Рішення

від 22.10.2012 по справі 9/202/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2012 р. Справа 9/202/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючого - судді Стефанів Т. В., суддів Кожухар М. М., Маслія І. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : прокурора м. Вінниці

21100, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10

в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

третя особа на стороні позивача без самост. вимог: Головне управління Держкомзему у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін :

прокурор: Рудніцька І. В.- за посвідченням;

позивача : Журавський О. А.- за дорученням;

відповідача : ОСОБА_1;

третьої особи: Рябцун С. В.- за дорученням;

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої ним земельної ділянки площею 0,0018 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради по АДРЕСА_2 шляхом знесення магазину за власний рахунок.

Ухвалою суду від 23.12.2011 року (суддя Балтак О. О.) порушено провадження у справі № 9/202/2011/5003 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області.

Ухвалою від 12.01.2012 року замінено прокуратуру Староміського району м. Вінниці на її правонаступника - прокуратуру м. Вінниці.

Ухвалою від 16.02.2012 року задоволено самовідвід судді господарського суду Вінницької області Балтака О. О. від розгляду справи № 9/202/2011/5003.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та автоматизованого розподілу справ від 16.02.2012 року вказану справу передано судді Стефанів Т. В.

Ухвалою від 20.02.2012 р. суддя Стефанів Т. В. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду в засіданні на 01.03.2012 р.

У зв'язку з ненаданням сторонами доказів по справі розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами від 01.03.2012 р., від 03.04.2012 р., від 19.04.2012 р.

27.04.2012 р., на підставі заяви судді Стефанів Т. В., розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 27.04.2012р. для розгляду справи № 9/202/2011/5003 створено колегію у складі: головуючого судді Стефанів Т. В., суддів Грабика В. В., Кожухар М.С.

Ухвалою від 27.04.2012 р. справу № 9/202/2011/5003 прийнято колегією у складі: головуючого судді Стефанів Т. В., суддів Грабика В. В., Кожухар М.С. до провадження та призначено до розгляду на 05.06.2012 р.

05.06.2012р. у зв'язку з ненаданням необхідних для розгляду справи доказів, розгляд було відкладено на 26.06.2012 р.

25.06.2012 р. згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 25.06.2012 року за заявою головуючого судді зі складу колегії суддів виведено суддю Грабика В. В., у зв'язку з перебуваням останнього у щорічній відпустці, та сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Стефанів Т. В., члени колегії - судді: Кожухар М. С., Яремчук Ю. О. Ухвалою суду від 25.06.2012 р. справу № 9/202/2011/5003 прийнято колегією до провадження з призначенням судового засідання на 26.06.2012 р.

26.06.2012р. у зв'язку з ненаданням необхідних для розгляду справи доказів, розгляд було відкладено на 06.08.2012 р.

06.08.2012р. згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 06.08.2012 року за заявою головуючого судді зі складу колегії суддів виведено суддю Яремчука Ю. О., у зв'язку з перебуваням останнього у щорічній відпустці, та сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Стефанів Т. В., члени колегії - судді: Кожухар М. С., Маслій І. В. Ухвалою суду від 06.08.2012 р. справу № 9/202/2011/5003 прийнято колегією до провадження з призначенням судового засідання на 06.08.2012 р.

Ухвалою від 06.08.2012 року розгляд справи у зв'язку з ненаданням всіх доказів та витребуванням нових доказів розгляд справи було відкладено на 04.10.2012 року.

Судове засідання 04.10.2012 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Маслія І. В.

04.10.2012 року від прокурора, представників позивача і 3-ї особи через канцелярію суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 08.10.2012 року клопотання про продовження строку задоволено, продовжено строк розгляду спору у справі №9/202/2011/5003 на 15 днів, судове засідання призначено на 22.10.2012 р.

В судовому засіданні 22.10.2012 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному об'ємі.

Представник 3-ї особи підтримав позицію прокурора та позивача, зазначив, що відповідно до вимоги прокуратури Староміського району м. Вінниці від 28.08.2011 року № 61-1254-11 вих. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1 В ході перевірки встановлено, що дана особа використовує земельну ділянку площею 0,0018 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради по АДРЕСА_2., на якій розташовано магазин. Вказана земельна ділянка використовується за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання її у власність чи в користування, за відсутності правочину щодо даної земельної ділянки, що кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки. За фактом порушення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.08.2011 року №101-03-31/99, яка ОСОБА_1 не була оскаржена у встановленому порядку та на даний час є чинною. Зазначена вище земельна ділянка знаходиться в межах міста Вінниці, а відтак повноваження щодо її розпорядження відповідно до законодавства належить Вінницькій міській раді. З урахуванням наведеного, представник 3-ї особи просить позовні вимоги задовільнити.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судовому засіданні зазначив, що розпорядженням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №419 від 09.09.1994 року було надано дозвіл Малому колективному підприємству "Експрес", директором якого він є і станом на сьогоднішній день, на тимчасове встановлення торгового кіоску на АДРЕСА_4. Після встановлення кіоску даним підприємством був проведений благоустрій парку і прилеглої території перехрестя вище вказаних вулиць, також зроблений проект і кошторис «Парка слави». Більшість документів підприємства "Експрес" частково були знищені пожежею та поновити їх в архітектурі міста Вінниці не вдалось. На сьогоднішній день правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку досі не виготовлені. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що здійснює підприємницьку діяльність на спірній земельній ділянці як ФОП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

