Рішення

від 23.10.2012 по справі 11/159/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2012 р. Справа 11/159/2011/5003

за позовом :Хмільницького міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Пушкіна, 34; 22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, 10)

до : Приватного підприємства "Іванов" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Пушкіна, 74)

про повернення земельної ділянки

Головуючий суддя Маслій І.В.

Cекретар судового засідання Фотченко М.О.

Представники

прокурор: Стецюк Н.Д, посвідчення № 002268 від 03.09.2012р.;

позивача: Дреженков П.О., доручення № 02-20/1611 від 17.09.12р.;

відповідача: Іванов О.П., паспорт АА №163080, виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій обл., 27.02.96р., Свідоцтво про держ. реєстрацію, реєстр №10058267120 від 25.05.2000р.;

відовідача: Якименко Ю.О., довіреність № б/н від 12.01.12р..

ВСТАНОВИВ :

Хмільницьким міжрайонним прокурором Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради заявлено позов до Приватного підприємства "Іванов" з вимогою повернення земельної ділянки, площею 8459,0 кв.м., розташованої у м. Хмільнику, Вінницької області, по вул. Пушкіна, 74, привести її у придатний для використання стан та демонтувати будівлі і споруди тимчасово розташованих на вказаній земельній ділянці.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 3, 12, 123, 124, 152, 212 Земельного кодексу України, приписи Закону України "Про оренду землі" та статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" обґрунтовані тим, що на підставі рішення ради від 21.10.2004 р. між сторонами було підписано та зареєстровано договір оренди земельної ділянки, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 11.10.2005 р., строком до 01.05.2009 р.

Відповідно до пункту 5 договору підставою для припинення договору є закінчення його строку, а згідно пункту 2.5 договору в разі його припинення чи розірвання орендар зобов'язується повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Прокурор зазначив, що 25.03.2010 р. міською радою було прийнято рішення № 675 "Про вилучення земельної ділянки в ПП "Іванов" площею 8459,0 кв.м. по вул. Пушкіна, 74", відмовлено ПП "Іванов" в поновленні договору оренди земельної ділянки і про необхідність її повернення повідомлено відповідача листом від 01.11.2011 р. № 02-12/1314.

Крім того, 05.12.2011 р. комісією у складі першого заступника міського голови, головного архітектора м. Хмільник та завідуючого сектору з питань регулювання земельних відносин було складено акт обстеження земельної ділянки, у якому зазначено, що на момент перевірки, після припинення дії договору оренди ПП "Іванов" земельну ділянку не повернув та продовжує нею користуватися за відсутності правовстановлюючих документів, що є порушенням приписів статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

З викладеного, прокурор поставив перед судом позовну вимогу про зобов'язання ПП «Іванов»повернути Хмільницькій міській раді тимчасово зайняту земельну ділянку площею 8459,0 кв.м. що розташована по вул. Пушкіна 74 у м. Хмільнику Вінницької області. (позовні вимоги викладено з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 38), яка прийнята судом у порядку ст. 22 ГПК України).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.03.12 р., яке залишене без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.12 р., позов задоволено повністю.

Разом з тим, Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.12 р., за результатами перегляду вказаних вище судових рішень за касаційною скаргою ПП «Іванов», Рішення господарського суду Вінницької області та Постанову Рівненського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28.08.12, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано для розгляду судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 29.08.12 р. справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин неподання сторонами оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, а також у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.

Так, в судовому засіданні 23.10.12 р. прокурор та представник позивача позов, з урахуванням поданих доповнень, підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

В свою чергу, відповідач та його представник проти позову заперечили та підтримали позицію, викладену у відзивах, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу судом встановлено наступне.

14.04.05 р. між Хмільницькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Іванов" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки на 5 років строком до 01.11.09 р., починаючи з дати його державної реєстрації. Даний договір підписаний сторонами та зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.10.05 р. за № 040502500053.

Відповідно до розділу 2 Договору Орендодавець на підставі рішення 19 сесії Хмільницької міської ради 24 скликання від 21.10.04 р. передає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, площею 8459,0 кв.м. із земель запасу міста, що знаходиться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, по вул. Пушкіна, 74, для організації автостоянки.

19.10.05 р. між сторонами договору складено акт передачі та прийому земельної ділянки в натурі, що надана в оренду Приватному підприємству "Іванов" строком на 5 років.

У зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди земельної ділянки, Рішенням 63 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 5 скликання № 675 від 25.03.10 р. вирішено не поновлювати з ПП "Іванов" договір оренди земельної ділянки, площею 8459,0 кв.м., розташованої, на території Хмільницької міської ради Вінницької області, по вул. Пушкіна, 74, вилучити вказану ділянку у відповідача та зарахувати її до земель запасу міста, в тому числі зобов'язати повернути її міській раді у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він її одержав.

Із змісту даного рішення вбачається, що причиною для прийняття міською радою такого висновку слугувало порушення Орендарем умов договору оренди земельної ділянки від 14.04.05 р., зокрема тривале ігнорування вимоги ради, викладені в рішенні 50 сесії міської ради 5 скликання від 07.09.2009 р. щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни орендної плати відповідно до чинного законодавства, несплата належної орендної плати та не звернення до міської ради щодо продовження терміну дії договору з часу його закінчення.

У розділі 5 Договору сторони передбачили, що підставою для припинення договору є закінчення його строку. При цьому, згідно розділу 2.5, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що листом № 02-12/1314 від 01.11.11 р. (Т. 1, а.с.16) позивач повідомляв відповідача про прийняте Хмільницькою міською радою рішення 63 сесії 5 скликання № 675 від 25.03.10 р. "Про вилучення земельної ділянки в Приватного підприємства "Іванов", площею 8459,0 кв.м., розташованої, на території Хмільницької міської ради Вінницької області, по вул. Пушкіна, 74" та про необхідність виконати до 01.12.11 р. вимоги вказаного рішення і передати у визначеному законодавством порядку земельну ділянку до земель запасу міста, з попередженням про звернення до суду у випадку протилежного.

05.12.11 р. комісією у складі першого заступника Хмільницького міського голови Дреженкова П.О., головного архітектора м. Хмільник Загнибороди М.М., завідуючого сектором з питань регулювання земельних відносин Сидоришина П.М. проведено обстеження оспорюваної земельної ділянки та складено Акт, у якому зазначено, що земельна ділянка не повернута та використовується ПП "Іванов" після припинення дії договору оренди земельної ділянки від 14.04.05 р. без правовстановлюючих документів, що є порушенням норм ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та самовільним зайняттям земельної ділянки .

Отже предметом спору у даній справі є вимога Хмільницького міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради про зобов'язання ПП "Іванов" повернути Хмільницькій міській раді тимчасово зайняту земельну ділянку площею 8459,0 кв.м., що розташована у м. Хмільнику Вінницької області по вул. Пушкіна, 74, з посиланням на приписи статей 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 3, 12, 123, 124, 152, 212 Земельного кодексу України, приписи Закону України "Про оренду землі" та статтю 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" з огляду на закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки та прийняття радою рішення № 675 про відмову ПП "Іванов" в поновленні договору оренди земельної ділянки і про необхідність її повернення.

Відповідач у своїх відзивах вважає заявлені прокурорські вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

На земельній ділянці розташована нерухомість, яка перебуває у власності підприємства, що підтверджується Реєстраційним посвідченням (Т.2, а.с. 61), і придбана ним на законних підставах, а саме договору купівлі-продажу споруди автостоянки від 14.06.2000р. (Т.1, а.с. 111), акту прийому-передачі споруди від 15.06.2000 р. (Т.1, а.с. 112), рішення третейського суду при Вінницькій товарній універсальній біржі від 24.05.06 р. у справі № 2-075/06 (Т.1. а.с. 113-114) та інших документів органів місцевого самоврядування (дозволи, протоколи). Тому, набувши за правочином право власності на нерухомість, ПП "Іванов" набуло і право користування земельною ділянкою, на якій нерухомий об'єкт розміщений. Крім того, нерухомість і земельна ділянка, на якій вона розміщена, є нерозривно пов'язані між собою, а відтак позовні вимоги не враховують положення ст. 417 ЦК України. Разом з тим, відповідач, як землекористувач не зважаючи на закінчення договору оренди земельної ділянки продовжує сплачувати відповідну плату за користування земельною ділянкою. Таким чином, відповідач звертає увагу суду на те, що беручи до уваги той факт, що Хмільницька міська рада дозволила зведення нерухомості на спірній земельній ділянці, що право власності є непорушним, то в даному випадку мова може йти про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Заслухавши учасників судового процесу, повно та всебічно дослідивши матеріали, необхідні для правильного вирішення справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Щодо висновків прокурора, з посиланням на ст. 212 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», про самовільне зайняття земельної ділянки ПП «Іванов».

Згідно ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, не вважається самовільним використанням земельної ділянки, тобто використанням без правовстановлюючих документів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, таке її використання, якщо щодо цієї земельної ділянки вчинений правомірний правочин або, якщо щодо цієї земельної ділянки вчинені правомірні дії. Правомірний правочин та дія передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі -продажу споруди автостоянки від 14.06.2000 року, укладеного між ТОВ "Оптімум" та ПП "Іванов", останній придбав споруду автостоянки для збереження автомобілів індивідуальних власників, що розташована за адресою: м. Хмільник Вінницької області, вул. Пушкіна, 74 на земельній ділянці площею 0,8739 га, а згідно пункту 1.2 цього договору автостоянка належить продавцю на підставі договору купівлі -продажу від 02.10.1996 року (земельна ділянка у вказаних розмірах виділена виконкомом Хмільницької міської ради на право постійного користування згідно державного акта ВН № 0072) (Т. 1, а.с. 111).

Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 06.07.06 р. КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" посвідчено, що будівля автостоянки для збереження автомобілів індивідуальних власників, яка розташована в м. Хмільнику по вул. Пушкіна за № 74 зареєстрована за ПП "Іванов" на праві приватної власності (Т 1, а.с. 50).

Крім того, відповідно до матеріалів справи (Т. 1 а.с. 46-62, 108-120, Т-2 а.с.63) за ПП «Іванов», на підставі матеріалів інвентаризаційної (реєстраційної) справи № 7869 за адресою м. Хмільник вул. Пушкінська 74, 06.07.06 р. зареєстровано право власності на підставі Рішення Третейського суду при Вінницькій товарній універсальній біржі від 24.05.06 р. на будівлі та споруди, а саме:

- адміністративна будівля літер «А»- загальною площею 31,3 кв. м, по зовнішнім обмірам -51,6 кв. м;

- склад літер «Б»- по зовнішнім обмірам 72,9 кв. м;

- ангар літер «В»- незавершене будівництво, по зовнішнім обмірам -575,8 кв.м;

- склад літер «Г»- по зовнішнім обмірам 72,9 кв. м;

- склад літер «Д»- по зовнішнім обмірам 72,9 кв. м;

- склад літер «Ж»- по зовнішнім обмірам 72,9 кв. м;

Факт наявності у ПП «Іванов»на праві приватної власності вказаного нерухомого майна підтверджується Довідкою КП ВОО БТІ № 2431/2/01-5/12 від 28.09.12 р. (за наявними у справі матеріалами право власності на вказані об'єкти не оскаржувалося та є дійсним).

З викладеного судом встановлено, що відповідач правомірно набув право власності на нерухомість, що знаходиться на спірній земельній ділянці, але після припинення дії договору оренди землі не переоформив в установленому порядку право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, сама по собі відсутність у такої особи переоформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. У таких випадках ст.212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягає (п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ).

Таким чином суд дійшов до переконання, що висновки прокурора та позивача, які ґрунтуються на приписах ст. 212 ЗК України, про самовільне використання земельної ділянки ПП «Іванов»є помилковими.

Щодо посилання прокурора на порушення ПП «Іванов»приписів ст.ст. 116, 124-125 Земельного кодексу України, ст.ст. 31,34 Закону України «Про оренду землі».

Так, ч. 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 124-125 ЗК України Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено наслідки припинення договору оренди землі. Згідно даної статті, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відтак, прокурором вірно зазначено підстави набуття права на тимчасове користування земельною ділянкою, зокрема щодо оренди земельної ділянки.

Також прокурором та позивачем доведено, а відповідачем не спростовано того факту, що після закінчення дії договору оренди будь-яких документів, до звернення прокурора до суду, на право користування земельною ділянкою щодо ПП «Іванов»не оформлювалося.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін. (Постанова Вищого господарського суду України від 24.07.12 у справі № 11/159/2011/5003)

У ч.ч. 1,2 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі реєстраційного посвідчення на майно -06.07.2006 р.) визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди . При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

За приписами статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент видачі реєстраційного посвідчення на майно -06.07.2006 р.) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

З 20.06.07 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 № 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України, зокрема, вказана норма в редакції від 27.04.07 р. не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда.

Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 Земельного кодексу України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно , може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

Власник житлового будинку (крім багатоквартирного), будівлі, споруди на підставі статей 120, 102 1 Земельного кодексу України та статей 377, 413 Цивільного кодексу України вправі вимагати від власника земельної ділянки (в тому числі й шляхом подання відповідного позову) оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, та ділянкою, необхідною для його обслуговування, шляхом укладення договору суперфіцію.

Щодо обов'язковості оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість, яка розташована на ній.

Так, ст. 16 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу . (ч.2 ст. 124 ЗК України )

Частиною 2 ст. 134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 3 ст. 124 ЗК України встановлено, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу , здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Частиною 1 ст. 123 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. (ч.2 ст. 123 ЗК України ).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. (ч.3 ст. 123 ЗК України ).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. (ч.4 ст. 123 ЗК України ).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. (ч.6 ст. 123 ЗК України ).

Таким чином, юридичній особі надано право одержання земельної ділянки у користування, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Як встановлено в судовому засіданні, Рішення 63 сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 5 скликання № 675 від 25.03.2010 року, яким було вирішено не поновлювати з ПП "Іванов" договір оренди земельної ділянки, площею 8459,0 кв.м., розташованої, на території Хмільницької міської ради Вінницької області, по вул. Пушкіна, 74, наданої для розташування автостоянки від 14.04.2005 року та вилучено вказану ділянку у відповідача із зарахуванням до земель запасу міста та зобов'язання повернути земельну ділянку міській раді у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він її одержав не оскаржувалося, не скасовувалося та на момент розгляду даної справи є дійсним.

Разом з тим, судом також встановлено, що відповідач листом № 24 від 11.11.11 р. (а.с. 56) та листом № 24 від 10.12.11 р. (а.с. 63) проінформував позивача про наявність у нього нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці та висловив свою пропозицію про оформлення на неї правовстановлюючих документів, на які позивач жодним чином не відреагував.

Крім того, у матеріалах справи (Т. 1 а.с. 57-62) наявні копії платіжних доручень за 2009-2012 роки, відповідно до яких відповідачем сплачувалася орендна плата за земельну ділянку.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідно до експлікації земель (додаток до договору оренди), всього площа земельної ділянки 0,8558 га, під капітальною забудовою -0,0055 га, під тимчасовими забудовами 0,0968 га, під проїздами, проходами і площадками 0,7334 га., ( Т-2, а.с.14) не приймається судом як належний доказ оскільки, згідно реєстраційного посвідчення та Довідки КП ВОО БТІ ( Т-2 а.с. 61-62) за ПП «Іванов»на праві приватної власності, на спірній земельній ділянці, зареєстровано нерухомого майна загальною площею 7292 кв. м. (загальну площу виведено шляхом підрахунку).

Також посилання позивача на те, що відповідач звернувся з листом № 31 з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку 11.09.12 р. (Т. 2 а.с. 46) розцінюється судом виключно як намагання ПП «Іванов»на законодавчому рівні врегулювати правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також як визначений цивільним законодавством спосіб захисту на непорушне право власності на нерухомі об'єкти.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в діях ПП «Іванов»відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки виходячи із приписів ст. 377 ЦК України , ст. 120 ЗК України підприємство, ставши власником будівлі, правомірно ініціювало одержання земельної ділянки у користування, проте розглянути та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний орган місцевого самоврядування, в даному випадку Хмільницька міська рада, яка є позивачем у справі.

Аналогічні правові позиції, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування висловлені у постанові Верховного Суду України від 28 березня 2006 року у справі № 40/140 за позовом природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Печерський ринок»про зобовязання вчинити дії, постанові Верховного Суду України від 1 вересня 2009 року у справі №17/513-07 за позовом ТОВ «Імпульс»до Сумської міської ради, треті особи ТОВ «Керамейя», Сумське міське управління земельних ресурсів, про визнання права на користування земельною ділянкою під нерухомістю та в частині необхідній для обслуговування цієї нерухомості, визнання договору недійсним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Таким чином, зважаючи на наведене вище, неповернення земельної ділянки після закінчення дії договору оренди та її подальше використання без правовстановлюючих документів при наявності на ній нерухомого майна, що перебуває у приватній власності користувача земельної ділянки, не є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 жовтня 2012 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Пушкіна, 34)

3 - позивачу (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10)

4 - відповідачу ( 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Пушкіна, 74)

5 - прокуратура м. Вінниці (21050, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10)