cpg1251
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" жовтня 2012 р.Справа № 16/41/5022-612/2012 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
розглянув матеріали справи
за позовом: Прокурора Сокальського району Львівської області, вул. Шептицького, м. Сокаль, Львівської області, в інтересах держави, в особі Міністерства вугільної промисловості ДП "Львіввугілля" по шахті "Червоноградська", вул. Промислова, 1, м. Червоноград, Львівська область
до відповідача: Приватного підприємства "Елітан -Т", вул. Лук'яновича, 3, м. Тернопіль
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
прокуратури: Халанич Г.М. - стажист (на посаді прокурора) прокуратури м. Тернополя, посвідчення №71 від 03.08.2012 року
Суть справи.
Ухвалами суду від 24.09.2012 року, від 08 жовтня 2012 року розгляд справи було відкладено відповідно на 08.10.2012 року на 09 год. 20 хв., на 17.10.2012 року на 09 год 30 хв.
Прокурор Сокальського району Львівської області, вул. Шептицького, м. Сокаль, Львівської області, звернувся до суду в інтересах держави, в особі Міністерства вугільної промисловості ДП "Львіввугілля" по шахті "Червоноградська", вул. Промислова, 1, м. Червоноград, Львівська область з позовом до Приватного підприємства "Елітан -Т", вул. Лук'яновича, 3, м. Тернопіль про стягнення заборгованості за недопоставлені товарно-матеріальні цінності в розмірі 2333 грн. 59 коп., інфляційних нарахувань - 53 грн. 67 коп., штраф в розмірі 7% - 163 грн. 35 коп., облікової ставки НБУ - 180 грн. 23 коп., пені - 852 грн. 78 коп., всього 3583 грн. 62 коп. (з врахуванням уточнення позовних вимог №05-2/1189 від 31.08.2012 року).
Як зазначив прокурор в своїй позовній заяві, підставою звернення до суду з позовом до відповідача послужило те, що відповідач недопоставив Шахті товарно-матеріальних цінностей на суму 2333 грн 59 коп.
В судове засідання представник прокуратури з'явився, підтримав заявлений позов в повній мірі.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
Позивач в своєму Уточненні №05-2/1189 від 31.08.2012 року позовних вимог просив суд в зв'язку з важким матеріальним становищем на шахті, справу слухати без представника підприємства.
Також представником прокуратури в судовому засіданні подано факсограму листа № 05-2/1427 від 10.10.2012 року, в якому позивач просить суд в зв'язку із важким фінансово-економічним станом на підприємстві слухати справу без участі представника Шахти.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Від відповідача до матеріалів справи 24.09.2012 року поступила заява, в якій зазначається, що підприємство визнає повністю суму боргу у розмірі 3168 грн 36 коп.
В ході розгляду справи представнику прокуратури роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника прокуратури.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив наступне.
В матеріалах справи знаходиться Положення про відокремлений підрозділ "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля", яке затверджене в.о. генерального директора Державного підприємства "Львіввугілля" 09.09.2011 року та погоджене Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 15.09.2011 року, згідно: п.1.1. р.1 якого даний Підрозділ створено згідно з наказом Державного підприємства "Львівугілля" від 12.02.2003 р. № 1 "Про створення відокремлених підрозділів ДП "Львіввугілля"; п.1.4. р.1 якого місцезнаходження Підрозділу: Україна, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова.
Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який наданий відповідно до статей 17 та 22-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та у зв'язку із розглядом справи №16/41/5022-612/2012 від 24.07.2012 року за електронним запитом від 17.10.2012 року за №14909157 станом на 17.10.2012 року, місцезнаходженням Приватного підприємства "Елітан-Т" є м.Тернопіль вул.Микулинецька, будинок 106 А, офіс 15.
03 лютого 2011 року між ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Червоноградська" ("Покупець") та Приватним підприємством "Елітан-Т" ("Постачальник") укладено договір №14 поставки продукції, згідно п.1.1.р.1 якого "Постачальник" поставляє продукцію і передає у власність "Покупця", а "Покупець" приймає продукцію та оплачує її на умовах цього договору.
Згідно п.1.2. р.1 Договору кількість, ціна, асортимент поставки товару визначаються додатком №2, який є складовою і невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.3.1. р.3 Договору ціни товару зазначені у додатку №2; загальна сума договору становить 99000 грн.
Згідно п.4.4. р.4 Договору датою постачання товару вважається дата поставки товару на склад "Покупця".
Згідно п.8.1. р.8 Договору №14 від 03 лютого 2011 року даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року.
Також до договору №14 від 03 лютого 2011 року укладеного додаток №2 "Специфікація", в якому зазначено найменування продукції: Світильник ЛСР-1, в кількості 18, по ціні 1000 грн, всього в сумі 18000 грн (з ПДВ); насос КА-80 в кількості 2, по ціні 32450 грн, в сумі 64900 грн (з ПДВ), всього в сумі 99480 грн з ПДВ.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи, ПП "Елітан-Т" поставило ВП "Шахта "Червоноградська" світильник ЛСР-1 в кількості 10 шт. та насос КА-80 в кількості 1 шт., всього на загальну суму 50940 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №5 від 24.03.2011 року (копія накладної знаходиться в матеріалах справи).
Жодних заперечень з приводу отримання даного товару від позивача не поступило.
ВП "Шахта "Червоноградська" перерахувала на рахунок ПП "Елітан-Т":
-18 квітня 2011 року -16666 грн 67 коп;
-20 квітня 2011 року -9803 грн 92 коп;
-13 травня 201 року -11765 грн;
-17 травня 2011 року -5882 грн;
-30 травня 2011 року -9156 грн,
Всього перераховано 53273 грн 59 коп.
Прокурором в позовній заяві зазначено, зокрема, що прокуратурою Сокальського району Львівської області в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності з підприємствами вугільної промисловості та погашення дебіторської заборгованості проводилась перевірка в державному підприємстві "Львіввугілля" та перевіркою встановлено, зокрема, що ПП "Елітан-Т" недопоставив Шахті товарно-матеріальних цінностей на суму 2333 грн 59 коп. А відтак, прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за недопоставлені товарно-матеріальні цінності в розмірі 2333 грн 59 коп.
Враховуючи те, що умовами договору №14 від 03 лютого 2011 року відповідач зобов'язувався поставити товар, а прокурор просить стягнути кошти, судом ухвалою від 11 вересня 2012 року від позивача було витребувано претензію (вимогу). Також ухвалами суду від 24 вересня 2012 року та від 08 жовтня 2012 року в позивача було витребувано докази направлення (вручення) вимоги відповідачу. Позивач на вимогу суду надав до матеріалів справи претензію-вимогу №05-2/78 від 13.01.2012 року та витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції. В претензії-вимозі зазначено, зокрема, що ВП "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" перераховано кошти за поставку матеріалів; ПП "Елітан-Т" недопоставлено матеріалів на суму 2333 грн 59 коп; просить допоставити матеріали або повернути заборгованість в розмірі 2333 грн 59 коп на поточний рахунок №26008301010262 м.Львів у відділенні №41 ПАТ "Банк Перший", МФО 320995 у 7-денний термін з моменту пред'явлення вимоги.
Як вбачається із умов договору №14 від 03 лютого 2011 року, сторони погодили певний порядок поставки товару. Так, згідно п.4.2. р.4 Договору доставка товару здійснюється на умовах DDP (Правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) протягом 5 днів з моменту отримання письмового повідомлення на конкретну партію товару.
Згідно Правил ІНКОТЕРМС 2010 (Правила вступили в дію з 1 січня 201 року) термін DDP означає Поставку з оплатою мита (... назва місця призначення). Термін "Поставка із сплатою мита" означає, що продавець надасть минулий митне очищення і не розвантажений із прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення.
Ухвалами суду від 24 вересня 2012 року та від 08 жовтня 2012 року від позивача було витребувано письмове повідомлення на поставку на конкретну партію товару. Однак позивач не надав суду зазначене письмове повідомлення, зазначивши в факсограмі листа №05-2/1427 від 10.10.2012 року про те, що жодних письмових повідомлень на поставку конкретної партії товару шахтою не видавалось, поставки товару проводилися по усній домовленості.
Також як вбачається із умов договору №14 від 03 лютого 2011 року, сторони погодили певний порядок оплати за поставлений товар.
Так, згідно п.3.2.р.3 Договору за поставлений товар "Покупець" здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Постачальника" протягом 30-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару.
Згідно п.4.1. р.4 Договору "Узгодженою партією товару" за даним договором є кількість і асортимент товару, вказаного у додатку №2.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 50940 грн. Разом з тим, позивач оплатив 53279 грн 59 коп. Однак, позивач не повідомив відповідача в письмовому порядку про поставку на конкретну партію товару, а саме на суму 53279 грн 59 коп. Тобто, партія товару на суму 53279 грн 59 коп не узгоджувалась сторонами договору. Таким чином, не можливо встановити, чи було дотримано відповідачем п'ятиденний термін на поставку товару що визначений пунктом 4.2. р.4 договору, зокрема, на поставку товару на суму 2333 грн 59 коп.
А відтак, не можливо встановити прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо самої поставки товару на суму 2333 грн 59 коп., а відтак і сам період прострочення.
З огляду на наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач отримавши товар згідно накладної на суму 50940 грн., на власний ризик оплатив товар на 2333 грн 59 коп. більше, тобто сплатив загалом 53279 грн 59 коп.
У відповідності до п.5.3. р.5 Договору за порушення строків виконання зобов'язань (п.4.2. договору) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 852 грн. 78 коп. пені, нарахованої за період з 01.05.2011 року по 01.05.2012 року, у розмірі 0,1 відсоток вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 53 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань нарахованих за період з травень 2011 року -травень 2012 року.
Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 163 грн 35 коп штрафу в розмірі 7% за період з 01.05.2011 року по 01.05.2012 року.
24 вересня 2012 року до матеріалів справи від відповідача поступила заява про те, що підприємство визнає повністю суму боргу у розмірі 3168 грн 36 коп. (3168 грн 36 коп - сума позову, яка зазначена прокурором в позовній заяві до моменту поступлення уточнення позовних вимог №05-2/1189 від 31.08.2012 року). В суму 3168 грн 36 коп прокурором включена заборгованість за недопоставлені товарно-матеріальні цінності в розмірі 2333 грн 59 коп.
Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент розгляду справи існує переплата за поставлені товарно-матеріальні цінності в сумі 2333 грн 59 коп. Відповідач не повернув позивачу зайво сплачену суму коштів, оскільки будь-яких доказів протилежного відповідачем не подано, а судом не здобуто. А відтак, слід вважати, що існує борг в сумі 2333 грн 59 коп та дії відповідача по визнанню зазначеного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб. А відтак, позовні вимоги в частині стягнення 2333 грн 59 коп боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, не суперечать нормам чинного законодавства, матеріалам справи та визнані відповідачем.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань - 53 грн. 67 коп., штрафу в розмірі 7% - 163 грн. 35 коп., пені - 852 грн. 78 коп, то суд вважає за необхідне в позові відмовити, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.549 ГПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ч.2 ст.549 ГПК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч.3 ст.549 ГПК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно умов договору №14 від 03 лютого 2011 року ПП "Елітан-Т" зобов'язався постачати товар позивачу, тобто підприємство не взяло на себе обов'язок сплачувати кошти. Таким чином, відповідач не вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Також, як зазначено вище по тексу рішення, не можливо встановити прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо самої поставки товару на суму 2333 грн 59 коп., а відтак і сам період прострочення.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що дії відповідача щодо визнання заборгованості в частині інфляційних нарахувань - 53 грн. 67 коп., штрафу в розмірі 7% - 163 грн. 35 коп., облікової ставки НБУ - 180 грн. 23 коп., пені - 419 грн. 40 коп порушують права самого відповідача, а тому визнання позову в цій частині не приймається судом до уваги.
А відтак, відсутні всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу та інфляційних нарахувань.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача облікову ставку НБУ в розмірі 180 грн. 23 коп , яку позивач нарахував за період з 01.05.2011 року по 01.05.2012 року.
Ухвалою суду від 24 вересня 2012 року від позивача було витребувано письмові пояснення з посиланням на умови договору та законодавче обґрунтування щодо підстав для стягнення облікової ставки НБУ в розмірі 180 грн. 23 коп.
Однак позивач вимогу суду не виконав, будь-яких письмових пояснень не надав.
А відтак, суд вважає, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача облікову ставку НБУ в розмірі 180 грн. 23 коп. слід відмовити як безпідставно заявлені, суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.
Судовий збір в сумі 1609 грн 50 коп підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Елітан -Т", юридична адреса: вул..Микулинецька, буд.106 А, офіс 15, фактична адреса:вул. Лук'яновича, 3, м. Тернопіль,, ідентифікаційний код 34334368, на користь ДП "Львіввугілля", вул..Б.Хмельницького,26 м.Сокаль Львівська область, ідентифікаційний код 32323256, по шахті "Червоноградська", вул. Промислова, 1, м. Червоноград, Львівська область, ідентифікаційний код 26307813:
-2333 грн. 59 коп боргу.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Елітан -Т", юридична адреса: вул..Микулинецька, буд.106 А, офіс 15, фактична адреса:вул. Лук'яновича, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34334368:
-1609 грн 50 коп судового збору в доход державного бюджету України.
4.В решті позову відмовити.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6.Рішення надіслати сторонам по справі та прокурору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, через місцевий господарський суд
Рішення підписано: 24 жовтня 2012 року
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2012 |
Оприлюднено | 29.10.2012 |
Номер документу | 26534486 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні