Постанова

від 23.10.2012 по справі 45/231

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 45/231

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В., Алєєвої І.В. розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року та рішеннягосподарського суду міста Києва від 11.01.2012 року у справі№ 45/231 господарського суду міста Києва за позовом приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал", м. Київ простягнення 557 395,23 грн.,

за участю представників:

Позивача: Савін О.О. (дов.№б/н від 22.10.2012 року);

Відповідача: Баца К.В. (дов.№б/н від 19.10.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року (суддя Балац С.В.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року у справі №45/231 (судді: Смірнова Л.Г.,Тищенко О.В., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року у справі № 45/231 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року по справі №45/231 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 483 714,59 грн., 3% річних -19 236,56 грн., суму індексу інфляції -54 444, 08 грн., разом 557 395, 23 грн., вирішити питання розподілу судових витрат.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі рішення та постанову залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з відповідача (з урахуванням уточнення до позовної заяви) в сумі 581 730,42 грн., з яких: 483 714, 59 грн. -основного боргу, 19 236,56 грн. -3% річних, 54 444,08 грн. -збитки від інфляції, на підставі укладеного договору поставки №018/08-тр від 10.10.2008 року, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар, останній його прийняв але оплатив лише частково, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані докази поставки відповідачу товару за накладними № КФ1-000688 від 23.03.2009, № КФ1-000664 від 20.03.2009, №ЖФ-0001069 від 19.01.2009, № ДФ-0000262 від 19.03.2009, № ДФ-0000258 від 19.03.2009 на загальну суму 522 638,79 грн., відповідач на підставі Договору сплатив позивачеві 18.03.2009 -1000000,00 грн., 19.03.2009 -1000000,00 грн., 19.03.2009 -969300,59грн., всього 2969300,59 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Залишаючи без змін рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що з поданих позивачем видаткових накладних вбачається, що регіональними філіями позивача поставлено металопродукцію за накладними на суму 10 402 418,89 грн. Доказів того, що позивачем було поставлено металопродукцію на суму 13599656,40 грн. в матеріалах справи не має. За твердженнями позивача, відповідачем сплачено приватному акціонерному товариству „Українська гірничо-металургійна компанія" 12 781 676,30 грн., тобто оплачено металопродукцію на більшу суму, ніж позивачем поставлено.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору поставки №018/08-Тр від 10.10.2008 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 статті 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що умовами договору поставки №018/08-Тр від 10.10.2008 року передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі металопродукцію, іменовану далі по тексту "Товар", сортамент, кількість, якість і ціна якого зазначені в специфікації, що є його невід'ємною частиною. (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору поставки №018/08-Тр від 10.10.2008 року умови, терміни постачання товару вказуються в специфікаціях до даного договору.

Проте, судами попередніх інстанцій не досліджувалась специфікація до даного договору, яка є обов'язковою умовою договору №018/08-тр від 10.10.2008 року, не встановлено чи була вона взагалі укладена між сторонами, та на підставі чого здійснювалася поставка товару, в якій кількості та якості.