20 вересня 2011 р. прокуратурою Староміського району міста Вінниці спільно з державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Вінницької міської ради, в процесі проведення якої встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 самовільно використовується земельна ділянка загальною площею 0,0018 га, розташована по АДРЕСА_2, із земель громадської та житлової забудови Вінницької міської ради для розміщення магазину (комерційного використання), за відсутності відповідного рішення Вінницької міської ради про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду), а також за відсутності вчиненого правочину щодо даної ділянки. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.09.2011 р., акт обстеження земельної ділянки за № 76 від 20.09.2011 р.

Зазначений акт складений у присутності ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його підпис (а.с.8, 12, звор. бік том 1).

20.09.2011р. у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Вінницькій області Вітюком О. О. в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складені протокол про адміністративне правопорушення № 00190, постанова про накладення адміністративного стягнення №101-03-31/99 та видано припис за №00352, яким відповідача зобов'язано в тридцятиденний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства.

При цьому, зі змісту протоколу вбачається, що ФОП ОСОБА_1 був присутнім на момент його складення, але ніяких зауважень чи заперечень не зробив.

За самовільне зайняття земельної ділянки, загальною площею 0,0018 га, розташованої по АДРЕСА_2, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, згідно розрахунку розміру шкоди від 20.09.2011р. (т.1, а.с.13), нараховано шкоду в розмірі 363,50грн.

Головне управління Держкомзему у Вінницькій області письмовим повідомленням № 256 від 20.09.2011р. (т.1, а.с. 14) повідомило відповідача про необхідність відшкодувати шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 363,50 грн.

Відповідач згідно квитанції № 49 від 04.10.2011 р. відшкодував на користь державного бюджету м. Вінниці шкоду в розмірі 363,50 грн. (т.1, а.с. 15), однак самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0018 га, розташовану по АДРЕСА_2 не звільнив, у зв'язку з чим прокурор та позивач були змушені звернутися з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки (постанова Верховного суду України від 22.11.2010 у справі №4/254-35/537).

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Саме зазначені документи в їх сукупності, можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

В матеріалах справи наявні акти первірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.09.2012 р. та акт обстеження земельної ділянки від 20.09.2012 р. Дані акти складались в присутності ОСОБА_1, про що свідчить наявний на них його підпис без будь-яких заперечень та/чи застережень. Як наголосив у судовому засіданні представником 3-ї особи, при перевірці ОСОБА_1 зазначив що саме він (громадянин ОСОБА_1.) використовує земельну ділянку на АДРЕСА_4. Вказана інформація була встановлена шляхом звернення до ДПІ в місті Вінниці (т.1, а.с.7). На запит суду Вінницька об'єднана державна податкова інспекція повідомила, що ФОП ОСОБА_1, код НОМЕР_1 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 р. здійснює підприємницьку діяльність за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 (т.2, а.с. 13).

Відповідачем не було надано суду документів, на підтвердження його права користування спірною земельною ділянкою.

Надані до справи зауваження представника відповідача щодо належності чи використання спірної земельної ділянки МКП "Експрес" до уваги судом не беруться, оскільки ці дані документально не підтверджуються. Зокрема суду надано розпорядження Вінницької міської ради № 419 від 09.09.1994 р. про надання дозволу малому колективному підприємству "Експрес" на тимчасове встановлення торгового кіоску АДРЕСА_4; також за даним розпорядженням замовника зобов'язано оформити належну вихідну документацію у встановленому порядку. В той же час виконавчий комітет Вінницької міської ради на лист прокуратури міста Вінниці повідомив, що за інформацією департаменту архітектури, містобудування та кадастру міської ради земельна ділянка КМП "Експрес" на АДРЕСА_4 належним чином не оформлена (т. 1, а.с. 97). Дану обставину підтвердив представник міської ради у письмовому поясненні від 30.05.2012 року (т.1, а.с.142). На вимогу суду Вінницькою міською радою надано архівну копію договору на право тимчасового користування землею АДРЕСА_4, укладеного між МКП "Експрес" та Вінницькою міською радою, без номера, дати та відмітки про його державну реєстрацію (т.2, а.с.90). Однак, відповідно до ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації. Згідно до частини 1 ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації. З огляду на викладене, вказаний договір є неукладеним, а тому не береться судом до уваги.

