Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а-12623/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2012 року 08:40 № 2а-12623/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді -Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Парк»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Парк»(надалі -ТОВ «Медіа-Парк», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (надалі -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012р. № 000288227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 915 436,00 грн., у тому числі за основним платежем 762 642,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 152 794 грн. та податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012р № 000289227 про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 674 591,00 грн., у тому числі за основним платежем 560 977,00 грн. та 113 614 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої позовні вимоги ТОВ «Медіа-Парк»обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення проти позовної заяви, у яких просив у задоволенні позову відмовити повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Медіа-Парк зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.06.2004р. за №20942. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 33050933.

ТОВ «Медіа-Парк» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.06.2004р. за №8638, та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медіа-Парк»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнкт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ». ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ «Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №3753/22-7/33050933 від 29.05.2012 року (надалі -акт перевірки).

Згідно акту перевірки працівниками податкового органу встановлено, що ТОВ «Медіа-Парк» мало взаємовідносини з ТОВ "ІЕнтр Інтег" ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ "Танафлекс", ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбут». ТОВ «Кренбер Буд». ТОВ«Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», 'ТОВ.«Вінсент-А», ТОВ «Наумоввал Тек», ТОВ "МТС Інтернешнл АГ".

Перевіркою встановлено:

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Центр Інтег" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за лютий 2010 року (від 16.03.10 №9000578414) в сумі ПДВ 50769,60 грн., за березень 2010 року (від 20.04.10 №80552) в сумі ПДВ 50769,60 грн., за квітень 2010 року (від 18.05.10 №113464) в сумі ПДВ 50769,60 грн. Сума податкового кредиту за квітень 2010 року у розмірі 50769,60 грн. відкоригована уточнюючим розрахунком від 17.06.10 №130913;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Нодексепт" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року (вх. від 17.06.10 №130910) в сумі 50769,60 грн.; за червень 2010 року (вх. від 20.07.10 №181244) в сумі 50769,60 грн.; за липень 2010 року (вх. від 19.08.10 №9003477453) в сумі 53121,46 грн.; за серпень 2010 року (вх. від 17.09.10 № 9003879660) в сумі 31988,09 грн.; за вересень 2010 року (вх. від 19.10.10 №9004369655) в сумі 31988,09 грн.; за листопад 2010 року (вх. від 20.12.10 №9005730903) в сумі 17169,97 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Софітрейд" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за квітень 2010 року (уточнюючий розрахунок від 17.06.2010р. №30911) в сумі 11919,10 грн., за червень 2010 року (вх. від 20.07.10 №181244) в сумі 20715,10 грн.; за липень 2010 року (вх. від 19.08.10 №9003477453) в сумі 12991,56 грн.; за серпень 201о року (вх. від 17.09.10 №9003879660) в сумі 10079,21 грн.; за вересень 2010 року (вх. від 19.10.li! № 9004369655) в сумі 5319,60 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "ВКС Імпекс ГМБХ" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.10 №9005730903) в сумі 50410,46 грн.; за грудень 2010 року (вх. від 09.01.11 №9006241540) в сумі 69779,61 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Трокаспромоімпекс» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за серпень 2011 року (вх. від 14.09.11 №9007455622) в сумі 15925,00 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Веста Рітеіл Компані" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за лютий 2011 року (вх. від 18.03.11 9001357450) в сумі 30776,68 грн. та 25334,02 грн. (додаток 1 до декларації); за березень 2011 року (вх. від 19.04.11 № 9002296857) в сумі 50415,48 грн.

