Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-72/12202-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12202-2012 23.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Дружба»

про стягнення 165 108,45 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» (далі-Відповідач) про стягнення 162 144,44 грн. - боргу, 578,98 грн. - інфляційної складової боргу та 2 385,03 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510219 від 07.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. та 02.10.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 02.10.2012 р. та 23.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

03.10.2012 р. представником відповідача подано клопотання про перенесення розгляду справи, який призначено на 23.10.2012р. у зв'язку з участю у судовому засіданні у Господарському суді м. Києва по справі №5011-2/8969-2012.

З приводу поданої заяви суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в заяві обставини не є підставою для її задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Дружба»було укладено договір № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачеві для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», що підтверджується витягом зі статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1/2012 від 23.01.2012р.) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 13.04.2011 р.

У п. 2.2.1 договору встановлено, що позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із відповідачем для опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Згідно п.п. 2.3.5. договору відповідач зобов'язується: - забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; - своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями.

Відповідно до п. 4.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2008 р.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Оскільки суду не надано жодних письмових доказів щодо розірвання даного договору, суд приходить до висновку, що він є чинним на день прийняття рішення по справі.

Пунктом 9 додатку № 2 до договору № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р. встановлено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, буд. №40В оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р. відповідач щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.11.2011р. по 01.08.2012р. (на підставі даних облікових карток (табуляграм), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період) позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 180 144,44 грн., у свою чергу, відповідач за спожиту енергію розрахувався частково у сумі 18 000,00 грн., у зв'язку з чим у Житлово-будівельного кооперативу «Дружба»станом на момент вирішення спору перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 162 144,44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок суми наданих послуг на підставі Постанови Національної комісії регулювання та електроенергетики України від 14.12.2010р. №1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ «Київенерго».

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.11.2011р. по 01.08.2012р. за договором теплової енергії на загальну суму 180 144,44 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з позивачем розрахувався частково, в сумі 18 000,00 грн., в результаті чого заборгував перед позивачем 162 144,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, з огляду на те, що умовами договору № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р. встановлено обов'язок відповідача до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати позивачеві вартість заявленої в договору кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, а також враховуючи, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.11.2011 р. по 01.08.2012 р., суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за теплову енергію у гарячій воді за період з 01.11.2011 р. по 01.08.2012 р. у розмірі 162 144,44 грн. та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 578,98 грн. інфляційної складової боргу з 11.12.2011 р. по 10.05.2012 р. та 2 385,03 грн. 3 % річних за період з 11.12.2011 р. по 01.09.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3 % річних, останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.09.2007 р. за період з 01.11.2011 р. по 01.08.2012 р. з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційні в сумі 578,98 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 385,03 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 41/1, код ЄДРПОУ 22870523), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) борг у розмірі 162 144 (сто шістдесят дві тисячі сто сорок чотири) грн. 44 коп., 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 98 коп. - інфляційної складової, 2 385 (дві тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 03 коп. - 3% річних та 3 302 (три тисячі триста дві) грн. 17 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 24.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.