Постанова

від 05.10.2012 по справі 2а-9627/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2012 року 14:15 № 2а-9627/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Гнатюк К.В.,

представник відповідача - Кириленко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лє Пломб»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012240/276 від 07.03.2012р.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лє Пломб»(надалі -ТОВ «Лє Пломб», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС (надалі -ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012240/276 від 07.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 7 559 540,00 грн. та за штрафними(фінансовими) санкціями на 1 889 885 грн.

Свої позовні ТОВ «Лє Пломб»обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «Лє Пломб»зареєстроване в Дарницькій районній у м. Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.05.2008р. за номером 10651020000011050, перереєстровано від 09.07.2008р. №10651050001011050 (зміна адреси), перереєстровано від 16.11.2009 року за №13551050004003076 (зміна адреси). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 35944671.

ТОВ «Лє Пломб»взято на податковий облік 23.05.2008р. у Дарницькому районі м. Києва за №125-10Є та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Лє пломб»(код за ЄДРПОУ 35944671) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Карат»(код ЄДРПОУ 30712966) за період з 01.07.2009р. по 31.05.2010р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 23. 02.2012р. № 1196/2307/35944671 (надалі -Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Лє Пломб» порушило:

ч.5 ст.203. ч.1.2 ст.215. ст.216. ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Лє пломб" при придбанні товарів (послуг), Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662. 655 та 656 ЦК України;

пп.7.2.1., пп.7.2.3., пп.7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.4. п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством занижено суму ПДВ за період з 01.07.2009р. по 31.05.2010р., встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 ) за період з 01.07.2009р. по 31.05.2010р., у розмірі 124 542,00 грн., а саме по періодам: липень 2009р. - 9498,00 грн.; серпень 2009р. - 2433,00 грн.; вересень 2009р. - 6849, 00 грн.; жовтень 2009р. - 8638,00 грн.; листопад 2009р. - 9853,00 грн.; грудень 2009р.- 13171,00грн.; січень 2010р.-74100,00 грн.,

та занижено суму податку на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 31.05.2010р. у розмірі 7 559 540,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду(р. 27), а саме по періодам: липень 2009р. - 49853,00 грн.; серпень 2009р. - 406451,00 грн.; вересень 2009р. -946122,00 грн.; жовтень 2009р. -1863933,00 грн.; листопад 2009р. - 1545351,00 грн.; грудень 2009р.- 1227551,00 грн.; січень 2010р.-585 298,00 грн.; лютий 2010р.- 336936,00 грн.; березень 2010р. - 261350,00 грн.; квітень 2010р. -188497,00 грн.; травень 2010р.-148198,00 грн.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує наступним.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що у періоді, який перевірявся ТОВ «Лє пломб»(покупець) перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ „Карат" (код ЄДРПОУ 30712966), а саме придбавав у останнього товари (брухт свинцю А 22, АЛ 11 А, АЛ 21, АЛ 25, Г1,Г2,Г4) в періоді з липня 2009 року по травень 2010 року.

Згідно інформаційної бази АІС „ОР" встановлено, що ТОВ „Карат" (код ЄДРПОУ 30712966) має ознаки «фіктивності».

Окрім того, згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2012 року судом засуджено ОСОБА_4, який підписував податкові накладні ТОВ „Карат" за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.28., ч.2 ст.205., ч.2ст.366 КК України.

Згідно вказаного вироку, який вступив в законну силу 01.12.2011р. ТОВ „Карат" є підприємством, що займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, не уповноважені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків.

Такі дії суперечать ст.67 Конституції України, якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно аналізу податкових накладних та первинних документів складених від імені ТОВ „Карат", затверджених підписом гр. ОСОБА_4, що перевірялись, вбачається, що накладні та первині документи складені всупереч вищенаведеним нормам права.

Податковий орган приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій з боку ТОВ „Лє пломб" та укладання договорів з метою несплати податків була спричинена шкода державному бюджету України.

Таким чином, угоди між ТОВ «Лє пломб» та ТОВ «Карат» укладені з метою суперечною соціально-економічним інтересам держави і суспільства.

ТОВ «Лє пломб»не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки подало заперечення на акт перевірки.

Розгляд заперечення ТОВ „Лє Пломб" (код ЄДРПОУ 35944671) до акту перевірки відбувався в присутності посадової особи (т.в.о. директора ТОВ «Лє Пломб»Василенко С.М.), яка була запрошена листом №3556/10/23-717 від 29.02.2012р. до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на 12 год. 00 хв. 05.03.2012р.

ДПІ у Дарницькому рішенням №239/22-40-717 від 05.03.2012р. заперечення ТОВ „Лє Пломб" залишено без задоволення.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012240/276 від 07.03.2012р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 7 559 540,00 грн. та за штрафними(фінансовими) санкціями на 1 889 885 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із скаргою до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві вих. №2869/10/12-114 від 17.05.2012р. про результати розгляду первинної скарги, скарга ТОВ «Лє Пломб»залишена без задоволення а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням і рішенням ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги, подав до ДПС України повторну скаргу.

ДПС України винесла рішення від 19.06.2012 року № 10310/6/10-2115 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги, а скаргу ТОВ «Лє Пломб»- без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Карат» позивач надав суду копії Договору купівлі-продажу брухту свинцю №09/22 від 20.07.2009 р., Договору купівлі-продажу брухту свинцю №11/10 від 01.01.2010 р., Договору купівлі-продажу брухту свинцю №01/09 від 04.02.2009 р., Договору купівлі-продажу брухту свинцю №10/01 від 01.01.2010 р. укладених між ТОВ «Лє Пломб»та ТОВ «Карат»; копії податкових накладних № 3583 від 05.10.2009 року та № 4163 від 13.11.2009 року, виписаних ТОВ «Карат» та підписаних ОСОБА_4 на ім'я ТОВ «Лє Пломб»

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Ведення податкового обліку відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) та ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05. 1997 р. за № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентом (надалі -Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Як встановлено судом та вбачається з Додатку 5 Декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2009 року -травень 2010 року поданих підприємством ТОВ "Лє пломб" до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з використанням технічних можливостей АРМ „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)", підприємством ТОВ "Лє пломб" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ „Карат" на загальну суму ПДВ - 7 475 441, 52 грн., а саме по періодах: липень 2009р. - 59350,57 грн.; серпень 2009р. - 408884,46 грн.; вересень 2009р. -952970,86 грн.; жовтень 2009р. -1872571,55 грн.; листопад 2009р. -1555203,71грн.; грудень 2009р.- 1240722,50 грн.; січень 2010р.-460756,08 грн.; лютий 2010р.- 336936,35 грн.; березень 2010р. - 261349,67 грн.; квітень 2010р. -188497,36 грн.; травень 2010р.-138198,41 грн.

Податкові накладні виписані ТОВ «Карат» за договорами укладеними з позивачем, які стали підставою для формування ТОВ «Лє Пломб»податкового кредиту, підписані ОСОБА_4

Згідно обвинувального вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року (рішення суду складено на російській мові): «...Рассмотрев в открытом заседании в г.Днепропетровске (по делу №0417/1-298/2011) уголовное дело по обвинению ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженца Ивано - Франковской области гражданина Украины, оброзавание средние техническое, ранние не судимого, проживающего АДРЕСА_1, в совершение преступлений, предусмотренных ст.ст.28 ч.3. ч.2 ст.205.. ч.2с.366 УК Украины. Организованная группа в составе организатора - ОСОБА_6, членов группы ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, и ОСОБА_10 действовала в период с ноября 2008 года по 31 марта 2011 года, после чего ее деятельность была прекращена правоохранительными органами.

Реализуя совместные преступные планы, организатор группы ОСОБА_6, в преступные функции которого входил поиск лиц, которые выступали учредителями и директорами субъектов предпринимательской деятельности, используемых в схемах по переводу безналичных денежных средств в наличные, принял решение о создании субъектов предпринимательской деятельности, используемые в схемах по переводу безналичных денежных средств в наличные, совершая преступления в составе организованной группы с соучастниками организованной группы ОСОБА_7 и ОСОБА_4, в ноябре 2008 года приняли решение приобрести уже существующий субъект предпринимательской деятельности - юридическое лицо 000 «Карат»(код ЕГРПОУ 30712966), директором и новым владельцем которого выступил ОСОБА_4 После этого ОСОБА_6 совместно с ОСОБА_4, действуя в составе организованной группы, предложили учредителям ООО «Карат»ОСОБА_11 и ОСОБА_12 произвести уступку 100% уставного фонда предприятия ОСОБА_4, на что те ответили согласием.

28.11.2008 года общим собранием учредителей предприятия ОСОБА_11 и ОСОБА_12 было принято соответствующее решение, после чего последние осуществили подписание и нотариальное удостоверение своих заявлений, согласно которых они уступили ОСОБА_4 принадлежащую каждому из них долю уставного фонда 000 «Карат», после чего передали данные документы и другие реквизиты предприятия ОСОБА_4 В тот же день ОСОБА_4 подписал и нотариально заверил устав ООО «Карат»в новой редакции от 28.11.2008 года.

02.12.2008 года на основании вышеуказанных документов, предоставленных в Управление по вопросам государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей Днепропетровского городского исполнительного комитета, по адресу: г.Днепропетровск, пр.им.Газеты «Правда», 42, была произведена государственная регистрация изменений в учредительных документах юридического лица - 000 «Карат»(код ЕГРПОУ 30712966), согласно которых ОСОБА_4, выступил учредителем и директором указанного предприятия.

После государственной регистрации изменений в учредительных документах ООО «Карат»участник организованной группы ОСОБА_4, являясь директором указанного предприятия, действуя по указанию организатора группы ОСОБА_6, получил в свое распоряжение учредительные и регистрационные документы 000 «Карат»в новой редакции, с целью дальнейшего их использования в преступных целях организованной группы.

Впоследствии ОСОБА_4, являясь директором 000 «Карат», действуя по указанию организатора группы ОСОБА_6, открыл текущие и расчетные банковские счета предприятия: 03.02.2009 года счет № 260072161301 и 25.05.2010 года счет № 260042161302 в Днепропетровском РУ АО«Банк «Финансы и Кредит», МФО 307231; 24.06.2009 года счета №№ 26154060004779, 26056060254779, 26003060286079 и 18.11.2010 года счет №26006050224349 в ПАО КБ «Приватбанк», МФО 305299; 25.03.2009 года счет № 260063015748 в Филиале «Днепропетровское отделение ОАО «Государственный сберегательный банк Украины»в г, Днепропетровске, МФО 305482; 07.07.2009 года счет № 260077893 в АБ «Полтава-Банк»г, Полтава, МФО 331489.

Таким образом, ОСОБА_6, являясь организатором организованной группы лиц, действуя умыитенно, совместно с членами организованной группы ОСОБА_7, и ОСОБА_4, повторно совершил фиктивное предпринимательство, а именно приобретение юридического лица - ООО «Карат», код ЕГРПОУ 30712966, с целью осуществления своей преступной деятельности по предоставлению незаконных финансовых услуг по переводу денежных средств из безналичной в наличную форму.

Подсудимый ОСОБА_4 свою вину признал полностью и показал , что по предложению ОСОБА_6, за ежемесячное денежное вознаграждение, согласился оформить на себя приобретенное предприятие и стать его директором, Он стал директором ООО «Карат», а впоследствии 000 «ТБЛ Спецметалл». Регистрацию изменений в учредительные документы и постановку на учет предприятий осуществлял он под руководством ОСОБА_6. Вся учредительная, первичная, внутренняя и другая документация, печати предприятия хранились у ОСОБА_6. Фактически хозяйственная деятельность предприятий не велась , однако ОСОБА_6, регулярно давал ему подписывать различные документы, а иногда и чистые бланки либо листы. Что в дальнейшем происходило с данными документами ему не известно. В группу созданную ОСОБА_6 также входили ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, и ОСОБА_10, они осуществляли такие же функции, только по предприятиям на которых были директорами, Он понимал, что их деятельность незаконна, но нуждаясь в денежных средствах, выполнял отведенную ему роль.

Подводя итог изложенному, суд приходит к выводу о доказанности вины подсудимых: ОСОБА_4:

в фиктивном предпринимательстве, то есть создании и приобретении субъектов предпринимательской деятельности (юридического лица) с целью прикрытия незаконной деятельности, совершенном повторно, в составе организованной группы, то есть в совершении преступления, предусмотренного ст.ст. 28 ч. 3. 205 ч.2 УК Украины;

в служебном подлоге, то есть в составлении и выдаче заведомо ложных документов, повлекшем тяжкие последствия, то есть в совершении преступления, предусмотренного ч, 2 ст, 366 УК Украины……».

Вирок суду вступив в закону силу 01.12.2011 року.

Згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 р. ТОВ „Карат" є підприємством, що займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, не уповноважені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків.

Крім того, внаслідок протиправних дій з боку ТОВ „Лє пломб" та укладання договорів з метою несплати податків була спричинена шкода державному бюджету України.

Таким чином, угоди між ТОВ „Лє пломб" та ТОВ „Карат" укладена з метою суперечною соціально-економічним інтересам нашої держави і суспільства.

Наявність у ТОВ „Карат" умислу на укладення договорів з метою суперечної інтересам держави підтверджується наступним.

Згідно ст.203 Цивільного Кодексу, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, До зазначених умов відноситься: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону; спрямованість правочину; захист інтересів малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину потрібна не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Отже, волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи дістає свій вираз зовні. Для чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, тобто формування волевиявлення повинно бути вільним від факторів, що могли б викривити уяву особи про зміст правочину (омана, обман) або створити бачення наявності внутрішньої волі за її відсутності.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Окрім того варто наголосити, що укладені договори між ТОВ «Лє пломб»(Покупець) та ТОВ «Карат»(Продавець) об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України.

При укладанні зазначених договорів, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправність і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнули настання протиправних наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету.

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203. ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин не відповідає моральним засадам суспільства, оскільки дії сторін спрямовані не на реальне виконання умов договору, а на настання наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, така мета, в свою чергу, є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме ч. 1 та 3 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ст. 215 даного Кодексу є недійсним (нікчемним), оскільки його недійсність встановлена законом таким чином визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ „Лє пломб" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ „Лє пломб", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Лє пломб" та контрагентом ТОВ „Карат" є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.. 234 Цивільного Кодексу України).

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ „Лє пломб" відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємством-постачальником ТОВ „Карат".

Враховуючи вище викладене та згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2012року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, так як вони складені невстановленими особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Таким чином, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 559 540,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 889 885 грн. здійснено ДПІ у Дарницькому районі м. Києва правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-№ 0000012240/276 від 07.03.2012р. винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лє Пломб»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.10.2012р.

Суддя В.П. Шулежко