Рішення

від 20.11.2008 по справі 10/235-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.08р.

Справа

№ 10/235-08

За

позовом  Колективного підприємства "Центральний

ринок" ( АДРЕСА_1) 

до 

Приватного підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1)

про стягнення 6281,90 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  від позивача:Давидова О. М.( наказ №18-а від

02.12.97 р. ) - голова правління

від

відповідача: ОСОБА_2 . ( дов. №7635 від 11.11.08 р. ) - представник 

СУТЬ СПОРУ:

      Позивач звернувся до господарського суду

Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про : стягнення  1 638 грн. заборгованості за надану

торговельну площу на території Колективного підприємства  "Центральний ринок" та пені у

розмірі 4 643 грн. 90 коп.; зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 . протягом

тижня після вступу рішення до законної сили звільнити займану ним торгівельну

площу на території   Колективного

підприємства  "Центральний

ринок".

        Підстави з якими Позивач пов”язує свої

позовні вимоги -не виконання Відповідачем зобов'язань за договором оренди

торгової площі від 01.01.2005 р., укладеного між сторонами, дія якого

припинилася у зв”язку із закінчення строку дії договору та не бажанням

Орендодавця пролонгації зазначеної угоди, а також не виконання Орендарем умов

договору, положень чинного законодавства та вимоги Позивача про повернення

об'єкта оренди.

       Позивач просить стягнути з Орендаря

заборгованість по орендній платі за 7 місяців 2007 року (  234 грн. х 7 міс. = 1638 грн. ). Пеня

нарахована на підставі п. 4.1 договору на кожен щомісячний платіж окремо,

починаючи з червня 2007 р. по грудень 2007 р., станом на 31.12.2007 р.,

виходячи з 0,5 % та 3 %, відповідно до умов договору.

    Також Позивач просить суд стягнути разом із

судовими витратами Колективного підприємства  

"Центральний ринок" -300 грн. за надання правової допомоги

адвокатом.

      Відповідач проти задоволення позовних

вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність,

оскільки підприємець має сумнів щодо законного існування підприємства Позивача.

Також Відповідач стверджує, що копія договору № 1 від 01.01.2005 р., який

знаходиться в матеріалах справи, не відповідає дійсності і  сфальсифікований Позивачем. Відповідач

вважає, що земельна ділянка, яка знаходиться під торгівельною площею переданою

йому в оренду, займається Позивачем самовільно. Підприємець вказує на те, що

він вносить плату за фактичне користування земельної ділянки Орджонікідзевській

міській раді. На підставі викладеного, Відповідач просить суд відмовити

Позивачеві в задоволенні позовних вимог та стягнути з останнього на користь

Приватного підприємця ОСОБА_1. понесені останнім витрати у розмірі 6 000 грн.,

згідно договору № 3 від 06.11.2008 р.

         Клопотання про застосування засобів

технічної фіксації судового процесу ( аудіо 

запис ) представниками сторін  не

заявлялося.

 По справі оголошувалася перерва з 18.11.2008

р. по 20.11.2008 р.

Відповідачем

заявлені клопотання про : призначення графологічної експертизи на вирішення

якої треба поставити питання приналежності підпису на договорі оренди від

01.01.2005 р. ПП ОСОБА_1.; надання установчих документів Колективного

підприємства  "Центральний

ринок".

 Представником Позивача в судовому засіданні

були надані певні документи, які посвідчують правовий статус підприємства.

   Дослідивши матеріали справи, вислухавши

пояснення представників сторін, господарський суд, - 

ВСТАНОВИВ:

Згідно

державного акта на право постійного користування землею, в користування

Позивачеві надано земельну ділянку площею 1,46 га, для здійснення ринкової

торгівлі та обслуговування будівель і споруд ринку.

01.01.2005

р. між сторонами у справі було укладено договір оренди торгівельної площі,

згідно умов якого Позивач передав Відповідачеві в строкове платне користування

торгівельну площу розміром 12,0 кв. м., що розташована на території

Центрального Ринку  м. Орджонікідзе для

розміщення торгівельного кіоску.

Згідно

п. 6.1. Договору, строк його дії було встановлено до 31.12.2005 року.

Пунктом

6.3. договору сторони визначили, що в разі якщо жодна зі сторін не заявить про

розірвання договору після закінчення строку його дії, він автоматично

продовжується строком на один рік.

Враховуючи

те, що після 31.12.2005 року сторони не заявили про свій намір розірвати

договір він був автоматично продовжений на один рік, до 31.12.2006 року.

Відповідно

до вимог ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після

закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця

протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше

встановлений договором.

Після

31.12.2006 року відповідач продовжив користування орендованим майном, при цьому

Позивач не надав суду доказів заперечення такого користування протягом одного

місяця, тобто до 01.01.2007 р., у зв'язку з чим договір слід вважати поновленим

на строк до 31.12.2007 року.

Сторони

договору погодили, що орендна плата за користування торгівельною площею

розміром 12,0 кв.м. становить 234 грн. на місяць, і може змінюватися в силу

нового законодавства про оренду та інших обставин передбачених законодавством.

   Вищенаведені факти були встановлені рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2007 р. по справі №

39/567-07 за позовом Колективного підприємства „Центральний ринок” до

Приватного підприємця ОСОБА_1і відповідно до ст. 35 ГПК України не  повинні доводитися знову  при вирішенні спору по справі, в якій беруть

участь ті самі сторони, тобто по справі № 10/235-08.

Рішенням

господарського  суду  Дніпропетровської області від 31.10.2007 р.

по справі № 39/567-07 стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1на користь

Колективного підприємства „Центральний ринок” - 1 800 грн. 00 коп.

заборгованості по оплаті торгівельного місця за п'ять місяців 2007 року ( за

період із 01.01.2007 р. по 31.05.2007 р. ). В частині задоволення позовних

вимог Позивача пов'язаних із зобов'язанням Відповідача звільнити займану

торгівельну площу на території Центрального ринку, суд відмовив, оскільки було

встановлено, що Договір оренди від 01.01.2005 р. є поновленим на строк до

31.12.2007 р., при цьому Позивач не довів належними доказами факт відмови від

цього договору в порядку ст. 782 ЦК України.

          Відповідно до відповіді ( від

24.10.2008 р. № 39/567-07 ), на запит господарського суду Дніпропетровської

області по справі № 10/235-08 -рішення господарського  суду 

Дніпропетровської області від 31.10.2007 р. по справі № 39/567-07

-набрало законної сили 22.11.2007 р. Таким чином, установлені ним факти мають для

суду  ( при розгляді справи № 10/235-08 )

преюдиціальний характер, а преюдиціально встановлені факти не підлягають

доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає

необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і

стабільність судового акту, який вступив в законну силу. 

Однією

із позовних вимог по цій справі є вимога Позивача про стягнення з Орендаря

відповідно до умов вказаного договору оренди - заборгованість по орендній платі

за 7 місяців 2007 року, з червня по грудень ( 

234 грн. х 7 міс. = 1638 грн. ).

П.

3.2 договору передбачає, що орендна плата перераховується на розрахунковий

рахунок Орендодавця до 5 числа поточного місяця.

 Суб'єкти господарювання повинні виконувати

господарські зобов'язання  належним

чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193

Господарського кодексу України).

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства,  а  за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що звичайно ставляться.

  Одностороння відмова  від зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не  допускається, 

якщо інше  не   встановлено договором або законом ( ст. 525

Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

  Якщо у зобов'язанні встановлений строк його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу

України ).

  Обов'язок орендаря щодо своєчасної і в

повному обсязі сплати орендної плати на користь орендодавця передбачено

пунктами 2.4, 3.1, 3.2 договору оренди, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу

України, ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України.

  Відповідачем доказів погашення зазначеної у

позові заборгованості перед Позивачем, суду не надано.

  Отже матеріалами справи доведено факт не

виконання Відповідачем зобов”язань за вказаними договором, щодо перерахування

орендної плати за користування орендованим майном на протязі семи місяців 2007

р. ( з червня по грудень ) та існування боргу за вказаний період у розмірі 1

638 грн., а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та такими,

що підлягають задоволенню.

           Ст. 611 ЦК України передбачає, що у

разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором

або законом.

          Відповідно ст. 546 ЦК України

виконання зобов”язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

         Згідно зі ст. 549 ЦК України,

пенею  є 

неустойка,  що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно 

виконаного  грошового  зобов'язання 

за  кожен   день прострочення виконання. Неустойкою

(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник  

повинен  передати  кредиторові 

у  разі  порушення боржником зобов'язання.

        Якщо 

 предметом  неустойки 

є  грошова  сума, 

її  розмір встановлюється

договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

        П. 4.1 договору встановлена

відповідальність Орендаря у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми

заборгованості за кожен день прострочення платежу, а за прострочення більше

місяця сплачується пеня у розмірі 3 % за кожен день прострочення.

        Згідно зі ст. 1  Закону України “Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники  грошових 

коштів  сплачують  на 

користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в 

розмірі,  що встановлюється за

згодою сторін.

         У відповідності зі ст. 3 Закону

України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”

розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за

який сплачується пеня.

         Позивачем в порушення зазначених

положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” виконаний розрахунок пені встановлений умовами договору, який

значно перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла

у період, за який сплачується пеня.

         Крім того, Позивач здійснений

розрахунок пені відповідно до кожного платежу окремо, починаючи з червня місяці

по грудень місяць 2007 р., а позовна заява подана до суду 22.10.2008 р.

          Тобто, Позивачем здійснений

розрахунок пені поза межами строку позовної давності.

          Так, відповідно до ч. 2 ст. 258

Цивільного кодексу України позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема, 

до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу

України передбачає, що нарахування штрафних 

санкцій  за  прострочення 

виконання зобов'язання,  якщо  інше 

не  встановлено  законом або договором, припиняється через

шість місяців від дня, коли зобов'язання 

мало бути виконано.

          Розрахунок суми пені виконаний

Позивачем без врахування обставин справи та вимог положення ч. 2 ст. 258 ЦК

України та ч. 6 ст. 232 ГК України, якими передбачено строки нарахування пені

та строки позовної давності.

     Виходячи

з наведеного, а також приймаючи до уваги положення зазначеним норм чинного законодавства,

які регламентують порядок застосування штрафних санкцій, господарський суд

вважає позовні вимоги Позивача пов'язані із стягненням пені  обґрунтованими лише частково, а саме на суму

40 грн. 69 коп.

      Перерахунок пені виконаний судом, виходячи

із розрахунку Позивача ( станом на грудень 2007 р., за листопад та грудень 2007

р., крім останнього платежу, який розрахований лише за грудень 2007 р. ) з

урахуванням річного строку позовної давності та подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

      Також,

Позивач просить суд зобов'язати Відповідача звільнити орендоване приміщення у

зв'язку із закінченням строку дії договору оренди і не поверненням Орендарем

об'єкту оренди.

           П. 6.3 договору передбачає, що

договір автоматично пролонгується строком на однин рік, якщо жодна із сторін не

заявить про його розірвання після спливу строку.

           Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 31.10.2007 р. по справі № 39/567-07 було

встановлено, що договір слід вважати поновленим на строк до      31.12.2007 р.

           11.01.2008 р.  Позивачем на адресу Відповідача було

направлено листа за № 2 в якому Орендодавець повідомляв Орендаря про небажання

пролонгувати договір на наступний термін.

Таким

чином, Позивач довів факт відмови від цього договору в порядку ст. 782 ЦК

України, а тому договір оренди вважається таким, що припинив свою дію у зв'язку

із закінченням строку та не бажанням Орендодавця його продовжувати.

           Ст. 291 ГК України передбачає, що

правові  наслідки  припинення договору оренди визначаються

відповідно до умов регулювання договору найму 

Цивільним  кодексом України .

            Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у

разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

           Сплата  (передання) 

неустойки  не  звільняє 

боржника від виконання свого обов'язку в натурі ( ст. 552 ЦК України ).

            В порушення зазначених норм чинного

законодавства, Відповідач після закінчення строку дії договору, об'єкт оренди

не повернув.

            Враховуючи наведене, господарський

суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Позивача

пов'язаних із звільненням зазначеної у позові торгівельної площі.

Враховуючи

факти встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від

31.10.2007 р. по справі № 39/567-07, які спростовують заперечення Відповідача

по цій справі, а також предмет спору, яким є стягнення коштів, а не визнання

договору оренди укладеного між сторонами недійсним, господарський суд не

знаходить підстав для задоволення клопотання Відповідача про призначення по

справі графологічної експертизи.

           Відсутні у суду підстави і для

задоволення клопотання Відповідача про стягнення з Позивача на користь

Приватного підприємця ОСОБА_1. понесених останнім витрат у розмірі 6 000 грн.,

згідно договору № 3 від 06.11.2008 р., оскільки в порушення положень ГПК

України і зокрема ст. 4-1 ГПК України, вказані вимоги пов”язані зі

відшкодуванням збитків повинні вирішуватися у порядку позовного провадження,

передбаченого цим Кодексом.

Згідно

доданих до матеріалів справи квитанції, витрати Позивача з оплати послуг

адвоката з оформлення позовної заяви до СПД ОСОБА_1., становлять 300 грн. 

За

змістом ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги

адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі частково

задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних  вимог.

За

умов часткового задоволення позовних вимог, судові витрати у справі, в тому

числі витрати на оплату послуг адвоката, покладаються на сторони пропорційно

розміру задоволених вимог.

Згідно

зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 4-1, 12, 22, 33, 35, 44, 49, 82-85 ГПК

України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

частково.

Стягнути

з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

користь Колективного підприємства „Центральний ринок” ( 53300, Дніпропетровська

обл., м. Орджонікідзе, вул. Газети „Правда”, 1, код ЄДРПОУ 01227791 ) -

1 638

грн. основного боргу; 40 грн. 69 коп. пені; 112 грн. 26 коп. витрат по сплаті

державного мита, 31 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, 190 грн. 03 коп. витрат на оплату послуг адвоката, видати

наказ.

  Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) протягом тижня після набрання

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008 р. по

справі № 10/235-08 законної сили, звільнити займану Приватним підприємцем

ОСОБА_1 , відповідно до умов Договору оренди торгівельної площі 01.01.2005 р.,

укладеного між сторонами - торгівельну площу розміром 12,0 кв. м., під

розміщення торгівельного кіоску на території  

Колективного підприємства 

"Центральний ринок", видати наказ.

      В решті позовних вимог, пов”язаних із

стягненням пені у розмірі  4 603 грн. 11

коп. - відмовити

        Накази видати після набрання рішенням

законної сили.

    Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.         

     Рішення суду може бути оскаржене протягом

десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до

Дніпропетровського апеляційного господарського суду.  

Суддя

 І.М. Кощеєв