Будь-яких інших доказів на підтвердження належності чи використання спірної земельної ділянки МКП "Експрес" суду не надано. Додані до відзиву №1 від 06.08.2012 р. документи (а.с. 36-59, том 2) подані без дотримання приписів ст.36 ГПК України щодо подання письмових доказів в установленій формі (оригінали або належним чином засвідчена копія), тому суд не приймає їх до уваги в якості доказів.

Окрім того, судом зроблено запит до головного управління статистики у Вінницькій області, згідно з витягом якого № 12-04/730 від 21.08.12р. (а.с. 80, том 2) за період з 1994р. та станом на 20.08.2012 р. в ЄДРПОУ значиться КМП "Експрес", код 13331572, місцезнаходження: 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Леніна, 147, керівник: ОСОБА_1; у даному витягу зроблено примітку, що для отримання більш детальної інформації необхідно звертатись до державного реєстратора за місцезнаходженням юридичної особи. ОСОБА_1 в судовому засіданні 22.10.2012 р. подано довідку про включення КМП "Експрес" до ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію КМП "Експрес". Судом 22.10.2012р. зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого вбачається, що КМП "Експрес" зареєстровано 31.03.1993р., проте за місцезнаходженням дана юридична особа відсутня та свідоцтво про державну реєстрацію даної юридичної особи є недійсним (а.с. 109, т. 2). Крім того, прокуратурою міста надано податкові декларації з податку на прибуток підприємства МКП "Експрес", з яких вбачається, що вказане підприємство не здійснює господарської діяльності (т.1, а.с. 98-103).

Згідно повідомлення Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації № С- 422/вих. від 10.05.12р. (а.с. 139 том 1), наданого на вимогу суду, нерухоме майно по АДРЕСА_2 за МКП "Експрес" та за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Натомість, з наявних у справі документів слідує, що саме ФОП ОСОБА_1 був встановлений кіоск для здійснення ним своєї підприємницької діяльності у торговому кіоску АДРЕСА_4. Так, зокрема, ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні 05.06.2012 р. надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 9893 від 30.10.2007 р., який видано СПД ФО ОСОБА_1 для здійснення ним у кіоску на АДРЕСА_4 господарської діяльності (реалазація продуктів харчування) з переліком зазначеної продукції (згідно погодженого асортименту) на термін дії договору оренди; дозвіл № 1308 від 12.12.2007 р. Державного пожежного нагляду України на початок роботи торгового кіоску на розі АДРЕСА_4, виданого саме ПП ОСОБА_1 (а.с. 6, т. 2), а також експертний висновок головного управління МНС України у Вінницькій області (а.с. 7, т. 2), асортимент продуктів харчування, поданий до Вінницької міської санепідемстанції (а.с. 8, т. 2). Крім того, як було зазначено, на запит суду Вінницька об'єднана державна податкова інспекція повідомила, що ФОП ОСОБА_1, код НОМЕР_1 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 р. підприємницьку діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_4; як землевласник та землекористувач не обліковується, нарахування по земельному податку та орендній платі не проводиться (т.2, а.с.13).

Факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки підтверджується наявними у справі актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.09.2011 р., протоколом про адміністративне правопорушення від 20.09.2011 р., приписом від 20.09.2011р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2011 р.., які відповідачем у встановленому порядку не оскаржені та є чинними. Окрім того, сплативши 363,50 грн. шкоди, відповідач тим самим визнав факт самовільного зайняття ним земельної ділянки площею 0,0018 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради по АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про надання земельної ділянки у користування відповідачу уповноваженими на те органами не приймалось, право користування земельною ділянкою відповідач у встановленому порядку не набув. А відтак, користування відповідачем земельною ділянкою, загальною площею 0,0018 га, розташованою по АДРЕСА_2 розцінюється судом як самовільне.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора та Вінницької міської ради про звільнення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки, загальною площею 0,0018 га, розташованої по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_4) з приведенням її у первинний стан є обгрунтованими, правомірними, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог прокурора, позивача про звільнення самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки площею 0,0018 га із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради по АДРЕСА_2 шляхом знесення магазину (кіоску) за власний рахунок, а тому позов підлягає задоволенню.

Витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 4 5 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0018 га, розташовану по АДРЕСА_2 шляхом знесення кіоску за власний рахунок.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентиф. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до спеціального фонду Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя Стефанів Т. В.

Судді Кожухар М. С.

Маслій І. В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.