Апеляційним господарським судом зазначено, що за наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: за накладними: ХФХ 000196 від 26.12.2008 на суму 49396,30 грн., ХФ 0002403 від 25.11.2008 на суму 51668,49 грн., ХФХ 000113 від 15.12.2008 на суму 94719,60 грн., ХФХ 000115 від 15.12.2008 на суму 111106,75 грн., ХФХ 000191 від 26.12.2008 на суму 80199,99грн., ЛГ0000183 від 04.12.2008 на суму 80199,99, ЛГ0000190 від 05.12.2008 на суму 70763,20грн., ЛГ0000201 від 09.12.2008 на суму 73718,00 грн., ЛГ0000218 від 15.12.2008 на суму 103994,09грн., ЗФ 0000025 від 19.01.2009 на суму 91040,80 грн., ЗФ 003596 від 29.12.2008 на суму 91258,49 грн., ЗФ003594 від 29.12.2008 на суму 91507,49 грн., ЗФ003595 від 29.12.2008 на суму 91237,74 грн., ОФн000031 від 22.12.2008 на суму 300636,16, ОФн000029 від 22.12.2008 на суму 310579,79 грн., ОФн000028 від 22.12.2208 на суму 313318,24грн., ОФн000027 від 22.12.2008 на суму 314873,18 грн., ОФн000035 від 22.12.2008 на суму 341490,09 грн., ОФн000032 від 22.12.2008 на суму 310708,53 грн., ОФн000033 від 22.12.2008 на суму 306321,07грн., ОФн000034 від 22.12.2008 на суму 333497,65 грн., ОФн000037 від 23.12.2008 на суму 322509,18 грн., ОФн000036 від 22.12.2008 на суму 337722,97 грн., ОФн000030 від 22.12.2008 на суму 305776,34грн., ДФ0000136 від 12.02.2009 на суму 96787,48грн., ДФ0000257 від 19.03.2009 на суму 101316,51 грн., ДФ0000115 від 09.02.2009 на суму 97237,22 грн., ДФ2130002 від 13.02.2009 на суму 65532,45 грн., ДФ2100001 від 10.02.2009 від 90099,08 грн., ДФ2060003 від 06.02.2009 на суму 99450,00 грн., ДФ2040002 від 04.02.2009 на суму 53550,00 грн., ДФ204001 від 04.02.2009 на суму 53813,86 грн., ДФК202001 від 02.02.2009 на суму 105455,10 грн., ДФ122006 від 22.01.2009 на суму 14268,29 грн., ДФ1200001 від 20.01.2009 на суму 159570,00 грн., ДФ1225002 від 25.12.2008 від 289198,33 грн., ДФ1225001 від 25.12.2008 на суму 477273,78 грн., ДФ1224001 від 24.12.2008 на суму 82984,08 грн., ДФ1223010 від 23.12.2008 на суму 88355,09грн., ДФ 1223009 від 23.12.2008 на суму 88375,59грн., ДФК122301 від 23.12.2008 на суму 85977,08грн., ДФ1223004 від 23.12.2008 на суму 88970,09грн., ДФ1223001 від 23.12.2008 на суму 82369,08грн., ДФ1222008 від 22.12.2008 на суму 86100,08грн., ДФ1222007 від 22.12.2008 на суму 86100,08грн., ДФ1222006 від 22.12.2008 на суму 85936,08грн., ДФ1222004 від 22.12.2008 на суму 86059,08грн., ДФ1222001 від 22.12.2008 на суму 553500,54грн., ДФ1210005 від 10.12.2008 на суму 82958,49грн., ДФ1210003 від 10.12.2008 на суму 82834,00грн., ДФ1210001 від 10.12.2008 на суму 82916,99грн., ДФ120902 від 09.12.2008 на суму 165875,48грн., ДФК120801 від 08.12.2008 на суму 87096,50грн., ДФ1205010 від 05.12.2008 на суму 83000,00грн., ДФ1205001 від 05.12.2008 на суму 82999,99грн., ДФК120401 від 04.12.2008 на суму 284229,80грн., ДФ1203005 від 03.12.2008 на суму 82999,99грн., ДФ1203002 від 03.12.2008 на суму 165999,98грн., ДФ1203001 від 03.12.2008 на суму 73849,70грн., ДФ120201 від 02.12.2008 на суму 98379,99грн., ДФ1201008 від 01.12.2008 на суму 11975,49грн., ДФ1125011 від 25.11.2008 на суму 149839,02грн., ДФ1125010 від 25.11.2008 на суму 48436,70грн., ДФ1125009 від 25.11.2008 на суму 100609,70грн., ДФ1121010 від 21.11.2008 на суму 311000,98 грн., ДФ1120017 від 20.11.2008 на суму 179115,99грн., ДФ0000258 від 19.03.2009 на суму 92673,82грн., ДФ0000262 від 19.03.2009 на суму 96806,00грн., КФ1 000664 від 20.03.2009 на суму 111155,45грн., КФ1 000688 від 23.03.2009 на суму 86515,53грн., ЖФ0001069 від 19.01.2009 на суму 135487,99грн., вбачається, що регіональними відділеннями позивача поставлено металопродукцію на суму 10 402 418,89 грн.

Проте суд апеляційної інстанції, не звернув увагу на те, що в зазначених видаткових накладних, підставою поставки товару є різні договори (різні номери та дати договорів), а саме:

у видаткових накладних: ХФХ 000196 від 26.12.2008 на суму 49396,30 грн., ХФ 0002403 від 25.11.2008 на суму 51668,49 грн., ХФХ 000113 від 15.12.2008 на суму 94719,60 грн., ХФХ 000115 від 15.12.2008 на суму 111106,75 грн., ХФХ 000191 від 26.12.2008 на суму 80199,99грн. - підставою поставки є договір б/н від 27.11.2008 року ;

у видаткових накладних: ЛГ0000183 від 04.12.2008 на суму 80199,99, ЛГ0000190 від 05.12.2008 на суму 70763,20грн., ЛГ0000201 від 09.12.2008 на суму 73718,00 грн., ЛГ0000218 від 15.12.2008 на суму 103994,09грн. - підставою поставки є договір 018/08-Тр від 10.10.2008 року ;

у видаткових накладних: ЗФ 0000025 від 19.01.2009 на суму 91040,80 грн., ЗФ 003596 від 29.12.2008 на суму 91258,49 грн., ЗФ003594 від 29.12.2008 на суму 91507,49 грн., ЗФ003595 від 29.12.2008 на суму 91237,74 грн. підставою поставки є договір б/н від 24.12.2008 року;

у видаткових накладних: ОФн000031 від 22.12.2008 на суму 300636,16, ОФн000029 від 22.12.2008 на суму 310579,79 грн., ОФн000028 від 22.12.2208 на суму 313318,24грн., ОФн000027 від 22.12.2008 на суму 314873,18 грн., ОФн000035 від 22.12.2008 на суму 341490,09 грн., ОФн000032 від 22.12.2008 на суму 310708,53 грн., ОФн000033 від 22.12.2008 на суму 306321,07грн., ОФн000034 від 22.12.2008 на суму 333497,65 грн., ОФн000037 від 23.12.2008 на суму 322509,18 грн., ОФн000036 від 22.12.2008 на суму 337722,97 грн., ОФн000030 від 22.12.2008 на суму 305776,34грн. - підставою поставки є договір 018/08 від 10.10.2008;

у видаткових накладних: ДФ0000136 від 12.02.2009 на суму 96787,48грн., ДФ0000257 від 19.03.2009 на суму 101316,51 грн., ДФ0000115 від 09.02.2009 на суму 97237,22 грн. - підставою поставки є договір б/н від 26.01.09;

у видаткових накладних: ДФ2130002 від 13.02.2009 на суму 65532,45 грн., ДФ2100001 від 10.02.2009 від 90099,08 грн., ДФ2060003 від 06.02.2009 на суму 99450,00 грн., ДФ2040002 від 04.02.2009 на суму 53550,00 грн., ДФ204001 від 04.02.2009 на суму 53813,86 грн., ДФК202001 від 02.02.2009 на суму 105455,10 грн., ДФ122006 від 22.01.2009 на суму 14268,29 грн., ДФ1200001 від 20.01.2009 на суму 159570,00 грн., ДФ1225002 від 25.12.2008 від 289198,33 грн., ДФ1225001 від 25.12.2008 на суму 477273,78 грн., ДФ1224001 від 24.12.2008 на суму 82984,08 грн., ДФ1223010 від 23.12.2008 на суму 88355,09грн., ДФ 1223009 від 23.12.2008 на суму 88375,59грн., ДФК122301 від 23.12.2008 на суму 85977,08грн., ДФ1223004 від 23.12.2008 на суму 88970,09грн., ДФ1223001 від 23.12.2008 на суму 82369,08грн., ДФ1222008 від 22.12.2008 на суму 86100,08грн., ДФ1222007 від 22.12.2008 на суму 86100,08грн., ДФ1222006 від 22.12.2008 на суму 85936,08грн., ДФ1222004 від 22.12.2008 на суму 86059,08грн., ДФ1222001 від 22.12.2008 на суму 553500,54грн. - підставою поставки є договір б/н від 20.11.08;

у видаткових накладних: ДФ1210005 від 10.12.2008 на суму 82958,49грн., ДФ1210003 від 10.12.2008 на суму 82834,00грн., ДФ1210001 від 10.12.2008 на суму 82916,99грн., ДФ120902 від 09.12.2008 на суму 165875,48грн., ДФК120801 від 08.12.2008 на суму 87096,50грн., ДФ1205010 від 05.12.2008 на суму 83000,00грн., ДФ1205001 від 05.12.2008 на суму 82999,99грн., ДФК120401 від 04.12.2008 на суму 284229,80грн., ДФ1203005 від 03.12.2008 на суму 82999,99грн., ДФ1203002 від 03.12.2008 на суму 165999,98грн., ДФ1203001 від 03.12.2008 на суму 73849,70грн., ДФ120201 від 02.12.2008 на суму 98379,99грн., ДФ1201008 від 01.12.2008 на суму 11975,49грн., ДФ1125011 від 25.11.2008 на суму 149839,02грн., ДФ1125010 від 25.11.2008 на суму 48436,70грн., ДФ1125009 від 25.11.2008 на суму 100609,70грн., ДФ1121010 від 21.11.2008 на суму 311000,98 грн., ДФ1120017 від 20.11.2008 на суму 179115,99грн. - підставою поставки є договір 136/08 ПР-М від 20.11.08;

у видаткових накладних: ДФ0000258 від 19.03.2009 на суму 92673,82грн., ДФ0000262 від 19.03.2009 на суму 96806,00грн. - підставою поставки є договір б/н від 26.01.09;

у видаткових накладних: КФ1 000664 від 20.03.2009 на суму 111155,45грн., КФ1 000688 від 23.03.2009 на суму 86515,53грн. - підставою поставки є договір 018/08-Тр від 10.10.08;

у видатковій накладній: ЖФ0001069 від 19.01.2009 на суму 135487,99грн. - підставою поставки є договір б/н від 19.01.09.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, на підставі яких саме договорів поставлено товар; не перевірено чи існували між сторонами інші договірні правовідносини з поставки відповідачу товару; на яку суму поставлено та оплачено товар, чи наявна заборгованість за договором 018/08-Тр від 10.10.2008; не дана оцінка листу-вимозі №5985 від 12.09.2011 року (т.1, а.с.18), яким позивач просив відповідача оплатити заборгованість за поставлену металопродукцію; не дана оцінка наявним у матеріалах справи рахункам-фактури; умовам договору поставки №018/08-Тр від 10.10.2008 року.

Крім того, суди не звернули уваги, що у видаткових накладних, за якими здійснювалась поставка, від товариства з обмеженою відповідальністю товар отримано Криловим А.В. на підставі відповідних довіреностей №980912 від 19.03.2009 року; №980889 від 22.12.2008 року; №980869 від 02.12.2008 року; №980874 від 05.12.2008 року; №980871 від 02.12.2008 року; №980870 від 02.12.2008 року; №980867 від 26.11.2008 року; №980883 від 01.12.2008 року; №980863 від 19.11.2008 року; №980865 від 20.11.2008 року, №980864 від 20.11.2008 року; №980862 від 19.11.2008 року; №980904 від 09.02.2009 року; №980899 від 29.01.2009 року; №980901 від 29.01.2009 року; №980885 від 22.12.2008 року; №980884 від 22.12.2008 року; №980872 від 03.12.2008 року; №980875 від 08.12.2008 року в яких зазначено, що їх видано Крилову А.В. на отримання від ОАО "УГМК" цінностей за специфікаціями , проте судами не з'ясовано на підставі яких саме специфікацій Криловим А.В. отримано товар і до яких договорів ці специфікації відносяться.

Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду ; правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року у справі №45/231 скасувати.

3. Справу №45/231 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва