Рішення

від 01.10.2012 по справі 5006/13/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.12 р. Справа № 5006/13/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Апріорі-Лекс", м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк

про: стягнення 33053грн.42коп.

За участю представників сторін

від позивача: Кухар Ю.Д. (за довіреністю б/н від 01.07.2012р.).

від відповідача: Шаповалова Ю.І. (за довіреністю б/н від 25.06.2012р.);

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Апріорі-Лекс", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк про стягнення 33053грн.42коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 30000грн.00коп., інфляційних витрат у сумі 60грн.00коп., 3% річних у сумі 737грн.26коп. та пені в сумі 2256грн.16коп.

За заявою позивача б/н від 10.09.2012р. суд ухвалою від 10.09.2012р. вжив заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», які знаходяться на рахунку № 26001310035801 в філії Акціонерного Банку «Південний» в м. Донецьку, МФО 377012 та грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках у Донецькому регіональному Управлінні КБ «Приват Банк», МФО 335496 у межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 33053грн.42коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 6/1 від 01.08.2011р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем юридичних послуг.

09.10.2012р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, якою остаточно просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 30000грн.00коп., 3% річних у сумі 737грн.26коп. та пеню в сумі 2256грн.16коп.

Заява позивача прийнята господарським судом до розгляду, у даному випадку має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спор. Отже, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 08.10.2012р.

З метою надання відповідачу права на захист справа слуханням відкладалась.

Відповідач 02.10.2012р. звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу завірені копії договору № 6/1 від 01.08.2012р. про надання юридичних послуг, акту № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., мотивуючи заявлене клопотання відсутністю їх у відповідача. За змістом клопотання, за ствердженням генерального директора Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк зазначені документи ним не підписувались.

В судовому засіданні 11.10.2012р. позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2012р. проти позовних вимог заперечував, стверджував, що договір № 6/1 від 01.08.2012р., акт № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. генеральним директором ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк не підписувалися, зроблений на оригіналах цих документів підпис генеральному директору товариства не належить, справжність печатки ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк на вказаних документах не оспорював, що відображено у протоколі судового засідання від 11.10.2012р.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (клієнт) в особі виконуючого обов'язки генерального директора Касьянова К.Ф., який діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Апріорі-Лекс» (виконавець) в особі в.о. директора Пащенко В.В., який діє на підставі Статуту, був укладений договір № 6/1 про надання юридичних послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням клієнта надавати юридичні послуги на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити зазначені послуги.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Касьянов К.Ф. є керівником ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій». Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Пунктом 1.2 договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються виконавцем в рамках цього договору включає в себе:

- попередній аналіз документів стосовно проведення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька документальної виїзної позапланової перевірки та акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 21.07.2011р.

- представлення інтересів клієнта в Донецькому окружному адміністративному суді та в Донецькому апеляційному адміністративному суді за позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 03.08.2011р. № 0002502340.

Відповідно до п. 3.1 договору за послуги, які передбачені цим договором, встановлюється фіксована оплата, розмір якої складає 30000грн.00коп., без ПДВ,

Згідно із п. 3.3 договору оплата юридичних послуг, що надаються згідно з договором, здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції (Донецьким апеляційним адміністративним судом).

У відповідності із п. 3.4 договору послуги, зазначені в п. 2.1 договору вважаються виконаними з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції (Донецьким апеляційним адміністративним судом).

Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., однак в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Договір № 6/1 від 01.08.2011р. підписаний сторонами у встановленому порядку без будь-яких заперечень та скріплений печатками підприємств.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що добросовісно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаним договором, надавши відповідачу юридичні послуги, пов'язані з аналізом документів та представництвом інтересів відповідача в Донецькому окружному адміністративному суді та Донецькому апеляційному адміністративному суді, проте відповідач всупереч умовам договору свій обов'язок здійснити оплату за отримані послуги в порядку та на умовах, зазначених цим договором, взагалі не виконав, що призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 08.10.2012р.) є стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30000грн.00коп., 3% річних у сумі 737грн.26коп. та пені в сумі 2256грн.16коп., підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов договору № 6/1 від 01.08.2011р. щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Договір № 6/1 від 01.08.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 6/1 від 01.08.2011р. у позивача виник обов'язок надати за завданням відповідача обумовлені послуги, а у відповідача прийняти та оплатити їх вартість.

У підтвердження факту надання позивачем послуг у розмірі 30000грн.00коп. та їх отримання відповідачем суду наданий акт № 1 від 03.11.2011р. про надані юридичні послуги за договором № 6/1 від 01.08.2011р., яким сторони підтвердили, що надані послуги відповідають умовам договору та згідно з об'ємом доручення виконанні повністю, а саме позивачем були надані наступні послуги: попередній аналіз документів стосовно проведення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька документальної виїзної позапланової перевірки та акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 21.07.2011р., представлення інтересів клієнта в Донецькому окружному адміністративному суді та в Донецькому апеляційному адміністративному суді за позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 03.08.2011р. № 0002502340.

Слід відзначити, що саме такий обсяг послуг і був визначений сторонами в п. 1.2 договору № 6/1 від 01.08.2011р.

Крім того, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Донецьким окружним адміністративним судом України 25.08.2011р. постановою по справі № 2а/0570/13791/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002502340 були задоволені в повному обсязі, вказана постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р. При цьому, працівник клієнта - ТОВ «Юридична компанія «Апріорі-Лекс» юрист Кухар Ю.Д., про що свідчить наказ № 28-к від 08.06.2011р. про прийом на роботу, представляв інтереси ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» під час судових засідань по адміністративній справі 25.08.2011р. та 01.11.2011р.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи, що акт № 1 від 03.11.2011р. про надані послуги підписаний відповідачем без будь-яких застережень або претензій, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 6/1 від 01.08.2011р., у зв'язку з чим відповідно до п. 3.4 договору виконані послуги вважаються наданими.

Посилання представника відповідача на те, що договір № 6/1 від 01.08.2011р., акт № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. не підписувались з боку ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» генеральним директором судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться засвідчені належним чином копії договору № 6/1 від 01.08.2011р., акту № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг, акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., які крім підпису в.о. генерального директора ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» також містять відбиток печатки ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій». Оригінали даних документів оглянуті судом під час слухання справи.

Як вже зазначалося, справжність печатки ПАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк на вказаних документах відповідач не оспорював, що відображено у протоколі судового засідання від 11.10.2012р.

Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об'єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об'єднань зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких докази підробки підписів та печаток на договорі № 6/1 від 01.08.2011р., акті № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг, акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки, доказів здійснення дій, направлених на повідомлення позивача про вказані обставини відповідач суду не надав, як і рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення.

На час розгляду даної справи відповідач не надав суду судового рішення про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 6/1 від 01.08.2011р., у зв'язку з його підписанням нібито не уповноваженою особою. Зустрічного позову із цього приводу також заявлено не було.

Слід відзначити, відповідачем вчинялися дії щодо виконання договору № 6/1 від 01.08.2011р., оскільки представництво інтересів відповідача у суді працівником ТОВ «Юридична компанія «Апріорі-Лекс» можливе лише на підставі повноважень, наданих їй від імені ПАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» особою відповідача, уповноваженою на це установчими документами товариства.

Враховуючи викладене, договір № 6/1 від 01.08.2011р., акт № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. приймаються судом до уваги як письмові докази по даній справі відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлене позивачем клопотання щодо зобов'язання відповідача надати завірені копії договору № 6/1 від 01.08.2011р. про надання юридичних послуг, акту № 1 від 03.11.2011р. про надання юридичних послуг та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. судом розглянуто та залишено без задоволення, оскільки зазначені документи були підписані та скріплені печатками обох сторін, а отже їх екземпляри повинні бути в наявності у обох сторін.

Крім того суд зазначає, що представник відповідача 24.09.2012р. скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом ознайомитися з матеріалами справи, які містять вище вказані документи, та зняти необхідні для нього копії, про що свідчить підпис представника відповідача на обкладинці справи. Отже, порушення процесуальних прав відповідача в цій частині відсутнє.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 3.3 договору № 6/1 від 01.08.2011р. оплата юридичних послуг здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції (Донецьким апеляційним адміністративним судом).

Враховуючи, що Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвала по справі № 2а/0570/13791/2011 проголошена 01.11.2011р., то з урахуванням вимог п. 3.3 договору щодо строків оплати, граничним днем оплати наданих позивачем послуг є 06.11.2011р., а вже з 07.11.2011р. починається прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за надані позивачем послуги.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих позивачем юридичних послуг вартістю 30000грн.00коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 300000грн.00коп. суду не представлені, наявність боргу у вказаному розмірі підтверджена двостороннім актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., довідкою за підписом директора ТОВ "Юридична компанія "Апріорі-Лекс" станом на 28.09.2012р., в результаті чого позовні вимоги у розмірі 30000грн.00коп. підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 2256грн.16коп. за період з 07.11.2011р. по 07.05.2012р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. 216 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 5.2 договору передбачили, що у разі порушення клієнтом строків оплати за цим договором клієнт сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Нарахування пені здійснюється з врахуванням вимог частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, пунктів 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме, розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши розрахунок пені суд встановив, що позивачем вірно був визначений момент виникнення права вимагати від відповідача оплати наданих послуг, нарахування пені здійснюється з врахуванням граничного строку та розміру, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає його вірним, заявлена позивачем сума пені не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, а отже вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 737грн.26коп. за період з 07.11.2011р. по 01.09.2012р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає його вірним, заявлена позивачем сума 3% річних не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, а отже вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012р. № 01-06/704/2012 розподіл судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову здійснюється між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду вказаної заяви.

Судовий збір (в тому числі за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову) підлягає розподілу між сторонами пропорційно остаточно правомірно заявленим позовним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Апріорі-Лекс", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 30000грн.00коп., 3% річних у сумі 737грн.26коп. та пені в сумі 2256грн.16коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, будинок 4, код ЄДРПОУ 03113785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Апріорі-Лекс" (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, вул Щорса, будинок 33, квартира 10, код ЄДРПОУ 33864317) суму основного боргу в розмірі 30000грн.00коп., 3% річних у сумі 737грн.26коп., пеню в сумі 2256грн.16коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 3213грн.16коп.

У судовому засіданні 11.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.