Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а-1670/1901/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/1901/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-1670/1901/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант сервіс", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м.Полтаві, про скасування податкового повідомлення-рішення № № 0002112305 від 18 січня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі № 2а-1670/1901/12 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002112305 від 18 січня 2012 року.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі № 2а-1670/1901/12 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі № 2а-1670/1901/12 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадженні у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 9631/23-8/31801260 від 29.12.2011 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Квант-Сервіс" занижено ПДВ на загальну суму 187947 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 46927, березень 2011 року на суму 1189 грн. та квітень 2011 року на суму 139831грн. Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс", в листопаді 2010 року, березні та квітні 2011 року зараховано до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість загалом в розмірі 187947 грн.

Податкова інспекція посилалась на те, що за даними податкової звітності ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" у останніх відсутні необхідні умови для ведення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо. Крім того, зазначала, що перевіркою не підтверджено факт наявності фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" в листопаді 2010 року, березні та квітні 2011 року.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ "Квант-Сервіс" (Покупець) та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" (Продавець) 01.02.2011 року укладено договір поставки № 122211 (т.І, а.с.46-48). Відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії видаткової накладної № 5 від 17.02.2011 року, податкової накладної № 5 від 17.02.2011 року на загальну суму 7134 грн., в т.ч. ПДВ -1189 грн., (т. І, а.с. 53-54).

Також, між ТОВ "Квант-Сервіс" (Покупець) та ТОВ "Інвестгрупп" (Продавець) укладено договір № 03пр.С04/01/11 від 04.01.2011 року (т.І а.с.49-51). Відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи приєднані копії видаткових накладних: № 01319 від 31.01.2011 року, № 01264 від 26.01.2011 року, № 01043 від 04.01.2011 року, № 01042 від 04.01.2011 року, № 01045 від 04.01.2011 року, № 01044 від 04.01.2011 року, № 6107 від 06.10.2010 року, № 181001 від 18.10.2010 року, № 26105 від 26.10.2010 року, № 12101 від 12.10.2010 року, № 22103 від 22.10.2010 року, № 22104 від 22.10.2010 року, № 4105 від 04.10.2010 року, № 29101 від 29.10.2010 року, № 29102 від 29.10.2010 року, № 29103 від 29.10.2010 року; копії податкових накладних № 01319 від 31.01.2011 року на загальну суму 84814,08 грн., в т.ч. ПДВ -14135,68 грн., № 01264 від 26.01.2011 року на загальну суму 446975,93 грн., в т.ч. ПДВ -74496,99 грн., № 01043 від 04.01.2011 року на загальну суму 100120,21 грн., в т.ч. ПДВ -16686,70 грн., № 01042 від 04.01.2011 року на загальну суму 156804 грн., в т.ч. ПДВ -26134 грн., № 01251 від 25.01.2011 року на загальну суму 8213 грн., в т.ч. ПДВ -1369 грн., № 01045 від 04.01.2011 року на загальну суму 385920,43 грн., в т.ч. ПДВ -64320,07 грн., № 01044 від 04.01.2011 року на загальну суму 7880,40 грн., в т.ч. ПДВ -1313,40 грн., № 30091 від 30.09.2010 року на загальну суму 154200 грн.. в т.ч. ПДВ -25700 грн., № 1106 від 01.10.2010 року на загальну суму 6960 грн., в т.ч. ПДВ -1160 грн., № 12101 від 12.10.2010 року на загальну суму 375308,64 грн., в т.ч. ПДВ -62551,44 грн., № 22103 від 22.10.2010 року на загальну суму 281560,86 грн., в т.ч. 46926,81 грн., №с 22104 від 22.10.2010 року на загальну суму 151890,02 грн., в т.ч. 25315 грн., № 4105 від 04.10.2010 року на загальну суму 90252 грн., в т.ч. ПДВ -15042 грн., № 29101 від 29.10.2010 року на загальну суму 50212,27 грн., в т.ч. ПДВ 8386,71 грн., № 29102 від 29.10.2010 року на загальну суму 2705,93 грн., в т.ч. ПДВ 450,99 грн., № 29103 від 29.10.2010 року на загальну суму 24285,84 грн., в т.ч. ПДВ -4047,64 грн. (т. І, а.с. 55-87).

Надані позивачем документи оформлені у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому вказані податкові накладні підтверджують факт придбання ТОВ "Квант-Сервіс" товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" в перевіряємому періоді та в силу ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт поставки ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" товару для подальшої його реалізації позивачем.

Також підтверджено, що придбані у ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" на підставі договорів поставок товари, позивачем у подальшому реалізовано ТОВ "Квант Пром", ПАТ "Харківське ТЕЦ-5", ТОВ "Бурова компанія Рудіс", ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Донбастрансгаз", ДП "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Енергофінанс", ТОВ "Куб-Газ", ДП Укрбурсервіс"ДАТ "Чорноморнафтогаз", що підтверджується податковими та видатковими накладними, рахунками, довіреностями на право отримання ТМЦ, копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи (т. ІІІ, а.с. 73-216).

Зазначені обставини підтверджують реальність (товарність) господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс".

Стосовно посилань податкової інспекції на нікчемність договорів комісії та поставки, що укладені позивачем з ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс", слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Приєднані до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Квант-Сервіс" та ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" на підставі договорів поставок.

Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначені договори суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо необґрунтованості доводів податкової інспекції про нікчемність даних правочинів.

Оскільки відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 46927, березень 2011 року на суму 1189 грн. та квітень 2011 року на суму 139831грн.

Доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності даного підприємства не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки відсутність у декларації з податку на прибуток ТОВ "Інвестгрупп" та ТОВ "ТД Імекс Трейд Плюс" відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року в сумі 392144 грн.

В свою чергу позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій за договором поставки № 01/04К від 01.04.2011 року у липні 2011 року та факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а відтак - правомірність віднесення до складу податкового кредиту за липень 2011 року сум ПДВ в розмірі 392144грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст. ст. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-1670/1901/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.