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Перформенс Груп" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2009 року (вх. від 21.12.09 №9002327373) в сумі 50147,43 грн. та 1528,80 грн.; за грудень 2009 року в (вх. від 20.01.10 №403295) сумі 28617,58 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Танафлекс" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за січень 2010 року (вх. від 22.02.10 №9000415050) в сумі 61103,69 грн.; за лютий 2010 року (вх. від 16.03.10 №9000578414) в сумі 10099,24 грн.; за березень 2010 року (вх. від 20.04.10 №80552) в сумі 3287,09 грн.; за квітень 2010 року (від 18.05.10 №113464) в сумі 11919,10 грн. Сума податкового кредиту за квітень 2010 року у розмірі 11919,10 грн. відкоригована уточнюючим розрахунком від 17.06.10 №130913;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "МД Груп А.Г." та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.10 №9005730903) в сумі 683,00 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Увітехнозбут" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.10 №9005730903) в сумі 46060,20 грн.; за грудень 2010 року (вх. від 19.01.11 №9006241540) в сумі 37683,83 грн. та 27272,00 грн. (додаток 1 до декларації); за лютий 2011 року (вх. від 18.03.11 №9001354621) в сумі 29841,75 грн.; за березень 2011 року (вх. від 19.04.11 №9002297626) в сумі 5794,99 грн.; за червень 2011 року (вх. від 20.07.11 №9005004126) в сумі 20344,19 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ "Крен бер Буд" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за квітень 2010 року (уточнюючий розрахунок від 17.06.10 № 130913) в сумі 50769,60 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "Мєгаторексім" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року в сумі 58000,00 грн.; за грудень 2010 року в сумі 35251,20 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "Вінсента" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за жовтень 2009 року в сумі 49920,00 грн.; за листопад 2009 року в сумі 68640,00 грн.; за грудень 2009 року в сумі 96000,00 грн. за січень 2010 року в сумі 32000,00 грн.; за березень 2010 року в сумі 31299,33 грн.; за квітень 2010 року в сумі 36496,13 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "Вінеєнт-А" та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року в сумі 12000,00 грн.;

ТОВ "МЕДІА-ПАРК" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) TОB "Нумовал ТЕК " та відображено в додаткових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року в сумі 18248,00 грн.; за червень 2010 року в сумі 31934,00 грн.; за липень 2010 року в сумі 45620,00 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 11600,00 грн.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ «Медіа-Парк» порушено:

п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.п 201.4 ст. 201, п.п 201.6 ст. 201, п.п. 201.10 ст. 201, пп.198.3 ст. 198 та пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 та п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 560977 грн., в т. ч. по періодах: за лютий 2010 року на суму 50770,0 грн.; за березень 2010 року на суму 50770,0 грн.; за травень 2010 року на суму 50770,0 грн.; за червень 2010.року на суму 101539,0 грн.; за серпень 2010 року на суму 85109,0 грн.; за вересень 2010 року на суму 31988,0 гри.; за листопад 2010 року на суму 67580,0 грн.; за лютий 2011 року на суму 56111,0 грн.; за березень 2011 року на суму 50415,0 грн.; за серпень 2011 року на суму 15925,0 грн.;

абз. 4 п.п.5.3.9 н.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за№168/704 та ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 3 813 211,0 грн.., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 762 642 грн. в т.ч. по періодах: за І кв. 2010 року на суму 126924,0 грн.; за І півріччя 2010 року на суму 317310,0 грн.; за 9 міс. 2010 року на суму 463682,0 грн.; за 2010 рік на суму 611171,0 грн.; за І в. 2011 року на суму 133 158,0 грн.; за ІІ кв. 2011 року на суму 0,0 грн.; за іі-ііі кв. 2011 року на суму 18313,0 грн.; за ІІ - ІV кв. 2011 року на суму 18313,0грн.

Висновки акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що видані податкові накладні, які досліджені в Акті перевірки не можуть бути визнані належними документами, які підтверджують право позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки останні не відповідають вимогам п. 3.4. Розділу 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№166 від 30.05.1997 року в частині відповідності даних, викладених в таких деклараціях даним первинного бухгалтерського обліку.

Податковий орган, посилаючись на кримінальну справу №71-00215, яка порушена СВ ПМ ДПА у м. Києві за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс»з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, стверджує, що ТОВ «Фаворит Економікс»перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ -Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек», які в свою чергу створені та придбані невстановленим слідством особами з прикриттям незаконної діяльності щодо сприяння ряду суб'єктів підприємницької діяльності України в умисному ухиленні від сплати податків, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло матеріальну шкоду державі у великих розмірах.

