Рішення

від 17.10.2012 по справі 2/066-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р. Справа № 2/066-12

за позовом приватного підприємства Фірми «Орхідея» , с. Піски Лубенського району

Полтавської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій -БЦ» , м. Біла Церква

Київської області,

про стягнення 8 404,86 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач -приватне підприємство фірма «Орхідея», с. Піски Лубенського району Полтавської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 28.08.2012р. до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій -БЦ»,

м. Біла Церква Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 8 404,86 грн. заборгованості за Договором поставки товару №3 від 04.01.2011р., з яких: 6 195,50 грн. основної заборгованості, 407,99 грн. 3% річних, 710,69 грн. збитків завданих інфляційними процесами, 1 090,68 грн. пені, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки товару №3 від 04.01.2011р. поставив відповідачу товар на загальну суму 80 361,64 грн., проте відповідач в порушення своїх господарських зобов'язань за Договором сплатив частково в сумі 74 166,14 грн., в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 6 195,50 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання зі сплати коштів за поставлений товар з відповідача належить до стягнення 407,99 грн. 3% річних, 710,69 грн. збитків завданих інфляційними процесами та 1 090,68 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №2/066-12 та призначено справу до розгляду.

Позивач подав витребувані судом документи та докази, в судовому засіданні 28.09.2012р. представник позивача надав суду пояснення по суті справи та просив позов задовольнити.

11.09.2012р. до господарського суду від відповідача надійшла телеграма з клопотанням розглядати справу без участі повноважного представника ПП фірми «Орхідея».

Відповідач в судові засідання 12.09.2012р., 28.09.2012р. та 17.10.2012р. свого представника не направив, відзив на позов не подав, вимоги суду, викладені в ухвалах від 03.09.2012р. від 12.09.2012р., від 28.09.2012р. не виконав, про причини нез'явлення повноважного представника в судові засідання суд належним чином не повідомив. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 12.09.2012р. №14662017 відповідач у справі -товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ»включений до ЄДРПО України і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватного підприємства фірми «Орхідея», с. Піски Лубенського району Полтавської області (далі по тексту -ППФ «Орхідея»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту -ТОВ «Меркурій БЦ»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 04.01.2011р. між ППФ «Орхідея»(продавець, постачальник) та ТОВ «Меркурій БЦ»(покупець) Договір поставки товару №3 (далі -Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця кондитерські вироби, спеції, продукти харчової промисловості та інші продовольчі товари (товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Відповідно до умов Договору:

- передача товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та цінами зазначеними у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3. Договору);

- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною в накладних при передачі товару (п. 2.1. Договору);

- загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних при передачі товару (п. 2.3. Договору);

- постачання товару здійснюється партіями відповідно до переліку, зазначеному у накладній. Постачальник здійснює поставку кожної партії товару по заявках покупця в узгодженій обома сторонами строки (п. 4.1. Договору);

- при передачі товару постачальник зобов'язується передати всю належним чином оформлену документацію на товар, а покупець зобов'язаний прийняти та підписати всі необхідні документи з наданням довіреності уповноваженій особі постачальника (п. 4.3 Договору);

- датою отримання товару вважається дата передачі покупцю всієї партії товару по накладній (п. 4.4. Договору);

- оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів починаючи з дати отримання товару (п. 5.1. Договору);

- оплата здійснюється в розмірі повної вартості поставленої партії товару (п. 5.2. Договору);

- у випадку порушення строку оплати товару, передбаченого п. 5.1. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язань від простроченого платежу за кожен день прострочки. Крім того, покупець за вимогою постачальника сплачує суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу (п. 6.3. Договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. Строк дії договору щорічно продовжується відповідно до п. 9.5. даного Договору (п. 9.2. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи підписаних обома сторонами видаткових накладних, а саме:

ь накладна від 17.01.2011р. №К-68 на суму 15 589,51 грн.,

ь накладна від 31.01.2011р. №К-160 на суму 5 717,69 грн.,

ь накладна від 31.01.2011р. №К-162 на суму 19 182,94 грн.,

ь накладна від 14.02.2011р. №К-255 на суму 26 676,00 грн.,

ь накладна від 22.02.2011р. №К-304 на суму 13 195,50 грн. (належним чином засвідчені копії накладних наявні в матеріалах справи), позивач на виконання укладеного договору поставки поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 80 361,64 грн.

Відповідно до положень пункту 5.1. Договору оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом 14 календарних днів, починаючи з дати отримання товару. Згідно пункту 4.4. даного Договору датою отримання товару вважається дата передачі покупцю всієї партії товару по накладній.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав та за поставлений товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався. Як твердить позивач та підтверджується банківськими виписками (копії наявні в матеріалах справи), за період з 19.01.2011р. по 06.07.2012р. відповідачем були частково перераховані грошові кошти за поставлений товар на загальну суму 74 166,14 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6 195,50 грн.

Позивач твердить, що з метою досудового врегулювання спору, направляв відповідачу претензію від 27.07.2011р., в якій просив терміново перерахувати на поточний рахунок ПП Фірми «Орхідея»суму основного боргу в розмірі 6 195,50 грн., інфляційні втрати в сумі 710,69 грн., 407,99 грн. 3% річних та пеню в сумі 1 090,68 грн. (копія залучена до матеріалів справи). Однак доказів направлення відповідачу зазначеної претензії суду не подано.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений Договором строк суду не представив та доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 6 195,50 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 6.3. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочки, що в сумі складає 1 090,68 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строку оплати товару, передбаченого п. 5.1. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов'язань від простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в розмірі 710,69 грн. та 3% річних в сумі 407,99 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені розділом 5 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 6.3. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- встановлений постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,75% та встановлений постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,5% та враховуючи положення частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, виходячи з наступного розрахунку, який враховує порядок та строки розрахунків та вищевикладені вимоги закону щодо порядку нарахування пені, річних та інфляційних:

назва документуСума поставки, грн.строк оплати (п. 4.15. Договору)фактично сплачено, грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня 3% річнихзбитки, завдані інфляційними процесами накладна від 17.01.2011р. №К-68 15 589,51 30.01.2011р. платіжне доручення від 19.01.2011р. №58 13 689,41 1 900,10 14 (31.01.2011-13.02.2011) 11,30 2,19 - накладна від 31.01.2011р. №К-160 5 717,69 13.02.2011р. 26 800,73 5 (14.02.2011-18.02.2011) 56,91 11,01 241,21 накладна від 31.01.2011р. №К-162 19 182,94 13.02.2011р. платіжне доручення від 18.02.2011р. №200 26 800,73 - - - - накладна від 14.02.2011р. №К-255 26 676,00 27.02.2011 26 676,00 4 (28.02.2011-03.03.2011) 45,31 8,77 - платіжне доручення від 03.03.2011р. 15 000,00 11 676,00 4 (04.03.2011-07.03.2011) 19,83 3,84 - накладна від 22.02.2011р. №К-304 13 195,50 07.03.2011 24 871,50 5 (08.03.2011-12.03.2011) 52,81 10,22 - платіжне доручення від 12.03.2011р. №264 5 000,00 19 871,50 11 (13.03.2011-23.03.2011) 92,82 17,97 278,20 платіжне доручення від 23.03.2011р. №313 5 000,00 14 871,50 21 (24.03.2011-13.04.2011) 132,62 25,67 - платіжне доручення від 13.04.2011р. №379 1 676,00 13 195,50 6 (14.04.2011-19.04.2011) 33,62 6,51 171,54 платіжне доручення від 19.04.2011р. 1 000,00 12 195,50 8 (20.04.2012-27.04.2011) 41,43 8,02 - платіжне доручення від 27.04.2011р. №425 2 000,00 10 195,50 9 (28.04.2012-06.05.2011) 38,91 7,54 - платіжне доручення від 06.05.2011р. №472 1 000,00 9 195,50 6 (07.05.2011-12.05.2011) 23,43 4,53 - платіжне доручення від 12.05.2011р. №492 1 000,00 8 195,50 15 (13.05.2011-27.05.2011) 52,20 10,10 65,56 платіжне доручення від 27.05.2011р. №562 1 000,00 7 195,50 40 (28.05.2011-06.07.2011) 122,22 23,66 28,78 платіжне доручення від 06.07.2011р. 1 000,00 6 195,50 420 (07.07.2011- 29.08.2012) 184 днів (07.07.2011-06.01.2012) 213,87 -105,32 484,10 всього 80 361,64 74 166,14 6 195,50 1 207,51 353,90 679,97

судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 1 207,51 грн., 3% річних становлять в сумі 353,90 грн. та належні до стягнення збитки, завданих інфляційними процесами, становлять 679,97 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 1090,68 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1090,68 грн. підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивачем заявлено до стягнення річні в сумі 407,99 грн. за таких обставин вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 353,90 грн.

Позивачем заявлено до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі

710,69 грн. За таких обставин вимога позивача про стягнення втрат від інфляції підлягає задоволенню частково в сумі 679,97 грн.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково, приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій -БЦ»заборгованості в розмірі 8 320,05 грн., з яких: 6 195,50 грн. основної заборгованості, 1 090,68 грн. пені, 353,90 грн. 3% річних, 679,97 грн. збитків, завданих інфляційними процесами та, відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»подана ППФ «Орхідея»позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 22.08.2012р. № 1898, позивач сплатив судовий збір в сумі 1653,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства Фірми «Орхідея»до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій -БЦ»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій - БЦ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Інститутський, буд. 1, кв. 54, код ЄДРПОУ 36360007)

на користь приватного підприємства Фірми «Орхідея» (37551, Полтавська обл., Лубенський район, с. Піски, вул. Перемоги, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 23276302)

6 195,50 грн. (шість тисяч сто дев'яносто п'ять гривень п'ятдесят копійок) основної заборгованості,

1 090,68 грн. (одну тисячу дев'яносто гривень шістдесят вісім копійок) пені ,

353,90 грн. (триста п'ятдесят три гривні дев'яносто копійок) 3% річних,

679,97 грн. (шістсот сімдесят дев'ять гривень дев'яносто сім копійок) збитків, завданих інфляційними процесами ,

1 593,26 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три гривні двадцять шість копійок) судового збору .

3. Повернути приватному підприємству фірмі «Орхідея» (37551, Полтавська обл., Лубенський район, с. Піски, вул. Перемоги, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 23276302)

з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, Код ЄДРПОУ 37955989, Банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018)

зайве сплачений платіжним дорученням від 22.08.2012р. № 1898 судовий збір в сумі 43,50 грн. (сорок три гривні п'ятдесят копійок) .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 25.10.2012р.