Ухвала

від 17.04.2013 по справі 2а-12623/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12623/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Щиглова Є.О. Борисова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Парк» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2012 року ТОВ «Медіа-Парк» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000289227 від 20.06.2012 та № 000288227 від 20.06.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 000289227 від 20.06.2012 та № 000288227 від 20.06.2012.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Медіа-Парк» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.06.2004 за № 8638 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медіа-Парк» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнкт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ «Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 3753/22-7/33050933 від 29.05.2012 (далі - акт перевірки), згідно якого встановлено, що ТОВ «Медіа-Парк» мало взаємовідносини з ТОВ «ІЕнтр Інтег» ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбут», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумоввал Тек», ТОВ «МТС Інтернешнл АГ».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Центр Інтег» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за лютий 2010 року (від 16.03.2010 № 9000578414) в сумі ПДВ 50 769,60 грн., за березень 2010 року (від 20.04.2010 № 80552) в сумі ПДВ 50 769,60 грн., за квітень 2010 року (від 18.05.2010 № 113464) в сумі ПДВ 50 769,60 грн. Сума податкового кредиту за квітень 2010 року у розмірі 50 769,60 грн. відкоригована уточнюючим розрахунком від 17.06.2010 № 130913;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Нодексепт» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року (вх. від 17.06.2010 № 130910) в сумі 50 769,60 грн.; за червень 2010 року (вх. від 20.07.2010 № 181244) в сумі 50 769,60 грн.; за липень 2010 року (вх. від 19.08.2010 № 9003477453) в сумі 53 121,46 грн.; за серпень 2010 року (вх. від 17.09.2010 № 9003879660) в сумі 31 988,09 грн.; за вересень 2010 року (вх. від 19.10.2010 № 9004369655) в сумі 31 988,09 грн.; за листопад 2010 року (вх. від 20.12.2010 № 9005730903) в сумі 17 169,97 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Софітрейд» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за квітень 2010 року (уточнюючий розрахунок від 17.06.2010 № 30911) в сумі 11 919,10 грн., за червень 2010 року (вх. від 20.07.2010 № 181244) в сумі 20 715,10 грн.; за липень 2010 року (вх. від 19.08.2010 № 9003477453) в сумі 12 991,56 грн.; за серпень 2010 року (вх. від 17.09.2010 № 9003879660) в сумі 10 079,21 грн.; за вересень 2010 року (вх. від 19.10.2010 № 9004369655) в сумі 5 319,60 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «ВКС Імпекс ГМБХ» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.2010 № 9005730903) в сумі 50 410,46 грн.; за грудень 2010 року (вх. від 09.01.2011 № 9006241540) в сумі 69 779,61 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Трокаспромоімпекс» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за серпень 2011 року (вх. від 14.09.2011 № 9007455622) в сумі 15 925,00 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Веста Рітеіл Компані» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за лютий 2011 року (вх. від 18.03.2011 № 9001357450) в сумі 30 776,68 грн. та 25 334,02 грн. (додаток 1 до декларації); за березень 2011 року (вх. від 19.04.2011 № 9002296857) в сумі 50 415,48 грн.

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Перформенс Групп» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2009 року (вх. від 21.12.2009 № 9002327373) в сумі 50 147,43 грн. та 1 528,80 грн.; за грудень 2009 року в (вх. від 20.01.2010 № 403295) сумі 28 617,58 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Танафлекс» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за січень 2010 року (вх. від 22.02.2010 № 9000415050) в сумі 61 103,69 грн.; за лютий 2010 року (вх. від 16.03.2010 № 9000578414) в сумі 10 099,24 грн.; за березень 2010 року (вх. від 20.04.2010 № 80552) в сумі 3 287,09 грн.; за квітень 2010 року (від 18.05.2010 № 113464) в сумі 11 919,10 грн. Сума податкового кредиту за квітень 2010 року у розмірі 11 919,10 грн. відкоригована уточнюючим розрахунком від 17.06.2010 № 130913;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «МД Груп А.Г.» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.2010 № 9005730903) в сумі 683,00 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Увітехнозбут» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року (вх. від 20.12.2010 № 9005730903) в сумі 46 060,20 грн.; за грудень 2010 року (вх. від 19.01.2011 № 9006241540) в сумі 37 683,83 грн. та 27 272,00 грн. (додаток 1 до декларації); за лютий 2011 року (вх. від 18.03.2011 № 9001354621) в сумі 29 841,75 грн.; за березень 2011 року (вх. від 19.04.2011 № 9002297626) в сумі 5 794,99 грн.; за червень 2011 року (вх. від 20.07.2011 № 9005004126) в сумі 20 344,19 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «Кренбер Буд» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за квітень 2010 року (уточнюючий розрахунок від 17.06.2010 № 130913) в сумі 50 769,60 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мєгаторексім» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за листопад 2010 року в сумі 58 000,00 грн.; за грудень 2010 року в сумі 35 251,20 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Вінсента» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за жовтень 2009 року в сумі 49 920,00 грн.; за листопад 2009 року в сумі 68 640,00 грн.; за грудень 2009 року в сумі 96 000,00 грн. за січень 2010 року в сумі 32 000,00 грн.; за березень 2010 року в сумі 31 299,33 грн.; за квітень 2010 року в сумі 36 496,13 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Вінеєнт-А» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року в сумі 12 000,00 грн.;

ТОВ «МЕДІА-ПАРК» включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ сформовані при реалізації товарів (робіт, послуг) TОB «Нумовал ТЕК» та відображено в додаткових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларацій) за травень 2010 року в сумі 18 248,00 грн.; за червень 2010 року в сумі 31 934,00 грн.; за липень 2010 року в сумі 45 620,00 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 11 600,00 грн.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ «Медіа-Парк» порушено:

п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п.п 201.4 ст. 201, п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 201.10 ст. 201, п.п.198.3 ст. 198 та п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 560 977 грн., в т. ч. по періодах: за лютий 2010 року на суму 50 770,0 грн.; за березень 2010 року на суму 50 770,0 грн.; за травень 2010 року на суму 50 770,0 грн.; за червень 2010.року на суму 101 539,0 грн.; за серпень 2010 року на суму 85 109,0 грн.; за вересень 2010 року на суму 31 988,0 грн.; за листопад 2010 року на суму 67 580,0 грн.; за лютий 2011 року на суму 56 111,0 грн.; за березень 2011 року на суму 50 415,0 грн.; за серпень 2011 року на суму 15 925,0 грн.;

абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 3 813 211,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 762 642 грн. в т.ч. по періодах: за І кв. 2010 року на суму 126 924,0 грн.; за І півріччя 2010 року на суму 317 310,0 грн.; за 9 міс. 2010 року на суму 463 682,0 грн.; за 2010 рік на суму 611 171,0 грн.; за І кв. 2011 року на суму 133 158,0 грн.; за ІІ кв. 2011 року на суму 0,0 грн.; за ІІ-ІІІ кв. 2011 року на суму 18 313,0 грн.; за ІІ - ІV кв. 2011 року на суму 18 313,0 грн.

Висновки акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що видані податкові накладні, які досліджені в Акті перевірки не можуть бути визнані належними документами, які підтверджують право позивача на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки останні не відповідають вимогам п. 3.4. Розділу 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» №166 від 30.05.1997 в частині відповідності даних, викладених в таких деклараціях даним первинного бухгалтерського обліку.

Податковий орган, посилаючись на кримінальну справу № 71-00215, яка порушена СВ ПМ ДПА у м. Києві за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, стверджує, що ТОВ «Фаворит Економікс» перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ -Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек», які в свою чергу створені та придбані невстановленим слідством особами з прикриттям незаконної діяльності щодо сприяння ряду суб'єктів підприємницької діяльності України в умисному ухиленні від сплати податків, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло матеріальну шкоду державі у великих розмірах.

Досудовим слідством у справі встановлено, що у відповідності до протоколів допитів директора ТОВ «Центр Інтег» громадянина ОСОБА_11, директора ТОВ «Веста Рітеіл Компані» громадянина ОСОБА_12, директора ТОВ «Трокаспромімпекс» громадянки ОСОБА_13 останні особи зареєстрували зазначені підприємства за винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснювали, взаєморозрахунків з іншими суб'єктами господарювання не проводили, печатки не виготовляли та не отримували, рахунків в банківських установах не відкривали.

Податковим органом також встановлено, що ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсента»ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумввал Тек», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Софітрейд» відсутні за місцем знаходженням, підприємства створені без урахування вимог п. 1 ст. 42 ГК України, а тому їх діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 000288227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 915 436,00 грн., у тому числі за основним платежем 152 794 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 762 642,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 000289227 про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 674 591,00 грн., у тому числі за основним платежем 560 977,00 грн. та 113 614 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.4.4 Закону № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та в подальшому отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виникає за умови придбання ним товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Підставою для виникнення права на формування податкового кредиту та в подальшому отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, яких зареєстрований як платник податку на додану вартість. Податкова накладна повинна відповідати вимогам, визначеним ЗУ «Про податок на додану вартість».

Вищий адміністративний суд в своєму листі від 3 червня 2011 року № 741/11/13-11 зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають буті фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

З вищевказаних законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ІЕнтр Інтег» ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбут», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумоввал Тек», ТОВ «МТС Інтернешнл АГ», позивач надав суду копії договору № 01/09/09 від 01.09.2009; накладної № 101 від 09.10.2009; податкової накладної № 101 від 09.10.2009; накладної № 158 від 16.11.2009; податкової накладної № 158 від 16.11.2009; накладної № 04199 від 07.12.2009; податкової накладної № 04199 від 07.12.2009; податкової накладної № 5 від 04.01.2010; накладної № 5 від 04.01.2010; податкової накладної № 62 від 24.02.2010; копія накладної № 62 від 24.02.2010; податкової накладної № 92 від 17.03.2010; накладної № 92 від 17.03.2010; договору на виконання робіт № 10/11/01 від 01.11.2010; договору підряду № 10/12/10 від 10.12.2010; локального кошторису № 2-1-1; довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2010 р.; договору підряду № 21/12/10 від 21.12.2010; копія локального кошторису № 2-1-1; копія договору підряду № 2/12/10 від 02.12.2010; копія локального кошторису № 2-1-1; копія податкової накладної № 20201 від 30.11.2010; акту № ОУ-БІ00011/10 здачі-прийняття робіт; податкової накладної № 20800 від 03.12.2010; податкової накладної № 21900 від 09.12.2010; податкової накладної № 25200 від 29.12.2010; податкової накладної № 25300 від 29.12.2010; акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; акту № б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; акту № б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 p.; податкової накладної № 25705 від 31.12.2010; акту № ОУ-БІ00012/10 здачі-прийняття робіт; договору на виконання робіт № 01/04/2010-К від 01.04.2010; податкової накладної № 055 від 30.04.2010; акту № ОУ-К-04/2010 здачі-прийняття робіт; копія договору на виконання робіт № 01/05/2010-К від 01.05.2010; податкової накладної № 0150 від 31.05.2010; акту № ОУ-К-05/10; податкової накладної № 06155 від 30.06.2010; акту № ОУ-К-06/10; податкової накладної № 224 від 31.07.2010; акту № ОУ-К-07/10; податкової накладної № 01310 від 31.08.2010; акту № ОУ-К-08/10; податкової накладної № 38600 від 30.09.2010; акту № ОУ-К-09/10; акту № ОУ-К-10/10; податкової накладної № 46700 від 31.10.2010; податкової накладної № 031 від 02.04.2010; видаткової накладної № 031 від 02.04.2010; податкової накладної № 0337 від 08.06.2010; видаткової накладної № 0337 від 08.06.2010; податкової накладної № 145 від 29.07.2010; видаткової накладної № 145 від 29.07.2010; податкової накладної № 03174 від 09.08.2010; видаткової накладної № 03174 від 09.08.2010; податкової накладної № 29703 від 20.09.2010; видаткової накладної № 29703 від 20.09.2010; договору № 01/11-10 купівлі-продажу матеріалів від 01.11.2010; рахунку-фактури від 02.11.2010; податкової накладної № 1108 від 02.11.2010; видаткової накладної № 1112 від 09.11.2010 видаткової накладної № 1112 від 09.11.2010 видаткової накладної № 1029 від 02.12.2010; податкової накладної № 1029 від 02.12.2010; видаткової накладної № 44 від 08.11.2011; податкової накладної № 14 від 10.02.2011; податкової накладної № 13 від 18.03.2011; видаткової накладної № 48 від 18.03.2011; видаткової накладної № 52 від 25.05.2011; податкової накладної № 17 від 25.05.2011; договору на виконання робіт № ВРК від 01.01.2011; акту здачі-прийняття робіт; податкової накладної № 11 від 31.01.2011; акту № ОУ-ВР00002/11 здачі прийняття робіт; податкової накладної № 23 від 28.02.2011; акту № ОУ-ВР00003/11 здачі-прийняття робіт; податкової накладної № 81 від 25.03.2011; договору про виконання роботи № 01/02/2010-М від 01.02.2010; акту № 02/2010 здачі-прийняття робіт; податкової накладної № 0161 від 26.02.2010; акту № 03/2010 здачі-прийняття робіт; податкової накладної № 01125 від 31.03.2010; договору № 17 купівлі-продажу матеріалів від 30.08.2011; видаткової накладної № 495 від 31.08.2011; податкової накладної № 82 від 31.08.2011; договору купівлі-продажу № 01/11/10 від 01.11.2010; видаткової накладної від 08.11.2010; податкової накладної № 1031 від 19.11.2010; видаткової накладної від 30.12.2010; податкової накладної № 1171 від 30.12.2010; податкової накладної № 971 від 08.11.2010; видаткової накладної від 19.11.2010; договору купівлі-продажу № 01/10/09 від 01.10.2009; видаткової накладної від 02.10.2009; податкової накладної № 1117 від 02.10.2009; видаткової накладної від 08.10.2009; податкової накладної № 1149 від 08.10.2009; видаткової накладної від 13.10.2009; податкової накладної № 1159 від 13.10.2009; видаткової накладної від 19.10.2009; податкової накладної № 1187 від 19.10.2009; копія видаткової накладної від 25.10.2009; податкової накладної № 1219 від 25.10.2009; видаткової накладної від 03.11.2009; податкової накладної № 1253 від 03.11.2009; видаткової накладної від 10.11.2009; податкової накладної № 1279 від 10.11.2009; видаткової накладної від 13.11.2009; податкової накладної № 1310 від 13.11.2009; видаткової накладної від 17.11.2009; податкової накладної № 1330 від 17.11.2009; видаткової накладної від 23.11.2009; податкової накладної № 1354 від 23.11.2009; податкової накладної № 1330 від 17.11.2009; видаткової накладної від 03.12.2009; податкової накладної № 1395 від 03.12.2009; видаткової накладної від 15.12.2009; податкової накладної № 1448 від 15.12.2009; видаткової накладної від 30.12.2009; податкової накладної № 1530 від 30.12.2009; видаткової накладної від 12.01.2010; податкової накладної № 19 від 12.01.2010; видаткової накладної від 15.03.2010; податкової накладної № 261 від 15.03.2010; видаткової накладної від 20.03.2010; податкової накладної № 280 від 20.03.2010; видаткової накладної від 31.03.2010; податкової накладної № 329 від 31.03.2010; видаткової накладної від 14.04.2010; податкової накладної № 377 від 14.04.2010; видаткової накладної від 20.04.2010; податкової накладної № 408 від 20.04.2010; договору № 20/09-11-1 від 20.09.2011; договору № 20/09-11-2 від 20.09.2011; оборотно-сальдової відомості; договору № 1/11/10 від 01.11.2010; локального кошторису № 2-1-1; акту № б/н приймання виконаних робіт за листопад 2010 p.; податкової накладної № 16100 від 03.11.2010; договору № 12/04/10 від 12.04.2010; видаткової накладної від 14.05.2010; податкової накладної № 378 від 14.05.2010; договору № 17/05/2010-МП від 17.05.2010; видаткової накладної від 28.05.2010; податкової накладної № 526 від 28.05.2010; видаткової накладної від 11.06.2010; податкової накладної № 568 від 11.06.2010; видаткової накладної від 25.06.2010; податкової накладної № 593 від 25.06.2010; видаткової накладної від 09.07.2010; податкової накладної № 635 від 09.07.2010; видаткової накладної від 19.07.2010; податкової накладної № 643 від 19.07.2010; податкової накладної № 929 від 28.10.2010; видаткової накладної від 28.10.2010.

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, позивачем надано належним чином завірені копії банківських виписок.

Податковий орган, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його постачальники по другому ланцюгу, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діянням, відповідальність за яке передбачена статтею 205 Кримінального кодексу України. Таким чином, факт фіктивного підприємництва повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства.

Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, згідно частини 4 статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, доказом наявності ознак фіктивності підприємства може бути тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Матеріали справи не містять ні копій постанови про порушення кримінальної справи, ні вироку суду, який би набрав законної сили, а відтак відповідачем жодним чином не спростоване укладення і фактичне виконання господарських договорів між позивачем та його контрагентами, як і не надано суду жодних належних доказів визнання їх нікчемними чи недійсними.

Посилання відповідача в акті перевірки на кримінальну справу № 71-00215, яка порушена СВ ПМ ДПА у м. Києві за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України є необґрунтованим, оскільки позивач не мав безпосередньо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Фаворит Економікс».

Та обставина, що ТОВ «Фаворит Економікс» перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Денон Клієнт», ТОВ «Індекс Сістемс», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «ІТС Груп ЛТД», ТОВ «Стат-Лайн ЛТД», ТОВ «МТС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ -Баланжер ОПТ», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Вінсента», ТОВ Перфоменс Груп», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «ТК Мерком», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Фірма Енергосервіс ЛТД», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Інтерпромтрейд», ТОВ «Опена», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ Кренбер Буд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Крампер Груп», ТОВ Світопрог ЛТД», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Прогсервіс АГ», ТОВ «Ербод», ТОВ «Софітрейд», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Наумввал Тек», ніяким чином не впливає на право позивача на формування податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам із вказаними контрагентами.

Разом з тим, не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту та формування валових витрат і та обставина, що ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Веста Рітеіл Компані», ТОВ «Перфоменс Груп», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «МТС Інтернешенл АГ», ТОВ «МД Груп А.Г.», ТОВ «Унітехнозбуд», ТОВ «Кренбер Буд», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Наумввал Тек», ТОВ «Мєгаторексім», ТОВ «Софітрейд» відсутні за місцем знаходженням.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.04.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.