Досудовим слідством у справі встановлено, що у відповідності до протоколів допитів директора ТОВ «Центр Інтег»громадянина ОСОБА_5, директора ТОВ «Веста Рітеіл Компані»громадянина ОСОБА_6, директора ТОВ «Трокаспромімпекс»громадянки ОСОБА_7 останні особи зареєстрували зазначені підприємства за винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснювали, взаєморозрахунків з іншими суб'єктами господарювання не проводили, печатки не виготовляли та не отримували, рахунків в банківських установах не відкривали.

Податковим органом також встановлено, що ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсента»ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумввал Тек», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Софітрейд»відсутні за місцем знаходженням, підприємства створені без урахування вимог п.1 ст. 42 ГК України, а тому їх діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012р. № 000288227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 915 436,00 грн., у тому числі за основним платежем 152 794 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 762 642,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012р № 000289227 про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 674 591,00 грн., у тому числі за основним платежем 560 977,00 грн. та 113 614 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ІЕнтр Інтег" ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ "Танафлекс", ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбут». ТОВ «Кренбер Буд». ТОВ«Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», 'ТОВ.«Вінсент-А», ТОВ «Наумоввал Тек», ТОВ "МТС Інтернешнл АГ". позивач надав суду копії договору №01/09/09 від 01.09.2009 p.; накладної №101 від 09.10.2009 p.; податкової накладної №101 від 09.10.2009 p.; накладної №158 від 16.11.2009 p.; податкової накладної №158 від 16.11.2009 p.; накладної №04199 від 07.12.2009 p.; податкової накладної №04199 від 07.12.2009 p.; податкової накладної №5 від 04.01.2010 p.;накладної №5 від 04.01.2010 p.; податкової накладної №62 від 24.02.2010 p.; копія накладної №62 від 24.02.2010 p.; податкової накладної №92 від 17.03.2010 p.; накладної №92 від 17.03.2010 p.; договору на виконання робіт №10/11/01 від 01.11.2010р.; договору підряду №10/12/10 від 10.12.2010 p.; локального кошторису №2-1-1; довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2010 р.; договору підряду №21/12/10 від 21.12.2010 p.; копія локального кошторису №2-1-1; копія договору підряду №2/12/10 від 02.12.2010 p.; копія локального кошторису №2-1-1; копія податкової накладної №20201 від 30.11.2010 p.; акту №ОУ-БІ00011/10 здачі-прийняття робіт; податкової накладної №20800 від 03.12.2010 p.; податкової накладної №21900 від 09.12.2010 p.; податкової накладної №25200 від 29.12.2010 p.; податкової накладної №25300 від 29.12.2010 p.; акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; акту № б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; акту №б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; податкової накладної №25705 від 31.12.2010 p.; акту №ОУ-БІ00012/10 здачі-прийняття робіт; договору на виконання робіт №01/04/2010-К від 01.04.2010 р.; податкової накладної №055 від 30.04.2010 p.; акту №ОУ-К-04/2010 здачі-прийняття робіт; копія договору на виконання робіт №01/05/2010-К від 01.05.2010 р.; податкової накладної №0150 від 31.05.2010 p.; акту № ОУ-К-05/10; податкової накладної №06155 від 30.06.2010 p.; акту № ОУ-К-06/10; податкової накладної №224 від 31.07.2010 p.; акту № ОУ-К-07/10; податкової накладної №01310 від 31.08.2010 p.; акту № ОУ-К-08/10; податкової накладної №38600 від 30.09.2010 p.; акту № ОУ-К-09/10; акту № ОУ-К-10/10; податкової накладної №46700 від 31.10.2010 p.; податкової накладної №031 від 02.04.2010 p.; видаткової накладної №031 від 02.04.2010 p.; податкової накладної №0337 від 08.06.2010 p.; видаткової накладної №0337 від 08.06.2010 p.; податкової накладної №145 від 29.07.2010 p.; видаткової накладної №145 від 29.07.2010 p.; податкової накладної №03174 від 09.08.2010 p.; видаткової накладної №03174 від 09.08.2010 p.; податкової накладної №29703 від 20.09.2010 p.; видаткової накладної №29703 від 20.09.2010 p.; договору №01/11-10 купівлі-продажу матеріалів від 01.11.2010р.; рахунку-фактури від 02.11.2010 p.; податкової накладної №1108 від 02.11.2010 p.; видаткової накладної №1112 від 09.11.2010 р. видаткової накладної №1112 від 09.11.2010 р. видаткової накладної №1029 від 02.12.2010 p.; податкової накладної №1029 від 02.12.2010 р.; видаткової накладної №44 від 08.11.2011 p.; податкової накладної №14 від 10.02.2011 p.; податкової накладної №13 від 18.03.2011 p.; видаткової накладної №48 від 18.03.2011 p.; видаткової накладної №52 від 25.05.2011 p.; податкової накладної №17 від 25.05.2011 p.;договору на виконання робіт №ВРК від 01.01.2011 p.; акту здачі-прийняття робіт; податкової накладної №11 від 31.01.2011 p.; акту №ОУ-ВР00002/11 здачі прийняття робіт; податкової накладної №23 від 28.02.2011 p.; акту №ОУ-ВР00003/11 здачі-прийняття робіт; податкової накладної №81 від 25.03.2011 p.; договору про виконання роботи №01/02/2010-М від 01.02.2010 p.; акту №02/2010 здачі-прийняття робіт; податкової накладної №0161 від 26.02.2010 p.; акту №03/2010 здачі-прийняття робіт; податкової накладної №01125 від 31.03.2010 p.; договору №17 купівлі-продажу матеріалів від 30.08.2011 p.; видаткової накладної №495 від 31.08.2011 p.; податкової накладної №82 від 31.08.2011 p.; договору купівлі-продажу №01/11/10 від 01.11.2010р.; видаткової накладної від 08.11.2010 p.; податкової накладної №1031 від 19.11.2010 p.; видаткової накладної від 30.12.2010 p.; податкової накладної №1171 від 30.12.2010 p.; податкової накладної №971 від 08.11.2010 p.; видаткової накладної від 19.11.2010 p.; договору купівлі-продажу №01/10/09 від 01.10.2009 р.; видаткової накладної від 02.10.2009 p.; податкової накладної №1117 від 02.10.2009 p.; видаткової накладної від 08.10.2009 p.; податкової накладної №1149 від 08.10.2009 p.; видаткової накладної від 13.10.2009 p.; податкової накладної №1159 від 13.10.2009 p.; видаткової накладної від 19.10.2009 p.; податкової накладної №1187 від 19.10.2009 p.; копія видаткової накладної від 25.10.2009 p.; податкової накладної №1219 від 25.10.2009 p.; видаткової накладної від 03.11.2009 p.; податкової накладної №1253 від 03.11.2009 p.; видаткової накладної від 10.11.2009 p.; податкової накладної №1279 від 10.11.2009 p.;видаткової накладної від 13.11.2009 p.; податкової накладної №1310 від 13.11.2009 p.; видаткової накладної від 17.11.2009 p.; податкової накладної №1330 від 17.11.2009 p.; видаткової накладної від 23.11.2009 p.; податкової накладної №1354 від 23.11.2009 p.; податкової накладної №1330 від 17.11.2009 p.; видаткової накладної від 03.12.2009 p.; податкової накладної №1395 від 03.12.2009 p.; видаткової накладної від 15.12.2009 p.; податкової накладної №1448 від 15.12.2009 p.; видаткової накладної від 30.12.2009 p.; податкової накладної №1530 від 30.12.2009 p.; видаткової накладної від 12.01.2010 p.; податкової накладної №19 від 12.01.2010 p.; видаткової накладної від 15.03.2010 p.; податкової накладної №261 від 15.03.2010 p.; видаткової накладної від 20.03.2010 p.; податкової накладної №280 від 20.03.2010 p.; видаткової накладної від 31.03.2010 p.; податкової накладної №329 від 31.03.2010 p.; видаткової накладної від 14.04.2010 p.; податкової накладної №377 від 14.04.2010 p.; видаткової накладної від 20.04.2010 p.; податкової накладної №408 від 20.04.2010 p.; договору №20/09-11-1 від 20.09.2011 p.; договору №20/09-11-2 від 20.09.2011 p.; оборотно-сальдової відомості; договору №1/11/10 від 01.11.2010 p.; локального кошторису №2-1-1; акту №б/н приймання виконаних робіт за листопад 2010 p.; податкової накладної № 16100 від 03.11.2010 p.; договору №12/04/10 від 12.04.2010 p.; видаткової накладної від 14.05.2010 p.; податкової накладної №378 від 14.05.2010 p.; договору №17/05/2010-МП від 17.05.2010 p.; видаткової накладної від 28.05.2010 p.; податкової накладної №526 від 28.05.2010 p.; видаткової накладної від 11.06.2010 p.; податкової накладної №568 від 11.06.2010 p.; видаткової накладної від 25.06.2010 p.; податкової накладної №593 від 25.06.2010 p.; видаткової накладної від 09.07.2010 p.; податкової накладної №635 від 09.07.2010 p.; видаткової накладної від 19.07.2010 p.; податкової накладної №643 від 19.07.2010 p.; податкової накладної №929 від 28.10.2010 p.; видаткової накладної від 28.10.2010 p.;

Також позивач надав суду належним чином завірені копії банківських виписок на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавством України на однуіз сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес»АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі -також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Посилання відповідача в акті перевірки на кримінальну справу №71-00215, яка порушена СВ ПМ ДПА у м. Києві за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс»з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, на думку суду є необґрунтованим, оскільки позивач не мав безпосередньо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Фаворит Економікс».

Та обставина, що ТОВ «Фаворит Економікс»перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ -Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек», ніяким чином не впливає на право позивача на формування податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам із вказаними контрагентами.

Також суд вважає, що не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту та формування валових витрат і та обставина, що ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсента»ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумввал Тек», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Софітрейд»відсутні за місцем знаходженням.

Ніяких об'єктивних даних про те, що угоди між ТОВ «Медіа-Парк» та його контрагентами направлені на ухилення від сплати податків Акт перевірки не містить.

Більш того, недійсним жодного з договорів позивача не визнано, а отже відсутня будь-яка інформація щодо порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ТОВ «Медіа-Парк» за фактами вчинення злочинів у сфері оподаткування та господарської діяльності.

Також, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та зазначеними контрагентами, останні були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто вказані підприємства мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача та взаємовідносини з ТОВ "ІЕнтр Інтег" ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ "Танафлекс", ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбут». ТОВ «Кренбер Буд». ТОВ«Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», 'ТОВ.«Вінсент-А», ТОВ «Наумоввал Тек», ТОВ "МТС Інтернешнл АГ" на укладення договорів було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

При цьому, необхідно зазначити, що усі первинні документи за вищевказаними договорами відповідають вимогам до первинних документів, встановлених наведеним вище законодавством України.

Між тим, аналіз судової практики свідчить про те, що зміст первинних документів має бути достатнім для встановлення змісту господарської операції, яку ним засвідчено.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд виходить з того, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Судом встановлено, що формування ТОВ «Медіа-Парк» складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставним.

Таким чином, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 674 591,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 113 614 грн. та визначення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 152 794 грн.. за основним платежем та нарахування штрафних санкцій у розмірі 152 794 грн. здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень від 20.06.2012р. № 000288227 та № 000289227.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012р № 000289227 та № 000288227 винесені ДПІ у Солом'янському районі м. Києва без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Медіа-Парк» є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Парк» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012р. № 000288227.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012р № 000289227.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 146,00 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Парк» (код ЄДРПОУ 33050933) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко