Постанова

від 23.10.2012 по справі 8/289

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 № 8/289

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Скрипка І.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача не з'явився

від відповідача 1 Майданіка В.В. (дов. № 344-ню від 03.02.2009 р.)

від відповідача 2 не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання

«Південно-західна залізниця»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 18.08.2012 р.

у справі № 8/289 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Житомироблпаливо» (далі ВАТ

«Житомироблпаливо»)

до Державного територіально-галузевого об'єднання

«Південно-західна залізниця» (далі ДТГО

«Південно-західна залізниця»)

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Донбасвуглерозробка» (далі ТОВ

«Донбасвуглерозробка»)

про стягнення 3003,49 грн. вартості недостачі товару

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2012 р. у справі № 8/289 позовні вимоги задоволено : з ДТГО «Південно-західна залізниця» та ТОВ «Донбасвуглерозробка» стягнуто на користь ВАТ «Житомироблпаливо» 3003,49 грн. вартості недостачі , 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач 1 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові до ДТГО «Південно-західна залізниця» відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що залізниця не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які приймаються до перевезення; відповідальність має нести вантажовідправник - ТОВ «Донбасвуглерозробка», яким не дотримано заходів розрізнення та ущілення вантажу; позивачем надано суду необгрунтованого розрахунку позовних вимог тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові до ДТГО «Південно-західна залізниця» відмовити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представники позивача та відповідача 2 в судові засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, одночасно відповідачем 2 надіслано відзив на апеляційну скаргу та заявленого клопотання про розгляд справи за його відсутності. З огляду на наведене, апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності представників позивача та відповідача 2.

Заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 16.06.2011 р. ВАТ «Житомироблпаливо» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДТГО «Південно-західна залізниця» та ТОВ «Донбасвуглерозробка» про стягнення 3 003,49 грн. вартості недостачі вантажу. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що за накладною № 52947631 від 15.12.2010 р. зі станції Кураховка Донецької залізниці відповідачем 2 відправлено на адресу ст. Новоград-Волинський Південно-західної залізниці у напіввагоні № 65332439 вугілля навалом нижче бортів вагою 69 тон. В свою чергу позивачем на розрахунковий рахунок ПП «Дніпроенергія» перерахувано грошові кошти на загальну суму 78411,00 грн. за поставку вищезгаданого вугілля, що підтверджується платіжними дорученнями № 1505 від 07.12.2010 р. За результатами перевірки вантажу встановлено нестачу проти даних, зазначених в залізничній накладній № 52947631 в кількості 3300 кг. Факт нестачі підтверджено комерційним актом № АА 034458 452/7 від 18.12.2010 р., яким засвідчено, що вантаж прибув в справному вагоні, двері та розвантажувальні люка з обох боків закриті, течі вантажу немає, вантаж, якого недостатньо у вагоні поміститися міг. Проте, згідно акту завантаження нижче бортів становить 40 см., через сніговий покров маркування не проглядається, зліва за рухом потягу над 3-6 люками мають місце поглиблення вантажу довжиною 6 м., шириною 2 м., глибиною 0,3 м.. в місці поглиблення маркування та сніговий покров відсутні, хоча в залізничній накладній відправником було зазначено про проморожування вугілля на відкритому складі та маркування вантажу вапном.

З огляду на наведене, позивач на підставі ст.ст. 24, 32, 110, 113 Статуту залізниць просив стягнути з ДТГО «Південно-західна залізниця» та ТОВ «Донбасвуглерозробка» 3 003,49 грн. вартості недостачі вантажу з врахуванням ступеню вини тощо.

До матеріалів справи долучено : відзив ДТГО «Південно-західна залізниця», згідно якого останнє просило в позові відмовити з огляду на відсутність вини залізниці в нестачі вантажу; долучено відзив ТОВ «Донбасвуглерозробка», згідно якого на підставі ст. 110 Статуту залізниць відповідальність має бути покладено на ДТГО «Південно-західна залізниця».

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що згідно п. 27 Правил видачі вантажу, який затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (далі Правила видачі вантажу) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантаж - мінеральне паливо - 1%.

Таким чином, недостача вантажу з урахуванням природної втрати становить 2 610 кг., а вартість недостачі складає 3 003,49 грн., що підтверджується розрахунком відповідно до Правил видачі вантажу, договором поставки вугілля № 50 від 30.04.2010 р. та видатковою накладною № 173 від 15.12.2010 р.

У відповідності до п.п. 110 та 113 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. За незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність в розмірі фактично заподіяної шкоди.

В той же час п.п. 24, 32 Статуту залізниць України передбачено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються в накладній.

Крім цього, на підставі Правил перевезення вантажів в вагонах відкритого типу, які затверджено Наказом Мінтрансу України 20.08.2001 року № 542 (далі Правила перевезення вантажів) відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення в наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, які перевозяться в вагонах відкритого типу, відправником на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Таким чином, місцевий суд вважав, що в зв'язку із невиконанням вищезгаданих приписів нормативних актів, обидва відповідачі винні у втраті вантажу : а саме, відповідач 1 - у незабезпеченні схоронності вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а відповідач 2 - у неналежному закріпленні вантажу для недопущення втрати під час перевезення, тому позов задовольнив стягнувши з обох відповідачів 3 003,49 грн. вартості недостачі вантажу.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2012 р. у справі № 8/289 - без змін.

Матеріали справи № 8/289 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Скрипка І.М.