоволено, оскаржувану постанову від 1 березня 2012 року про порушення кримінальної справи №99126404 скасовано. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року зазначену постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року у справі №4/0471/593/2012 залишено без змін.

Таким чином, постанова суду першої інстанції набрала чинності 24 травня 2012 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено 18 червня 2012 року, отже, заявлених позивачем порушень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 7 Порядок №984 судом не встановлено, оскільки оскаржуване рішення винесено після набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Поряд з цим, суд зазначає, що порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства врегульовано Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 року №587-ХІ (далі - Закон №587).

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі, а з 1 січня 2010 року й в мережі громадського харчування, алкогольні напої та пиво.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» 5 березня 2009 року №1067-VI, який набрав чинності з 1 січня 2010 року, законодавець розділив визначення об'єкту оподаткування зазначеним збором.

Так, відповідно статті 2 Закону №587, до 1 січня 2010 року об'єктом оподаткування вважалась виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

З 1 січня 2010 року об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Враховуючи відсутність зворотної дії у часі закону, в податкових періодах жовтень-грудень 2009 року об'єктом оподаткування вважалась виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива. Таким чином, позиція податкового органу про необхідність обрахування об'єкту оподаткування збором, виходячи від обсягу відвантаженої продукції, а не отриманої виручки, є неправильним застосуванням норми матеріального права, що призвело до помилкового нарахування суми збору в розмірі 410882, 83 грн. (98324,33 грн. за жовтень 2009 року + 124206,70 грн. за листопад 2009 року + 188351.80 грн. за грудень 2011 року) та суми штрафу у розмірі 102720,71 грн. (24581,08 грн. + 31051,68 грн. + 47087,95 грн. за вказані періоди відповідно).

Щодо нарахування сум збору в іншій частині за період з 1 січня 2010 по 31 грудня 2011 року в розмірі 3029142,19 грн. та сум штрафу в розмірі 658122,29 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач надав роздрукування додатку до довідки про загальну інформацію щодо суб'єкта господарювання та результати його діяльності, які підписані незазначеною особою, із посиланням на які зазначив, що платник податків мав вексельні розрахунки у перевіреному періоді (а.с.179-182), також надано загальний перелік дебіторів позивача станом на 31 грудня 2011 року.

Проте, податковий орган зробив висновок про обсяги продажу без використання первинних документів, посилання на них, в порушення пунктів 5, 6 Порядку №984.

Так, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства. Факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання.

Наведені посилання в акті перевірки відсутні, підстави розрахунку податковою інспекцією не надані та не обґрунтовані.

В акті перевірки наявне посилання на порушення з урахуванням відомостей, згідно яких доходи від продажу товарів складаються із реалізації лікеро-горілчаних виробів та інших продуктів харчування, а товарооборот платника податків від реалізації лікеро-горілчаних виробів обліковується на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та відповідно бухгалтерського рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» складає 363587837 грн.

В запереченнях на уточнення позовних вимог відповідач зазначає, що вартість відвантажених алкогольних напоїв за перевірений період склала саме 363587837 грн.

Проте, позивач у судовому засіданні зазначив, що за вказаними рахунками обліковуються всі доходи за всіма розрахунками підприємства, а не тільки від реалізації лікеро-горілчаної продукції.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, у статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Також, позивач зазначив, що мав комісійні договори, проте вони не досліджувались податковим органом, що є порушенням частини третьої статті 1 Закону №587, в редакції, що діє з 1 січня 2010 року.

Згідно вказаної норми, виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Таким чином, допущені відповідачем порушення пунктів 5, 6 Порядку №984 є суттєвими, та такими, що призвели до винесення необґрунтованого рішення. Проте, рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені порушення є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2012 року №0104072301, підстави відмови у іншій частині позовних вимог викладені вище.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Вікові Традиції» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання незаконним наказу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2012 року №0104072301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.

Суддя І.О. Верба